Проаналізовано, що гендерна дихотомія виявляється під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників. Визначено, що адекватність і повнота опису гендерної мовної особистості досягається завдяки врахуванню спрямованості мислення, зокрема, маскулінної, андрогінної, фемінінної, що виділяється в обох гендерах. Встановлено, що вивчення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення та дозволяє виявити єдність формальних і змістових преференцій мовної особистості залежно від її типу на різних рівнях мови.

Обгрунтовано теоретико-методологічний базис дослідження етнічної свідомості. Розглянуто методи та наведено результати емпіричних досліджень у галузі її психосемантики. Описано метод семантичного диференціала, застосування якого в психологічному дослідженні дозволяє одержати інформацію про категоріальну структуру масової свідомості, її смислову неоднозначність і багатофакторність. Увагу приділено вербальному, невербальному, етнічному й особистісному семантичним диференціалам. Наведено методики вербального асоціативного експерименту та вільної семантизації візуальних об'єктів. Описано метод семантичної реконструкції значень. Подано опитувальник соціальних аксіом SAS-82 (M. Bond, K. Leung) і діагностичний тест ставлення Г. У. Солдатової. Розглянуто методи математичної обробки й уточнення даних, надано відомості про факторний аналіз данних і контент-аналіз текстів засобами експертної системи ВААЛ.

Досліджено гештальт і гештальтпсихологію та категорію суміжності. Визначено гештальт як когнітивне захоплення ділянки дійсності. Розкрито принцип суміжності у номінації й інтегральність номінації. Встановлено комунікативну ситуацію у дзеркалі гештальттеорії та типологію гештальтвідношень і семантичні зсуви у слові. Розглянуто суміжність як когнітивно-відображальний принцип у мові та мовному аналізі.

Исследованы гештальт, гештальтпсихология и категория смежности. Определен гештальт как когнитивное увлечение участка действительности. Раскрыт принцип смежности в номинации и интегральность номинации. Установлены коммуникативная ситуация в зеркале гештальттеории и типология гештальтотношений и семантические сдвиги в слове. Рассмотрена смежность как когнитивно-отображающий принцип в языке и языковом анализе.

Висвітлено історію виникнення, основні поняття, методи, концепції сучасної психолінгвістики. Розглянуто фізіологічні передумови мовлення, основи теорії мовленнєвої діяльності, моделі породження та сприймання мовлення.

Висвітлено термінологію психолінгвістики, розкрито сутність основних психолінгвістичних і суміжних психологічних і лінгвістичних термінологічних понять. Наведено короткі відомості про вітчизняних і закордонних учених, які вивчали проблеми психолінгвістики.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження проблеми формування національного характеру за умов оволодіння іноземною мовою. Розкрито психологічні особливості українського національного характеру та фактори його формування. Запропоновано концептуальну модель і авторську програму формування національного характеру студентської молоді з урахуванням психолінгвістичних особливостей у контексті реалізації міжкультурного порівняльного підходу.

Розглянуто основні положення, поняття, об'єкт, предмет сучасної наукової галузі "соціальні комунікації" (СК). Розкрито соціо- та психолінгвістичний аспекти аналізу СК. Досліджено специфіку соціокультурних маркерів політичного дискурсу у мас-медіа. Наведено прийоми сугестії у мас-медіа України. Висвітлено особливості вживання психолінгвістичних одиниць у регіональних ЗМІ. Увагу приділено нооцентризму як методології досліджень СК.

Рассмотрены основные положения, понятия, объект, предмет современной научной отрасли "социальные коммуникации" (СК). Раскрыты социо- и психолингвистические аспекты анализа СК. Исследована специфика социокультурных маркеров политического дискурса в масс-медиа. Приведены приемы сугестии в масс-медиа Украины. Освещены особенности употребления психолингвистических единиц в региональных СМИ. Внимание уделено нооцентризму как методологии исследований СК.

Висвітлено комплексну природу феномена впливу в контексті новітньої парадигми нейролінгвістичного програмування. Зазначено щодо домінантної ролі вербальних сугестогенів.

Проаналізовано проблеми патопсихолінгвістики, де важливим питанням залишається тлумачення понять мовленнєвої патології і мовленнєвої специфіки. Зроблено спробу вирішити це питання шляхом комплексного теоретичного та експериментально-діагностичного вивчення мовлення дітей з гіперактивним розладом і дефіцитом уваги.

Рассмотрен прикладной аспект учебной коммуникации на примере применения нейролингвистических моделей относительно педагогики.

Доведено правомірність залучення психолінгвістичної парадигми як загальноприйнятого в конкретному науковому середовищі зразка постановки, формулювання та вирішення дослідницьких завдань щодо теоретико-концептуального осмислення явища актуального членування.

Виявлено особливості фоносемантики назв виробів харчової промисловості. На матеріалі назв продуктів харчування, що рекламуються на Україні, проведено аналіз їх фоносемантичного впливу за допомогою комп'ютерної програми ВААЛ та психолінгвістичного експерименту.

В психологическом аспекте рассмотрена проблема понимания художественного текста. Представлена авторская концепция диалогического взаимодействия в системе автор - текст - читатель. Описанa семантическая структура языкового знака с помощью схемы "семантическая волна". На примере известных художественных произведений ("Песня о Вещем Олеге" А. С. Пушкина, "Песня купца Калашникова" М. Ю. Лермонтова, "Алые паруса" А. С. Грин) с помощью семантико-смыслового подхода выявлены новые авторские смыслы и открыты новые прототипы известных литературных героев.

Мета дослідження - представити фасцинативну мовну особистість (ФМО), надати визначення ФМО, встановити її складові, типи мовних особистостей в дискурсі міжособистісних стосунків з погляду сучасної гендерної лінгвістики, описати ФМО у політичному дискурсі на матеріалі сучасної англійської мови. Об'єкт дослідження - ФМО. Така особистість виражається через експресивні мовні засоби. Інформативними знаками ФМО постають невербальні компоненти комунікації.

Розглянуто предмет, умови, процедури та механізми психолого-герменевтичного дослідження спілкування: ціннісно-смислову свідомість особистості, діалогічну взаємодію, розуміння, інтерпретацію, тлумачення поведінкових актів, відкритість і доступність, автентичність тощо.

Проаналізовано низку теоретичних досліджень у галузі психолінгвістики та когнітивної лінгвістики, які визначають сучасні підходи до проблеми організації ментального лексикону в мовленнєво-мовному механізмі людини та до вивчення значення мовних знаків як елементів мовної свідомості когнітивної природи в їх зв'язку з національною культурою. Представлено ефективні результати науково-експериментальної діяльності з розробки навчально-методичного забезпечення навчання дітей із тяжкими порушеннями мовлення, в основу якої покладено методологічну базу вітчизняної логопедії, збагачену прогресивним теоретичним надбанням зазначених наук.

Отмечено, что выдающийся психолог С. Л. Рубинштейн в свое время осветил важнейшие проблемы изучения языка и речи в психологическом аспекте, которые стали потом магистральными в психолингвистике. Это проблемы семантики, подтекста, личностного смысла говорящего, представления о виртуальном собеседнике, проблемы воздействия речи. Есть основания считать С. Л. Рубинштейна одним из предшественников современной психолингвистики.

Проаналізовано проблему формування мовної особистості на основі історичного, педагогічного і лінгвістичного досвіду видатних вітчизняних науковців другої половини XIX - ХХ ст.

Проведен анализ проблем истории и современного состояния теории суггестии и коммуникации. Рассмотрено исследование сфер вербального и невербального суггестивного воздействия на поведение человека. Изложено формирование реестра патогенных и терапевтических текстов (медицинских, религиозных, художественных, педагогических, рекламных, политических, включая виртуальные), что является предметом теории коммуникации, нейролингвистического программирования, лингвопоэтики, теолингвистики, суггестопедии, теории рекламы, нейминга, политической лингвистики, интернет-лингвистики.

Розглянуто першу частину оригінального методу соціоопитування, покликаного усунути дефіцит психолінгвістичної та психоемоційної інформації, необхідної для агітаційно-пропагандистських кампаній. Метод надає змогу розширити традиційний мистецько-"креативний підхід" виготовлення друкованої та аудіореклами до меж науково-мистецького підходу на нейромаркетингових техніках з інструментальним акцентом.