Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність бібліотек різного підпорядкування, визначено їх роль у культурно-духовних процесах Катеринославщини, розглянуто форми та напрями діяльності, простежено динаміку розвитку статистичних бібліотечних даних. Висвітлено процес формування та розвитку земських бібліотек і народних безкоштовних читалень, міських громадських бібліотек, мережі навчальних бібліотек, що зберігали значні за обсягом і цінні за змістом книжкові та періодичні зібрання за галузевими та мовними ознаками. Відтворено картину становлення та розвитку бібліотек наукових товариств, музейного закладу та нелегальних гуртків. Проаналізовано кількісний і тематичний зміст приватної колекції Г.П. Алексєєва, виявлено джерела комплектування та стан розвитку особових бібліотек катеринославських культурно-освітніх діячів.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізаматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізаматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську приналежність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.), а також після розпорошення. За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Простежено шляхи втілення авторських особливостей у галицькій гравюрі XVII ст., з'ясовано генезу та головні етапи розвитку ідео-візуальної природи образів Христа та Богородиці. На підставі комплексного аналізу різноманітних пам'яток крізь призму актуальних досліджень духовного життя Галичини XVII ст. в компаративному контексті з продукцією інших видавничих осередків визначено головні тенденції розвитку художньо-образної мови, інтерпретації адоративних і житійних образіа Христа та Богородиці. Прослідковано взаємовплив видавничих осередків і провідних галицьких граверів на розвиток художньої мови книжкової ілюстрації, характер трактування основних сюжетів, з'ясовано особливості інтерпретації канону в книжковій ілюстрації.

  Скачати повний текст

На базі архівних джерел зроблено спробу виявити основні тенденції та напрями розвитку бібліотечної справи регіону України в територіально-адміністративних межах сучасних Миколаївської, Одеської та Херсонської областей протягом XIX - початку XX ст. Встановлено наявність мережі бібліотек того часу, розподілених за типами: публічні (міські, губернські, громадські), народні (як різновид публічних бібліотек), спеціальні (навчальних закладів - вищих, середніх і галузевих), а також власні книжкові зібрання. Показано активність процесу формування мережі публічних бібліотек на півдні України. Документально доведено, що ці процеси значною мірою впливали на формування мережі бібліотек у Російській імперії. Виявлено, що саме в цьому регіоні відбувалося становлення бібліотек морського та технічного профілю (спеціальних морських бібліотек): бібліотеки штурманського училища, бібліотеки при гідрографічному депо, Севастопольської морської офіцерської бібліотеки; вищих навчальних закладів. Охарактеризовано внесок українських учених, громадських і політичних діячів (М. Аркаса, Г. Ге, С. Русової, М. Пирогова, С. Сільванського, А. Скальковського), бібліотечних фахівців (М. Беккера, М. Попруженка, В. Шенфінкель), а також книговидавців (М. Клочкова, К. Тотті, В. Картамишева) у розвиток бібліотечної мережі регіону.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено та значно розширено джерельну архівну та бібліотечну базу дослідження. Проведено перелік усіх колекцій та особових зібрань університетської бібліотеки (1918 -1941 pp.). Встановлено умови надходження збірок, колекцій, особових бібліотек. Висвітлено життєвий шлях власників книжкових колекцій, основні напрями їх діяльності та складено наукову бібліографію. Визначено їх внесок у розвиток вітчизняної культури та зв'язок зі змістом і складом бібліотечних зібрань. Досліджено та проаналізовано джерела та шляхи комплектування особових бібліотек. Виявлено й проаналізовано численні автографи власників книжкових зібрань, дарчі написи, екслібриси, суперекслібриси, печатки та здійснено систематизацію книжкових знаків.

  Скачати повний текст

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії трьох шляхетських родових бібліотек XVIII ст. - Вишневецьких-Мнішків з Вишневецького замку, Потоцьких з Тульчинського маєтку, Міхошевських із Трусилівки на Волині в контексті їх походження, формування та розвитку. Об'єктом дослідження є книжкові зібранння Вишневецького замку, Тульчинського маєтку та колекцій Ф.Мікошевського, що зберігаються у НБУВ, а також окремі видання з фондів досліджених бібліотек, які перебувають у книгосховищах Польщі, Литви, Росії, Великобританії. Проведено бібліографічну, історико-книгознавчу реконструкцію складу фондів, окреслено шляхи їх комплектування, роль та функції родової бібліотеки та книжкових зібрань, сформованих на базі їх фондів як історико-культурних пам'яток.

  Скачати повний текст