Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізаматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізаматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську приналежність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.), а також після розпорошення. За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Узагальнено наукові розробки українських і зарубіжних фахівців щодо формування системи обслуговування читачів. Досліджено особливості зміни читацького складу в 1990-х рр. - у період зменшення ідеологічного впливу та посилення ролі читача як основного об'єкту бібліотечної діяльності. Наведено детальну характеристику послуг, які пропонуються читачеві згідно з запитом. Вперше в українському бібліотекознавсті з залученням значного статистичного матеріалу та з використанням соціологічного методу визначено соціально-демографічні характеристики читацького складу Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) у 1990-х рр., їх динаміку та тенденції змін. Здійснено комплексний аналіз сучасної системи обслуговування з організаційним, технологічним та методичним забезпеченням читацьких інформаційних потреб і створенням сприятливого бібліотечного середовища. Проведено соціологічне опитування фахівців щодо оцінки бібліотечно-інформаційних послуг і формування номенклатури, зорієнтованої на потреби користувачів з широким використанням в обслуговуванні елементів бібліотечного маркетингу. Вивчено реальний попит читачів НБУВ на бібліотечні, бібліографічні й інформаційні послуги як основний чинник формування якості системи обслуговування. Запропоновано автоматизовану технологію створення бази даних відомостей про читачів (БД ВЧ), розроблено метод реєстрації, впроваджено новий читацький квиток і структуру читацького номера, що дозволяє забезпечити диференційоване обслуговування різних категорій читачів. Досліджено еволюцію й обгрунтовано структурні зміни читацького складу НБУВ на основі сформованої БД ВЧ.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування суспільних потреб електронного інформування в правовій сфері протягом останніх десяти років і відображення даних процесів у бібліотечній діяльності. Проаналізовано діяльність електронних ЗМІ в сфері правової пропаганди, рівень її ефективності та чинники, які на неї впливають. Визначено джерельну базу бібліотечних установ правової інформації, технології введення її в суспільний обіг. Розглянуто перспективи вдосконалення організації правового інформування в сучасній бібліотеці з урахуванням можливостей обумовленим сучасним рівнем електронних інформаційних технологій. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності обслуговування користувачів електронної правової інформації.

  Скачати повний текст

Запропоновано оригінальний метод аналізу структури міждисциплінарної галузі знання комплексу екологічних дисциплін, який грунтується на властивостях екологічної інформації. Обгрунтовано використання методу компараторної ідентифікації екологічних текстів і розроблено формальний апарат опису процесу їх аналізу на основі моделі предметної галузі. Вперше сформульовано алгоритм автоматичної побудови спеціалізованого тезаурусу на підставі ознак галузевої належності дескрипторів. Наведено формальні алгоритми та реалізовано процедури автоматичної індексації та предметизації сукупності екологічних текстів у автоматизованій інформаційно-бібліотечній системі (АІБС) з урахуванням стилістичних особливостей їх графемної структури, ідентифікації їх позиції в ієрархічній структурі динамічної класифікаційної системи, що об'єктивно відображає предметну галузь, представлену текстами у складі АІБС.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Вперше узагальнено еволюцію організації інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечній освіті США. Зроблено теоретико-методичне обгрунтування відповідності між технологічним рівнем сучасного стану американських бібліотек, якістю професійної компетентності бібліотечних фахівців і рівнем застосування інноваційних технологій дистанційного навчання у вищих бібліотечно-інформаційних школах США. Вперше визначено особливості інформаційних технологій дистанційного навчання американських бібліотечних фахівців на рівні магістратури, які відрізняються обов'язковою наявністю інтерактивної комунікації, що забезпечується можливостями сервісів Інтернету (форумів, чатів, аудіо- та відеоконференцій). Визначено особливості інтерактивних комунікацій за умов дистанційного навчання, серед яких виокремлено типи інтегративних комунікацій відповідно до окремих навчальних стилів студентів (незалежні, залежні, компетативні, колаборативні, замкнені, патісі-пантні). Вперше запропоновано для впровадження в українську систему вищої бібліотечної освіти узагальнені організаційні моделі дистанційного навчання (змішані, спеціалізовані, бімодальні, консорціум, франчайзинг, акредитація), розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційних технологій дистанційного навчання у систему бібліотечної освіти України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові досягнення в області автоматизації бібліотечних процесів і сформульовано основні вимоги щодо розробки лінгвістичного забезпечення бібліотечних систем. Обгрунтовано використання алгебри предикатів і предикатних операцій. Проведено аналіз їх властивостей для подання та ідентифікації знань. Наведено інтегровану модель подання знань. Розроблено модель знання орієнтованого синтаксичного аналізу у задачах анотування та реферування повнотекстових документів. Наведено логічну мережу для синтаксичного аналізу на базі моделей сполучуваності слів. Вдосконалено модель процесу систематизації та рубрикації повнотекстових документів у бібліотечних системах з використанням словника-тезауруса та методу компараторної ідентифікації, що дозволяє точніше сформувати пошуковий образ документа й якісніше за змістом здійснити рубрикацію документів і пошук у бібліотечній пошуковій системі.

  Скачати повний текст

Досліджено історію створення та впровадження бібліотечно-бібліографічних класифікаційних систем в Україні та світі, визначено основні тенденції їх розвитку. Зроблено огляд базових концепцій створення класифікаційних систем ("Класифікація наук Сен-Симона - Конта", "Десяткова класифікація" М.Дьюі, "Розтяжна класифікація" Ч.Кеттера, "Класифікація Бібліотеки Конгресу США", "Класифікація двокрапкою" Ш.Р.Ранганатана). Проаналізовано структуру та склад "Міжнародної децимальної бібліографічної класифікації" - першої класифікаційної системи, виданої в Україні національною мовою. Визначено й охарактеризовано основні етапи видання бібліотечних класифікацій українською мовою з десятковим принципом побудови (1919 - 1938 рр.; 1938 - 1961 рр.; 1961 - 1971 рр.; 1971 - кінець 1970-х рр.). Висвітлено історію створення та видання "Бібліотечно-бібліографічної класифікації", досліджено процес її впровадження в Україні та визначено роль у подальшому розвитку українських бібліотечних класифікаційних систем. Охарактеризовано сучасний стан розвитку класифікаційних механізмів в Україні. Виділено дві основні класифікаційні системи, що використовуються у бібліотечній галузі (серія видань "Рубрикатор НБУВ" та "Універсальна десяткова класифікація", видана українською мовою в 2000 р.), розроблено типологію інформаційно-пошукових мов. Створено концептуальну модель Індексаційного конгломерату як інструментального механізму здійснення процесів каталогізації в бібліотечно-інформаційних установах України в сучасний період. Визначено перспективи впровадження онлайнових каталогізаційних і систематизаційних технологій у практику їх діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність осмислення й розкриття ролі бібліотек у культурно-просвітницькій діяльності (КПД) як актуального завдання бібліотекознавства в період розвитку українського суспільства (УС), становлення основних засад нової парадигми національно-культурного розвитку України. Досліджено досвід КПД Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ) у бібліотечній сфері в контексті вирішення завдань духовного розвитку УС. Обгрунтовано історію створення, становлення та розвитку КПД в НБУВ, трансформацію культурно-масової роботи у культурно-просвітницьку та культурно-інформаційну. Визначено основні чинники розвитку КПД НБУВ на різних етапах її існування, зміст даної діяльності в контексті історії України та бібліотечної справи. Охарактеризовано основні періоди становлення та розвитку КПД НБУВ та їх особливості. Проаналізовано основні форми та методи даного напряму діяльності, їх еволюцію відповідно до запитів суспільства. Розкрито роль КПД сучасної бібліотеки у вирішенні проблеми ефективного використання нагромаджених під час історичного розвитку людства знань і інформаційних ресурсів.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку педагогічних бібліотек України у II половині XIX - 1920-х рр. Визначено основі етапи їх становлення та динаміки, охарактеризовано соціальне призначення, простежено еволюцію формування соціальних функцій і типологічних ознак. Уточнено зміст поняття "педагогічна бібліотека" у типово-видовій класифікації бібліотек, виокремлено педагогічні книгозбірні як вид спеціальних. Виявлено фактори впливу, що зумовили формування різних видів бібліотек у зазначених хронологічних межах. Особливу увагу приділено маловідомим фактам щодо започаткування вчительських і педагогічних бібліотек на українських етнічних землях у II половині XIX - 1920-х рр. у структурі навчальних закладів, Харківського та Київського товариств грамотності, при губернських земських управах, а також на Західній Україні - самостійної Львівської педагогічно-наукової бібліотеки (1914 р.), висвітлено вагомий внесок відомих громадських діячів України у справу їх становлення та розвитку. Проаналізовано соціально-педагогічні умови створення державної системи педагогічних бібліотек у період Української революції. Досліджено діяльність спеціальної бібліотеки Педагогічного музею Києва, довідково-педагогічної бібліотеки при Наркомосі України (1919 р.). Висвітлено вплив існуючої державної влади у 1920-ті рр. на формування завдання, функцій і типів педагогічних бібліотек. Проаналізовано розвиток різних видів книгозбірень у період українізації, зокрема профспілкових бібліотек Будинків працівників освіти як складової системи політпросвіти УРСР і Всеукраїнської науково-педагогічної книгозбірні, з'ясовано їх призначення та специфіку діяльності.

  Скачати повний текст