Націоналізм, який вийшов першим виданням (з друкарні Василіян у Жовкві) в 1926 році, виступив з ідеологією, яка рвала з цілим світоглядом драгоманівського демократизму і соціялізму МарксаЛеніна, пересякнутого отрутою москофільства. В тій книзі автор розвивав думки, які ширив перед 1ою Світовою війною, як у Київськім Слові, у брошурах Модерне москофільство і 3 приводу одної єреси, виданих у Києві, Сучасне політичне положення нації і наші завдання (відчит на студентськім з’їзді у Львові), під час 1ої світової війни – Українська державна думка і Европа (вид. в Берліні, Винниці й у Львові), Міжнародне положення України і Росія, Культура примітивізму, Мазепа і Мазепинство (у Києві і Черкасах) по 1ій світовій війні – Підстави нашої політики та у львівськім ЛНВку. Основні ідеї Націоналізму були передусім антитези драгоманівському малоросіянству. Трактованню України як провінції Росії, що претендувала лише на деякі полегші культурного й соціяльного характеру Націоналізм протиставляв ідею політичної нації, ідеалом і метою якої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росією, а культурно – повне протиставлення цілому духовому комплексові Московщини, під оглядом соціяльним – неґація соціялізму. Це була повна антитеза гермафродитському світоглядові тодішнього демосоціялістичного українського провідництва.