Розкрито зміст унікальних рукописних фондів, картографічної збірки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. Значну увагу приділено результатам досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, а також питанням становлення та розвитку української періодики. Охарактеризовано галицьку періодичну пресу про "нову еру" в українсько-польських відносинах наприкінці ХІХ ст., літературно-критичний процес 1920 - 30-х рр. у Галичині на сторінках львівської періодики.

Розкрито участь бібліотек та їх інформаційно-аналітичних структур у процесах політичної комунікації. Проаналізовано можливості бібліотечних установ у оптимізації та підвищенні ефективності даних процесів з метою забезпечення стабільного розвитку держави та суспільства. Розглянуто соціально-політичний й інформаційний аспекти політичної комунікації, особливості її функціонування, закономірності та тенденції розвитку. Висвітлено пріоритетні напрями розвитку діяльності бібліотек у системі політичної комунікації. Досліджено інформаційно-комунікативний потенціал у процесі демократизації. Увагу приділено оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек у забезпеччені їх ефективного функціонування в системі політичної комунікції.

Розглянуто німецькі рукописні та друковані гербовники XV - XVII ст. як джерело для української геральдики. Розкрито роль писемних пам'яток у вивченні історії української риторики. Висвітлено шляхи поширення книги в культурному просторі міст Правобережної України (XIX - початку ХХ ст.). Визначено особливості трансформаційних процесів у сучасному вітчизняному книговиданні. Охарактеризовано щоденники Теофіла Грушкевича як джерело до вивчення української інтелігенції в Галичині ХІХ - початку ХХ ст.

Окреслено тенденції розвитку участі бібліотек у сучасних моделях наукової комунікації. Розглянуто інформатизацію як важливий чинник бібліотечної діяльності. Визначено роль правових інформаційних ресурсів бібліотек у здійсненні позитивного впливу на правосвідомість українського суспільства. Увагу приділено розробленню організаційно-аналітичних систем органів державної влади в процесі впровадження технології електронного урядування. Проаналізовано проблеми читання в епоху розвитку електронних ресурсів. Розкрито питання дистанційної зайнятості працівників бібліотек як один зі шляхів підвищення ефективності інформаційно-аналітичного виробництва.

На основі архівних матеріалів і публікацій у періодиці 1920 - 1970-х рр. розкрито життєвий шлях, педагогічну, бібліотечну, бібліотекознавчу, літературну та культурно-освітню діяльність Н. Дорошенко. Проаналізувано її публікації з теоретико-методологічних і практичних питань бібліотекознавства, літературну творчість, представлену оповіданнями, повістями, спогадами, сценічними образами, нарисами, перекладами, рецензіями та публіцистичними статтями. До бібліографічної частини видання ввійшли праці Н. Дорошенко за 1922 - 1973 рр. та література про неї за 1923 - 2011 рр.

Висвітлено соціальну еволюцію як фактор трансформації суспільних інформаційних запитів. Визначено характерні особливості розвитку інформаційних механізмів соціокультурної трансформації. Викладено політологічні аспекти інформаційних особливостей соціокультурних трансформацій. Розкрито бібіліотечно-інформаційну складову наукової діяльності в соціокультурному процесі. Розглянуто глобальні проекти збереження та представлення культурної спадщини як платформу для України в міжнародних соціокультурних обмінах.

Монографію присвячено архіво- та документознавчому дослідженню архівної спадщини музейних закладів при ВУАН, а саме: Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф.К. Вовка, Українського театрального музею, Музею українських діячів науки та мистецтва, Київської картинної галереї та Музею мистецтв при ВУАН. Хронологічні рамки дослідження - 1920 - 1930 рр. Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архівної спадщини для наук гуманітарного профілю. Проведено аналіз і класифікацію архівних комплексів, біографічних і бібліографічних матеріалів музейних діячів: А.З. Носова, Л.С. Шульгіної, М.Я. Рудинського, Є.Я. Рудинської, П.І. Руліна, С.О. Гілярова, М.О. Макаренка, І.І. Врони, М.Ф. Христового. Приділено увагу епістолярній спадщині Д.П. Гордєєва та П.І. Руліна.

Проаналізовано засади бібліографування й історико-книгознавче дослідження примірників видань І. Федорова та П. Мстиславця з фондів НБУВ. Висвітлено особливості опису примірників, викладено їх походження. Розглянуто варіанти друку й оформлення. Розглянуто примірники із провенієнціями визначних особистостей. Подано інформацію про міфічні, помилково приписані до збірок та відсутні у НБУВ примірники. Розкрито філіграногічний опис видань як складову попримірникового каталогу. Подано покажчик бібліотек, церков, монастирів, НЗ та інших інституцій.

Вміщено матеріали конференції, присвяченої 120-річчю від дня народження видатного українського бібліографа, бібліотекознавця і книгознавця Ю.О. Меженка. Розглянуто основні етапи життєвого та творчого шляху Ю. Меженка. Досліджено епістолярну спадщину Ю. Меженка та М. Новицького.

Висвітлено науково-педагогічну діяльність доктора історичних наук, професора, заввідділу стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В. І. Вернадського Г.І. Ковальчук. Зазначено, що науковий доробок вченої складається з понад 270-ти авторських публікацій книгознавчої, історико-бібліотекознавчої та бібліографічної тематики, серед яких монографії, статті, бібліографічні покажчики, навчальні посібники, методичні рекомендації, рецензії тощо.

Висвітлено становлення та розвиток довідково-бібліографічної діяльності (ДБД) НБУ ім. В.І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника та інших наукових бібліотек України. Розглянуто методичні засади, види, форми та напрями довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО), формування його як складника науково-інформаційної діяльності в системі бібліографічних комунікацій. Визначено спадкоємність традицій та засоби впровадження інновацій у діяльність бібліотек у період трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Розглянуто традиційний та сучасний понятійний апарат цієї сфери бібліотекознавства. Запропоновано концептуальні підходи до організації ДБД наукових бібліотек відповідно до змін інформаційного середовища та інформаційно-технологічних комунікацій, потреб користувачів і суспільних пріоритетів. Проаналізовано зарубіжний досвід ДБД в електронному середовищі. Окреслено перспективу розвитку ДБД за умов постійного зростання обсягів інформаційних ресурсів.

Збірник містить тези доповідей, в яких розглянуто проблему формування документального ресурсу періодики та преси як науково-довідкового сегмента інформаційного простору України. Розкрито проблеми формування бібліотечно-інформаційних ресурсів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського та шляхи їх вирішення. Охарактеризовано електронні форми та методи в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування. Розглянуто тематичний спектр публікацій українських вчених з питань державного управління у Загальнодержавній реферативній базі даних "Україніка наукова". Проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій з проблем розвитку вітчизняної енергетики (на основі реферативних ресурсів НБУВ). Викладено питання нормування праці каталогізатора за умов трансформації бібліотечно-інформаційної технології. Запропоновано гуманістичні та технократичні підходи до побудови стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери. Розглянуто комплекс технологій управління знаннями в інформаційно-бібліотечній діяльності наукової бібліотеки. Викладено організаційно-управлінські аспекти вдосконалення системи інформаційного обслуговування користувачів НБУВ. Розкрито можливості бібліотек щодо формуванню динамічних ресурсів біографічної інформації. Досліджено місце бібліографічної інформації в діяльності наукової бібліотеки за сучасних умов. Проаналізовано сучасний стан та особливості розвитку національної бібліотеки Туреччини. Висвітлено питання бібліометрики у реферативній базі даних "Україніка наукова". Акцентовано на сучасних міжнародних бібліотечних стандартах каталогізації цифрових ресурсів. Розглянуто довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаційного забезпечення. Досліджено довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаціного забезпечення.

Представлено наукові археографічні описи та кодиколого-палеографічне й графіко-орфографічне дослідження 12-ти кириличних пам'яток писемності XII - XIII ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, здійснені з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії, а також досліджень давніх південно- та східнослов'янських графіко-орфографічних систем. Подано науково-довідковий апарат і полеографічний альбом, опубліковано тексти усіх найдавніших кириличних уривків, що зберігаються в Інституті рукопису.

Висвітлено історію формування періодичних електронних видань, визначено певні їх характерні особливості. Увагу приділено трансформації традиційної інформаційної функції сучасної бібліотеки відповідно до вимог сьогодення, розвитку сучасних форм бібліотечної роботи, зокрема, встановлення ролі періодичних електронних видань. Розглянуто новиц різновид останніх як електронних інформаційних ресурсів, як джерело бібліотечного комплектування, а також розкрито значення цих ресурсів у системі бібліотечно-інформаційної діяльності. Висвітлено специфіку періодичних електронних видань за рівнем функціонування, використання їх у бібліотечному комплектуванні. Охарактеризовано особливості бібліотечних періодичних електронних видань як самостійного, функціонально затребуваного в суспільстві виду інформаційного забезпечення різних категорій користувачів, успішно використовуваного, насамперед, для їх дистантного обслуговування. Проаналізовано ефективність використання періодичних електронних видань як перспективного напряму інформаційної, інформаційно-аналітичної діяльності, як дієвого інструмента розкриття змісту бібліотечних фондів. Розглянуто можливості використання періодичних електронних видань як дієвого інструмента орієнтації в мережевих інформаційних ресурсах.

Досліджено інфотворче середовище України в контексті вияву національних ментальних особливостей. Викладено організаційні засади розвитку національного електронного науково-інформаційного простору. Розглянуто інтернет-ресурси як джерело інформаційного забезпечення національного розвитку. Проаналізовано бібліотечну інформаційно-аналітичну діяльність як інструмент інтеграції та кооперації зусиль наукової бібліотеки, влади та бізнесу. Розглянуто участь Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в міжнародній бібліотечній кооперації. Висвітлено еволюцію системи установ як спосіб бібліотечно-інформаційних комунікацій.

Вивчено розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у сучасній бібліотеці. Розглянуто сучасні бібліотеки в системі зазначених технологій. Розкрито специфіку інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських структур у практиці діяльності Служби інформаційного-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. В. Вернадського. З'ясовано роль електронних бібліотек в інформаційно-аналітичному забезпеченні сучасних користувачів. Визначено перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечних установах - сучасних інформаційних центрах.

Представлено основний науковий доробок українського бібліотекознавця, книгознавця, бібліографознавця, історика, біографіста, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури України Т. І. Ківшар, а також публікації про її наукову діяльність.

Висвітлено участь бібліотек і їх інформаційно-аналітичних підрозділів у забезпеченні інформаційного супроводу процесів управління суспільним розвитком. Проаналізовано досвід функціонування бібліотечних структур у системі політико-комунікаційних взаємодій за різних соціально-економічних і суспільно-політичних умов. Обгрунтовано можливості бібліотек у забезпеченні інформаційного підгрунтя прийняття управлінських рішень. Розкрито специфіку їх функціонування як інформаційної бази, каналу та суб'єкта політичної комунікації.

Розроблено системотехнічні засади формування та використання наукової електронної періодики України, що базуються на конвергенції науково-видавничих, бібліотечно-інформаційних і бібліометричних технологій. Узагальнено емпіричні рангові закономірності в бібліотечній справі, лінгвістиці та наукознавстві для їх математичного опису у формі одного закону. Обгрунтовано доцільність поєднання якісних і кількісних методів оцінювання результатів дослідницької діяльності вчених і наукових установ шляхом експертного аналізу матеріалів, одержаних під час формалізованого бібліометричного дослідження. Здійснено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних систем для поточного моніторингу вітчизняної науки та комплексних наукометричних досліджень.

Обгрунтовано концептуальні підходи до побудови стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери, охарактеризовано джерельну базу, подано базові поняття та викладено методологічні засади дослідження. Проаналізовано наукове забезпечення бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні в період 1990 - 2010-х pp. Приділено увагу науково-дослідним роботам колективів провідних українських бібліотек, монографічним і дисертаційним бібліотекознавчим дослідженням, спрямованим на вирішення актуальних питань стратегічного, структурно-функціонального та ресурсного розвитку бібліотек. Досліджено із застосуванням хронологічного принципу досвід колегіального вироблення фахових уявлень щодо розвитку бібліотечно-інформаційної сфери України. Послідовно розкрито зміст і спрямованість концептуальних розробок вітчизняних науковців і організаторів бібліотечної справи. Висвітлено в контексті законодавчого забезпечення впровадження загальнодержавних і міжнародних програм і проектів здобутки у реалізації державної політики у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. Вивчено еволюцію інформаційного простору сучасної бібліотеки в контексті світового досвіду організаційних, структурних, функціональних та архітектурних перетворень у багатьох провідних бібліотеках світу.