Досліджуються лексичні інновації різних типів: словотвірні та семантичні деривати, запозичення; мовні та мовленнєві явища (узуальні і оказіональні). Корпус досліджуваних одиниць складає близько 4-х тисяч одиниць. Аналізується динаміка, закономірності, шляхи і способи формування новітньої болгарської лексики у 80-ті роки. Зазначено, що у колі лексичних інновацій усіх видів найбільш репрезентативну групу склали іменники, а найбільш продуктивним способом творення слів була композиція. Підкреслюється, що найбільший вплив на інноваційні зміни в лексиці болгарської мови справили англійська та російська мови. Повідомляється про деякі закономірності застосування тих чи інших способів поповнення вокабуляра іззовні залежно від ряду факторів як лінгвістичної, так і не лінгвістичної природи. Міститься словник аналізованих неолексем.

Розглянуто питання лексики, фонетики та граматики болгарської мови. Проаналізовано особливості правопису голосних та приголосних звуків, взаємозв'язок і відмінності між голосними та приголосними звуками в болгарській та українській мовах.

Рассмотрены вопросы лексики, фонетики и грамматики болгарского языка. Проанализированы особенности правописания гласных и согласных звуков, взаимосвязь и отличия между гласными и согласными звуками в болгарском и украинском языках.

Вперше проведено дослідження писемної форми болгарського острівного ідіому в Україні в соціолінгвістичному, етномовному та стилістичному аспектах. Визначено стратифікаційні ознаки острівного писемного дискурсу у порівнянні з літературною мовою метрополії. Встановлено фактори його інваріантності та тенденції розвитку типологічних рис й обгрунтовано шляхи розв'язання актутальних проблем мовотворення острівних етнічних груп.

Впервые проведено исследование письменной формы болгарского островного идиома в Украине в социолингвистическом, этноязычном и стилистическом аспектах. Определены стратификационные признаки островного письменного дискурса в стравнении с литературным языком метрополии. Установлены факторы его инвариантности и тенденции развития типологических признаков. Обоснованы пути решения актуальных проблем формирования языка островных этнических групп.

Освещены грамматические категории глагола (лица и числа, вида), описаны особенности употребления глаголов несовершенного вида в настоящем времени, категория залога, наклонения. Проанализированы глагольные формы. Раскрыто значение перфекта и его отличие от семантики аориста. Рассмотрены грамматические особенности причастия и деепричастия.

Описано ономастику, родовід та проаналізовано сучасний стан болгарських говірок села Євгенівка (Арса) Тарутинського району Одещини.

Описаны ономастика, родовод и проанализировано современное состояние болгарских говоров села Евгеновка (Арса) Тарутинского района Одесской области.

На підставі досліджень, проведених у галузі функціонування болгарських ідіом в Україні протягом існування болгарської діаспори уперше наведено тексти художніх творів, зразки епістолярного жанру, газетно-публіцистичних видань, знайдених в архівах і бібліотечних фондах України та Болгарії. Розглянуто болгарські лексичні елементи в болгарських говірках, а також російських говірках Одещини. Проаналізовано особливості становлення та розвитку навчально-наукового стилю, а також мови та стилю суспільно-політичних періодичних видань. Визначено передумови формування офіційно-ділового стилю як відбиття активних соціально-економічних перетворень у діаспорі.

На основании исследований, проведенных в области функционирования болгарских идиом на Украине на протяжении существования болгарской диаспоры, представлены тексты художественных произведений, образцы эпистолярного жанра, газетно-публицистических изданий, найденные в архивах и библиотечных фондах Украины и Болгарии. Рассмотрены болгарские лексические элементы в болгарских скороговорках, а также российских скороговорках Одесского региона. Проанализированы особенности становления и развития учебно-научного стиля, а также языка и стиля общественно-политических периодических изданий. Определены предпосылки формирования официально-делового стиля как отражение активных социально-экономических преобразований в диаспоре.

Розглянуто ієрархічну вертикаль болгарського ідіому в Україні, яка містить кілька підсистем, що функціонують в усній і писемній формі: сільські діалекти і наддіалекти, міждіалектну формацію (койне), до якої входять і урбанолекти регіональних адміністративно-культурних і господарських центрів, розмовно-побутове мовлення найосвіченіших представників діаспори - сільської інтелігенції, науковців, письменників, столичних жителів першого покоління.

The hierarhical vertical of Bulgarian idiom in Ukraine has some subsistems which function in the verbal and written forms: the country dialects and upperdialects, interdialectal formation (contact vernacular - koine), everyday speech of well educated diaspora people.

На матеріалі болгарських переселенських говірок в Україні висвітлено проблему дебалканізації - втрати мовних елементів, спільних для всіх балканських мов і трактованих як балканізми. Визначено ступінь збереження / втрати граматичних балканізмів у діалектній системі, розглянуто наслідки взаємодії болгарських говірок з говірками інших мов у небалканському мовному середовищі на граматичному рівні.

На материале болгарских переселенских говоров в Украине освещена проблема дебалканизации - потери языковых элементов, общих для всех балканских языков и трактованных как балканизмы. Определена степень сохранения/потери грамматических балканизмов в диалектной системе, рассмотрены последствия взаимодействия болгарских говоров с говорами других языков в небалканской языковой среде на грамматическом уровне.

Досліджено іменний список болгар, що проживали у Бессарабії у першій половині XIX ст., представлено класифікацію зазначених у списку антропонімів, видів робіт, які виконували болгари-колонізатори, нагород, які вони одержали.

Розглянуто причини виходу з ужитку протягом ХVIII - ХIХ ст. великої кількості давньоболгарських слів, запозичених українською мовою, з огляду на специфіку історичного та культурного розвитку України після приєднання її до Росії в середині ХVII ст.

Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

Проаналізовано процес мовної концептуалізації невербальної поведінки людини. На підставі результатів дослідження одиниць фразеосистеми сучасної болгарської мови з'ясовано особливості номінації невербальних одиниць, встановлено основні розряди фразеологізмів, похідних від невербальних засобів спілкування, зокрема кінем (жестових і мімічних рухів, елементів візуальної поведінки), визначено характер їх семантичної організації, виявлено специфіку процесів фразеологізації та інтерсеміотичного зв'язку вербальних і невербальних одиниць, розглянуто їх функціонування. В результаті аналізу особливостей номінації невербальних засобів комунікації виявлено, що найбільш розповсюдженим способом репрезентації елементів невербальної поведінки є стійкі мовні звороти. Встановлено, що причиною їх частого використання є семіотична подібність кінеми як фразеологічного явища у невербальній мові та мовного фразеологізму. Запропоновано систематизацію корпусу фразеологічних одиниць, що експлікують функціональні властивості кінем як невербальних стереотипів, властивих національній культурі.

  Скачати повний текст

Вивчено явище енантіосемії, спостережене у процесі розвитку протилежних значень у семантичній структурі мовної одиниці. Визначено, що енантіосемія становить окрему категорію у лексико-семантичній системі мови. Встановлено спільне та відмінне з суміжними лексико-семантичними явищами - антонімією, омонімією, полісемією, конверсією. Визначено основні причини появи протилежних значень у семантичних структурах болгарських енантіосемів. Розроблено семантичну класифікацію енантіосемічних слів і фразеологізмів сучасної болгарської мови, а також проаналізовано їх синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики. Доведено, що за синтагматичними особливостями енантіосемія не відрізняється від полісемії та омонімії, а за парадигматичними та епідигматичними - наближається до антонімії. Запропоновано спосіб подання енантіосемів у лексикографічній практиці.

Уперше в українській славістиці подано комплексний етномовний і соціолінгвістичний аналіз писемного дискурсу болгарського острівного ідіому, який функціонує в Україні протягом XIX - XX ст. Теоретично обгрунтовано варіативність лексичного рівня стосовно материкової етномовної системи, чинників перебування за межами материкового мовного масиву. Системно досліджено закономірності філіації до рівня комунікативно розвиненої, стилістично диференційованої та ієрархічно стратифікованої комунікативної субсистеми, що реалізується останнім часом у взаємодії з національною мовою та співіснує зі спорідненими інонаціональними мовами. Установлено, що нормування місцево острівного койнезованого ідіому імпліцитно чи експліцитно залежить від офіційних мовних норм у державі-донорі, а також - від соціолінгвістичної ситуації, що існує у державі-реципієнті. З'ясовано роль соціального субстрату у спрямуванні цього процесу до регіональних або матеріальних норм. Виявлено головні чинники затримання варіативних лексичних норм з метою врахування особливостей, збереження та подальшого розвитку острівного етнічного ідіому.

Визначено склад, формантну будову, словотвір та етимологію болгарських прізвищ (БП) сучасного антропонімікону Бердянського району Запорізької області. Висвітлено географічне положення й історію заселення Бердянщини. Описано способи творення та словотвірну структуру БП, їх говіркові особливості. Наведено топографічний та картографічний словники БП.

Определены состав, формантная структура, словообразование и этимология болгарских фамилий (БФ) современного антропонимикона Бердянского района Запорожской области. Освещены географическое положение и история заселения Бердянского региона. Описаны способы образования и словообразовательная структура БФ, особенности их говора. Приведены топографический и картографический словари БФ.

Досліджено функціонування дискурсивних слів (ДС) турецького походження (ТП) у текстах сучасних болгарських мас-медіа. З'ясовано, що вживання ДС ТП зумовлене тенденцією наслідування сучасними мас-медіа особливостей усного спілкування. Визначено прагматичні, комунікативні, структурні та сполучні характеристики ДС, запозичених із турецької мови. Охарактеризовано їх функціонально-семантичні групи. Розкрито значення ДС для вивчення питань формально-граматичної та змістової зв'язності мас-медійних текстів, їх комунікативної спрямованості.

Досліджено вплив екстралінгвістичних умов на реактуалізацію тюркізмів у мові сучасного болгарського медійного дискурсу. Проведено історичні і соціолінгвістичні паралелі між медійними дискурсами кінця ХIХ - початку ХХ ст. і сучасним, простежено ставлення до тюркізмів на різних етапах розвитку кодифікованої болгарської мови, описано функції реактуалізованих тюркізмів.

Розглянуто спільні лексичні елементи іншомовного походження, які зумовлюють виникнення міжмовної омонімії в українській та болгарській мовах. Зроблено спробу представити деякі типи омонімічних відношень, які на ширшому лінгвістичному матеріалі будуть узагальнені у дисертаційній праці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.62-715

Рубрики:

Болгарська мова

Шифр НБУВ: Ж62333 Пошук видання у каталогах НБУВ