Описаны инструментальные методы исследования электрических свойств полимеров. Обобщены современные представления о природе электрических явлений в полимерах, проанализирована связь электрических характеристик с химическим строением и структурой полимеров. Изложены принципы выбора полимеров с требуемым комплексом электрофизических свойств. Для инженерно-технических и научных работников, занимающихся синтезом, переработкой и применением полимерных материалов, а также преподавателей, аспирантов и студентов соответствующих специальностей.

Изложение курса начинается с экспериментального обоснования теории электричества и магнетизма и базируется на релятивистских представлениях, известных студентам из предшествующих разделов курса общей физики. Связь между электрическими и магнитными полями выявляется на самой ранней стадии изложения. Наряду с традиционными достаточно подробно изложены такие вопросы курса, как флуктуации тока в цепях, аномальный скин-эффект, волноводы и резонаторы и др. Пособие предназначено для студентов и преподавателей вузов и университетов.

Метали — це прості речовини з високими значеннями електро- і теплопровідності, від’ємним коефіцієнтом електропровідності, здатністю добре відбивати світлові хвилі (це обумовлює їх блиск і непрозорість), пластичністю. У твердому стані метали, зазвичай, мають кристалічну будову. Більшість металів мають кубічну або гексагональну решітки, володіють низькими енергіями іонізації атомів і малою (нерідко від’ємною) спорідненістю до електронів. У розчинах і розплавах метали утворюють позитивні елементарні іони. У складних іонах і полярних молекулах атоми металів є центрами позитивного заряду. Кристалічні решітки, утворені металами і металоподібними сполуками, називаються металічними. У деяких вузлах таких решіток знаходяться позитивні іони металів, валентні електрони можуть рухатися між ними в різних напрямах. Сукупність вільних електронів інколи називають електронним газом. Така будова решітки обумовлює велику електропровідність, теплопровідність і високу пластичність металів — при механічному деформуванні не відбувається розрив зв’язків і руйнування кристалу, оскільки іони структури ніби плавають в хмарі електронного газу. Теплота сублімації, яка характеризує міцність зв’язку, змінюється від 80 кДж/моль для цезію до 857 кДж/моль для вольфраму. Особливо міцний хімічний зв’язок мають важкі перехідні метали, що визначає їх високі