Проведена оценка возможности увеличения теоретической точности обнаружения цели за счет изменения построения приемных позиции подвижной системы пассивной радиолокации (СПРЛ) зенитных комплексов (ЗК) ближнего действия.

Розглянуто тактичну необхідність удосконалення артилерійських і мінометних систем озброєння з метою підвищення ефективності системи вогневого ураження диверсійно-терористичних формувань.

Удосконалено метод сигнального розпізнавання артилерійської системи (АС), який передбачає використання встановленого закономірного взаємозв'язку між частотами прецесійно-нутаційних коливань балістичного об'єкта (БО) та спектром амплітудних флуктуацій відбитого від нього сигналу, що дозволило розробити алгоритм і структурну схему пристрою розпізнавання класу АС у радіолокаційних станціях (РЛС) розвідки вогневих позицій (РВП). Удосконалено метод визначення координат вогневих позицій (ВП) гармат, що стріляють, шляхом порівняння виміряних координат БО з еталонними траєкторіями з застосуванням одержаних двопараметричних (кута падіння та моменту часу від початку руху БО) еталонних залежностей траєкторій польоту БО на початковій ділянці (за фіксованої початкової швидкості БО) та їх вибору з використанням удосконаленого методу сигнального розпізнавання, на базі якого розроблено алгоритм і структурну схему пристрою визначення координат ВП. Уперше застосовано РЛС РВП. Розроблено математичну модель для дослідження обробки відбитих від БО, стабілізованих у польоті власним обертанням, сигналів з метою розпізнавання класу АС та визначення координат ВП, яка відрізняється від відомих можливістю моделювання комплексного розв'язання задачі розпізнавання-визначення координат ВП.

Охарактеризовано оптичні й оптико-електронні засоби розвідки, а також засоби артилерійської розвідки армій США, Росії, Великобританії, Франції, Німеччини. Розглянуто будову, призначення, тактико-технічні характеристики біноклів, бусолі, теодолітів, далекомірів, лазерних приладів розвідки, нічних і тепловізійних приладів спостереження. Розкрито особливості їх технічного обслуговування та зберігання. Подано інформацію про бінокль нічний БН-2, бусоль ПАБ-2АМ, стереоскопічний далекомір ДС-1, артилерійський квантовий далекомір ДАК-2, тепловізійний спостережувальний прилад ТНП-1.

Исследованы алгоритмы вторичной обработки радиолокационной информации, аналогичные реализованным в обзорной РЛС 1Л13 "НЕБО-СВ", на этапе сопровождения траектории цели в установившемся режиме. Проведен анализ качества фильтрации и экстраполяции параметров сопровождаемой траектории, при использовании имеющихся узкополосных и предлагаемых сверхширокополосных сигналов. Предложен метод сопровождения траектории цели, при интенсивном маневре, с применением сверхширокополосных сигналов и учете радиальной скорости цели. Показано уменьшение динамической и флюктуационной ошибки при использовании сверхширокополосных сигналов и учете радиальной скорости цели.

Приведены алгоритм и результаты априорной оценки точности определения координат ориентиров и целей для дальнейшего конструирования мобильных навигационных систем. Подчеркнута важность и необходимость использования данных систем при проведении антитеррористических и миротворческих операций.

Рассчитаны параметры системы постановки пассивных помех высокоточному оружию с оптическими и тепловыми головками самонаведения, позволяющие повысить энергетические характеристики сигнала от ложной цели при использовании голографического метода размножения изображений объектов в оптическом диапазоне длин волн.

Досліджено ефективність оптико-електронних засобів спостереження в системі інженерно-технічного контролю, в частині значних обмежень характеристик систем відеоспостереження за умов зміни освітленості, які притаманні всім системам спостереження на державному кордоні.

Розглянуто питання проектування цифрового фільтра з постійною пам'яттю за допомогою частотних методів синтезу систем автоматичного регулювання.

Рассмотрены вопросы применения радиолокационных средств миллиметрового диапазона для повышения точности круглосуточного и всепогодного прицеливания артиллерийских систем, баллистического обеспечения стрельбы, высокоточного наведения управляемых боеприпасов и топогеодезической привязки. Анализируется задел по этим направлениям в Украине. Предложен вариант интегрирования радиолокационных и тепловизионных поисково-прицельных каналов в рамках единой схемоконструкторской реализации.

Рассмотрены некоторые особенности построения системы сопровождения по угловым координатам радиолокационного измерительного комплекса. Предложен алгоритм самонастройки параметров регулятора следящей системы с приближенной математической моделью объекта и ограничением на выходное воздействие. Приведены результаты моделирования.

Предложена методика расчета оптимального увеличения системы оптико-электронный прицел - оператор, в основе которой лежит геометрическая шумовая полоса пропускания системы. Формула для расчета оптимального увеличения получена с использованием более совершенной аппроксимации модуляционной передаточной функции глаза оператора.

Предложены способы применения многоканальных радиолокационных станций в зависимости от количества орудий, которые участвуют в пристрелке цели или корректировании огня.

Показано, что на стадии выработки тактико-технических требований к радиолокационному комплексу разведки огневых позиций и обслуживания стрельбы артиллерии необходимым условием является анализ характеристик аналогичных образцов иностранных армий. Акцентировано внимание на том, что американские РЛС серии TPQ, находящиеся на вооружении уже более пятидесяти лет (с учетом модернизаций и функциональных возможностей), определяют перспективы разработок РЛС подобного класса. Проанализированы концептуальные подходы разработчиков к построению РЛС серии TPQ.

Продолжен анализ построения РЛС серии TPQ, в частности рассмотрены инженерно-технические подходы к обеспечению качественного функционирования локатора. Выполненный анализ способствует формированию тактико-технических требований к радиолокационному комплексу разведки огневых позиций и обслуживания стрельбы артиллерии.

Предложен подход на основе положений системного анализа к обоснованию рациональных характеристик самоприцеливающихся боевых элементов, позволяющий проводить многоуровневую оценку на различных этапах их разработки.

Рассмотрены принципы оптимизации функционирования автоматических обнаружителей целей в перспективных оптико-электронных системах управления огнем на базе анализа характеристик вероятности этих обнаружителей и согласования их параметров.

Выполнен анализ методов повышения точности прицеливания и наведения высокоточного ракетно-артиллерийского оружия на распределенные наземные цели при использовании в качестве основного всесуточного и всепогодного радиолокационного канала наблюдения.

Предложена стратегия комплексирования информации для повышения эффективности информационного комплекса "фоно-целевая обстановка - двухканальная оптико-электронная система наблюдения - наблюдатель". Данная стратегия базируется на использовании карты информативности и показателя информативности и обеспечивает повышение вероятности обнаружения объектов оптико-электронных систем наблюдения. Представлены результаты экспериментов по применению карты информативности с целью регистрации изображений телевизионного и тепловизионного каналов для учета различия их углов поля зрения.

На основі аналізу сигналів в приймальних каналах моноімпульсного пеленгатора РЛС супроводження запропоновано метод вимірювання кутових розмірів групової цілі в горизонтальній та вертикальній площинах, та перетворення їх у геометричні розмірі, що надає змогу відрізняти групову ціль від одиночної та тим самим забезпечувати бойову обслугу ЗРК достовірною інформацією про складність цілі, що підлягає обстрілу.