Висвітлено передумови та історію будівництва в 1831 - 1852 рр. Нової Печерської фортеці, що включало спорудження Васильківського та Госпітального укріплень, з улаштуванням в останньому головного військового шпиталю, п'яти окремих оборонних башт та двох оборонних казарм на два батальйони. Ці споруди сполучалися системою валів, мурів, брам та оточували існуючу Печерську фортецю, яка складала ядро Нової.

Освещены предпосылки и история строительства в 1831 - 1852 гг. Новой Печерской крепости, включавшего сооружение Васильковского и Госпитального укреплений, с устройством в последнем главного военного госпиталя, пяти отдельных оборонительных башен и двух оборонительных казарм на два батальйона. Эти сооружения соединялись системой валов, оград, ворот и окружали существующую Печерскую крепость, которая составляла ядро Новой.

Висвітлено історичні і культурологічні аспекти еволюції одного з величних садибних комплексів України - садиби Розумовських-Рєпніних в Яготині.

Освещены исторические и культурологические аспекты эволюции одного из величественных усадебных комплексов Украины - усадьбы Розумовских-Репниных в Яготине.

The article is dedicated to the historical and culturological aspects of the evolution of one of the majestic manor-park complexes of the Ukraine - a manor-park house of Rozumovsky-Repnin at Yagotin.

Розглянуто історію заснування Петром І Києво-Печерської фортеці та її значення у оборонній системі Києва, подальший розвиток фортифікаційних споруд міста у середині - другій половині XVIII ст. Наведено відомості про початок наполеонівських війн за участю Росії, розробку перших проектів нових укріплень, заходи з посилення обороноздатності Києва протягом 1810 - 1812 рр., 1816 - 1818 рр., 1828 - 1829 рр. та будівництво нової фортеці.

Рассмотрены история основания Петром І Киево-Печерской крепости и ее значение в оборонной системе Киева, дальнейшее развитие фортификационных сооружений города в средине - второй половине XVIII ст. Представлены сведения о начале наполеоновских войн с участием России, разработке первых проектов новых укреплений, мерах по усилению обороноспособности Киева на протяжении 1810 - 1812 гг., 1816 - 1818 гг., 1828 - 1829 гг. и строительстве новой крепости.

Архітектуру українського театру у просторовому та часовому розвитку порівняно з європейськими архітектурно-театральними зразками. Визначено напрямки еволюції, стильові елементи та принцип синтезу мистецтв у архітектурі будівель українського театру. Показано внесок Львівської школи в становлення національної театральної архітектури. Наведено класифікацію театральних будинків і споруд Львова за місткістю, жанром, типом сцени та формою залу, принципи їх розташування, а також розглянуто сучасні тенденції розвитку їх типології, організації театральної мережі та справи в Польщі, Східній Словаччині та Братиславі. Обговорено особливості формування композиції театральних будинків і споруд.

Розкрито вплив соціального статусу власників на формування палацово-паркових ансамблів Полтавщини.

Раскрыто влияние социального статуса собственников на формирование дворцово-парковых ансамблей Полтавщины.

The article is dedicated to deployment of influencing of the social status of the proprietors on formation of manor-park ensembles of Poltavshina.

Висвітлено сторінки історії Лисогірського форту, побудованого в 1870-х рр., який увійшов до складу оборонного комплексу Київської фортеці. Зазначено, що ця непідступна та унікальна споруда була свідоцтвом зростання могутності Києва як важливого стратегічного пункту, що висунуло його на одне з провідних місць в історії розвитку європейської фортифікації. Наведено відомості про використання Лисогірського форту за радянських часів, розкрито його роль у подальшому житті Києва. Наголошено на необхідності входження форту до складу історико-архітектурного заповідника "Київська фортеця".

Рассмотрена семантика пространства, раскрывающая феномен ансамбля дворцово-парковых образований эпохи классицизма в Украине. Современное следование законам их композиционно-пространственного построения может оказывать содействие сохранению и восстановлению единства природной и антропогенной составных. Проанализованы пространство парка в Тульчине и архитектурные сооружения этой усадьбы, несущие семантическую содержательность эпохи, от единства и сценарности построения которых зависит целостность ее образа. Приведены впервые вводимые в научный обиход архивные материалы.

Рассмотрены архитектурные особенности древнего города-крепости Джуфт Кале - святыни крымских караимов, реликтового малочисленного народа Крыма, в частности, мечети, мавзолея, кладбища Балта Тиймэз, обманной стены.

Освещены вопросы истории курорта "Ливадия" в советский период, международная проблематика в контексте концепции развития Ливадийского дворца-музея, в частности, внешнеполитические аспекты "эры демократов" в источниках и историографии из собрания Мемориального кабинета-библиотеки Ф.Рузвельта в данном музее.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4ЛВО)-22 + Щ117.161.3(4УКР-4ЛВО) + Ц561.21г(4УКР-4ЛВО)

Рубрики:

Історія

Фортеці

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано загальну структуру старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", місце у структурі окремих складових. Розглянуто план парку кінця XVIII ст., проблему реконструкції парку "Олександрія".

Проанализирована общая структура древней части современного дендропарка "Александрия", а также место в структуре отдельных составных. Рассмотрены план парка конца XVIII ст., проблема реконструкции парка "Александрия".

Проаналізовано загальну структуру та ідейно-символічне навантаження старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", визначено місце в цій структурі її окремих складових. Значну увагу приділено загальному плану, за яким був сформований парк наприкінці XVIII ст., з'ясуванню та обгрунтуванню лейтмотиву цього плану, мотивацій, якими керувалися власники резиденції графи Браницькі під час замовлення саме такого парку, а також висвітленню реальних форм, у яких втілилася реалізація плану парку.

Проанализированы общая структура и идейно-символическая нагрузка древней части современного дендропарка "Александрия", определено место в этой структуре ее отдельных составных. Значительное внимание уделено общему плану, по которому был сформирован парк в конце XVIII ст., выяснению и обоснованию лейтмотива этого плана, мотиваций, которыми руководствовались собственники резиденции графья Браницкие во время заказа именно такого парка, а также освещению реальных форм, в которых воплотилась реализация плана парка.

Приведены биографические данные архитекторов имения "Ливадия", описаны интерьеры Старого Ливадийского дворца. Проанализирован книжный фонд личной библиотеки архитектора Н.П.Краснова. Охарактеризован храм-памятник Николаю ІІ в Брюсселе. Раскрыты неизвестные страницы пребывания Великого князя Константина Николаевича и А.В.Кузнецовой в Ореанде. Освещена художественная жизнь Ялты (1996 - 2006 гг.).

Висвітлено життєвий шлях і художню спадщину майстра архітектрурного пейзажа Н. Орди в контексті історичних і мистецтвознавчих джерел. Визначено місця концентрації архівно-музейних колекцій і творчих композицій художника (рисунків, акварелей, літографій). Висвітлено регіональні виміри його архітектурно-історичних інтересів. Розкрито принципи використання іконографічних творів Н. Орди в історико-архітектурній науці, пам'яткоохоронній і реставраційній сферах.

Освещены жизненный путь и художественное наследие мастера архитектурного пейзажа Н. Орды в контексте исторических и искусствоведческих источников. Определены места концентрации архивно-музейных коллекций и творческих композиций художника (рисунков, акварелей, литографий). Освещены региональные измерения его архитектурно-исторических интересов. Раскрыты принципы использования иконографических произведений Н. Орды в историко-архитектурной науке, памятникоохранной и реставрационной сферах.

Досліджено історію містобудування в Україні за доби Гетьманщини, розкрито особливості формування оборонних комплексів, розглянуто розвиток православного церковного будівництва. Визначено особливості української архітектури другої половини XVII - XVIII ст. Наведено матеріали про міста України, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату (1654 - 1782 рр.) - Чигирин, Батурин, Глухів. Висвітлено життя та діяльність українських гетьманів - Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка, Д. Ігнатовича (Многогрішного), І. Самойловича, І. Мазепи, К. Розумовського. Охарактеризовано сучасний стан національних історико-культурних заповідників "Чигирин", "Гетьманська столиця" та Глухова, проаналізовано діяльність громадських і державних організацій щодо збереження історичних пам'яток.

Рассмотрена история градостроительства в Украине во времена Гетьманщины, раскрыты особенности формирования оборонных комплексов, исследовано развитие православного церковного строительства. Определены особенности украинской архитектуры второй половины XVII - XVIII ст. Приведены материалы о городах Украины, которые выполняли столичные функции в период существования украинского государства в специфичной форме гетьманата (1654 - 1782 гг.) - Чигирине, Батурине, Глухове. Освещена жизнь и деятельность украинских гетьманов - Б. Хмельницкого, И. Выговского, П. Дорошенка, Д. Игнатовича (Многогрешного), И. Самойловича, И. Мазепы, К. Разумовского. Охарактеризовано современное состояние национальных историко-культурных заповедников "Чигирин", "Гетьманская столица" и Глухова, проанализирована деятельность общественных и государственных организаций по охране исторических памяток.

Рассмотрены такие темы, как стиль эпохи в чертежах и эскизах Н.П. Краснова из собрания Ливадийского дворца-музея, зодчий Керчи А. Дигби, император Александр ІІ в Ялте, описаны особенности имения "Ореанда", новый архивный документ из истории "Магарача", музей Н. Рахлина.

Проаналізовано особливості розвитку садово-паркового мистецтва (СПМ) Поділля й Волині наприкінці XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто питання вивчення СПМ як елементу палацово-паркових ансамблів, популяризації пам'яток палацово-паркової архітектури у контексті збереження історико-культурного надбання. Висвітлено проблеми збереження, використання та музеєфікації палацово-паркових комплексів (ППК) Хмельниччини у музеї "Самчики", перспективи розвитку ППК у с. Рай Бережанського району Тернопільщини. Описано міську садибну забудову Проскурова наприкінці XIX - початку XX ст.

Проанализированы особенности развития садово-паркового искусства (СПИ) Подолья и Волыни конца XVIII - первой половины XIX ст. Рассмотрены вопросы изучения СПИ как элемента дворцово-парковых ансамблей, популяризации памяток дворцово-парковой архитектуры в контексте сохранения историко-культурных достижений. Освещены проблемы сохранения, использования и музеефикации дворцово-парковых комплексов (ДПК) Хмельницкой области в музее "Самчики", перспективы развития ДПК в с. Рай Бережанского района Тернопольской области. Описана городская усадебная застройка Проскурова конца XIX - начала XX ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ117.161.33 + Ц561.21г(4Укр-4Сум) + Т4(23Укр7-4Сум)-425

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The article provides the definition of illumination, decorative lightning, and its usage, which opens up new opportunities for creating different virtual scenarios; the concept of Kamjanets'-Podils'kyj castle complex illumination.

The article is a quick tour of the most famous castle complexes of Austria; it specifies the use of castles for hotel complexes and tourism centres.