Проведен анализ особенностей огнестрельных повреждений органов челюстно-лицевой области, сочетающихся с повреждениями головного мозга, грудной и брюшной полостей, конечностей в зависимости от характера травм. Уточнены вопросы тактики оказания хирургической помощи раненым, проанализированы результаты лечения.

Исследованы миграционная активность и дегрануляция нейтрофильных лейкоцитов в ротовой полости, а также показатели фагоцитоза нейтрофильных лейкоцитов периферической крови больных с переломами нижней челюсти в динамике консервативного лечения. Первую группу больных лечили с использованием алюминиевых двучелюстных шин; вторую - с применением стальных двучелюстных шин. В составе контрольной группы были практически здоровые люди. При использовании алюминиевых шин наблюдали интенсивную воспалительную реакцию, а затем достоверное снижение показателей состояния местной неспецифической резистентности. У пациентов со стальными шинами не происходило истощение системы неспецифической резистентности, а также чрезмерной интенсификации воспалительной реакции, поскольку показатели миграции и функциональной активности нейтрофильных лейкоцитов в конце лечения нормализовались до уровня таковых у здоровых лиц. Полученные результаты позволяют рекомендовать использование шин из нержавеющей стали, которые не имеют патологического влияния на местный иммунитет и в меньшей степени вызывают развитие посттравматических воспалительных осложнений. Определение коэффициента местного иммунитета может быть использовано как доступный неинвазивный метод быстрой оценки состояния иммунитета, в том числе, системы неспецифической резистентности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.830.882

Рубрики:

Переломи нижньої щелепи

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.830

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описана методика репозиции фрагментов нижней челюсти, являющаяся усовершенствованием комбинированного метода лечения переломов нижней челюсти, предложенного В. В. Донским. Усовершенствование заключается в использовании ортодонтического замка в качестве устройства, обеспечивающего возможность дополнительной коррекции положения фрагментов челюсти.

Морфологічні та імуноморфологічні дослідження жувальних м'язів проведено у 29 кролів породи Шиншила через 1, 3 і 12 тижнів після переломів нижньої щелепи різної локалізації. Порушення, які виявлено в жувальних м'язах, особливо були виражені у м'язово-сухожильних сегментах та обумовлені перерозподілом жувального навантаження та внутрішньосуглобових взаємовідносин у скронево-нижньощелеповому суглобі у випадку зміни первинного прикусу. М'язово-суглобові дисфункції супроводжувались судинною реакцією, порушенням провідності нервових імпульсів, а в деяких випадках аутоімунною реакцією.

Проведен анализ особенностей клиники, диагностики и лечения 22 пациентов с огнестрельными ранениями челюстно-лицевой области, полученными в мирное время. Определены демографические и анамнестические особенности, результаты лечения и реабилитации. Установлена зависимость медицинского и трудового прогноза при огнестрельных повреждениях челюстно-лицевой области от локализации и тяжести ранения, наличия сопутствующих повреждений головного мозга и других органов и систем.

Представлены данные сравнительного анализа минипластин новой конструкции для лечения переломов нижней челюсти. Особенность ее - наличие поперечных лепестков, при помощи которых достигается повышенная пространственная жесткость. Клиническое исследование и лечение с использованием предлагаемых минипластин для контроля остеосинтеза нижней челюсти пластинам фирмы "Matis" проводилось у 57 больных в возрасте от 15 до 65 лет. Эффективность лечения доказана клинической картиной и данными методов исследования, среди которых - многоканальная электромиография, термометрия, рентгенологического исследования, измерение объема открывания рта. Проведенное хирургическое лечение переломов нижней челюсти предлагаемыми пластинами обеспечивает хорошие эстетические и функциональные результаты, большую стабильность отломков, которые благодаря своим конструктивным особенностям облегчали подбор формы и размеров пластины адекватной конкретным переломам. Вместе с тем, они обеспечивают большую фиксацию отломков при оскольчатых переломах и с частичным дефектом костной ткани.

Клинические, рентгенологические и доплерографические обследования позволили установить, что наиболее часто "новый прикус" наблюдается у лиц, перенесших двусторонние переломы в области угла и тела нижней челюсти и односторонние двойные переломы. Посттравматические нарушения оказывали патологическое влияние на функцию височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС), проявляющееся в ограничении открывания рта, хрусте и болях в ВНЧС и жевательных мышцах, снижении суммарной скорости кровотока в магистральных околочелюстных артериях на 20-50%. Наиболее часто наблюдалась легкая форма дисфункции, реже средняя и тяжелая формы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.830.882

Рубрики:

Переломи нижньої щелепи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою електронної мікроскопії досліджено основні порушення м'язового волокна при переломах нижньої щелепи різної локалізації терміном від декількох годин до декількох тижнів у осіб з різним клінічним перебігом. Після лікування травми із "спокійним" перебігом у досліджених тканинах відзначено активацію репаративних процесів аж до нормалізації субмікроскопічної будови. Внаслідок травми, яка супроводжувалась значним пошкодженням м'яких тканин, незважаючи на те, що проводилося лікування, в м'язових тканинах переважали деструктивні зміни. У м'язах визначалось порушення прохідності хвиль деполяризації, які викликають їх скорочення та розслаблення.

Проведено порівняльний аналіз терміну та обсягу відновлення функції власне жувальних м'язів після лікування хворих різними консервативними способами.

На підставі клінічного досвіду показані переваги застосування шини-капи порівняно з методом двощелепного шинування.

Обстежено 21-го хворого з переломами нижньої щелепи (ПНЩ) та 10 здорових осіб. Оперативне лікування доповнено препаратами кальцію ("Цитрат кальцію") та цинку ("Цинктерал"). Виявлено, що у разі перелому нижньої щелепи в слині зростає активність протеаз і знижується Ca/P співвідношення. Лікування хворих з ПНЩ препаратом кальцію збільшує салівацію, співвідношення Ca/P та істотно знижує протеолітичну активність слини. Сполучене застосування препаратів кальцію та цинку ще більше знижує протеолітичну активність слини, збільшує концентрацію кальцію та співвідношення Ca/P в слині, що може свідчити про потенціювання лікувального ефекту цієї композиції.

Отмечено, что результаты денситометрии, исследования уровней кальция и фосфора в плазме крови, проведенные у 120-ти больных с переломом нижней челюсти, показывают, что до начала лечения у пострадавших имеют место выраженные изменения структурно-функционального состояния костной ткани, характеризующиеся сниженными денситометрическими параметрами, что позволило выявить остопенический синдром у 60,83 % пациентов. Результаты применения метода БРС у больных с переломом нижней челюсти показывают нормализующее ее влияние на структурно-функциональные свойства костной ткани. Сочетанное применение БРС и препарата "Остеогенон" у больных с переломом нижней челюсти способствует достоверно более высокому приросту индекса плотности костной ткани, что сочетается с повышением уровней кальция и фосфора в плазме крови.

Наведено дані про характер впливу озону на стан системи імунітету у хворих з переломами нижньої щелепи. Показано, що у даної категорії хворих в ранні строки після травми виникає пригнічення імунної системи та місцевих факторів захисту. Доведено, що застосування озону дозволяє ефективно коригувати показники місцевого, а також певною мірою Т-клітинного імунітетів, досягти нормалізації вмісту циркулюючих імунних комплексів, що створює сприятливі умови для нормального перебігу посттравматичного періоду.

Вивчено 9 скронево-нижньощелепних суглобів у 9-ти пацієнтів з переломами виросткового відростка нижньої щелепи у період між 3-ю і 60-ю добами після травми за допомогою магнітно-резонансної томографії для оцінки ушкодження та морфології екстра- й інтракапсулярних м'яких тканин.

Оцінено стан гігієни порожнини рота у 50-ти хворих з переломами щелеп, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Запропоновано комплекс гігієнічних заходів, що підвищує ефективність лікування пацієнтів з переломами щелеп. Профілактичні засоби гігієни порожнини рота впроваджено з урахуванням соматотипових особливостей будови органів порожнини рота й обличчя хворого.

На підставі вивчення імунного статусу, метаболічних зрушень у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи виявлено дисбаланс рівня функціонування клітинної та гуморальної ланок імунітету, достовірне підвищення показників ендогенної інтоксикації. Встановлено кореляційну залежність різного ступеня вираженості та направленості між ними, що обгрунтовує доцільність застосування імуномодуляторів та ентеросорбентів під час лікування таких хворих.

Запропоновано включити у комплекс хірургічних заходів застосування адаптованих металоконструкцій з комбінованим використанням міні- та мікропластин, а також гвинтів залежно від анатомо-фізіологічних особливостей кісток і характеру перелому. Використовуючи адаптовані системи для фіксації уламків, вдалось скоротити терміни лікування та створити оптимальні умови для їх консолідації.