Встановлено, що основними ланками патогенезу артеріальної гіпертензії, зумовленої вагітністю, є гормональна регуляція об'єму позаклітинної рідини, зміни парціальних ниркових функцій, обмін натрію, обмін білка. Наведено протилежні і неоднозначні результати про ступінь їх участі у розвитку артеріальної гіпертензії у вагітних. Формування артеріальної гіпертензії у вагітних пояснено одночасним впливом сукупності факторів, активацією різних механізмів формування і підтримування артеріальної гіпертензії, зумовленої вагітністю. Вказано, що гетерогенність досліджених показників може свідчити про можливість існування різних форм артеріальної гіпертензії у вагітних.

Показано особливості показників системної та регіонарної гемодинаміки у вагітних з варикозною хворобою. Виявлені порушення гемодинаміки розглянуто як фактор, який сприяє формуванню фетоплацентарної недостатності, що підвищує ризик ускладнень вагітності та пологів.

Представлены данные особенностей показателей системной и региональной гемодинамики у беременных с варикозной болезнью. Выявленные нарушения гемодинамики рассмотрены как фактор, способствующий формированию фетоплацентарной недостаточности, что повышает риск осложнений беременности и родов.

Представлено результати досліджень про вплив прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) на стан кровообігу в системі мати - плацента - плід, на хід вагітності, стан плода і новонародженого. За допомогою допплерометричного (Допплер-УЗД) дослідження вивчено стан матково-плацентарного, феноплацентарного кровообігу в 140-ка вагітних з ПАГ залежно від стадії захворювання і приєднаної прееклампсії на різних строках вагітності. Виявлено, що комплексна допплерометрична оцінка кровотоку може розглядатися як прогностичний критерій розвитку прееклампсії і як об'єктивний показник тяжкості гестозу і виявлення плацентарної недостатності.

Представлены результаты исследований о влиянии преэклампсии у беременных с первичной артериальной гипертензией (ПАГ) на состояние кровообращения в системе мать - плацента - плод, на течение беременности, состояние плода и новорожденного. С помощью допплерометрического (Допплер-УЗИ) исследования изучено состояние маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровообращения у 140-ка беременных с ПАГ в зависимости от стадии заболевания и присоединившейся преэклампсии в разные сроки беременности. Выявлено, что комплексная допплерометрическая оценка кровотока может рассматриваться как прогностический критерий развития преэклампсии и как объективный показатель тяжести гестоза и выраженности плацентарной недостаточности.

Проведено комплексное исследование состояния магний-кальциевого обмена, центральной и периферической гемодинамики, микроциркуляции и маточно-плодового кровотока у беременных женщин группы высокого риска развития гестационной артериальной гипертензии и преэклампсии. Установлены доклинические критерии: повышенное систолическое, диастолическое, среднее артериальное давление и их амплитуда, повышенная скорость утреннего подъема артериального давления, сниженный суточный индекс, повышенная вариабельность и индекс нагрузки давлением, сниженная концентрация магния и кальция в сыворотке крови, повышенная экскреция кальция с мочой, повышенное СДС в маточной артерии и артерии пуповины, изменение микроциркуляции в сосудах конъюнктивы. На их основании, с учетом суточного изменения артериального давления, разработано комплексное профилактическое лечение, включающее диетотерапию, витаминотерапию, препараты, улучшающие микроциркуляцию, "Магне В6", "Фитосед". Проведенное профилактическое лечение позволило стабилизировать показатели суточного мониторирования артериального давления, повысить концентрацию магния, увеличить экскрецию кальция, нормализовать микроциркуляцию и маточно-плодовое кровообращение.

Висвітлено результати досліджень функціональних захворювань серцево-судинної системи, зокрема нейроциркуляторної астенії у вагітних. Проаналізовано питання перебігу вагітності, пологів і перинатальної патології. Вперше на підставі комплексних досліджень, проведених в динаміці вагітності, визначено роль психоемоційного стресу, змін стану стрес-реалізувальних і стрес-лімітувальних систем, а також функціональної активності різних ланок вегетативної нервової системи в патогенезі ускладнень у жінок з нейроциркуляторною астенією. Вперше розроблено математичні моделі ускладнень вагітності та пологів з урахуванням виявлених змін різних функціональних систем і рівня психологічної адаптації.

Освещены результаты исследований функциональных заболеваний сердечно-сосудистой системы, в частности нейроциркуляторной астении у беременных. Проанализированы вопросы течения беременности, родов и перинатальной патологии. Впервые на основании комплексных исследований, проведенных в динамике беременности, определена роль психоэмоционального стресса, изменений состояния стресс-реализующих и стресс-лимитирующих систем, а также функциональной активности разных участков вегетативной нервной системы в патогенезе осложнений у женщин с нейроциркуляторной астенией. Впервые разработаны математические модели осложнений беременности и родов с учетом выявленных изменений разных функциональных систем и уровня психологической адаптации.

Розглянуто особливості впливу диференційованої програми використання засобів фізичної реабілітації на перебіг основного захворювання, плин і результати вагітності у жінок, які страждають на артеріальну гіпертензію.

Рассмотрены вопросы особенностей влияния дифференцированной программы использования средств и методов физической реабилитации на протекание основного заболевания, течение и исход беременности у женщин, страдающих артериальной гипертензией

The paper considers peculiarities of the influence of differentiated programme of physical rehabilitation means and methods utilization upon the course of major disease as well as on the course and outcome of pregnancy in patients with arterial hypertension.

В ході дослідження обстежено 196 вагітних жінок з анемією різного ступеня тяжкості та кардіальною патологією. Враховуючи специфіку обстежуваних, тестування здійснювалося за умов понижених навантажень. Клінічні дослідження щодо застосування інструментальної оротерапії у вагітних жінок з анеміями виявили гарну переносимість штучного гірського повітря. Результати досліджень кінетики кисневого метаболізму свідчать про відновлення під впливом гіпоксичної стимуляції порушених процесів біологічного окиснення в тканинах. Установлено позитивний профілактичний та лікувальний ефект переривчастої нормобаричної гіпоксичної стимуляції у жінок з метою профілактики ускладнень вагітності та пологів.

В ходе наблюдения обследованы 196 беременных женщин с анемией разной степени тяжести и кардиальной патологией. Учитывая специфику обследованных, тестирование проводилось в условиях пониженных нагрузок. Клинические исследования по использованию инструментальной оротерапии у беременных женщин с анемиями выявили хорошую переносимость искусственного горного воздуха. Результаты исследований кинетики кислородного метаболизма свидетельствуют об обновлении под влиянием гипоксической стимуляции нарушенных процессов биологического окисления в тканях. Установлен положительный профилактический и лечебный эффект прерывистой нормобарической гипоксической стимуляции у женщин с целью профилактики осложнений беременности и родов.

Изложены современные представления о лечении пациентов с артериальной гипертензией в особых клинических группах: у беременных, детей и подростков, у пациентов с сопутствующими заболеваниями, усложняющими процесс лечения, в частности, сердечной недостаточностью, патологией почек, сахарным диабетом, хронической обструктивной болезнью легких, метаболическим синдромом, дислипидемией. Уделено внимание особенностям резистентной и злокачественной артериальной гипертензии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.13-3

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості стану дітей у період новонародженості у разі гіпертензивного синдрому у вагітних. У дітей, які народилися від жінок з гіпертензивним синдромом, спостерігають ознаки незрілості (12,6 %), гіпотрофію (7,2 %), асфіксію (17,9 %). Таким новонародженим, незалежно від їх стану під час народження, необхідне комплексне лікування.

Изучено состояние центральной гемодинамики у 120-ти беременных, страдающих гипертонической болезнью, и у 30-ти женщин с физиологическим течением беременности. Результаты проведенных исследований указывают на нарушения центральной гемодинамики у беременных с гипертонической болезнью, выраженность которых зависит от степени тяжести данной патологии. На основании изучения нарушений центральной гемодинамики у беременных, страдающих гипертонической болезнью, установлено, что лечебные мероприятия должны включать проведение гипотензивной терапии с учетом типа центральной гемодинамики. Полученные результаты исследования способствовали проведению адекватных лечебно-профилактических мероприятий у беременных с гипертонической болезнью, что позволило повысить эффективность лечения данной группы беременных по сравнению с общепринятыми методиками.

Проведено доплерометрическое исследование маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики у 120-ти беременных, страдающих гипертонической болезнью различной степени тяжести, и у 30-ти женщин с физиологическим течением беременности. Анализ результатов исследований указывает на то, что у беременных с пограничной первичной артериальной гипертензией наиболее частым вариантом были нарушения маточно-плацентарного кровотока (1А степень тяжести гемодинамических нарушений в системе мать - плацента - плод). Для беременных с гипертонической болезнью I степ. характерны нарушения маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровотоков (ІІ степ. тяжести гемодинамических нарушений). У беременных с гипертонической болезнью II степ. наиболее частым сочетанием было увеличение мозгового кровотока плода при снижении маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровотоков, кроме того, в 10 % случаев выявлялся "нулевой" диастолический кровоток в артерии пуповины, что свидетельствовало о критическом нарушении плодово-плацентарного кровотока (ІІІ степень тяжести гемодинамических нарушений в системе мать - плацента - плод). Результаты исследований свидетельствуют, что гипертоническая болезнь у беременных вызывает нарушения гемодинамики в системе мать - плацента - плод, при этом степень тяжести нарушений маточно-плацентарно-плодового кровообращения прогрессирует с увеличением степени тяжести гипертонической болезни.

Проведены исследования, целью которых было изучение возможности использования показателей, характеризующих систему L-аргинин - NO в оценке эффективности санаторно-курортного лечения беременных с сердечно-сосудистой патологией. Проанализирована динамика суточного ритма содержания L-аргинина, суммарных нитритов и нитратов в слюне 58-ми беременных, из них 20-ти с метаболической кардиомиопатией, 23 с нейроциркуляторной дистонией и 15-ти здоровых беременных. В результате обследования обнаружены значительные изменения показателей биологического ритма: длительности цикла, ритма, среднесуточного уровня активности, разницы между максимальным показателем за сутки и среднесуточным уровнем, временем максимальной и минимальной активности. Анализ характера суточных ритмов в динамике санаторно-курортного лечения позволил определить характерные особенности восстановления значений этих параметров.

Отмечено, что по данным литературы, одной из главных причин возникновения плацентарной недостаточности являются экстрагенитальные заболевания, в частности сердечно-сосудистая патология с нарушениями сердечного ритма. В плацентах от женщин с миокардитическим кардиосклерозом с нарушениями сердечного ритма отмечена фетоплацентарная форма хронической плацентарной недостаточности II степени. Очень важно исследовать структурные особенности апоптоза в клеточных популяциях фетоплацентарного комплекса и апоптозного индекса для определения степени плацентарной недостаточности.

Ключ. слова: беременность, артериальная гипертензия, преэклампсия, иммунная система
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обсужден вопрос о лечении аритмий сердца у беременных, приведены данные наблюдений. Применение бетаксолола способствовало купированию пароксизмов фибрилляции-трепетания предсердий, суправентрикулярной тахикардии, желудочковой экстрасистолии. Установлена высокая эффективность препарата у пациенток с "функциональными" аритмиями, а также у беременных с сопутствующей артериальной гипертензией.

Представлены результаты обследования 35-ти беременных с варикозной болезнью в III триместре беременности. В результате проведенного комплексного исследования состояния фетоплацентарного комплекса у 63 % беременных диагностировано формирование фетоплацентарной недостаточности (ФПН). Анализируя показатели кардиоинтервалографии, установлено, что у беременных с ФПН в 72,7 % наблюдений отмечено преобладание симпатической регуляции, при этом у каждой 4-й беременной имеет место резко выраженная симпатикотония.

Проанализировано течение беременности, родов, состояние плода и новорожденного у 250-ти женщин с нарушениями сердечного ритма. Выявлено большое количество осложнений беременности и родов, нарушений состояния плода и новорожденного. Полученные результаты необходимы для разработки лечебно-профилактических методов у беременных с данной патологией.

Вивчено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з гіпертензивним синдромом. Виявлено такі ускладнення вагітності, як передчасні вилиття навколоплідних вод і пологи, посилена кровотеча в послідовому та ранньому післяпологовому періоді. Гіпертензивний синдром вагітних як прояв токсикозу призводить до значних змін фетоплацентарної системи, обумовлюючи високі показники перинатальної захворюваності та смертності, внутрішньоутробної асфіксії, гіпотрофії плода.

Зазначено, що у практичній діяльності кардіологи та лікарі загального профілю доволі часто стикаються з проблемами лікування кардіологічної патології (гіпертонічна хвороба, порушення ритму тощо) у вагітних. В огляді наведено інформацію щодо методів обстеження вагітних з метою виявлення кардіологічної патології, вирішення тактики ведення та припустимої терапії у таких пацієнток.