Відтворено цілісну картину процесу автоматизації бібліотек протягом другої половини XX - початку XXI ст. як фактора їх модернізації, інноваційного розвитку та трансформації. Визначено провідні історичні тенденції та напрями автоматизації діяльності бібліотек у різних країнах світу та в Україні. Вивчено джерельну базу з питань історії бібліотечної автоматизації. Виявлено історичну специфіку процесів автоматизації бібліотек та її зумовленість соціальними, економічними й технологічними факторами. Визначено основні етапи та напрями автоматизації бібліотечної діяльності в зарубіжних країнах. Описано, проаналізовано й узагальнено історію комп'ютеризації книгозбірень в Україні, насамперед національних, публічних та університетських.

  Скачати повний текст

Досліджені питання взаємозв'язаних процесів внутрішньої бібліотечної технології і процесів мережевої взаємодії книгозбірень та розроблені теоретичні засади для створення автоматизованої системи наукової бібліотеки з використанням Internet/Intranet технологій. Запропонована інформаційна технологія мережевої взаємодії книгозбірень України на основі он-лайнового комп'ютерного бібліотечного центру, а також методика оптимізації вибору комплексу технологічних засобів для автоматизації бібліотечних процесів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію становлення та розвитку архівної служби МВС, її місце в системі державних архівів та у комплексі розвитку архівної справи колишнього СРСР та України. На підставі архівних документів, вперше залучених до наукового обігу, висвітлено основні тенденції розвитку архівної справи в даному відомстві, передумови створення закритих архівів та причини знищення цінних архівних матеріалів. Охарактеризовано склад та зміст інформаційних ресурсів, визначено їх значення для вивчення історії України. Досліджено стан комп'ютеризації в архівній галузі, проаналізовано автоматизовані бази даних архівної інформації ДА МВС України, визначено напрямки подальшої їх розробки та можливості інтеграції в національну інформаційну систему "Архівна та рукописна Україніка".

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу комплексної джерельної бази вперше здійснено реконструкцію історико-культурного процесу становлення та розвитку бібліотек ліцеїв України. Розглянуто типологію, періоди розвитку ліцейних книгозбірень. Розкрито концептуальні засади організації мережі, фондів, довідково-пошукового апарату бібліотек ліцеїв. Охарактеризовано систему бібліотечно-бібліографічної та інформаційної підготовки ліцеїстів за умов функціонування бібліотечно-інформаційного культурно-освітнього осередку ліцею.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто бібліотечну, книговидавничу та культурно-просвітницьку діяльність М.П.Балліна як комплексне історико-культурологічне явище, здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію його архівної та творчої спадщини, починаючи з середини XIX - до початку XX ст. За допомогою методів архівної евристики встановлено місця зберігання окремих джерел. На підставі досліджень рукописних та опублікованих документів висвітлено життєвий шлях М.П.Балліна в найбільш повному на сучасний період обсязі. Визначено основні напрямки його громадської діяльності. На підставі вивчення ахівних джерел з історії кооперації, записних книжок, творчих матеріалів та епістолярної спадщини визначено внесок М.П.Балліна у розвиток українського та російського просвітництва, бібліотечну та книговидавничу справу. До наукового обігу залучено нові імена та відомості про важливі історичні події, уточнено деякі факти з історії розвитку бібліотечної та книговидавничої справи в Україні, встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки діячів кооперативного просвітництва. Досліджено розвиток ідейних поглядів, що визначали змістовий характер діяльності М.П.Балліна. Розглянуто теоретичні концепції ученого у сфері бібліотечного будівництва, зокрема щодо формування фондів і каталогів бібліотек і видавничої політики у галузі народної книжки. Показано значний внесок М.П.Балліна у розвиток вітчизняного бібліотеко- та книгознавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізаматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізаматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську приналежність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.), а також після розпорошення. За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Досліджено бібліотечно-археографічну діяльність філолога, історика, археографа, книгознавця, професора Київської духовної академії (КДА), завідуючого Церковно-археологічним музеєм (ЦАМ) М.І.Петрова. Висвітлено основні напрями наукової діяльності вченого в галузі вивчення духовної культури, зокрема, історії писемної та книжкової спадщини. Розглянуто внесок до розвитку польової, камеральної та едиційної археографії. Вивчено формування рукописно-книжкових колекцій і зібрань ЦАМ, бібліотеки КДА. Досліджено організацію М.І.Петрова книжкового зібрання, установлено його творче професійне середовище, наукові контакти в галузі бібліотечно-археографічної діяльності. Висвітлено науково-організаційну роботу вченого у Церковно-архівно-археографічних комісіях. Проаналізовано сучасний стан рукописного зібрання ЦАМ в ІР Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто документологічну складову вищої бібліотечно-інформаційної освіти як системне явище, що формується під впливом змін у соціально-комунікаційному середовищі за умов інформатизації та ступеневої освіти у сучасній Україні. Визначено основні стадії розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, що дозволило виявити передумови трансформації книгитивно-документознавчої у документологічну підготовку вітчизняних бібліотечно-інформаційних кадрів, орієнтовану на вивчення широкого кола традиційних і технотронних (електронних) соціально значущих документів, створених для передавання інформації у часі та просторі, що базується на документивній парадигмі змісту навчання. Доведено провідну роль документальної комунікації як домінанти змісту вищої бібліотечно-інформаційної освіти. Здійснено порівняльний аналіз сучасного стану підготовки фахівців в Україні та інших країнах світу щодо пошуку, відбору, кумуляції, аналітико-синтетичної обробки документів різних типів і видів через сучасні бібліотеки. Розроблено концептуальну та конкретно-дисциплінарну моделі документологічної складової підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів, яка базується на книгитивно-документивній, документивно-інформаційній і документивно-когнітивної парадигмах галузевої освіти.

  Скачати повний текст

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням походження та опису грецьких рукописів у фондах НБУ імені В.І.Вернадського в Києві. Вперше на основі археографічного опису більш ніж 450 грецьких рукописів досліджено історію надходження їх до різних книжкових зібрань і колекцій України, пізніше - до НБУВ. Висвітлено історіографію питання, проведено функціональний розподіл грецьких матеріалів, типологію та жанрову класифікацію рукописних книг і текстів IV-XIX ст., наведено детальну археографічну характеристику грецьких кодексів та проаналізовано записи копіїстів і власників. За підсумками всебічного кодикологічного аналізу запропоновано шляхи реконструкції складу окремих книжкових зібрань, локалізації районів створення й побутування кодексів. Встановлено зв'язки рукописів із регіонами Близького Сходу, Південної Італії, Криму, Ніжина. У додатках подано археографічний опис (каталог) 134 грецьких рукописних книг (кодексів) у київських зібраннях.

  Скачати повний текст

Простежено шляхи втілення авторських особливостей у галицькій гравюрі XVII ст., з'ясовано генезу та головні етапи розвитку ідео-візуальної природи образів Христа та Богородиці. На підставі комплексного аналізу різноманітних пам'яток крізь призму актуальних досліджень духовного життя Галичини XVII ст. в компаративному контексті з продукцією інших видавничих осередків визначено головні тенденції розвитку художньо-образної мови, інтерпретації адоративних і житійних образіа Христа та Богородиці. Прослідковано взаємовплив видавничих осередків і провідних галицьких граверів на розвиток художньої мови книжкової ілюстрації, характер трактування основних сюжетів, з'ясовано особливості інтерпретації канону в книжковій ілюстрації.

  Скачати повний текст

Висвітлено статус документа та книги як його різновиду з позицій теорії соціальної інформаційної комунікації: історичний розвиток значень поняття "документ", визначення документа на підставі теорії соціальної інформаційної комунікації, функції та властивості документа, класифікацію документа за різними ознаками, функціональне визначення книги, типологію книги. Розглянуто місце документа та книги в системі соціальних комунікацій, а також проаналізовано основні бібліографознавчі концепції щодо визначення об'єкта бібліографії. Визначено нові методологічні підходи до розуміння системного об'єкта бібліографії з урахуванням сучасних соціально-комунікаційних інформаційних процесів у суспільстві.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу опублікованих і нововиявлених архівних матеріалів і стародруків зроблено спробу з'ясувати роль і значення друкарства у розвитку культури України другої половини XVI - XVII ст. Розкрито історичні умови та тенденції розвитку українського книговидання досліженого періоду. З'ясовано особливості друкарства на східно- та західноукраїнських землях. Визначено книговидавничі контакти та способи співробітництва між певними видавничими центрами на території українських земель. Досліджено шляхи та форми поширення книжкової продукції та особливості міграції стародруків на українських землях. Виявлено особливості їх використання у богослужбовій практиці та науково-освітній діяльності, зокрема, серед церковнослужителів і населення інших віросповідань. Охарактеризовано значення друкарства для розвитку української культури зазначеного історичного періоду.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію формування зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки Ураїни ім. В.Стефаника, основа якого створена зі збірок і колекцій провідних бібліотек наукових, культурно-освітніх, релігійних установ і товариств Львова, що функціонували у XIX - першій половині XX ст. (до 1939 р.), невелика частина рукописних кириличних пам'яток придбана бібліотекою. Проведено атрибуцію та науковий опис кириличних рукописних книг XVI ст. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, висвітлено історію їх створення та побутування. Визначено репертуар і жанрові особливості української книжності XVI ст.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історії створення та функціонування заснованої митрополитом Андрієм Шептицьким книгозбірні "Студіону" у Львові. Розглянуто джерела комплектування, особливості опрацювання, зберігання та використання зібрання. Проведено довідково-біографічний матеріал про працівників і читачів. Обгрунтовано її історико-культурний феномен. Відтворено процес ліквідації книгозбірні та переміщення її книжково-рукописних колекцій. Визначено втрати та вказано сучасні місця зберігання її вцілілих частин. Проведено реконструкцію його складу та змісту й охарактеризовано теперішній стан фонду.

  Скачати повний текст