Проаналізовано поезію Т.Шевченка в контексті його намагань відгадати таємницю людського буття - наскільки людська доля обумовлена Божою волею і наскільки людина володіє свободою волі, а отже, може нести відповідальність за свої вчинки. Зазначено, що згідно з трактуваннями поета зло має антропологічне і метафізичне походження, причому соціальне зло є виявом злої природи людини.

Розглянуто феномен зла у філософсько-правовій перспективі. Проаналізовано онто-, гносео- і праксеологічні апекти зла в структурі правової діяльності. З'ясовано механізми протидії й подолання морального зла та їх юридичне забезпечення. Розглянуто такі теми, як зло, злочин, злочинність в сучасних концепціях філософії права і юридичній практиці, види правового зла та їх взаємозв'язок.

Рассмотрен феномен зла в философско-правовой перспективе. Проанализированы онто-, гносео- и праксеологические апекты зла в структуре правовой деятельности. Представлены механизмы противодействия и преодоления морального зла, а также их юридическое обеспечение. Рассмотрены такие темы, как зло, преступление, преступность в современных концепциях философии права и юридической практике, виды правового зла и их взаимосвязь.

Проаналізовано ідеї Св. Луки про зло та страждання. Св. Лука визнає необхідність недосконалості у людському житті, але вказує на те, що люди повинні мати можливість рости та розвиватися, аби наблизитися до того, якими їх задумав Бог. Зіштовхуючись зі стражданнями у житті, люди одержують можливість мудрішати та навчатися, що було б неможливим, якби вони були позбавлені досвіду протиборства добра і зла.

Розглянуто еволюцію зла у культурно-історичній традиції людства, розроблено концепт диявола з урахуванням змін соціокультурної парадигми другої половини ХХ ст. як багатоінтервального історико-культурного феномена. Доведено, що концепт зла застосовується у прямо протилежному напрямі, як самодостатня цінність людського буття у її руйнівній та антилюдській функції. Визначено причини використання західним кінематографом та телебаченням завуальованих і явних образів на підставі емоційної домінанти - страху. Висвітлено тенденції перенасичення сучасної культури образами зла та доведено широкомасштабне використання світовими елітами даного феномена як важливого та сильнодіючого психологічного засобу. Розкрито дегенеративну складову, що дає світовій культурі численні модифікації зла.

Досліджено російську релігійну філософію кінця XIX - початку XX ст. та виділено її основні особливості. Увагу приділено позиції онтологізму та її зіставленню з позицією західноєвропейської філософії. Розглянуто вплив східної та західної патристики на формування релігійної філософії в Росії наприкінці XIX - на початку XX ст. Зазначено, що східна патристика є основним джерелом формування філософської позиції російських релігійних мислителів певним чином стосовно людської свободи. Досліджено онтологічний і етичний підходи до проблеми добра та зла. Наведено основні концепції добра та зла у контексті етики та запропоновано трактування даної проблеми з позиції екзистенціалізму. Досліджено прояви західноєвропейського екзистенціалізму (С. К'єркегор) на теренах російського релігійного мислення ( М. Бердяєв та Л. Шестов). Ідеї філософії Ф. Нічше здійснили певний вплив на релігійну філософію російських мислителів кінця XIX - початку XX ст. У творчості Ф. Достоєвського заперечувалось існування Бога й обгрунтовувалось право людини зайняти його місце, розроблялось намагання стати "по той бік" добра та зла, "по той бік" моралі та релігії. Висновки Ф. Достоєвського розглянуто як жорстокий вирок людині, яка прагне втриматися на "божественній" висоті без Бога. Розглянуто філософію І. Канта та її вплив на формування етичної думки російських мислителів даного історичного періоду. Його автономна етика зумовлювала неоднозначну реакцію з боку російських філософів, в яких автономія зумовлена зв'язком людини з абсолютним духовним началом, тобо з Богом ("теономна етика любові").

Показано, що вирішення екологічних проблем пов'язано з розв'язанням етичних понять "добра і зла". Для визначення, що таке добро, а що таке зло, для природи та для людини, важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними, чи можна її чітко визначити, якщо мова йде про встановлення рівноваги між потребами цивілізаційного розвитку та потребами живої природи. Таким чином, екологічні проблеми стають проблемами вибору "добра чи зла", проблемами усвідомленого вибору людини.

Зазначено, що у сучасному світі невідбутність зла все більше займає людські розуми. А на практиці життя втілення повного наслідування добра (А. Швейцер) викликає дуже глибоку повагу, але не змінює світ до кращого. В зв'язку з цим дослідження філософських ідей, які розвиває Ф. М. Достоєвський в романі "Ідіот", не втрачають своєї актуальності і сьогодні.

Розглянуто феномен неістинного добра, у змісті та способах вияву якого відсутня духовна визначеність добра як творчо-формувальної засади морального досвіду. Показано, що у своїй самодостатності нав'язливе добро - руйнівне начало людського духу, джерело профанації добра як духовної цінності.

Поряд із поширеними в літературі концепціями добра та зла запропоновано їх екзистенціальне трактування, яке пов'язується з людською екзистенцією та стосується питання справжності чи несправжності людського існування.

Досліджено моральну філософію В. Соловйова та його спроби вирішити проблему добра та зла. Зазначено, що російський філософ переносить акцент з етичного світогляду на моральну діяльність людини, сутністю якої стає втілення абсолютного добра. Відбувається переміщення точки тяжіння від розуміння Абсолюту як онтологічної реальності до його розуміння як ідеалу. Саме на нього повинна орієнтуватись будь-яка людська діяльність. Внаслідок нереалізованості ідеалу добра та досконалості у нашому світі виникає необхідність "виправдання" добра, що і намагається здійснити В. Соловйов.

Наведено результати дослідження моральних уявлень, що формуються в сучасних дошкільників. Показано, що в дослідженні були використані образотворчий метод і метод бесіди. Виявлено здатність переважної кількості дітей 6 - 7 років чітко розрізняти категорії добра та зла. Констатовано, що подібні уявлення дітей є результатом впливу "інформаційно вражаючих факторів".

Приведены результаты исследования моральных представлений, что формируются у современных дошкольников. Показано, что в исследовании были использованы изобразительный метод и метод беседы. Обнаружена способность детей 6 - 7 лет четко различать категории добра и зла. Также выявлена тенденция, которая состоит в том, что некоторые дети не совсем четко различают данные моральные категории. Отмечено, что подобные представления детей являются результатом влияния "информационно поражающих факторов".

The article deals with the results of research of moral representations that are formed at modern preschool children. It is shown, that in research the graphic method and a method of conversation have been used. Ability of children of 6-7 years precisely is found out to distinguish a category of goods and evil. Also the tendency which will be is revealed, that some children not absolutely precisely distinguish the given moral categories. The fact is ascertained, that similar representations of children grow out influences " is information amazing factors ".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002 в + Ю702.02

Рубрики:

Загальна теорія права

Добро і зло

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано феномени добра та зла як такі, інтерпретація природи і сутності яких істотно впливає на розуміння етичної концепції загалом. Прослідкувавши суперечливий історичний процес становлення категорій добра і зла, автор пропонує своє визначення категорії добра. Добро, на думку автора, є абсолютною вселюдською цінністю, причетність до якої наповнює життя людини сенсом; це найвище благо, ціль цілей, головна мета людського життя.

Проанализирован феномен добра и зла как таковых, интерпретация природы и сущности которых значительно влияет на понимание этической концепции в целом. Проследив противоречивый исторический процесс становления категорий добра и зла, автор предлагает свое определение категории добра. Добро, по мнению автора - общечеловеческая ценность, причастность к которой наполняет жизнь человека смыслом; высшее благо, главная цель человеческой жизни.

In the article the phenomena of Good and Evil are analysed, the interpretation of nature and essence of which substantially influences the understanding of ethic conception in general. Having followed the controversial historic process of Good and Evil categories formation the author suggests his own definition of Good. Good, to author's mind, is the general value of mankind, involvement in which fills person's life with sense, is the main purpose of one's life.

Вивчено актуальні питання розуміння та номіналізації актів надмірної жорстокості на прикладі аналізу поняття "радикальне зло". Виявлено ефективні шляхи формування моральної свідомості суспільства за потреби розуміння нових форм зла. Зазначено, що засоби рефлексивного судження мають значний потенціал щодо артикуляції, а отже, й розуміння, нових форм зла у суспільстві. Доведення цієї тези вимагає залучення деконструктивного підходу як позитивного методу конструювання поняття. Усвідомлення морального смислу завжди йде поряд із необхідністю його семантично означити, тобто артикулювати. Тому проект деконструкції передбачає історичну реконструкцію подій з метою побудови нового смислового значення у вигляді поняття із відповідним соціальному контексту моральним значенням. Історична реконструкція дозволяє побачити, що порушення лінеарного правила охоплення та розуміння, властивого логічному судженню, є однією із основних причин визнання неможливості зрозуміти та повністю усвідомити моральне значення радикального зла у світлі досвіду XX ст. Когнітивний потенціал рефлексивного судження дозволяє розглянути нові перспективи розуміння, інтерпретації та усвідомлення морального значення не лише радикального зла, але і новітніх форм сучасного екстремізму. Обгрунтовано, що рефлексивне судження дозволяє залучити естетичні засоби - метафору, художні образи тощо - до морального розуміння радикальних форм зла за умов відсутності готових понять та моральних орієнтирів у суспільстві.

Проаналізовано проблему зла в межах міждисциплінарних досліджень на стику філософії історії, метафізики, теології. Показано, що послідовне проходження стадій (домодерн, модерн, постмодерн) зумовлено відповідною орієнтацію на вічність надприродного, час природного і хаос протиприродного, що є духовною деградацією творчих сил людства. Зазначено, що сутність зла тлумачиться як процес розлюднення та дегуманізації, втрата людиною особистісного унікального начала, самовідчуження.

Досліджено концептуальні паралелі історико-філософських аспектів онтології добра і зла в західноєвропейській сучасній філософії, що вимагало використання не тільки загальнонаукових методів, таких як аналіз і синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, моделювання, індукція, а також спеціальних методів науково-філософського культурологічного, релігієзнавчого, історико-філософського спрямування. Розроблено моделі цієї онтології, які мають дещо складну структуру та висвітлюють механізми єдності та рівності добра та зла, формуються відповідно класичних гносеологічний конструкцій древа пізнання добра та зла під впливом головних спектрів формування світогляду людини та таке інше. Уточнено наукові підходи, важливі для подальшого вивчення проблеми онтології та онтологічних аспектів порушення діалогу та обмеженості пізнання за умов визначення онтології тіла, Іншого буття, ніщо, як фільтрів пізнавальних можливостей, а також з'ясовано основні філософські підходи дослідження онтології добра і зла філософами ХХ століття, і які ще можна використовувати, як алгоритм дослідження зазначеної проблеми.

Концептуалізовано онтологічний аспект зла у європейській філософській та теологічній думці. Виділено площини розуміння зла й окреслено їх засадничі риси. Стверджено перевагу негативної онтології зла у європейській теології, відстежено динаміку змін концепцій зла та виокремлено її етапи у філософській думці. Сформовано концептуальну модель негативної та позитивної онтологій зла. З огляду на основний механізм дії, здійснено й обґрунтовано поділ на "чисті" та "змішані" актуальні сутності зла. Процес розгортання зла у світі розглянуто через його функціональне навантаження для світу, Бога та людини. Визначено формати процесуальності та постульовано креативний характер, закладений у природі зла, що діалектично урівноважує деструктивну складову його буттєвої природи.

Досліджено питання визначення сутності добра і зла в сучасній філософській думці континентальної Європи. З’ясовано, як християнське вчення щодо онтології добра і зла, філософія та література XIX - І половини XX ст. вплинули на формування філософії екзистенціалізму та постмодернізму. Паралельно з аналізом становлення онтологічного древа добра і зла в сучасній філософії розкрито проблему можливості пізнання людиною добра і зла, Бога та диявола, буття та Нічого, досліджується зв’язок між страхом і мораллю, вірою та безвір’ям, смертю та благом, симулякром і гіперреальністю. Розкрито нове для філософії поняття онтології метаморфози добра і зла через танок і розмотування Бога. Проаналізовано варіанти можливості етичного вибору, співвіднесення свободи з правом і законом, осмислено роль тіла людини в системі творення добра і зла. Винятковою рисою дослідження є виокремлення цілісних аспектів онтологічної площини добра і зла через компаративний аналіз екзистенційної та постмодерністської філософії.