З позиції системного підходу досліджено сучасний стан проблеми неосудності, висвітлено її слабкі сторони та негативні наслідки застосування чинної парадигми неосудності. На підставі узагальнення теорії та експертної практики визначення неосудності та пов'язаних з нею питань запропоновано рішення щодо подолання існуючих колізій та підпорядкування діяльності психіатра-експерта основним принципам судово-психіатричної експертизи.

Проведен исторический анализ понятия невменяемости в отечественной и зарубежной психиатрии и юриспруденции. Рассмотрены критерии вменяемости и судебно-психиатрической экспертизы в Англии и США, описан порядок ее производства. Освещены вопросы вменяемости и судебно-психиатрической экспертизы в Российской империи.

Проведен анализ материалов расследования 93-х случаев самоубийств, которые осуществили сотрудники ОВД в состоянии алкогольного опьянения.

Обстежено 97 чоловіків, які мали діагноз розладу особистості, проходили судово-психіатричну експертизу та відбували покарання у зв'язку з реалізованим злочином проти особистості; 21-го хворого з діагнозом розладу особистості та 21-го психічно здорового, які не притягувались до кримінальної відповідальності. Використано методики багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела та діагностики показників і форм агресії А. Басса - А. Дарки. Відзначено достовірно нижчі показники інтелекту та вищі показники мінливості настрою, фрустрованості, проявів агресії та ворожості. Виявлено тенденцію до підвищення індексу загальної агресивності. Це може стати підгрунтям для комплексного підходу під час розробки заходів медичного та соціального характеру, які спрямовані на профілактику агресивної поведінки цього контингенту хворих.

Вирішено науково-практичне завдання, яке полягає в розробці алгоритму судово-психіатричного експертного оцінювання психічних розладів у жінок, які скоїли злочини проти життя та здоров'я особи, для встановлення їх здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Наведено результати дослідження 353 випадків проведення жінкам стаціонарної судово-психіатричної експертизи, з них 172 підекспертних, звинувачуваних у скоєнні злочинів проти життя та здоров'я особи, та 181 підекспертна без агресивних тенденцій під час скоєння суспільно-небезпечного діяння. Визначено вплив соціально-демографічних, психопатологічних, психологічних і ситуаційних факторів на формування агресивної поведінки жінок. На нозологічному та синдромологічному рівнях визначено структуру медичного критерію неосудності й обмеженої осудності жінок, які скоїли злочини проти життя та здоров'я особи. Проведено структурний аналіз суспільно-небезпечних діянь, скоєних жінками, визначено складові ситуаційного чинника. Проведено ретроспективний аналіз порівняльних характеристик досліджуваних груп для виявлення особливостей та тенденцій, притаманних жінкам з кримінальною агресивною поведінкою. Запропоновано та впроваджено в судово-психіатричну практику алгоритм судово-психіатричного експертного оцінювання психічних розладів у жінок, які скоїли злочини проти життя та здоров'я особи.