Вперше розглянуто бібліотечну, книговидавничу та культурно-просвітницьку діяльність М.П.Балліна як комплексне історико-культурологічне явище, здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію його архівної та творчої спадщини, починаючи з середини XIX - до початку XX ст. За допомогою методів архівної евристики встановлено місця зберігання окремих джерел. На підставі досліджень рукописних та опублікованих документів висвітлено життєвий шлях М.П.Балліна в найбільш повному на сучасний період обсязі. Визначено основні напрямки його громадської діяльності. На підставі вивчення ахівних джерел з історії кооперації, записних книжок, творчих матеріалів та епістолярної спадщини визначено внесок М.П.Балліна у розвиток українського та російського просвітництва, бібліотечну та книговидавничу справу. До наукового обігу залучено нові імена та відомості про важливі історичні події, уточнено деякі факти з історії розвитку бібліотечної та книговидавничої справи в Україні, встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки діячів кооперативного просвітництва. Досліджено розвиток ідейних поглядів, що визначали змістовий характер діяльності М.П.Балліна. Розглянуто теоретичні концепції ученого у сфері бібліотечного будівництва, зокрема щодо формування фондів і каталогів бібліотек і видавничої політики у галузі народної книжки. Показано значний внесок М.П.Балліна у розвиток вітчизняного бібліотеко- та книгознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження процесу розвитку історико-книгознавчої думки в Україні в XIX ст. Визначено, що суть даного процесу полягає у становленні предмету, методів, тематики й структури історичного дослідження книги. З'ясовано зміст поняття "історія книги" у працях дослідників XIX ст. Історико-книгознавчі публікації XIX ст. класифіковано за основними тематичними напрямками, встановлено головні здобутки у сфері формування методики історичного дослідження книги. Відзначено роль наукових установ, періодичних видань та науковців України у розвитку історії книги як самостійної сфери наукових досліджень. Встановлено головні напрямки впливу на формування історичного книгознавства наук, які мали спільний предмет вивчення - книгу.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію, теорію та практику проведення комплексного дослідження книжкових пам'яток у бібліотеках. Виділено відносно самостійну галузь знань - книжкове пам'яткознавство, що виникло на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам'яткознавства. Представлено історіографію розвитку нового наукового напрямку. Особливу увагу приділено еволюції тлумачення поняття "рідкісна книга" та його сучасним термінологічним визначенням, а також змісту таких базових понять, як "цінна книга", "унікальна книга", "книжкова пам'ятка", "стародрук". Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу та доведено загальну тенденцію щодо створення відповідних структурних підрозділів. Охарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам'яток і проаналізовано законодавче забезпечення щодо їх реалізації. Визначено основні проблеми та способи їх розв'язання шляхом укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. Встановлено основні критерії визначення книжкових пам'яток і сформульовано науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено питання становлення та розвитку книговидавничого процесу на Півдні України, формування фондів перших приватних і публічних бібліотек, поширення серед населення регіону української книги (УК) другої половини XIX - першої чверті XX ст. Показано роль і значення УК Південного регіону в загальноукраїнському контексті. Розглянуто історію створення та функціонування УК у даний період, а також особливості розповсюдження її через книгарні. Висвітлено проблеми історичного документознавства, розвитку книгознавства, зокрема, формування книжкових фондів та іменних колекцій, зібрань. Проаналізовано джерельну базу дослідження, розкрито зміст книжкових фондій та іменних колекцій, уточнено та доповнено нові факти з життя та діяльності місцевих громадських діячів, зокрема, О.Андрієвського, О.Аркаса, М.Вороного, М.Комарова, М.Липи, П.Смоленського, Л.Чернявського, М.Челюка щодо підтримки наукового інтересу до УК.

  Скачати повний текст