Ключ. слова: mecamylamine, nicotinic receptor, chromaffin cells, channel block, patch clamp, receptor modelling
Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.19-29

Рубрики:

Інші наркоманії

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано роль оксиду нітрогену в механізмі токсичного впливу тютюнового диму (ТД) на підлітковий організм, охарактеризовано шкідливі речовини ТД. Проаналізовано законодавство Європейського Союзу стосовно тютюнових виробів, а також Закон України про захист прав споживачів.

Показана роль оксида нитрогена в механизме токсического влияния табачного дыма (ТД) на подростковый организм, охарактеризованы вредные вещества ТД. Проанализированы законодательство Европейского союза, касающееся табачных изделий, а также Закон Украины о защите прав потребителей.

Рассмотрены некоторые аспекты табакокурения в проблеме наркологической превентологии населения. Изучена эпидемиология распространенности табакокурения. Проанализированы профилактические технологии и их экономическая рентабельность.

Отмечено, что курение остается одним из основных факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). Представлены патофизиологические механизмы связи курения с прогрессированием атеросклероза и его роль в провоцировании острого коронарного синдрома (ОКС), результаты эпидемиологических исследований, демонстрирующих связь между курением и частотой ишемической болезни сердца (ИБС), инфаркта миокарда и мозгового инсульта. Показано, что отказ от курения у лиц без диагностированной патологии сердца существенно уменьшает риск развития ССЗ, а у курильщиков, имеющих ИБС, отказ от курения предупреждает развитие ОКС. Украина относится к числу 11-ти европейских стран с высокой распространенностью курения среди мужчин. 20-летнее мониторирование этого фактора риска свидетельствует о стабильной распространенности курения среди мужчин и росте удельного веса курящих женщин в стране.

Изучено влияние курения на показатели качества жизни 250-ти подростков в возрасте 13-ти лет с использованием международного опросника MOS SF-36. Установлено, что курение табака негативно влияет на качество жизни подростков, особенно девушек.

Розкрито біомеханізм дії компонентів цигаркового диму на стан органів дихання (ОД). Вивчено роль куріння у виникненні та розвитку бронхолегеневих захворювань, оцінено стан процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) сироватки крові (СК) у здорових курців. ПОЛ визначено за жирнокислотним спектром ліпідів у СК за допомогою біохімічного методу на газорідинному хроматографі серії "Цвет-500" із плазмоіонізаційним детектором в ізотермічному режимі. Встановлено, що куріння суттєво впливає на жирнокислотний склад ліпідів СК, що проявляється появою міристинової жирної кислоти (ЖК) (С14:0), яка свідчить про ендокринні порушення в організмі, та маргаринової ЖК (С17:0) у результаті приєднання бактеріальної інфекції. Дим цигарок сприяє збільшенню ненасиченості жирнокислотного спектра за рахунок посилених процесів ПОЛ, що проявляється достовірним підвищенням поліненасичених ЖК та обумовлює виникнення запальних змін в ОД.

Наведено сучасні дані про вплив тютюнопаління на стан репродуктивного здоров'я жінок. Ці дані вказують на необхідність боротьби з цією шкідливою звичкою та проведення досліджень у цьому напрямку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.19-52

Рубрики:

Інші наркоманії

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы клинико-диагностические критерии синдрома зависимости от табака в соответствии с кодом F 17.2 Международной классификации болезней-10. Систематизированы общие принципы терапии пациентов с диагнозом "синдром зависимости от табака". Разработаны схемы лекарственной коррекции пациентов с синдромом зависимости от табака.

Проанализирована законодательно-нормативная база Украины по контролю над табаком и предложены пути его усовершенствования.

Приведены примеры правонарушений, связанных с употреблением табачных изделий. Дано определение диагноза "употребление табака с вредными последствиями" (F 17.1) в соответствии с МКБ-10. Исследованы клинические и диагностические критерии употребления табака с вредными последствиями по коду F 17.1 МКБ-10. Систематизированы общие принципы терапии пациентов с диагнозом "употребление табака с вредными последствиями".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему психотерапії в комплексному лікуванні тютюнової залежності (ТЗ) у хворих з психічними розладами різних регістрів: невротичними порушеннями та шизофренією.На підставі клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного методів визначено особливості формування та перебігу ТЗ залежно від коморбідного психічного захворювання. Визначено чинники підвищення ризику виникнення ТЗ у хворих на невротичні розлади, розроблено та впроваджено систему психотерапевтичних заходів у комплексному лікуванні ТЗ за умов її коморбідності з невротичними розладами та шизофренією, яка поєднує психотерапевтичні впливи та медикаментозне втручання.

Розроблено профілактичну технологію з метою скорочення поширеності тютюнокуріння серед пацієнтів лікувально-профілактичних закладів і населення Києва у цілому. Визначено медико-соціальну й економічну ефективність впровадження технології зменшення куріння на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях впливу. Проаналізовано якість профілактичної технології щодо скорочення поширеності тютюнокуріння. Досліджено шляхи підвищення ефективності роботи лікарів щодо профілактики куріння серед пацієнтів. Розроблено алгоритм надання лікарям лікувально-профілактичних закладів допомоги пацієнтам щодо припинення куріння. Розроблено основні форми та методи оптимізації антитютюнової роботи у системі охорони здоров'я.

Вперше використано різні моделі нікотинової залежності в подружній парі в концепційному та гестаційному періоді, що дозволило вийти на генетичний рівень розуміння наслідків впливу тютюнового диму. Показано, що різні варіанти тютюнопаління в родині, навіть у разі припинення паління на початку вагітності або обмеження лише палінням чоловіка, негативно відбиваються на гестаційному періоді та перинатальному розвитку. Відтворено різні моделі тютюнопаління батьківської пари, що дозволило уточнити особливості репродуктивної поведінки, перебігу вагітності, спектр репродуктивних втрат, морфологічні та морфофункціональні зміни у статевих органах, поглибити теоретичні уявлення про механізми патогенних впливів паління подружжя, одержані в клінічному дослідженні. Створено та впроваджено в практику лікарняних закладів України алгоритм медичного супроводження вагітних, які зазнали впливу тютюнового диму, що дозволяє зменшити рівень ускладнень гестаційного періоду, пологів і перинатального розвитку.

Вивчено в експерименті на тваринах віддалені наслідки хронічного тютюнопаління батьків на становлення та розвиток репродуктивної системи нащадків-самиць та їх статеву поведінку. Вперше досліджено віддалені наслідки дії хронічної інтоксикації тютюновим димом на нащадків самиць-щурів, якому підлягали батьки за різного моделювання паління батьківських пар: група М - інгалюванню тютюновим димом підлягали лише майбутні самиці-матері, група Б - інгалювали лише майбутніх самців-батьків і група МБ - інгалювали обох майбутніх батьків. З'ясовано, що хронічна інтоксикація тютюновим димом батьків у всіх експериментальних групах призвела у нащадків-самиць до порушень постнатального розвитку, відхилень у поведінкових реакціях, структурних змін яєчників вже в препубертатному періоді, відхилень в гормональному статусі, тривалості та фазовій структурі естрального циклу та статевій поведінці. Виявлено високу ймовірність розвитку безпліддя зі зміною структур, які продукують статеві гормони, та зміною співвідношення статевих гормонів у бік гормонів протилежної статі.

Розглянуто питання зменшення поширеності куріння шляхом обгрунтування та розробки сучасної системи освітньо-просвітницької діяльності (ОПД) з профілактики куріння. Досліджено динаміку медико-соціальних наслідків куріння в Україні та країнах Європи. Встановлено особливості поширеності куріння серед різних вікових і професійних груп населення. Надано комплексну оцінку проведення лікарями профілактичної роботи та надання допомоги у разі відмови від куріння. З'ясовано закономірності впливу куріння та забрудненого тютюновим димом повітря на здоров'я. Визначено інформаційно-освітні потреби студентів, фахівців з охорони здоров'я й освіти, учнів загальноосвітніх шкіл з питань боротьби з курінням. Обгрунтовано систему ОПД з профілактики куріння в охороні здоров'я, її функціонально-організаційну модель, науково-методичне забезпечення. Обгрунтовано модель моніторингу здійснення ОПД з профілактики куріння.

Вперше проведено комплексне організаційно-правове дослідження поширеності нікотинової залежності серед працівників фармацевтичних і медичних закладів, контролюючих і правоохоронних органів, студентів і полінарко-токсикоманів. Проведено судово-фармацевтичний аналіз правопорушень, пов'язаних зі зловживанням наркотичних засобів рослинного походження. Запропоновано алгоритм пошуку перспективної композиції лікарських засобів для корекції розладів здоров'я. Надано раціональну композицію лікарських засобів як основу складу нового препарату для лікування нікотинової залежності, яку підтверджено патентом України. Розроблено організаційно-правові заходи протидії поширеності нікотинової токсикоманії серед населення України шляхом вдосконалення фармацевтичного законодавства.

Визначено домінування дистимічно-дисфоричної симптоматики з надцінною ідеєю бути в грі, тривогою, депресією, почуттям провини, формальністю суджень, декларативним визнанням своєї провини, показним каяттям. У розвитку патологічної схильності до азартних ігор (ПСАІ) виокремлено дві стадії: субкомпенсації та декомпенсації. Встановлено, що у формуванні ПСАІ, на відміну від інших форм адитивної поведінки, обов'язковою є нооетична складова, яка виражається в наявності екзистенційного вакууму, відсутності цілей у житті, незадоволення власним життям. Визначено, що делінквентні тенденції, низький рівень соціального контролю та негармонійні характерологічні та дезадаптивні особистісні особливості сприяють розвитку та реалізації адиктивної поведінки у формі ПСАІ. Ідентифіковано біологічні, психологічні та психосоціальні чинники ризику розвитку ПСАІ, які ранжовані за інтенсивністю впливу на предиспонуючі, сприяючі та підтримуючі та диференційовані на загальні та специфічні саме для розвитку ПСАІ. Обгрунтовано модель лікувально-реабілітаційної допомоги особам із ПСАІ, яка складається з трьох етапів: діагностичного, активної терапії та підтримувальної терапії та соціальної реабілітації. Розроблено систему комплексного лікування та реабілітації ПСАІ, що поєднує два базових напрямки: психофармакологічний та психотерапевтичний та ефективність доведена річним спостереженням.