Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.311-52

Рубрики:

Грип у дітей

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвiтлено проблему лiкування i профiлактики грипу у дiтей. Особливу увагу придiлено питанням специфiчної iмунопрофiлактики. Надано характеристику вакцин проти грипу, зареєстрованих в Українi.

Висвiтлено проблему лiкування i профiлактики грипу у дiтей. Особливу увагу придiлено питанням специфiчної iмунопрофiлактики. Надано характеристику вакцин проти грипу, зареєстрованих в Українi.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.311-52

Рубрики:

Грип у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.311-52

Рубрики:

Грип у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено особливості перебігу та схеми лікування дітей, хворих на грип A/H1N1 California 2009. Показано ефективність озельтамівіру в усіх випадках лікування даним препаратом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2 + Р733.514.311

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Грип у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані ретроспективного та порівняльного клініко-епідеміологічного аналізу випадків пандемічного грипу А(H1N1) у дітей м. Дніпропетровська з дітьми із різних країн світу. Результати аналізу не виявили принципових відмінностей у клінічному перебігу пандемічного грипу А(Н1N1) у дітей м. Дніпропетровська та дітей із різних країн світу. Також не було встановлено відмінностей між перебігом сезонного та пандемічного А(H1N1) грипу у дітей.

Исследована гемомикроциркуляция у 161-го школьника, перенесшего грипп, в раннем периоде реконвалесценции. Выявлены внутрисосудистые, сосудистые и периваскулярные нарушения гемомикроциркуляции. Преобладали внутрисосудистые и сосудистые нарушения. Более выраженные изменения регистрировали у школьников старшего возраста после среднетяжелого течения гриппа. В восстановительном лечении, дополнительно к общепринятым методам реабилитации, использованы фитотерапевтические комплексы, назначавшиеся дифференцированно в зависимости от тяжести перенесенного гриппа и возраста. Фитотерапия использована самостоятельно, в виде экстракта или сборов для внутреннего применения и в сочетании с другими физиотерапевтическими процедурами (бальнеотерапией, электрофорезом).

Освещены вопросы оптимизации лекарственной терапии детей с острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ) и представлены современные подходы к симптоматическому лечению кашля у данной категории пациентов. На основании обзора современных литературных данных показана необоснованность применения антибиотиков при ОРВИ ввиду отсутствия доказательной базы, высокой частоты побочных эффектов, возникновения вторичной иммуносупрессии и формирования антибиотикорезистентной микрофлоры. В контексте симптоматического лечения охарактеризованы основные подходы к лечению кашля у детей с использованием фитопрепаратов, преимуществом которых является многовекторная фармакодинамика, включающая как основные (бронхолитическое, муколитическое, отхаркивающее, противокашлевое), так и дополнительные (иммуномодулирующее, противовирусное, антибактериальное, антиоксидантное, противовоспалительное и др.) виды действия. Приведена сравнительная характеристика лекарственных средств растительного происхождения, применяемых при кашле у детей, обоснованы критерии выбора наиболее эффективных и безопасных фитопрепаратов. Показаны преимущества комбинированных растительных препаратов, созданных на основе современных фитониринговых технологий, подтвержденные многочисленными научными и клиническими исследованиями.

У 47 дітей, хворих на грип А/H1N1 pd Каліфорнія 2009, які знаходилися впродовж січня - лютого 2016 р. на стаціонарному лікуванні в клініці кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця - Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, була виявлена відсутність особливостей клінічної картини, характерних для цього штаму грипу і в цьому сезоні. У більшості хворих дитячого віку захворювання перебігає в середньотяжкій формі. Серед ускладнень грипу в дітей частіше спостерігаються пневмонія та енцефалічна реакція у вигляді судомного синдрому. Фонові захворювання дихальної, серцево-судинної, ендокринної, нервової системи та атопічні дерматити є несприятливою прогностичною ознакою перебігу грипу A/H1N1 pd Каліфорнія 2009 у дітей у сезоні 2016 рр.

Острые респираторные вирусные заболевания - наиболее распространенная патология, в структуре которой на грипп приходится 12 - 15 %. Цель исследования - выявление клинико-параклинических особенностей гриппа A (H1N1) в эпидсезоне 2015 - 2016 гг. у детей Харьковского региона Украины. Этиология заболевания устанавливалась путем выявления в смывах из носоглотки РНК вирусов гриппа (полимеразная цепная реакция). Большую часть заболевших составили городские дети первых 10-ти лет жизни; источник инфекции - родители. У трети пациентов заболевание протекало в тяжелой форме, у половины имелись осложнения (гипертермические судороги, пневмонии). Клиническая картина заболевания характеризовалась симптомами интоксикации, гипертермией, дыхательной недостаточностью, катаральным, судорожным, геморрагическим синдромами. Катаральный синдром проявлялся в виде отделяемого из носа (скудного слизистого), кашля (малопродуктивного, со слизистой мокротой), гиперемии зева, жесткого дыхания, хрипов в легких. При наличии пневмонии часто отмечались признаки дыхательной недостаточности. Изредка наблюдались признаки геморрагического синдрома (петехиальная сыпь, прожилки крови в отделяемом из носа, мокроте). У половины больных изменения периферической крови характеризовались лейкопенией с лимфоцитозом, при вовлечении в патологический процесс бактериальной флоры - нейтрофильным лейкоцитозом; у трети - анемией. В клиническом анализе мочи у половины больных - признаки токсического раздражения паренхимы почек. В половине случаев отмечались изменения острофазовых показателей крови, в трети - протеинограммы. Бактериологические исследования обнаруживали активацию вторичной бактериальной флоры. Инструментальные методы подтверждали наличие интоксикационного синдрома (паренхиматозная реакция печени, селезенки; синусовая тахикардия, нарушение реполяризации миокарда желудочков). Выводы: основную группу заболевших составили городские дети первых 10-ти лет жизни; источник инфекции - родители. У трети пациентов заболевание протекало в тяжелой форме, у половины - с осложнениями. Клиническая картина заболевания характеризовалась симптомами интоксикации, гипертермией, дыхательной недостаточностью, катаральным, судорожным, геморрагическим синдромами, активацией вторичной бактериальной флоры.

Зазначено, що грип В в епідсезоні 2014 - 2015 рр. у дітей характеризувався середньотяжким перебігом з переважанням симптомів інтоксикації на тлі характерних для грипу змін лабораторних показників периферичної крові (зниження загальної кількості лейкоцитів згідно з віковою нормою, відносний лімфоцитоз, нормальна або сповільнена ШОЕ). Особливостями перебігу грипу В у дітей можна вважати появу міалгічного синдрому, що полягає у вираженій інтенсивності, вибірковій локалізації в литкових м’язах, який виникає на 3 - 5-ту добу від початку захворювання на тлі зниження проявів інтоксикації, що не спостерігали під час попередніх епідемій. Міалгії литкових м’язів на фоні грипу реєструвалися у дітей віком 4 - 12 років. З метою дифдіагностики з неврологічними ускладненнями визначали рівень креатин-фосфокінази (КФК) у крові.

отмечено, что грипп В в эпидсезоне 2014 - 2015 гг. у детей характеризовался среднетяжелым течением с преобладанием симптомов интоксикации на фоне характерных для гриппа изменений лабораторных показателей периферической крови (снижение общего количества лейкоцитов в соответствии с возрастной нормой, относительный лимфоцитоз, нормальная или замедленная СОЭ). Особенностями течения гриппа В у детей можно считать появление миалгичного синдрома, который заключается в выраженной интенсивности, выборочной локализации в икроножных мышцах, возникает на 3 - 5-е сутки от начала заболевания на фоне снижения проявлений интоксикации, и который не наблюдали во время предыдущих эпидемий. Миалгии икроножных мышц на фоне гриппа регистрировались у детей 4 - 12 лет. С целью дифдиагностики с неврологическими осложнениями определяли уровень креатин-фосфокиназы (КФК) в крови.

Цель работы - выявить клинико-эпидемиологические особенности заболеваемости гриппом детей Рязанской области за сезон 2015 - 2016 гг. Проанализированы 24 истории болезни детей, получавших стационарное лечение в детском инфекционном отделении N 1 ГБУ РО "Городская клиническая больница N 11" в 2016 г. По сравнению с предыдущим эпидсезоном, эпидемия гриппа в Рязанской области началась в январе 2016 г., характеризовалась быстрым ростом заболеваемости с пиком на 4 - 6-й неделях. Среди детей до 14 лет заболеваемость гриппом выросла в 1,4 раза (37,16 против 26,68 на 100 тыс.) при снижении заболеваемости у детей 15 - 17 лет (с 18,66 до 7,22 на 100 тыс.). Среди пролеченных в стационаре по поводу гриппа детей преобладали дети дошкольного возраста, в т. ч. 45,8 % - дети от 0 до 2-х лет, 41,7 % - от 3-х до 6 лет, городские жители (66,7 %), не посещающие организованные детские коллективы (58,3 %), невакцинированные против гриппа (95,8 %). У госпитализированных пациентов превалировал грипп A(H1N1)pdm09 (87,5 %), а среди клинических форм заболевания преобладал острый ринофарингит. Сделаны выводы, что заболеваемость гриппом в Рязанской области была в 2 раза ниже уровня заболеваемости по РФ, что связано с большим уровнем охвата вакцинацией против гриппа детского населения. Раннее назначение противовирусной терапии способствовало благоприятному исходу заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.311-2(4УКР-4ЗАП) + Р733.514.311

Рубрики:

Епідеміологія грипу

Грип у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вірусні інфекції є основною причиною захворюваності в усьому світі. Показник смертності від неускладненого грипу становить 0,01 - 0,20 %, проте він різко зростає, якщо хвороба виникає в ослаблених осіб і дітей раннього віку. Мета дослідження - визначити основні групи лікарських засобів (ЛЗ) і провести аналіз сучасного асортименту лікарських форм, які найчастіше рекомендують для профілактики та лікування грипу у дітей. Використовували метод контент-аналізу, бібліоірафічний метод і метод узагальнення. Об'єктами досліджень були "Державний реєстр лікарських засобів", "Державний формуляр лікарських засобів", клінічні протоколи й стандарти медичної допомоги хворим на грип і гострі респіраторні інфекції. Зауважено, що найчастіше застосовують таблетовані лікарські форми (45,55 %), капсули (6,28 %) та порошки (21,99 %), що для дітей віком до 3 років є проблематичним. Найбільш ефективні лікарські форми для дітей (сиропи, супозиторії) становлять лише 8,37 % необхідного арсеналу ЛЗ. Перелік противірусних ЛЗ системного застосування для профілактики та лікування грипу у дітей містить лише 3 найменування. Із них лише озельтамівір можна використовувати для лікування грипу у дітей віком від 1 до 5 років. Для профілактики, лікування грипу й гострих респіраторних інфекцій у дітей застосовують переважно таблетки, капсули та інші лікарські форми для дорослих. Висновки: підвищення ефективності профілактичних заходів і лікування інфекційних захворювань у дітей вимагає вдосконалення методів введення ЛЗ збільшенням кількості відповідних лікарських форм.