Вивчено структуру відкритих пошкоджень кисті, рівень інвалідності та характер помилок при наданні першої допомоги потерпілим з відкритою травмою кисті. Для покращання результатів лікування відкритої травми кисті обгрунтовано необхідність випуску методичних рекомендацій з тактики хірургічного лікування відкритої травми кисті у працівників сільського господарства; оснащення травматологічних відділень шовним матеріалом та інструментарієм для операцій та ін.

Описано досвід лікування несвіжих закритих переломовивихів основи V п'ясткової кістки за допомогою стрижневого апарата зовнішньої фіксації. Апарат використано для лікування 9 хворих, в яких з дня травми до моменту операції минуло від 4 до 19 днів. Застосовано метод лікування у вигляді лігаментотаксису. Два стрижні вводили у гачкувату і тригранну кістки, а також два стрижні - у дистальний відламок V п'ясткової кістки. Лише в одного хворого не вдалося повністю усунути зміщення і в нього залишилася "сходинка", менша, ніж 2 мм. Отримані позитивні результати дозволяють говорити про ефективність цієї методики лікування.

Запропоновано біомеханічну модель функціональних структур кисті, яка дає можливість математично розрахувати необхідні компенсаторні розвантажувальні зусилля в місці шва сухожилків, які приймають участь у згинанні пальців кисті, у процесі відновлення їх цілісності впродовж фіброзно-синовіальних каналів. Для розрахунків використано метод числового інтегрування рівнянь рухів прийнятої моделі, зарахуванням рівнів пошкодження сухожилків (I, II, III). Встановлено, що для розрахунку компенсаторних розвантажувальних зусиль потрібно враховувати опір ковзання сухожилка у фіброзно-синовіальному каналі та його залежність від об'єму сухожилка в місці анастомозу, спайкового процесу та рівня пошкодження.

Проанализированы результаты наблюдений 27 больных с острыми гнойно-воспалительными заболеваниями кисти в условиях поликлиники, которым применялся новый способ лечения с использованием низкоинтенсивного электромагнитного излучения. Проанализированы клиническая симптоматика, данные рентгенографии и результаты микробиологических, морфологических исследований, признанные удовлетворительными.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.47

Рубрики:

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено соціально-психологічні характеристики 72 пацієнтів із патологією кисті, які отримували відновлювальне лікування в реабілітаційному центрі Нижньогородського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії. Усіх хворих обстежено клінічно та за допомогою психодіагностичних методів, які дозволяють визначити рівень тривоги, агресії, невротизації та психопатизації особи. Знайдено залежність рівнів реактивної та особистісної тривоги, невротизації та психопатизації від статі, соціального статусу, характеру та давнини патології. Виділено групи пацієнтів з якнайбільшими відхиленнями в психічній адаптації, які потребували психологічної корекції. Це жінки з травмами кисті, хворі, лікування яких тривало більше, ніж півроку, а також соціально незахищені групи інвалідів і безробітних. Встановлено, що психодіагностичні дослідження та психологічна корекція повинні проводитись у ранні терміни після травми.

Изучены причины формирования и патогенез посттравматических сгибательных контрактур пальцев кисти у больных с последствиями сочетанной травмы. Проведен ретроспективный анализ формирования сгибательных контрактур пальцев у 112 больных с последствиями тяжелой травмы верхней конечности. Большинство сгибательных контрактур возникали у больных с тажелой травмой кисти или с разрушением суставов. Наиболее часто (55,6 %) контрагировались ПМФ суставы 2 - 5 пальцев. Среди всех сгибательных контрактур пальцев наибольший удельный вес (49,6 %) составляли случаи с повреждением и неадекватным швом сухожилий сгибателей, недостаточной послеоперационной реабилитацией. Другими механизмами развития стойких сгибательных контрактур пальцев кисти были: рубцовый блок травмированных сухожилий (59,6 %), гнойно-некротические осложнения (22,8 %), травма костей и суставов (7,7 %), дефекты кожи (5,1 %). На основе изучения анамнестических данных и ретроспективного анализа причин формирования сгибательных контрактур разработана схема патогенеза развития сгибательных контрактур пальцев кисти, выделены типичные пути формирования контрактур.

Приведены результаты изучения первичной инвалидности; частота, структура и другие показатели стойкой утраты трудоспособности при открытых повреждениях кисти у работников некоторых сельскохозяйственных регионов Киевской области. Уровень первичной инвалидности при открытых повреждениях кисти составил в 1997 г. 0,37 на 10 тыс. населения, т. е. 25,4 % от общего количества впервые признанных инвалидами при травмах аппарата опоры и движения. Ампутации, контрактуры, нарушения движения, чувствительности пальцев придают инвалидности стойкий характер. Тяжесть травмы была причиной инвалидности в 55,4 % от общего числа случаев. В 44,6 % случаев в основе стойкого нарушения функции кисти были ошибки, допущенные при лечении открытих повреждений кисти и пальцев. Снижение стойкой утраты трудоспособности возможно при соответствующей организации помощи пострадавшим с открытыми повреждениями кисти на всех этапах.

Викладені питання екології та структури відкритих пошкоджень кисті в промисловому регіоні Донбасу. Описані локальні судинні і загальні адаптаційні реакції при важкій травмі кисті та їхнє патогенетичне значення у розвитку травматичних ускладнень. На основі розробленої автором класифікації освітлені сучасні аспекти комплексного органозберігаючого лікування відкритих пошкоджень кисті. Викладені засоби мікрохірургічного відновлення судин, нервів, сухожиль, реплантації відчленовуваних сегментів, пластики дефектів тканин васкуляризованими трансплантатами.

Виконано ультрасонографію (УСГ) сухожилків згиначів пальців кисті у 15-ти осіб без патології кисті і створено базу даних сонографічної картинки сухожилків згиначів пальців кисті в нормі. Застосування спеціальних способів підвищило якість візуалізації сухожилків і зменшило кількість артефактів.

Выполнена ультрасонография сухожилий сгибателей пальцев кисти у 15-ти больных без патологии кисти и создана база данных сонографической картины сухожилий сгибателей пальцев кисти в норме. Применение специальных способов улучшило качество визуализации сухожилий и уменьшило количество артефактов.

Проанализировано лечение 115-ти больных с повреждениями сухожилий сгибателей пальцев кисти в "критической зоне" в условиях ранней функциональной нагрузки; выделены 3 клинические группы относительно уровня повреждения сухожилий; проанализированы результаты лечения в зависимости от сроков и уровня травмы, тенорафии (комбинированным разгрузочным швом, по Кюнео, Казакову и Kleinert). Выделены 3 периода послеоперационной реабилитации: функционального покоя, ограниченной дозированной и активной дозированной нагрузки. Хорошие результаты получены в 66-ти (57,4 %) случаях, удовлетворительные - в 43-х (37,4 %), неудовлетворительные - в 6-ти (5,2 %), что указывает на целесообразность восстановления сухожилий сгибателей в условиях ранней функциональной нагрузки.

Проанализовано лечение 10-ти пациентов в возрасте от 18-ти до 40-ка лет с перилунарными вывихами (5) и трансскафоидео-перилунарными переломовывихами кисти (5). Свежие повреждения (до 3-х дней с момента травмы) были у 4-х больных, несвежие (от 3-х дней до 3-х недель с момента травмы) - у 3-х больных, застарелые (свыше 3-х недель с момента травмы) - также у 3-х больных. При свежих перилунарных вывихах и переломовывихах запястья методом выбора является одномоментное закрытое ручное вправление. В случаях несвежего повреждения лучшим методом лечения является оперативное - вправление с помощью аппарата внешней фиксации. При застарелых повреждениях целесообразным является двухэтапное хирургическое лечение: на первом этапе - монтаж дистракционного аппарата внешней фиксации, проведение дистракции, на втором этапе - открытое вправление вывиха или переломовывиха. Во всех наблюдениях получены положительные результаты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.47-54

Рубрики:

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.47

Рубрики:

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.1-3 + Р458.198.47-436.1

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.45-588 + Р458.198.47-588

Рубрики:

Пошкодження передпліччя

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі електроміографії (ЕМГ) м'язів верхніх кінцівок у 27-ми хворих з різними формами природженого розрощення кисті відзначено, що за анатомо-біомеханічних умов функціонування м'язів, зміни ЕМГ носять в основному кількісний характер, а у разі відсутності рухів у суглобах набувають якісний характер.

Изучены возможности и эффективность вторичного восстановления застарелых дефектов сухожилий разгибателей пальцев различной протяженности в условиях рубцовых изменений кожи тыла кисти. Установлено, что при ишемическом и реперфузионном повреждении тканей кисти возникают грубые рубцовые изменения в концевых участках травмированных сухожилий, что существенно влияет на хирургическую тактику. Определены оптимальные методы операций, направленных на восстановление сухожилий разгибателей при различной протяженности их дефектов и различной выраженности рубцовых изменений мягких тканей тыла кисти. Показана перспективность замещения рубцово-перерожденных мягких тканей тыла кисти и значительного дефекта сухожилий разгибателей II - V пальцев васкуляризированным сложным комплексом тканей тыльного лоскута стопы с сухожильным комплексом.

Проаналізовано результати лікування 106-ти хворих з пошкодженнями пальців і кисті за останні 8 років. Виконано порівняльний аналіз результатів лікування хворих з використанням традиційних методів фіксації та стрижневих апаратів зовнішньої фіксації. Середній термін реабілітації хворих з відкритими пошкодженнями зменшено на 43 %, що становить 28 днів проти 49 днів за традиційного методу фіксації. Після закритих пошкоджень термін реабілітації зменшено на 35 % (21 і 32 дні відповідно). Стійкі контрактури були в 15,5 % загальної кількості хворих. Після використання стрижневих апаратів зовнішньої фіксації у випадку відкритих переломів кількість стійких контрактур зменшилась з 21 до 8,3 % (покращання показника на 65 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.47-52

Рубрики:

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ