Висвітлено специфіку сучасних засобів масової комунікації політичних партій як джерела в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек України в період з 1990 до 2010-ті років. Розкрито відображення бібліотечними фондами періодики трансформаційної системи партійних засобів масової комунікації та партійної системи України. Осмислено науково-методичні підходи вітчизняних бібліотечних інституцій до використання інформації електронних засоби масової комунікації політичних партій - ії збереження, систематизації, опрацювання в рамках науково-аналітичної діяльності, організації доступу до неї, створення на ії основі аналітичного продукту. Увагу приділено газетним фондам бібліотек як джерелу досліджень розвитку партійної преси України. Досліджено електронні засоби масової комунікації політичних партій як джерела підготовки інформаційно-аналітичних продуктів.

Висвітлено проблему використання порталів знань в діяльності наукових бібліотек. Розглянуто принципи функціонування та технології бібліотечних порталів знань, які призначені для консолідації та впровадження єдиної системи організації знань для удосконалення системи доступу до джерел наукової інформації. Висвітлено досвід Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в царині впровадження порталів знань для організації системи підтримки наукових досліджень та представлення цифрових історико-культурних ресурсів України. Визначено роль та розроблено інструментарій формування електронних бібліотечних тематичних і персональних колекцій як одного з важливих елементів організації знань бібліотечного порталу. Показано способи використання бібліотечних лінгвістичних інструментів (тематичного рубрикатора, авторитетних файлів) для удосконалення доступу до інформаційних ресурсів бібліотечного порталу. Розкрито питання обігу знань у цифрових комунікаціях.

Висвітлено проблему створення та застосування оригінального механізму каталогізації цифрових інформаційних ресурсів ISO 15836: 2003: "Інформація та документація. Набір елементів метаданих Дублінське ядро". На сьогодні існують десятки наборів метаданих, що призначаються для опису ресурсів якоїсь певної галузі чи тематики або мають більш загальний характер. У лютому 2000 р. Європейський комітет із стандартизації CEN започаткував множину метаданих Дублінське ядро (Dublin Core metadata Initiative - DCMI), який використовується для загальносистемного опису електронних інформаційних ресурсів. По суті - це формат опису фактично будь-яких ресурсів у мережі "Інтернет". Мета розробників полягала в тому, щоб запропонувати набір метаданих, який могли б використовувати для опису електронних інформаційних ресурсів співробітники установ різних галузей: бібліотек, музеїв, архівів, органів державної влади, місцевого самоврядування тощо. Можна виділити наступні етапи створення та розвитку міжнародного стандарту метаданих Дублінське ядро: середина - кінець 90-х рр. ХХ ст. (1995 - 1999 рр.) - визначення набору елементів Дублінського ядра, створення схеми "The Dublin Core Metadata Element Set (DCMES)"; - 2000 - 2003 рр. - затвердження набору елементів Дублінського ядра у якості державних стандартів та міжнародного стандарту ISO 15836:2003; - 2003 р. - до сьогодні - розвиток можливостей Дублінського ядра (розробка ширшого набору словників, технічних специфікацій тощо), закріплених у документах ISO 15836:2009, ISO 15836:2009/COR 1:2009, ISO 15836-1:2017, ISO 15836-2:2019. Безперечно, стандарт Дублінського ядра продовжить свій розвиток з огляду на потреби установ-користувачів, які мають власну специфіку і потребують розробки відповідного інструментарію для адекватного опису своїх електронних, насамперед веб, ресурсів. Висвітлено міжнародний та національний досвід використання метаданих Дублінського ядра для опису електронних ресурсів бібліотек, музеїв, архівів. Найширше використання стандарт Дублінського ядра знайшов саме в діяльності бібліотечних установ. Його застосування розглянуто на прикладі публічної бібліотеки Квінсленду (Австралія), бібліотеки університету Альберти (Канада), Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського (Україна) тощо. Стандарт успішно використовується для опису окремих електронних ресурсів, електронних колекцій, у проєктах зі створення електронних бібліотек, дозволяє вирішувати проблему інформаційно-технологічної сумісності в кооперативних проєктах створення електронних ресурсів, у тому числі світових. Значно меншою мірою відображено досвід використання метаданих Дублінського ядра для опису електронних ресурсів архівів і музеїв. Представлено результати реалізації ініціативи CIMI з оцінки стандарту метаданих Дублінського ядра для пошуку ресурсів музейної інформації, а також Quinkan Matchbox Project (Австралія), у ході якого було апробовано кваліфікований набір метаданих Дублінського ядра 2005.

Висвітлено мету, засоби і результати науково-дослідницької та науково-інформаційної діяльності Інституту рукопису (ІР) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за перше двадцятиріччя XXI ст. У трьох розділах розглянуто напрацювания фахівців ІР з науково-теоретичних та конкретно-історичних досліджень рукописних книг, джерелознавчого і книгознавчого вивчення рукописних та книжних зібрань і колекцій, з комплектування та опрацювання особових архівів, що разом складають історико-культурну спадщину України, яка зберігається у фондах одного з найбільш знакових підрозділів Бібліотеки - рукописного. Четвертий розділ присвячено висвітленню науково-дослідницьких проектів з історії науки, архівної та бібліотечної справи України. Зазначено, що популяризація наукових знань, соціокультурна та видавнича діяльність, обслуговування читачів в ІР актуалізуються в п’ятому розділі видання. Значну увагу акцентовано на таких пріоритетних напрямах роботи ІР НБУВ, як створення інформаційних ресурсів на засадах цифрових технологій та організації відкритого доступу до документальних джерел. У Додатках надано відомості про кадровий склад ІР НБУВ, наукові та публічні заходи, в яких брали участь співробітники ІР, електронні виставки, бібліографію науковців за 2018-2021 рр.

Розкрито діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського щодо дослідження та опрацювання історико-культурних фондів, що зберігаються у відділах стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів і частково сектору картографічних видань. Окрему увагу приділено питанню створення електронних ресурсів, що дозволяють наблизити відповідну інформацію для віддалених користувачів, прискорити бібліографічний пошук ретроспективних різновидових видань та колекцій. Бібліографічний покажчик публікацій співробітників названих підрозділів демонструє обсяги і напрями наукових досліджень історико-культурних фондів НБУВ.

Присвячено впровадженню превентивних методів збереження документів у діяльність наукових бібліотек. Розглянуто можливі зовнішні та внутрішні чинники впливу сучасних екологічних умов на стан фондів НБУВ та бібліотек науково-дослідних установ НАН України. Висвітлено основні складові організації процесу впровадження превентивних методів у бібліотеці: матеріалознавчі, технологічні та екологічні аспекти, а також інтеграцію досягнень інноваційних технологій.

Обгрунтовано методику виявлення, відбору та опису різних видів документів, що містять інформацію краєзнавчого змісту, а також приклади їх опрацювання для реалізації проєкту створення інтегрованого краєзнавчого електронного ресурсу "Історія міст і сіл України". Описано технологію аналітичного опрацювання документів, уточнено деякі правила формування географічних рубрик та персоналій. Наведено інформацію про нову адміністративно-територіальну одиницю України - об'єднану територіальну громаду та визначено умови використання цього терміна у географічній рубриці. Висвітлено можливості функції автоматизованої бібліотечної інформаційної системи "Пов'язані документи", наведено нові приклади різних варіантів бібліографічного запису.

Здійснено огляд основних видів та змістове наповнення інформаційно-пошукових тезаурусів, які використовуються в зарубіжних та вітчизняних бібліотеках, як інформаційний ресурс структури певної предметної області та інструмент формування пошукових образів документів і пошукових запитів у бібліотеках. Застосовано метод аналізу ієрархій для вибору моделі представлення знань предметної області "Розумне місто" під час формування інформаційних ресурсів бібліотек. Розглянуто еволюцію тезаурусів під час історії їх розвитку. Проаналізовано роль тематичних інформаційно-пошукових тезаурусів під час систематизації термінології предметних областей та можливість їх застосування як засобу підвищення ефективності пошуку в сучасних автоматизованих бібліотечних інформаційних системах. Консолідовано підходи до формування двомовного інформаційно-пошукового тезауруса, який сприяє ефективному формуванню метаданих інформаційних ресурсів бібліотек, та сформовано алгоритм його побудови. Розроблено двомовний інформаційно-пошуковий тезаурус розумного міста, який можна використовувати для формування уніфікованого пошукового образу документа й пошукового образу запиту користувачів бібліотеки, індексування документів, здійснення релевантного пошуку в електронних каталогах, базах даних бібліотек.

Комплексно досліджено й узагальнено специфіку розвитку відкритих електронних ресурсів. Встановлено та доведено, що створення, розвиток та впровадження електронних ресурсів ЗВО, забезпечення вільного доступу до них набули значення головних напрямів інформаційного забезпечення у розвитку освіти і науки. Обґрунтовано доцільність електронних ресурсів, які формуються бібліотеками ЗВО, як важливого елемента в створенні нових моделей наукової комунікації. Досліджено особливості управління та організацію доступу до електронних ресурсів у бібліотеках ЗВО. Представлено узагальнену модель формування та використання електронних ресурсів для забезпечення навчального процесу. Розроблено типову модель функціонування інституційного репозитарію ЗВО й основні засади управління ним. Доведено, що інституційні репозитарії ЗВО є реальним і дієвим механізмом виявлення та покращення академічної доброчесності. Розроблено власний бібліотечно-інформаційний продукт для забезпечення якісного й оперативного доступу до електронних ресурсів. Результати дослідження апробовано в комплексі електронних ресурсів відкритого доступу Національного університету харчових технологій.

Досліджено генерування культурно-мистецької інформації інституціями культури; проаналізовано семантичні складові культурного контенту на матеріалі діяльності бібліотек України.

Висвітлено традиції та інновації у діяльності наукових бібліотек у цифрову епоху. Українськими та зарубіжними фахівцями розкрито теоретичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступу до електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі та оптимізації бібліотечної діяльності у цифрову епоху, зокрема: діяльність, управління, взаємодія наукових бібліотек у цифрову епоху; розвиток соціально-інформаційних комунікацій в умовах інформатизації; біографіка та біобібліографія як інформаційно-комунікативний ресурс суспільно-політичних і культурних трансформацій; сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія; інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики. Представлено сучасні особливості формування та використання архівної та рукописної наукової спадщини, традиції, інновації, перспективи збереження бібліотечних фондів. Розглянуто атрибуція й опис книжкових та інших документних пам’яток як складової наукових досліджень.

Висвітлено традиції та інновації у діяльності наукових бібліотек у цифрову епоху. Українськими та зарубіжними фахівцями розглянуто розвиток соціально-інформаційних комунікацій в умовах інформатизації. Репрезентовано біографіку та біобібліографію як інформаційно-комунікативний ресурс суспільно-політичних і культурних трансформацій. Розкрито інтеграцію друкованих та електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики. Наголошено на збереженні бібліотечних фондів традиційними та у перспективі інноваційними методами. Представлено сучасні особливості формування та використання архівної та рукописної наукової спадщини.

Визначено форми використання та поширення бібліотеками правової інформації. Встановлено, що роль сучасної бібліотеки в процесі правового інформування обумовлена розвитком інформатизації та актуальними завданнями демократичних процесів в Україні. Охарактеризовано основні напрями здійснення інформаційно-правового обслуговування користувачів бібліотек. Проаналізовано і узагальнено практику інформаційно-правового обслуговування користувачів вітчизняних бібліотек. Досліджено зарубіжний досвід інформаційно-правового обслуговування користувачів університетських та публічних бібліотек США та з'ясовано основні напрями роботи. Виявлено форми та обґрунтовано роль корпоративної взаємодії бібліотек для налагодження і підвищення ефективності інформаційно-правового обслуговування користувачів. Окреслено перспективи організації інформаційно-правового обслуговування в діяльності бібліотек в умовах зростаючої затребуваності правової інформації в процесі розвитку системи соціальних інформаційних комунікацій і необхідності розв'язання суспільно важливої проблеми ефективного використання інформаційних ресурсів.

Розроблено класифікацію основних видів пошкодження книжкових видань; проведено оцінювання стану збереженості видань фонду рідкісних і цінних видань науково-технічної бібліотеки "Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського", випущених до 1850 р.

Розкрито суть і структуру сучасної системи бібліотечних фондів (БФ). Охарактеризовано основні процеси формування, використання БФ та управління ними. Викладено теоретичні положення, які слугують фундаментом для розуміння та постановки технології функціонування БФ, тобто їх моделювання, комплектування, обліку, опрацювання, розміщення та розстановки, їх перевірки та збереження, а також доставки документів користувачам бібліотечних установ. Висвітлено особливості управлінням БФ. Розглянуто новітні технології в обслуговуванні користувачів та обліку БФ.

Наукове видання підготовлено з нагоди 100-річчя одного з найбільш знакових за своїми метою, завданнями та фондами структурного підрозділу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського - Інституту рукопису (від 1918 до 1992 р. - відділ рукописів). Висвітлено історію фундації та соціальні функції Інституту рукопису, проаналізовано його внесок у розвиток науки та культури України. Окремо представлено науковий доробок Інституту та його кадровий потенціал за 1918 - 2018 рр. Додатково репрезентовано матеріали про склад і зміст рукописного фонду Інституту.

Розглянуто історію, стратегії, передумови й етапи формування міжнародних цифрових інтегрованих ресурсів документальної спадщини, зокрема Європейської бібліотеки (TEL) (2004), Манускрипторіуму (2002), Світової цифрової бібліотеки (2006), Європеани (2008). Встановлено значення діяльності ЮНЕСКО в сфері культурної спадщини та міжнародному законодавстві, її внесок у становлення та розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань, методичних та інформаційно-технологічних засад створення інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини. Значну увагу надано Європеані як складовій частині електронного європейського простору культурної спадщини в контексті стратегії інноваційного економічного та соціального розвитку Європейського Союзу, що передбачає пошуки європейської культурної ідентичності. Розкрито основні особливості національних проектів та стратегій як європейських країн, так і США, Канади, Австралії, Ізраїлю, Японії тощо, що спрямовані на збереженість документальної спадщини та вільний доступ до неї всіх верств населення. Установлено три етапи формування інтегрованих цифрових ресурсів спадщини, які пов'язуються з тенденціями розвитку суспільства в напрямі напрацювання глобального інформаційного суспільства та суспільства знань. В Україні цифровий ресурс документальної спадщини створюється фрагментарно. Прийняття Міністерством культури України Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ в 2016 р. відкрило реальні можливості прискорити цей процес.

Узагальнено та проаналізовано досвід використання електронного сервісу в діяльності зарубіжних і вітчизняних бібліотек, зокрема НБУВ, ОУНБ; розвиток актуальних і перспективних форм дистанційного обслуговування широкого загалу користувачів і цільових груп відповідно до змін користувацьких запитів і важливих суспільних процесів. Визначено методичні засади інформаційного, інформаційно-аналітичного забезпечення представників владних структур та інших цільових груп бібліотечних користувачів, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано та вдосконалено технології бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення на основі широкого застосування електронних форм моніторингу, обробки, формування тематичних цифрових колекцій, випуску інформаційно-аналітичних бібліотечних продуктів, оперативного адресного забезпечення ними замовників. Розроблено модель електронного інформаційно-аналітичного сервісу бібліотеки, яка відображає процеси інформаційно-аналітичного забезпечення користувачів НБУВ, зокрема представників центральних і обласних органів влади та місцевого самоврядування, бізнесових і громадських структур. Визначено основні тенденції та перспективи діяльності бібліотек в умовах цифровізації інформаційного простору та трансформації бібліотек в інформаційні центри з акумуляції та забезпечення доступу до суспільно значущих інформаційних електронних ресурсів.

Видання є результатом наукового опрацювання фонду історичної бібліотеки Києво-Печерської лаври, що зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, щодо виявлення печаток, штампів, екслібрисів, наліпок, які свідчать про колишніх власників книг. З'ясування первинних господарів книжок стало поштовхом до вивчення архівних матеріалів Києво-Печерської лаври, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві. Під час дослідження виявлено нові факти з наративної історії монастиря. Саме завдяки збереженим приватним книжковим колекціям повернені з небуття відомі свого часу представники православ'я, відображено характерні риси книжкової культури православного духовенства впродовж XVII - початку XX ст. Доведено велике значення бібліотеки в історії Києво-Печерської лаври та української культури і, як наслідок, внесення монастиря до об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО від України.

Розроблено класифікацію основних видів пошкодження книжкових видань; проведено оцінювання стану збереженості видань фонду рідкісних і цінних видань науково-технічної бібліотеки "Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського", випущених до 1850 р.