Монографія присвячена малодослідженій галузі вітчизняного книгознавства – оправі східнослов’янських рукописних книг та стародруків як синкретичному об'єкту, техніці її виготовлення та оздобленню. На підставі матеріалів з історії інтролігаторства та авторських спостережень вперше у вітчизняній науці здійснено спробу проаналізувати розвиток східнослов'янського інтролігаторства взагалі і українського зокрема. Запропоновано хронологію української оправи на підставі двох конструктивних технік оправлення, що побутували на східнослов'янських землях, визначено ознаки, за якими можна з певним ступенем вірогідності здійснювати локалізацію та датування оправ.

Рисунки, фотографії, словник інтролігаторських термінів, запропоновані в дослідженні, стануть у пригоді як науковцям, які займаються описуванням та каталогізацією давніх східнослов'янських рукописних книг, для поглиблення їхніх знань про оправу, так і аматорам.

Видання розраховане на фахівців-книгознавців, мистецтвознавців, реставраторів книг та художників-оформлювачів, а також на широкий читацький загал, якому небайдужа історія матеріальної та духовної культури України.


Видання зберігається у :

До Довідника включено відомості про державні центральні, обласні та галузеві архіви, найзначніші рукописні підрозділи 6ібліотек, академічних інститутів та університетів України, що мають право постійного зберігання документів. Описові статті містять коротку адміністративну інформацію, історій архівної установи, дані про обсяги, склад та зміст фондів, основну бібліографію за станом на 1999 р. У додатках наведено відомості про музеї та бібліотеки, що мають у фондах рукописні матеріали.

Видання розраховане на архівістів, істориків, філологів, мистецтвознавців, економістів, політологів та ін.