Величні ансамблі Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого монастиря, храмові споруди Києво-Печерської Лаври, будівлі Кирилівської та Андріївської церков і багатьох інших пам'яток старовини - все це читач зможе побачити в цьому чудово ілюстрованому фотоальбомі.

Автор цього твору – владика Василій (у миру – Василь Дмитрович Богоявленський, 1867–1918), архієпископ Чернігівський і Ніжинський. Зміст книги охоплює історію краю від язичницьких часів, розповідає не тільки про святих великомучеників, храми й монастирі, їхню архітектуру, оздоблення та святині, а й про славних полководців – чернігівських князів. Книга написана живою мовою, до того ж вона багато ілюстрована і має чималий довідковий апарат.

У книзі Ви можете ознайомиться з історією храмів, будівель, розвитком і становленням монастиря

Акты Можайского Лужецкого монастыря из МАМЮ.

Описание Новофонского монастыря, его святынь и географического местоположения. История поклонения православных христан святыням Новоафонской обители. Рассказ о месте Новоафонского монастыря в распространении православия в пределах Южных рубежей Российской империи. Материалом для этого труда стали летописные известия.

У книзі описуються за географічною ознакою втарчені протягом XX століття, налічується 105 зображень (83 - дерев'яних та 22 - мурованих) культових споруд греко-католицької, православної, римо-католицької та реформатської конфесій. Додається мапа втрачених церков Закарпаття, опис чи зображення яких збереглися, та іменний покажчик. Конфесійна належність церков подається станом на 1949 рік, тобто до заборони греко-католицької конфесії. Зміст Великоберезнянський район: Волосянка Лубня Смерекова Виноградівський район Дюло Затисівка Матієво Нове село Підвиноградів Пушкіново Тросник Велика Тарна Сухий Потік Чедреґ Воловецький район Веретичів Воловець Гукливий Канора Латірка Перехресний Таламаш Іршавський район Білки Луково Приборжавське Міжгірський район Верхній Бистрий Вучкове Лопушний Майдан Міжгір'я Нижній Студений Прислоп Сойми Мукачівський район Березинка Грабово Завидово Косино Кучава Мукачево-Паланок Нижня Визниця Пузняковці Синяк Чопівці Перечинський район Лумшори Свалявка Рахівський район Богдан Вільховатий Водиця Кваси Кобилецька Поляна Косівська Поляна Костилівка Луги Рахів-Акна Рахів-Бичків Розтоки Ясіня Свалявський район Драчино Нове Село Плав'я Родникова Гута Росош Тячівський район Ґаничі Дулово Калини Крива Луково Лопухово Німецька Мокра Новобарово Новоселиця Підплеша Руська Мокра Руське Поле Теребля Терново Чумальово Ужгородський район Концово Сторожниця Ужгород Ужгород-Радванка Хустський район Іза Липча Нанково Нижній Бистрий Монастирець Сокирниця Стеблівка Нові втрати Руська Долина Нова Розтока Карта

Львівський музей історії релігії - музей у Львові, в якому висвітлюється історія світових і національних релігій, а також діяльність церковних організацій. Експозиція музею розміщена в будівлі колишнього римо - католицького Домініканського монастиря XIV -XVIII століть. Музей був створений в 1973 році як Музей історії релігії та атеїзму і раніше обіймав також приміщення Домініканського собору. Львівський музей історії релігії має спеціалізовану бібліотеку релігієзнавчої профілю, аналогів якої в Україні не існує.

Попри численні студії козаччини, проблема реконструкції релігійної свідомості козацтва залишається на маргінесі наукових зацікавлень дослідників. Завданням цієї книги є висвітлення реальної ситуації в царині стосунків низового козацтва з церковними структурами. Для розкриття цієї проблеми на конкретному рівні найбільш репрезентативним може бути зріз стосунків Війська Запорозького Низового з київськими чоловічими монастирями. Упродовж XVII-XVIII ст. саме в цій сфері сформувалася своєрідна система зв'язків духовного, соціального та економічного характеру. Наприкінці роботи автор розглянув життя та побут київських ченців на Запорожжі, їхню роль у церковно-релігійному житті січовиків, а також зворотний бік зв'язку - паломництва січовиків до київських обителей. Завершує роботу мінідослідження про записи запорозьких козаків у синодиках київських чоловічих монастирів.

Колокола и колокольчики для русского православного человека - не просто изделия из металла, это постоянные спутники жизни, от дня рождения до смертного часа. Автор книги, используя различные исторические источники (летописные сведения, описи монастырей и церквей, описания несохранившихся колоколов, надписи и орнаменты на тулове и т. д.), прослеживает историю бытования колоколов на Руси (а она обильна и героическими, и драматическими фактами и легендами), знакомит с "биографиями" некоторых знаменитых русских колоколов. В поле зрения автора оказываются и иноземные их собратья, и "бытовые" колокольца. Ниточка истории колоколов протягивается в дохристианские времена - за пять веков до Рождества Христова. Читатель узнает об удивительных мастерах колокололитейного искусства, о чудо-звонарях, о талантливых зодчих, создавших непревзойденные по красоте "жилища" для благовестников - храмовые колокольни.

Замки і фортеці Західної України — розповідь про туристичні маршрути до пам'яток оборонного будівництва Західної України. Львів і Кам'янець-Подільський, Жовква і Лаврів, Острог і Крилос, Тернопіль і Бучач, Дубно і Болехів, Олесько і Кременець, — ось далеко не повний перелік міст і селищ, де зможе побувати допитливий читач, знайомлячись із замками і монастирями, городищами і церквами, костелами і синагогами — пам'ятками нашої старовини.

Дане видання є збіркою головних архітектурних пам'яток міста Полтава кінця XVIII — початку XIX століття. Автор досліджує їх форму, деталі, історію виникнення, архітекторів. Аналіз архітектури спирається на історію міста (яка викладена у праці досить докладно і пояснює зв'язок між історичними подіями та зовнішнім виглядом Полтави). Розглядаються в основному храмові споруди (церква Спаса, Хрестоздвиженський монастир тощо).

Результатом продолжавшихся три года разысканий является обоснование положения о том, что монахи, тем или иным образом связанные со Студийским монастырём в Константинополе, появились на Руси уже в X в., сыграли немаловажную роль в становлении русьского христианства, и уже в XI в. студиты из греков, болгар и русинов придали просвещению славяно-руси ту духовную самоуглублённость, которая доселе казалась непонятной.

Історика, сходознавця, перекладача, сина священика В. В. Дубровського (1897–1966) не могла не зацікавити малодосліджена історія друкарні при Чернігівському Троїцько-Іллінському монастирі. У своїй науковій праці В. В. Дубровський, вміло оперуючи вузькоспеціальними поліграфічними термінами, характеризує видавничу діяльність монастиря, наводить багато цікавих статистичних даних.