У книзі на базі найповнішого на сьогодні джерельного матеріалу вперше ґрунтовно досліджено історію Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського від 1941 до 1964 рр. Простежено процес деструкції Бібліотеки в 1941 – 1943 рр., спричинений війною, відродження Бібліотеки в повоєнний час, її розвиток у 50-х та на початку 60-х рр. як найбільшої державної публічної культурно-просвітницької бібліотечної установи України.

Для істориків, бібліотекознавців, бібліографів, бібліотекарів, книгознавців та всіх, хто цікавиться історією української культури та науки.


Видання зберігається у :

Монографія присвячена малодослідженій галузі вітчизняного книгознавства – оправі східнослов’янських рукописних книг та стародруків як синкретичному об'єкту, техніці її виготовлення та оздобленню. На підставі матеріалів з історії інтролігаторства та авторських спостережень вперше у вітчизняній науці здійснено спробу проаналізувати розвиток східнослов'янського інтролігаторства взагалі і українського зокрема. Запропоновано хронологію української оправи на підставі двох конструктивних технік оправлення, що побутували на східнослов'янських землях, визначено ознаки, за якими можна з певним ступенем вірогідності здійснювати локалізацію та датування оправ.

Рисунки, фотографії, словник інтролігаторських термінів, запропоновані в дослідженні, стануть у пригоді як науковцям, які займаються описуванням та каталогізацією давніх східнослов'янських рукописних книг, для поглиблення їхніх знань про оправу, так і аматорам.

Видання розраховане на фахівців-книгознавців, мистецтвознавців, реставраторів книг та художників-оформлювачів, а також на широкий читацький загал, якому небайдужа історія матеріальної та духовної культури України.


Видання зберігається у :

У період 1965 -1991 років Державна публічна бібліотека УРСР повернулася до виконання функцій Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР з метою забезпечення розвитку вітчизняної науки. Це спричинило до значних змін в її структурі та завданнях. Реформи в СРСР спрямовувалися на зростання потреб радянської держави в соціально-економічній, загальноосвітній та професійній сферах життя і відповідно – у політичній, виробничій та науково-технічній літературі, а отже – у вдосконаленні бібліотечної справи. На ґрунтовному аналізі діяльності ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР досліджуються процеси централізації та уніфікації бібліотек, формування та обігу їх фондів, активізації культурно-масової діяльності тощо.

Для фахівців в соціокультурній сфері.


Видання зберігається у :

У монографії висвітлюються основні тенденції розвитку й доля бібліотек та бібліотечної справи в Україні в XX ст.: функціонування в різних суспільно-політичних умовах, фундаментальні зміни в організації книгозбірень та їхня роль у суспільстві, традиції та інновації в діяльності бібліотек, формування бібліотечної мережі, бібліотечні фонди, інформаційні ресурси, науково-довідковий апарат, обслуговування, культурно-інформаційна та видавнича діяльність. Розглядаються види та типи бібліотек, правові засади бібліотечної справи, професійна освіта, створення громадських організацій тощо. Значну увагу приділено розвитку бібліотечної науки - книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, теорії та практиці бібліотечної справи.

Відзначено роль бібліотек у розвитку української державності, національної освіти, науки, культури.

Розраховано на фахівців-бібліотекознавців, книгознавців, бібліографознавців, а також на широке коло читачів.


Видання зберігається у :

Монографію присвячено визначенню теоретичних і методологічних підвалин науки про рукописну книгу - кодикології та її камеральної галузі - кодикографії. У ній вводиться поняття "рукописна книга" як комплексне історичне джерело, окреслюється об'єкт і предмет української кодикології та кодикографії, їхнє місце серед наук джерелознавчого та книгознавчого циклів. Автор пропонує археографічну, кодикологічну і документально-інформаційну моделі рукописних книг та методику їх кодикографування, а також розглядає основні напрями вивчення української книжково-рукописної спадщини

Видання розраховане не дослідників у галузі книгознавства, джерелознавства, археографії, кодикології, палеографії, а також фахівців з історії писемної та книжкової культури України.


Видання зберігається у :