Проведено бібліометричний аналіз розвитку українського бібліотекознавства в 1970 - 1990-ті рр. Встановлено когнітивні можливості бібліометричних методів як інструменту аналізу управління розвитком бібліотекознавства та бібліотечного соціального інституту. Охарактеризовано кількісно-якісні аспекти бібліометрії у співвідношенні зі стратегічним розвитком пізнавальної структури бібліотекознавства на прикладі документального потоку українського бібліотекознавства в 1970 - 1990-ті рр.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано життєвий шлях видатного історика, архівіста та архівознавця, науковця В.І.Веретенникова, який у 1920 - 1930-ті рр. заклав підвалини української архівістики, висвітлено формування його світоглядних засад, творчу працю дослідника на ниві української архівної справи. Розкрито творчий доробок вченого, його концептуальні засади класифікації та описування архівних документів, концепцію архівної освіти. Відзначено роль науковця у практичній діяльності архівних установ, проектуванні архівного обладнання та будівель, започаткуванні діяльності хімічної та біологічної лабораторій.

  Скачати повний текст

Досліджено контингент сучасних користувачів обласних універсальних наукових бібліотек. Визначено особливості інформаційних потреб (ІП) користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України у 1990-ті роки і першому десятиріччі XXI ст. Розкрито соціально-культурні чинники, що вплинули на їх динаміку. Узагальнено досвід обласних універсальних наукових бібліотек України із забезпечення ІП користувачів. Виявлено ефективні форми інноваційної діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України. Запропоновано перспективні напрями діяльності обласних універсальних наукових бібліотек із забезпечення ІП користувачів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні тенденції впровадження телекомунікаційних технологій у практику обслуговування вітчизняних бібліотек. Вперше досліджено закономірності динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет і створення ними власних веб-проектів. Виділено 47 статистичних показників, які є істотно важливими для оцінки стану української бібліотечної інтернетизації на певному етапі: 21 показник для оцінки бібліотечної інтернетизації в цілому, 15 деталізованих показників у бібліотечних мережах та 11 деталізованих показників у регіонах України. Розроблено методологію кількісної й якісної оцінки бібліотечного веб-сегмента українського сегмента мережі Інтернет (УСМІ) на базі паспортизації бібліотечних веб-сайтів. Вперше проведено системне моніторингове дослідження динаміки змін у вітчизняному бібліотечному веб-сегменті. Розроблено цілісну технологію бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) з урахуванням норм стандарту ISO 13407-1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем" і бібліотекознавчих вимог до системи інтерактивного обслуговування користувачів. Визначено напрями розширення можливостей впровадження Інтернет/Екстранет/Інтранет-технолоій для надання бібліотечного сервісу, розглянуто фактори, що впливають на темпи розвитку БІС у бібліотеках України.

  Скачати повний текст

Визначено основні завдання бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення у сприянні ефективної роботи органів державної влади у період оновлення процесу державного управління, інформатизації усіх сфер українського суспільства. Проаналізовано розвиток інформаційної функції сучасних бібліотек та її трансформацію в інформаційно-аналітичну під впливом реалізації інформаційних запитів органів державної влади. Встановлено основні підходи організації технологічної складової підтримки цього процесу в напрямі підвищення рівня наукомісткості аналітичних матеріалів, збільшення знаннєвої складової в аналітичних розробках. Розглянуто інформаційно-аналітичні структури бібліотек як їх інтелектуально-комунікативні підсистеми, що сприяють введенню в суспільний обіг інформації, наукових знань шляхом використання сучасних форм аналітико-синтетичного опрацювання бібліотечних фондів, у тому числі масивів електронної інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історії становлення та розвитку наукових бібліотек Львова з кінця XVIII ст. до 1930-х рр., які діяли при наукових установах, вищих навчальних закладах та громадських товариствах. Виділено й охарактеризовано три основні періоди їх розвитку та наведено класифікацію. Проаналізовано діяльність спеціальних та універсальних наукових бібліотек, визначено джерела їх комплектування, серед яких пріоритетне значення займають дари. Виявлено тематичні пріоритети формування фондів, проаналізовано склад зібрань та колекцій. Показано вплив наукових установ, які створювали книгозбірні, на розвиток бібліотечних фондів. З'ясовано, що діяльність книгозбірень не обмежувалася опікою над фондами, зокрема, висвітлено результати їх науково-дослідної роботи. Зроблено висновок, що наявність наукових книгозбірень створювала неповторну інфраструктуру у Галичині та сприятливий інформаційний простір для розвитку різних галузей науки.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку педагогічних бібліотек України у II половині XIX - 1920-х рр. Визначено основі етапи їх становлення та динаміки, охарактеризовано соціальне призначення, простежено еволюцію формування соціальних функцій і типологічних ознак. Уточнено зміст поняття "педагогічна бібліотека" у типово-видовій класифікації бібліотек, виокремлено педагогічні книгозбірні як вид спеціальних. Виявлено фактори впливу, що зумовили формування різних видів бібліотек у зазначених хронологічних межах. Особливу увагу приділено маловідомим фактам щодо започаткування вчительських і педагогічних бібліотек на українських етнічних землях у II половині XIX - 1920-х рр. у структурі навчальних закладів, Харківського та Київського товариств грамотності, при губернських земських управах, а також на Західній Україні - самостійної Львівської педагогічно-наукової бібліотеки (1914 р.), висвітлено вагомий внесок відомих громадських діячів України у справу їх становлення та розвитку. Проаналізовано соціально-педагогічні умови створення державної системи педагогічних бібліотек у період Української революції. Досліджено діяльність спеціальної бібліотеки Педагогічного музею Києва, довідково-педагогічної бібліотеки при Наркомосі України (1919 р.). Висвітлено вплив існуючої державної влади у 1920-ті рр. на формування завдання, функцій і типів педагогічних бібліотек. Проаналізовано розвиток різних видів книгозбірень у період українізації, зокрема профспілкових бібліотек Будинків працівників освіти як складової системи політпросвіти УРСР і Всеукраїнської науково-педагогічної книгозбірні, з'ясовано їх призначення та специфіку діяльності.

  Скачати повний текст

Обґрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової бібліотеки нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, сутність якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки": наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який базується на виокремленні зібрань публікацій, створенні метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підґрунтя архівування мережевих ресурсів, що полягають у переході від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, сформований з використанням результатів дисертаційного дослідження.

  Скачати повний текст