Проаналізовано архіви українських часописів як джерела з історії редакційно-видавничої діяльності кінця ХІХ - початку ХХ ст. Доведено, що національна видавнича галузь була дійовою підтримкою українському національному рухові та культурі, орієнтованих на національну самобутність. Висвітлено етапи формування національної видавничої галузі. Визначено тематичне спрямування українських часописів та специфіку видавничо-редакційного процесу в Україні. Проаналізовано внесок видавців, редакторів та редакцій у процеси видання української національної періодики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову та публіцистичну спадщину академіка Української академії наук (1919 р.) М.Ф. Біляшівського. Увагу приділено структурі, змісту, реконструкції архівної спадщини академіка. На підставі архівних матеріалів і документів визначено основні напрями наукової та творчої діяльності вченого. Розглянуто його внесок у розробку питань історико-культурної спадщини українського народу, становлення видавничої справи та видання цінних історичних джерел. Завдяки його організаційній діяльності створено Відділ охорони пам'яток старовини та мистецтва, а також на державний рівень було поставлено питання охорони культурної спадщини та розпочато реєстр пам'яток. Визначено основну мету життя М.Ф. Біляшівського - працювати для України у справі збереження історичного надбання, пам'яток історії та культури, розвитку пам'ятко- та музеєзнавства, здійснення видавничої діяльності, проведення широкої просвітницької роботи.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс питань, пов'язаних з книжковим рухом в київському товаристві "Просвіта" в 1906 - 1920 рр.: організацією видання книжок для народу, вивченням читацьких уподобань, створенням і розвитком "просвітянської" бібліотеки. На підставі чисельного масиву архівних джерел вперше відтворено складні й суперечливі процеси освічування народних мас шляхом залучення до друкованого слова, які було здійснено під егідою київської "Просвіти" за часів царської влади та в період національно-визвольної боротьби українського народу в 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

  Скачати повний текст

Досліджено історію створення та впровадження бібліотечно-бібліографічних класифікаційних систем в Україні та світі, визначено основні тенденції їх розвитку. Зроблено огляд базових концепцій створення класифікаційних систем ("Класифікація наук Сен-Симона - Конта", "Десяткова класифікація" М.Дьюі, "Розтяжна класифікація" Ч.Кеттера, "Класифікація Бібліотеки Конгресу США", "Класифікація двокрапкою" Ш.Р.Ранганатана). Проаналізовано структуру та склад "Міжнародної децимальної бібліографічної класифікації" - першої класифікаційної системи, виданої в Україні національною мовою. Визначено й охарактеризовано основні етапи видання бібліотечних класифікацій українською мовою з десятковим принципом побудови (1919 - 1938 рр.; 1938 - 1961 рр.; 1961 - 1971 рр.; 1971 - кінець 1970-х рр.). Висвітлено історію створення та видання "Бібліотечно-бібліографічної класифікації", досліджено процес її впровадження в Україні та визначено роль у подальшому розвитку українських бібліотечних класифікаційних систем. Охарактеризовано сучасний стан розвитку класифікаційних механізмів в Україні. Виділено дві основні класифікаційні системи, що використовуються у бібліотечній галузі (серія видань "Рубрикатор НБУВ" та "Універсальна десяткова класифікація", видана українською мовою в 2000 р.), розроблено типологію інформаційно-пошукових мов. Створено концептуальну модель Індексаційного конгломерату як інструментального механізму здійснення процесів каталогізації в бібліотечно-інформаційних установах України в сучасний період. Визначено перспективи впровадження онлайнових каталогізаційних і систематизаційних технологій у практику їх діяльності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному історико-бібліотекознавчому дослідженню масивів наукових видань як специфічної бібліотечної моделі наукового знання та основи документного фонду всього періоду розвитку Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Розглянуто головні етапи розвитку системи документопостачання Бібліотеки, типолого-книгознавчий аналіз основних масивів наукового книгодруку України 90-х років XX ст. як головного чинника документозабезпечення фонду вітчизняних наукових видань. Визначено стратегію формування фонду наукової літератури універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії трьох шляхетських родових бібліотек XVIII ст. - Вишневецьких-Мнішків з Вишневецького замку, Потоцьких з Тульчинського маєтку, Міхошевських із Трусилівки на Волині в контексті їх походження, формування та розвитку. Об'єктом дослідження є книжкові зібранння Вишневецького замку, Тульчинського маєтку та колекцій Ф.Мікошевського, що зберігаються у НБУВ, а також окремі видання з фондів досліджених бібліотек, які перебувають у книгосховищах Польщі, Литви, Росії, Великобританії. Проведено бібліографічну, історико-книгознавчу реконструкцію складу фондів, окреслено шляхи їх комплектування, роль та функції родової бібліотеки та книжкових зібрань, сформованих на базі їх фондів як історико-культурних пам'яток.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку основних напрямів і етапів вивчення складу читачів публічних бібліотек України та змісту їх читання у 1900 - 1930-і рр. На основі аналізу джерельної бази та історіографії уперше здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію процесу розгортання діяльності бібліотек і науково-дослідних закладів з вивчення читацького контингенту. Визначено, що основними напрямами вивчення читачів публічних бібліотек були публічно-інформативний (характеризувався оприлюдненням у періодичних виданнях проблем змісту й особливостей читання з метою формування громадської думки на користь і доступність читання для всіх верств населення) і бібліотечно-соціологічний (утворився на основі інтеграції анкетно-структурного й бібліотечно-статистичного напрямів). Висвітлено діяльність українських бібліотекознавців щодо формування терміносистеми, обгрунтування теоретичних засад і апробації методів вивчення читачів.

  Скачати повний текст