Описан аппаратно-программный комплекс осуществления процедуры баллонной ангиопластики, который позволяет автоматизировать операцию по расширению поврежденного участка кровеносного сосуда человека. Исследована возможность осуществления контроля над состоянием кровеносного сосуда и уменьшением риска операционных осложнений.

У 102 больных коронаросклерозом и 145 - клапанным эндокардитом на ранних стадиях: в первые часы и дни - после операций аортокоронарного шунтирования и протезирования клапанов сердца с использованием транс- и имплантантов, не свойственных сердцу, исследовали гуморальные проявления бионесовместимости. Методами двойной иммуннодиффузии и иммуноэлектрофореза выявлено постадийное образование у реципиентов структурно и функционально различных типов не клональных аутопреципитинов со специфичностью к соответствующим аутологичным мембраноклеточным компонентам. Эти аутопреципитины: ранние, активируемые и более поздние, синтезируемые под действием чужеродного агента - могут быть полезными взаимодополняющими прогностически-диагностическими показателями проявлений бионесовместимости и ее клинических последствий уже в самом раннем периоде после заместительно-восстановительных операций на сердце с использованием транс- и имплантантов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.6

Рубрики:

Хірургічна патологія стравоходу

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено техніку класичних оперативних втручань на грудній стінці, хребті та спинному мозку й органах грудної порожнини. Описано методику операцій торакотомії та резекції ребра, торакоцентезу і плеврального дренажу, з приводу поранення серця, хронічної недостатності коронарного кровообігу, мітральної комісуротомії, протезування мітрального клапана з приводу клапанної недостатності, розкриття та дренування піддіафрагмального абсцесу, розтину й ушивання рани стравоходу, ламінектомії, спинномозгових гриж тощо.

Изложена информация о методически правильном проведении диагностики и лечения лиц с ишемической болезнью сердца. Рассмотрены механизмы ангиопластики, методика коронарного стентирования, основные ангиографические проекции, используемые для проведения коронарографии и стентирования коронарных артерий сердца и др.

Обстежено 45 хворих на інфекційний ендокардит (ІЕ) і 24 хворих на ускладнений абсцесами ІЕ, які приймали церулоплазмін (ЦП) як антиоксидантний та імунокоригуючий препарат. Застосування ЦП у хворих на ІЕ знижує інтенсивність перекисного окиснення ліпідів і нормалізує стан ендогенної системи антиоксидантного захисту. Відзначено також нормалізацію значень деяких імунологічних показників внаслідок імуномодулюючої дії ЦП. Проте питання про його імунотропність потребує додаткових досліджень.

Исследованы кальцийзависимые реакции естественного иммунитета с участием суперсемейства иммуноглобулинов у 216 реципиентов на ряд интра- и экстракорпоральных ксенобиотиков при имплантации искусственных клапанов сердца и гетеротопной трансплантации вен в коронарные артерии. Установлено, что немедленная иммунная реакция организма на ксенобиотики в виде образования противотканевого анодного аутопреципитина со специфичностью к поверхностному компоненту клеточной мембраны инициирует и регулирует последующую динамику образования двух различных аутоимунных комплексов фибриногена, что проявляется характерными иммуногенными нарушениями кровообращения. Поэтому коррекция этих быстрых реакций естественного иммунитета патогенетически значима для профилактики и нормализации острых ксеногеных нарушений кровообращения при транс- и имплантациях на сердце, пораженном эндокардитом или атеросклерозом.

Розглянуто особливості показників периферичної крові у хворих з тахіаритміями. Проаналізовано наслідки використання кондуїтів між правим шлуночком і центральними легеневими артеріями під час корекції атрезії легеневих артерій з дефектом міжшлуночкової перегородки. Оцінено дисфункцію протезованих клапанів серця за допомогою черезстравохідної ехокардіографії. Значну увагу приділено діагностиці та хірургічному лікуванню хронічної постемболічної легеневої гіпертензії, рідких форм ідіопатичної лівошлуночкової тахікардії, а також хірургічній корекції вродженої вади серця зі штучним кровообігом без використання донорської крові та її компонентів.

Розглянуто актуальні проблеми у галузі серцево-судинної хірургії, сучасні можливості дитячої кардіохірургії у Польщі. Висвітлено досвід оперативних втручань і післяопераційного ведення хворих з аневризмами черевного відділу аорти, грудної та грудночеревної аорти, особливості повторних реконструктивних операцій з приводу інфікування аортостегнових протезів. Виявлено сучасну госпітальну інфекцію та її чутливість до антибактеріальних препаратів, порушення терморегуляції у дітей, прооперованих за умов штучного кровообігу та гіпотермії тощо.

Проявление бионесовместимости в виде комплементзависимых изменений: солюбилизации и ингибиции - аутоиммунного комплексообразования исследовали у больных при восстановительных операциях на сердце с использованием искусственного кровообращения, искусственных клапанов сердца и гетеротопических сосудистых трансплантатов. Установили, что солюбилизация преформированного преципитата плазменного фибриногена с антифибриногеновым аутоиммуноглобулином и ингибиция гемагглютинирующей активности в плазме нормальных антител к аутологичным компонентам возникают через несколько минут после подключения искусственных магистралей к собственному кровообращению больного. Эти изменения иммунного комплексообразования в плазме, вызванные активацией комплемента, имели избирательный и обратимый характер и сопровождались нарушениями кровообращения. Определение ранних, функциональных показателей бионесовместимости, проявляющихся изменениями иммунного комплексообразования, может быть полезным в прогностическом отношении у больных иммунокомплексными заболеваниями при восстановительных операциях на сердце.

Проведен анализ результатов комплексного обследования и оперативного лечения 415 больных облитерирующим атеросклерозом брюшной части аорты, подвздошных и бедренных артерий. Выявлены различные типы нарушения регионарной гемодинамики и микроциркуляции в нижних конечностях в зависимости от локализации поражения и стадии заболевания. С учетом особенностей нарушения гемодинамики разработаны показания и аргументирован выбор того или иного метода реконструктивной операции. Учитывая локализацию и характер окклюзий, обоснован выбор метода различных пластических и реконструктивных операций для наиболее рационального восстановления кровообращения в брюшной части аорты и ее ветвях, что способствовало снижению частоты возникновения осложнений со стороны внутренних органов и необходимости проведения ампутации нижних конечностей. Разработаны и применены различные оригинальные инструменты и приспособления, которые позволили усовершенствовать технику выполнения реконструктивных операций при окклюзиях брюшной части аорты, подвздошных и бедренных артерий. Разработана карта прогнозирования последствий реконструктивных операций, которая позволяет наметить пути уменьшения осложнений и повышения эффективности хирургического вмешательства. В результате долгосрочного наблюдения за больными, изучения их жизне- и трудоспособности, выявлена высокая эффективность проведенных реконструктивных операций на сосудах.

Обобщены современные проблемы патофизиологии, клиники, диагностики и лечения закрытых и открытых повреждений груди, ее органов и крупных сосудов. Представлены материалы по травме груди как социального явления особой значимости, некоторые аспекты травматической болезни, классификация повреждений. Описаны современные методы инструментальных и лабораторных методов диагностики, реанимационных пособий и оперативных вмешательств при травматическом повреждении мягких тканей, костного каркаса, легких, сердца, пищевода, крупных сосудов, а также торакоабдоминальная травма, клинико-рентгенологическая характеристика и принципы лечения различных огнестрельных ранений груди. Большое внимание уделено вопросам патофизиологических нарушений и осложнений, возникающих при повреждении груди.

Доведено, що мінілапаротомний підреберно-перпендикулярний доступ є малотравматичним і зручним доступом (не передбачає пересічення широких м'язів живота) для хірургічного лікування передніх піддіафрагмальних абсцесів, а також дозволяє попередити виникнення післяопераційної грижі в ділянці серединної рани, скоротити терміни медичної реабілітації пацієнтів і зменшити витрати на їх лікування.

За період 2001 - 2003 рр. у МКЛШМД м. Львова виконано 627 діагностично-лікувальних фібробронхоскопій (ФБС) 294-м пацієнтам. Середній вік хворих становив 50 - 18 років. У 81,3 % випадків це пацієнти реанімаційно-анестезіологічного відділення. Тільки з діагностичною метою виконано 40 ФБС : у 17-ти пацієнтів виявлено злоякісні новоутворення бронхів, у п'яти - доброякісні, у трьох обстежено травматичні пошкодження трахеї і бронхів, у 15-ти - патології не виявлено. Діагностично-лікувальну ФБС виконано 254-м пацієнтам, 223 мали пневмонію, 148 хворих - пневмонію з ендоскопічною картиною ендобронхіту, 52 - аспіраційний синдром, 10 - клінічну і рентгенологічну картину ателектазу легень, 13 - обструктивний ендобронхіт на рівні сегментних і субсегментних бронхів без маніфестних клінічних і рентгенографічних ознак, гострий респіраційний дистрес-синдром (ГРДС) розвинувся у п'ятьох хворих. У кожному другому випадку виникла потреба у повторних процедурах: двічі ФБС виконували 59-ти пацієнтам, тричі - 25-м, чотири рази - 10-м, п'ять - 11-м, шість - 11-м, 7 - 11-м, одному - 17 і ще одному - 26 протягом двох місяців. Виконано 17 ФБС за травми грудної клітини. Двічі видалено сторонні тіла з просвіту бронхів. ФБС є малоінвазійним високоінформативним діагностичним і ефективним лікувальним методом. Не зафіксовано жодного ускладнення процедури.

За период 2001 - 2003гг. в ГКБСМП г. Львова выполнено 627 диагностико-лечебных фибробронхоскопий (ФБС) 294-м пациентам. Средний возраст составлял 50 - 18 лет. В 81,3 % случаев это пациенты реанимационно-диагностического отделения. Только с диагностической целью выполнено 40 ФБС: у 17-ти пациентов обнаружены злокачественные новообразования бронхов, у 5 - доброкачественные, у 3 - травматические повреждения трахеи и бронхов, у 15-ти - патологии не обнаружено. Диагностико-лечебную ФБС проведено 254-м пациентам, 223 имели пневмонию,148 больных - пневмонию с эндоскопической картиной эндобронхита, 52 - аспирационный синдром, 10 - клиническую и рентгенологическую картину ателектаза легких, 13 - обструктивный эндобронхит на уровне сегментных и субсегментных бронхов без манифестных клинических и рентгенографических признаков, острый респираторный дистресс-синдром (ОРДС) развился у 5 больных. В каждом втором случае возникла необходимость в повторных процедурах: дважды ФБС выполняли 59 пациентам, трижды - 25-ти, 4 раза - 10-ти, пять - 11-ти, шесть - 11-ти, 7 - 11-семерым, одному - 17 и еще одному 26 - в течении двух месяцев. Проведено 17 ФБС при травме грудной клетки. Дважды удалены посторонние предметы из просвета бронхов. ФБС - это малоинвазивный высокоинформационный диагностический и эффективный лечебный метод.

Розглянуто питання етіології, патогенезу, клінічного перебігу, діагностики, лікування і профілактики гострого деструктивного лактаційного маститу та його ускладнень, зокрема, гнійно-запальних, сепсису, молочних та гнійних свищів, післяопераційної кровотечі, порушення лактаційної функції та галактоцеле. Наведено сучасні дані про запалення та сепсис, висвітлено основні напрямки їх упровадження у клінічну практику. Проаналізовано систему заходів, спрямованих на запобігання косметичних дефектів молочної залози - ефективного методу ранньої медичної реабілітації хворих.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клинического протекания, диагностики, лечения и профилактики острого деструктивного лактационного мастита и его осложнений, в частности, гнойно-воспалительных, сепсиса, молочных и гнойных свищей, послеоперационного кровотечения, нарушения лактационной функции и галактоцеле. Приведены современные данные о воспалении и сепсисе, освещены основные направления их внедрения в клиническую практику. Проанализирована система мероприятий, направленных на предотвращение коcметических дефектов молочной железы - эффективного метода ранней медицинской реабилитации больных.

Освещена оригинальная тактика хирургического лечения брахидактилии. Приведены результаты клинического наблюдения за больной в возрасте 16-ти лет с аномалией развития левой кисти, которая относится к категории лиц, пострадавших от аварии на ЧАЭС. К данной больной была применена методика этапной хирургической реконструкции левой кисти и получены результаты, существенно улучшающие ее функциональное и косметическое состояние.

Рассмотрены вопросы хирургического лечения транспозиции магистральных артерий со сложной анатомией коронарных артерий, фибрилляции предсердий, резистентной к медикаментозной терапии. Освещена роль эндогенного оксида азота в патогенезе легочной артериальной гипертензии в условиях врожденных пороков сердца, а также роль микроциркуляторной регуляции в диагностике и лечении острой недостаточности кровообращения. Проанализирован опыт эндоваскулярных вмешательств у больных с цианотическими врожденными пороками сердца. Приведены результаты хирургического лечения коарктации аорты и гипоплазии её дуги у новорожденных и грудных детей. Изучены особенности морфогенеза инфекционного эндокардита, осложненного и неосложненного абсцессами, влияние общеуправляемой гипертермии на метаболические процессы в организме больных инфекционным эндокардитом.

Проаналізовано сучасний стан діагностики та хірургічного лікування хворих з множинною та поєднаною атеросклеротичною оклюзією екстракраніальних артерій, черевної аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Розглянуто особливості клінічного перебігу даної патології. Наведено структурно-гемодинамічну характеристику оклюзійно-стенотичних уражень екстракраніальних артерій та стегно-підколінного сегмента. Встановлено показання щодо оперативного втручання та розроблено тактику хірургічного лікування хворих з поєднаними ураженнями екстракраніальних артерій, черевної аорти та судин нижніх кінцівок. Наведено методику виконання реконструктивних операцій за атеросклеротичної оклюзії термінальної частини черевної аорти. Показано особливості прямої реваскуляризації артеріального русла стегно-підколінно-гомілкового сегмента та реконструкції глибокої артерії стегна.

Проанализированы современное состояние диагностики и хирургического лечения больных с множественной и объединенной атеросклеротической оклюзией экстракраниальных артерий, брюшной аорты и магистральных артерий нижних конечностей. Рассмотрены клинические особенности течения данной патологии. Приведена структурно-гемодинамическая характеристика оклюзийно-стенотических поражений экстракраниальных артерий и бедренно-подколенного сегмента. Установлены показания к оперативному вмешательству и разработана тактика хирургического лечения больных с общим поражением экстракраниальных артерий, брюшной аорты и сосудов нижних конечностей. Приведена методика выполнения реконструктивных операций при атеросклеротической оклюзии термальной части брюшной аорты. Показаны особенности прямой реваскуляризации артериального русла бедренно-подколенно-лодыжкового сегмента и реконструкции глубокой артерии бедра.

Вивчено функціональний стан пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда й операції аортально-коронарного шунтування. Дослідження проведено на групі чоловіків (48 чоловік) віком від 30-ти до 69-ти років, яким після операції застосовували двоступеневі (лікарняні і санаторні) моделі реабілітації. Період спостереження (ретроспективний аналіз) охоплював 5 років. Для оцінки дієвості реабілітації, а також ефективності оперативного втручання використовано навантажувальний тест на біговій доріжці, виконаний у період 0,5; 1; 2; 3; 5 років після проведеної операції. Установлено, протягом перших двох років спостереження, застосовано програму реабілітації двохетапну, вигідно відрізнялася від загальноприйнятих поліпшенням функціонального стану хворих, про що свідчить збільшення показників тривалості тесту (хв), пройденої дистанції (метр), енерговитрат, а також зменшення кількості тестів, перерваних через патологічний стан пацієнтів. Надалі (по закінченні 2-го етапу реабілітації) не знайдено ніяких істотних змін аналізованих параметрів, в окремих випадках констатовано навіть деяке зниження показників функціонального стану, погіршення клінічного статусу й відносний ріст кількості перерваних тестів, що могло свідчити про поновлення хвороби.

Изучено функциональное состояние пациентов после перенесенного инфаркта миокарда и операции аортально-коронарного шунтирования. Исследования были проведены на группе мужчин (48 человек) в возрасте от 30-ти до 69-ти лет (ср. 49 лет), которые после операции подверглись двухступенчатой (больничной и санаторной) моделям реабилитации. Период наблюдения (анализ ретроспективный) охватывал 5 лет. Для оценки действенности реабилитации, а также эффективности оперативного вмешательства использовался нагрузочный тест на беговой дорожке, выполненный в период 0,5; 1; 2; 3; 5 года после проведённой операции. Установлено, что в течение первых двух лет наблюдения, примененная нами программа реабилитации на 1 и 2 этапе, выгодно отличалась от общепринятых улучшением функционального состояния больных, о чём свидетельствует увеличение показателей продолжительности теста (мин), пройденной дистанции (метр), энергозатрат, а также уменьшения количества тестов, прерванных из-за патологического состояния пациентов. В дальнейшем периоде наблюдения (по окончании 2 этапа реабилитации) не найдено никаких существенных изменений анализированных параметров, в отдельных случаях констатировали даже некоторое снижение показателей функционального состояния, ухудшение клинического статуса и относительный рост количества прерванных тестов, что могло свидетельствовать о возобновлении болезни.

Изучен имунный статус больных инфекционным эндокардитом, оперированных с применением гипертермической перфузии. Проанализировано влияние типа имплантируемого протеза на отдаленный результат двухклапанного протезирования у больных с ревматическими сочетаемыми митрально-аортальными пороками. Приведена эхокардиографическая оценка протезирования митрального клапана с сохранением подклапанного и клапанного аппарата. Рассмотрен вопрос эхокардиографической диагностики первичных опухолей сердца. Представлена сравнительная характеристика имунного статуса больных инфекционным эндокардитом первичным и на фоне ревматических пороков сердца. Освещены результаты применения кондуитов для реконструкции выводного тракта правого желудочка в хирургии врожденных пороков сердца, результаты хирургического лечения коарктации аорты и гипоплазии дуги аорты у новорожденных и грудных детей. Описаны особенности имунных реакций у больных с дилатационной кардиомиопатией и хроническим миокардитом.