Книга присвячена систематичному викладу феноменологічної філософії XX століття. Стисло, але дуже чітко і повно розглянуті основні проблеми і концепти, що їх розробляла феноменологія. Викладені позиції основних представників феноменологічного напрямку сучасної філософії: від Гуссерля, Шелера і Гайдеггера до Рикера, Шютца і Гурвіча. Проаналізовано зміст феноменологічної позиції в конкретних гуманітарних науках: психології, соціальних науках, педагогіці, логіці, літературознавстві, теології тощо. В останньому розділі розглянуто теоретичні межі феноменології (зокрема, у зв'язку з деконструкцією Ж. Деррида).

Запропоновані Вальденфельсом топографічні розвідки виходять з припущення, що Чуже має не лише свої часи, а також свої місця. Під впливом Гусерля та Гайдеґера, Мерло-Понті та Левінаса, Башляра та Фуко він наближається до етнології як науки про культурно Чужого. Для філософів, культурологів, соціологів, психологів, політологів та широкого кола інтелектуалів, які цікавляться долею європейської культури та можливостями міжкультурного порозуміння.