Проаналізовано вплив преси на хід закономірного конституційного процесу, формування громадської думки і консолідацію прогресивних сил суспільства на участь у розробці та прийнятті демократичної Конституції України.

Розглянуто проблеми створення мотивації школярів США до регулярних занять фізичними вправами. Показано основні напрями формування інтересу школярів до різних видів спорту. Виявлено фактори, котрі визначають спортивні пріоритети школярів. Дано характеристику ролі засобів масової інформації у залученні школярів до здорового способу життя.

Рассмотрена проблема создания мотивации школьников США для регулярных занятий физическими упражнениями. Показаны основные направления формирования интересов школьников к разным видам спорта. Выявлены факторы, которые определяют спортивные приоритеты школьников. Дана характеристика роли средств массовой информаций в приобщении школьников к здоровому способу жизни.

The paper deals with the issues of creation motivation in students of the US to regular physical exercises. Main directions of interest formation in different sports events are demonstrated. Factors determining sports priorities of students have been revealed. Characteristics of mass media significance in attraction of students to healthy way of life is given.

Вперше системно проаналізовано головні сфери журналістики - пресову, фото-, теле-, радіожурналістику - в їх взаємозв'язках і відмінностях, у контексті єдності функцій і методів, специфіки змісту та форми твору, моделювання підходів до відображення дійсності. Висвітлено особливості особистості журналіста, журналістського мислення та ціннісних орієнтацій.

Впервые системно проанализированы главные сферы журналистики - прессовая, фото-, теле-, радиожурналистика - в их взаимосвязях и отличиях, в контексте единства функций и методов, специфики содержания и формы произведения, моделирования подходов к отображению действительности. Освещены особенности личности журналиста, журналистского мышления и ценностных ориентаций.

Розглянуто практичні аспекти висвітлення екологічної проблематики засобами масової інформації (ЗМІ) в Україні. Наведено пропозиції щодо поліпшення якості відображення екологічних проблем ЗМІ, доступу до екологічної інформації та підвищення ролі екологічної журналістики.

Проаналізовано комунікаційні процеси в галузі екологічної політики та її взаємовідносини з засобами масової комунікації. Досліджено розвиток екологічної журналістики в Україні та Німеччині. Наведено рекомендації щодо поліпшення екологічної освіти працівників засобів масової комунікації.

На основі текстів сучасних українських ЗМІ здійснено лексикографічний опис медичних термінів у вторинній функції. Наведено реєстр, функціональну синонімію та антонімію медичних термінів у ЗМІ. Розглянуто питання функціонування та лінгвопрагматичного потенціалу медичної термінології у мас-медійній сфері. Увагу приділено таким термінам, як автогіпноз, автосексуалізм, адинамія, антигрипозний, антропофобія, вошивість, втрата чутливості, параноїдальний, фешн-лихоманка.

Подано теоретичний і практичний матеріал з проблематики засобів масової інформації (ЗМІ). Розкрито концептуальні засади навчального курсу, проаналізовано політичну, економічну й екологічну проблематику ЗМІ. Розглянуто проблеми, пов'язані з медіа-екологією, спортом, культурою. Надано відомості про інноваційні технології, описано фундаментальні дослідження в галузі найважливіших проблем гуманітарних, суспільних і гуманітарних наук. Розкрито проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства. Увагу приділено збереженню навколишнього середовища та новітнім біотехнологіям, а також соціальній та релігійній проблематиці.

Запропоновано оригінальний матеріал щодо релігійної проблематики в засобах масової інформації (ЗМІ). Досліджено вісвітлення в ЗМІ взаємин церкви та держави, церкви та влади, релігійної толерантності. Розглянуто проблеми, пов'язані з правовим вихованням, мораллю, етикою. Розкрито роль преси в духовному відродженні нації. Увагу приділено міжнародній, військовій і розважальній проблематиці. Надано відомості про висвітлення спортивної проблематики в сучасних українських ЗМІ, показано його особливості в газеті "Газета по-українськи".

Розглянуто головні стереотипи щодо образу жінки у ЗМІ, а саме: віку та гендеру, визначення соціальної ролі жінки в сучасному суспільстві, поведінкових характеристик і стереотипів щодо сприйняття жінки аудиторією ЗМІ. Порівняно головні способи та аспекти сприйняття інформації у ЗМІ чоловічою та жіночою аудиторією, а також зазначено щодо поширення стереотипних образів жінок, нав'язування їм певних моделей поведінки.

Висвітлено питання технології контент-моніторингу ЗМІ та розроблено на її базі інформаційних ресурсів соціально-політичної проблематики. Розглянуто історію та процес упровадження контент-моніторингу.

Показано відмінності висвітлення гендерної проблематики у різних типах електронних ЗМІ. Зазначено, що в українських ЗМІ, зокрема, електронних, є прояви стереотипного та незбалансованого доступу чоловіків і жінок до висвітлення своєї думки. Звернено увагу на доцільність залучення бібліотек до формування електронних інформаційних ресурсів з гендерної тематики.

Показаны отличия в освещении гендерной проблематики в различных типах электронных СМИ. В украинских СМИ, в частности, электронных, выявлены проявления стереотипного и несбалансированного доступа мужчин и женщин к высказыванию своего мнения. Акцентировано внимание на целесообразности привлечения библиотек к формированию электронных информационных ресурсов по гендерной проблематике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.113/115

Рубрики:

Популяризація та висвітлення в ЗМІ питань науки, суспільно-політичного, господарського та культурного життя

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему автоетнографії як міждисциплінарну дослідницьку стратегію. Окреслено потенційні вектори застосування автоетнографічної методології в українській науці та журналістиці, науково-популярному дискурсі, а також журналістському дослідженні, зокрема, етнографічному.

Розглянуто поняття "вестернізація" як сучасний чинник глобалізації соціальних комунікацій. Проаналізовано ступінь вестернізації новинного контенту англомовних Інтернет-медіа світу.

Зосереджено увагу на журналістських текстах музичного Інтернет-дискурсу, охарактеризовано їх жанрове та змістове навантаження. Інтернет-видання музичного дискурсу типологізовано за жанрами (стилями музики), віковою аудиторією, формою донесення, професійністю, географічними показниками та прив'язаністю до подій.

Досліджено наукові засади інтерпретаційно-конфліктного наповнення діяльності мас-медіа, наведені в теорії української журналістики.

Досліджено особливості висвітлення української проблематики в іноземних ЗМІ. Вивчено формування баз даних зарубіжних публікацій з української тематики, аналітичне опрацювання зібраних матеріалів для ухвалення оптимальних управлінських рішень і для джерельної бази наукових досліджень. Розкрито роль бібліотечних інформаційно-аналітичних центрів у проведенні відповідних досліджень.

Розглянуто вплив інформаційно-маніпулятивних технологій (ІМТ) на процес політичної легітимації в Україні. Розкрито сутність ІМТ як унікального різновиду технологій сучасного політичного маніпулювання, що трансформують легітимаційні та делегітимаційні практики в Україні. Визначено роль мас-медійних технологій як вагомих чинників динамічної медіатизації процесів легітимації та делегітимації політичної влади в Україні.

Задовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси "Моніторинг політичних новин" за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці - близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика - це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об'єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об'єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.

Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на сайтах "ВВС Україна" та "Новое Время" у рубриках "Наука і технології" та "Техно" відповідно. Проаналізовано контент рубрик, частоту виходу матеріалів, жанри, специфіку. Наголошено на особливій ролі науково-популярної журналістики у вихованні нового покоління науковців. Проаналізовано наукові теми, які найчастіше висвітлюють ці ЗМІ, кількість та якість контенту, а також описано схожі та відмінні підходи у висвітленні науки, найпопулярніші теми, дайджести, блоги. Виконано порівняння української популяризації науки та західної, виокремлено їхні відмінності та схожі риси, адже "ВВС Україна" працює за схемою медіа західного зразка. Наголошено також на важливості популяризації науки, охопленні більшої кількості тем, залученні науковців до співпраці та висвітленні науки не як розважального контенту (дайджести, топи, рекомендації гаджетів тощо), а саме як науковопопулярного, щоб читачі могли не лише дізнатись про винахід чи про явище, але й розуміти як воно відбувається, як реалізується. Науково-популярна журналістика - це один із етапів формування критичного мислення у суспільстві, адже закликає аудиторію перевіряти інформацію. Наведено визначення термінів "науково-популярне видання" та "наукова журналістика", структуру написання науково-популярних текстів, яку пропонує дослідниця Е. Лазаркевич.