Пропонується найповніший на сьогодні список регіональних громадсько-політичних інститутів країн Центральної та Східної Європи (Албанії, Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Македонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Чеської Республіки). В основу оцінки їх діяльності покладено принцип визначення їхньої мети та завдань, що спрямовані на проведення суспільно-політичних досліджень, здійснення правозахисту або розвиток громадської освіти в одній з таких сфер, як: демократизація, проблеми безпеки, економічний розвиток, захист навколишнього середовища і реструктуризація мережі соціального забезпечення.

Розглянуто співпрацю Ради Європи з неурядовими організаціями, що отримали статус спеціальних спостерігачів у різних експертних комітетах, у сферах діяльності яких вони мають особливі повноваження. Проаналізовано роль неурядових організацій в діяльності Ради Європи, яка залучає неурядові організації до участі в міжурядовій діяльності та сприяє діалогові між парламентарями та членами громадських об'єднань.

Висвітлений досвід становлення партнерських відносин в системі місцевого самоврядування українських міст, який набуто при реалізації проектів, ініційованих в рамках програми муніципального розвитку Фонду Євразія і Міжнародного фонду "Відродження". Наведені приклади охоплюють широкий діапазон напрямків діяльності, спрямованої на економічний розвиток міст, розробку та впровадження нових методик надання громадських послуг членам територіальної громади, відпрацювання нових нетрадиційних моделей співпраці різних секторів з метою активізації участі громадян в розробці та реалізації конкретних програм муніципального розвитку.

Рассмотрена деятельность в странах СНГ одной из наиболее мощных международных неправительственных организаций (МНО) - Oxfam International. Отмечено, что МНО способствует становлению в странах СНГ общественных организаций как главных инструментов рыночно-демократических преобразований. В своей деятельности МНО перешли от гуманитарной помощи беженцам и жертвам стихийных бедствий к осуществлению долгосрочных социально-экономических программ, нацеленных на развитие малого бизнеса среди наиболее бедных слоев населения, помощь в кооперировании крестьянских хозяйств, облегчение их доступа на рынок.

Рассмотрены вопросы управления безопасностью в судоходстве, место международных организаций (ООН, Международной морской организации (ИМО)) в создании и применении системы управления безопасностью на судне и в судоходной компании. Изложены вопросы освидетельствования, сертификации и проверки Компании согласно Международного кодекса по управлению безопасностью (МКУБ). Проанализированы особенности организации технического обслуживания и ремонта судна. Приведен перечень Международных организаций (МО) ООН, а также МО, имеющих консультативный статус в ИМО.

Розглянуто проблеми виникнення та становлення міжнародних неурядових організацій (МНО), їх структуру, функції. Увагу приділено МНО як формі багатостороннього співробітництва, що сприяє об'єднанню держав відповідно до міжнародного права, а також на підставі міжнародних договорів здійсненню співробітництва у політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях. Проаналізовано діяльність Міжнародного Комітету Червоного Хреста, міжнародної амністії, Міжнародного олімпійського комітету, Інтерпола, Римського клубу, Грінпіса.

Рассмотрены проблемы возникновения и становления международных неправительственных организаций (МНО), их структура, функции. Внимание уделено МНО как форме многостороннего сотрудничества, которая способствует объединению в соответствии с международным правом, а также на основе международных договоров осуществлению сотрудничества в политической, экономической, культурной, научно-технической, правовой и других сферах. Проанализирована деятельность Международного Комитета Красного Креста, международной амнистии, Международного олимпийского комитета, Интерпола, Римского клуба, Гринписа.

Висвітлено історію виникнення та становлення міжнародних неурядових організацій, описано їх види, структуру та функції. Наведено характеристику міжнародних неурядових організацій як форми багатостороннього співробітництва, зокрема, таких, як Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Міжнародна амністія, Міжнародний олімпійський комітет, Інтерпол, Міжнародна Поліцейська Асоціація, Римський клуб, Світова організація торгівлі. Розглянуто правосуб'єктність міжнародних неурядових організацій за умов глобалізації міжнародного економічного права. Розкрито роль неурядових організацій у боротьбі за соціально відповідальний бізнес, проаналізовано їх вплив на формування політики демократичних держав. Наведено матеріали про діяльність міжнародних екологічних організацій.

Освещена история возникновения и становления международных неправительственных организаций, описаны их виды, структура и функции. Дана характеристика международных неправительственных организаций как формы многостороннего сотрудничества, в частности, таких, как Международный Комитет Красного Креста, Международная амнистия, Международный олимпийский комитет, Интерпол, Международная Полицейская Ассоциация, Римский клуб, Всемирная организация торговли. Рассмотрена правосубъектность международных неправительственных организаций в условиях глобализации международного экономического права. Раскрыта роль международных неправительственных организаций в борьбе за социально ответственный бизнес, проанализировано их влияние на формирование политики демократических государств. Приведены материалы о деятельности международных экологических организаций.

Зазначено, що проблеми адаптації комунікативної мережі до процесу законотворення за умов демократизації суспільно-політичних інституцій України доцільно вирішувати в контексті імплементації вітчизняного законодавства до європейських стандартів, зміцнення міжпарламентських зв'язків із метою інтеграції нашої держави до цивілізаційних цінностей парламентаризму.

Комплексно досліджено базові засади формування багаторівневих стратегій та регіональних механізмів державного керування євроінтеграційними процесами. Розроблено методологію і структуру системного аналізу ефективності управління даними процесами в Україні на центральному та регіональному рівнях. Обгрунтовано узагальнений комплекс засобів удосконалення державного управління в системі євроінтеграційної політики шляхом поєднання технологій соціально-економічного розвитку й організаційно-управлінських механізмів, досліджено їх специфічні зв'язки. Сформульовано концептуальні положення щодо оптимізації регіонального механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності за умов раціоналізації відносин місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування за стандартами Європейського Союзу (ЄС) та подальшої регіоналізації економіки України. Удосконалено методики впровадження зарубіжного досвіду формування механізмів інтеграційного співробітництва на регіональному рівні до практики державного управління в Україні. Розвинуто концептуальні засади формування його стратегій і механізмів і створення національних інститутів європейської інтеграції. Наведено методики координації, контролю та узгодження програм співробітництва регіонів України та країн ЄС. Розкрито суть понять "регіоналізм", "регіоналізація", "регіональна політика" у контексті їх застосування у вітчизняній державно-управлінській науці.

Розглянуто основні концептуальні підходи, обгрунтовано методологічну базу для вивчення світової політики за умов глобалізації і, відповідно, міжнародних неурядових організацій (МНУО) як суб'єктів світової політики за нових умов. Доведено, що зміна структури міжнародних відносин, поява нових типів міжнародних дійових організацій і зміна співвідношення між новими та традиційними організаціями, трансформація ролі міжнародних неурядових організацій як суб'єктів світової політики взаємопов'язані з процесами глобалізації, які зумовили перебудову політичної системи світу. Здійснено аналіз причини зростання суб'єктності МНУО у сучасній світовій політиці. Установлено найбільш ефективні методи та форми взаємодії МНУО з міжурядовими організаціями й урядами, ознаки неурядових організацій як інституту громадянського суспільства, їх значення для розвитку та зміцнення демократії. Визначено переваги міжнародних НУО у світовій політиці. Для більш повного вияву потенціалу МНУО запропоновано розробити більш чіткі механізми їх міжнародного визнання, зокрема, офіційне закріплення за ними відповідного правового статусу. Проведено аналіз діяльності МНУО в Україні. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення деяких законодавчих актів, зокрема, створення стабільних і професійно побудованих механізмів співробітництва держав і МНУО.

Досліджено передумови формування та розвитку міжнародного руху споживчої кооперації у міжнародному публічному праві. Запропоновано авторську періодизацію основних етапів становлення цього руху. Розкрито внесок Міжнародного кооперативного альянсу (МКА) як основної форми міжнародного співробітництва організацій споживчої кооперації у розвиток її міжнародних стандартів. Удосконалено доктринальні підходи щодо міжнародної правосуб'єктності неурядових організацій, представником яких є МКА. Визначено особливості його правової природи й участі у міжнародних правовідносинах. Показано місце України в міжнародному співробітництві з питань споживчої кооперації. Досліджено участь вітчизняних товариств споживчої кооперації у міжнародному кооперативному русі. Вивчено стан національної імплементації принципів і цінностей МКА, запропоновано зміни до чинного законодавства України.

Уперше виявлено особливості парламентаризму як нового правового явища у діяльності міжнародних організацій. Розроблено авторську класифікацію міжпарламентських інституцій. Виявлено вплив діяльності міжпарламентських органів на нормотворчу діяльність міжнародних організацій. Проаналізовано правові та не правові акти, що приймаються міжпарламенськими організаціями та за їх участі. Виявлено прогалини в національному законодавстві України щодо участі у міжпарламенській діяльності. Обгрунтовано наявність та визначено окремий вид міжпарламентських організацій - "організації - сателіти".

Комплексно та всебічно висвітлено специфіку та особливості міжнародно-правової суб'єктності неурядових організацій. Визначено роль і політико-правовий статус неурядових організацій як суб'єктів міжнародних відносин, їх вплив на світовий політичний процес. Розкрито сутність і зміст поняття "неурядові міжнародні організації", розглянуто їх ознаки, функції та підходи до класифікації; визначено джерела нормативно-правового регулювання; охарактеризовано форми та напрями діяльності. Проаналізовано механізми взаємодії неурядових організацій із міждержавними (міжурядовими) інституціями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.28 + Ф022.2

Рубрики:

Неурядові міжнародні організації

Партії в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.28

Рубрики:

Неурядові міжнародні організації

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.28

Рубрики:

Неурядові міжнародні організації

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.28

Рубрики:

Неурядові міжнародні організації

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання співробітництва міжнародних неурядових організацій з національними установами з захисту і заохочення прав людини. Досліджено акти міжнародних органів та форумів, які регулюють дане питання та наведено конкретні приклади з практики співробітництва міжнародних громадських організацій з національними установами з прав людини. Обгрунтовано висновок, що така співпраця є корисною, взаємовигідною та взаємодоповнюючою для обох сторін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф043.2 + Х915.28

Рубрики:

Політична боротьба. Політичний конфлікт

Неурядові міжнародні організації

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено й обгрунтовано теоретичні основи негативної міжнародно-правової відповідальності міжнародних міжурядових організацій. Проаналізовано та надано пропозиції щодо коригування тексту окремих статей та коментарів до Статей про відповідальність міжнародних організацій, розроблених Комісією міжнародного права ООН в другому читанні в 2011 р. Значну увагу приділено висвітленню наявних механізмів захисту прав потерпілих суб'єктів проти неправомірних діянь міжнародних міжурядових організацій, визначенню шляхів щодо вдосконалення ефективності існуючих механізмів, а також розробці з метою практичного впровадження відсутніх для окремої категорії потерпілих суб'єктів механізмів. Виявлено межі розповсюдження імунітету міжнародних міжурядових організацій від судової юрисдикції.