Ключ. слова: amino acids, carnosine, Zn-carnosine, olfactory bulb, hypoxic hypoxia
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стаття присвячена аналітичному дослідженню потоку крові (яка розглядається як зв'язна напружена рідина) через стенозну артерію (яка приймається за вузьку пористу трубу) при стисненні. Вперше отримані асимптотичні вирази для поля швидкостей, потоку маси і напруги розриву стінки для труби довільної геометрії. За цими виразами виконані розрахунки для труби еліптичного перерізу. На основі результатів обчислень для різних стенозних висот досліджуються варіації цих величин у залежності від alpha bar (відносний параметр довжини), eta bar (параметр, що характеризує антисиметричні властивості зв'язаного напруженого тензора), а також від ексцентриситету труби.

Рассматриваются вопросы организации акушерско-гинекологической службы. Представлены сведения по патологическому акушерству и консервативной гинекологии, клинической иммунологии и генетике в регионе Донбасса. Освещены вопросы течения беременности, родов, состояния плода и новорожденного при холестатическом гепатозе беременных в зависимости от региона проживания женщин, а также течения и исхода родов у женщин с повышенным уровнем тревожности. Проанализированы иммунологические нарушения при синдроме хронической усталости и перспективы их коррекции, взаимоотношения иммунных, микроциркуляторных и биохимических показателей у больных шизофренией. Исследованы некоторые особенности развития воспалительного процесса в условиях недостаточности инсулинообразования, а также определена динамика состояния здоровья детей в Украине в послечернобыльский период и др.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

Досліджено вміст молекули клітинної адгезії NCAM в корі головного мозку, гіпокампі, смугастому тілі, мозочку та варолієвім мосту 15- і 30-денних щурят, народжених інтактними самицями і самцями, яких під час вагітності піддавали стресу. На 30-й день постнатального розвитку виявлялися різноспрямовані зміни концентрації NCAM в корі та інших відділах головного мозку нащадків щурів, які зазнали стресу. Вказані відмінності можуть бути пов'язані з дефіцитом зрілих синапсів в передньому мозку нащадків пренатально стресованих щурів та адаптивними перебудовами в нейронних системах стовбура мозку та мозочка.

Показано, що міліметрові електромагнітні хвилі викликають гіпертрофію окремих клітинних структур та клітин в цілому, яка є проявом адаптаційної реакції.

Электронно-микроскопическое исследование правого предсердия показало, что в условиях экспериментальной гиперхолестеринемии нарушается ультраструктурная организация кардиомиоцитов и эндотелиальных клеток кровеносных микрососудов. Введение с атерогенной диетой предшественника биосинтеза оксида азота (NO) L-аргинина до некоторой степени предупреждает нарушения ультраструктурной организации кардиомиоцитов и стимулирует продукцию предсердных гранул. При этом выявленное в эндотелии кровеносных микрососудов значительное количество разных по структуре и функциональному назначению секреторных включений свидетельствует о том, что паракринный эффект гормональной регуляции при введении L-аргинина усиливается, проявляясь повышением синтеза и секреции натрийуретического гормона в кардиомиоцитах предсердий. С другой стороны, предшественник NO L-аргинин может оказывать корригирующее влияние на ультраструктуру кардиомиоцитов и эндотелиальных клеток в условиях гиперхолестеринемии.

Наведено дані про порушення обміну Na, K, Ca та Mg у статевих клітинах половозрілих самців білих щурів за різних рівнів навантаження ацетатом свинцю в гострому та хронічному експерименті. Встановлено дозову залежність порушень обміну електролітів. Після введення свинцю щурам відзначено підвищення його рівня в статевих гаметах, різноспрямовані зміни вмісту Na, K і підвищення вмісту внутрішньоклітинного Ca та Mg. Зроблено припущення, що порушення обміну електролітів призводить до ряду біохімічних змін, які негативно впливають на запліднювальну здатність сперматозоїдів.

У хронічному експерименті на 27 щурах пізнього постнатального, пубертатного та зрілого віку вивчали організацію циклу неспання - сон після довготривалого емоційного стресу. Показано, що характер порушень лімбіко-неокортикальних механізмів, відповідальних за організацію циклу неспання - сон, виявляє залежність від віку. У щурів пізнього постнатального та пубертатного віку стрес-дія викликала скорочення фази неспання і подовження стадії повільнохвильового глибокого сну. У щурів зрілого віку відбувалися подовження фази неспання та стабілізація фази глибокого повільнохвильового сну. Зміни парадоксального сну були неістотними.

Досліджено вплив мелатоніну на тлі гострої гіпобаричної гіпоксії за трьох умов освітлення - звичайних умов весняно-літнього періоду року, постійних освітлення та темряви протягом одного тижня - на рівні пролактину та кортикостерону в плазмі крові статевонезрілих самців білих щурів. Встановлено, що дія мелатоніну за гострої гіпоксії на рівні гормонів залежить від довжини фотоперіоду: за постійного освітлення мелатонін підвищує рівень пролактину і знижує рівень кортикостерону, а за постійної темряви діє навпаки.

Исследовано влияние острой гипобарической гипоксии на фоне однократного введения мелатонина при трех условиях освещения: естественном освещении в весенне-летний период года, постоянном освещении и постоянной темноте в течение одной недели - на активность ферментов глутатионовой системы (глутатионпероксидазы, глутатион-S-трансферазы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы), а также содержание восстановленного глутатиона и малонового диальдегида в супернатанте переднего мозга неполовозрелых самцов белых крыс. У контрольных животных постоянное освещение вызывает интенсификацию пероксидного окисления липидов (ПОЛ) с одновременным снижением активности глутатионпероксидазы, а постоянная темнота уменьшает интенсивность свободнорадикального окисления, улучшая антиоксидантную защиту нейронов. Мелатонин уменьшает содержание малонового диальдегида, повышает активность ферментов глутатионовой системы и устраняет негативное влияние постоянного освещения на состояние антиоксидантной системы переднего мозга интактных животных. Острая гипоксия приводит к повышению ПОЛ и снижению активности антиоксидантных ферментов, которые наиболее выражены в условиях постоянного освещения. Введение мелатонина за 30 мин до моделирования острой гипоксии уменьшает интенсивность вызванного гипоксией "окислительного стресса".

Рассмотрены этапы развития учения о цитотоксинах (ксеногенных антителах) от создания антиретикулярной цитотоксической сыворотки (АЦС) Богомольца до использования моноклональных антител в биологических исследованиях и медицине. Описано использование АЦС при различных заболеваниях и механизмы ее действия; получение других противоорганных и противотканевых цитотоксических сывороток и установление эффектов их действия в эксперименте; использование ряда цитотоксических сывороток в угнетающих или стимулирующих дозах в медицине и сельском хозяйстве; недостатки цитотоксических сывороток (поликлональных ксеногенных антител). Проанализирован опыт использования моноклональных антител для идентификации белковых структур, отдельных антигенных детерминант, установления их роли при различных заболеваниях. Приведен обзор использования моноклональных антител для лечения ряда заболеваний. Отмечены успехи в усовершенствании техники получения моноклональных антител.

На основании обследования 54 высококвалифицированных спортсменов 19-24 лет, специализирующихся в беге на различные дистанции (100, 800 и 5000 м), показано влияние специфичности долговременной адаптации организма легкоатлетов на общий уровень аэробной мощности и условия максимального проявления аэробных возможностей кардиореспираторной системы. Для определения максимального уровня аэробных возможностей спортсменов выделены двигательные тесты, которые учитывают особенности условий мобилизации максимальных аэробных возможностей в зависимости от специфики спортивной специализации.

Цель работы: Изучить возрастные особенности влияния хронического ситуационного стресса (ХСС) и хронического рентгеновского облучения (R-облучения) на функциональное состояние коры надпочечников (НП). Выводы: В условиях хронического R-облучения в сублетальной дозе НП старых животных оказались более радиочувствительными, чем у взрослых крыс. ХСС оказал большее воздействие на функцию коры НП, чем хроническое R-облучение. В отличие от ХСС, R-облучение приводило к нарушениям в самой коре НП старых животных.

В клетке в процессе жизнедеятельности имеет место активное образование перекиси водорода, супероксидного аниона и некоторых других активных форм кислорода. Поскольку все процессы свободнорадикального окисления являются кислородзависимыми, возникает вопрос, какие изменения в системе про- и антиоксидантов происходят в условиях измененного кислородного обеспечения тканей. Если при гипероксии однозначно наблюдается повышение образования активных форм кислорода, то различные гипоксические условия неоднозначно влияют на свободнорадикальные процессы в тканях. Обращается внимание на три основных фактора, имеющих отношение к уровню продукции активных форм кислорода, а именно: скорость нарастания гипоксии, степень гипоксии и время экспозиции в гипоксических условиях. Рассматривается гипотеза об участии перекиси водорода в процессах хеморецепции кислорода.

Исследовано содержание глиального фибриллярного кислого белка (ГФКБ) в структурах головного мозга крыс, родившихся у интактных самок и самок, подвергнутых стрессу. Установлено, что содержание ГФКБ в сером и белом веществе мозга на 15-й день постнатального развития потомства крыс, испытавших стресс, снижено. На 30-й день постнатального развития обнаруживалось повышенное содержание ГФКБ в коре и варолиевом мосту и несколько сниженное - в полосатом теле и мозжечке. Полученные результаты свидетельствуют о заметных нарушениях в формировании промежуточных филаментов астроцитов у животных, испытавших пренатальный стресс.

В опытах на наркотизированных собаках и крысах исследована роль NO-зависимых механизмов в реализации кардиогенных (депрессорных и прессорных) рефлексов при раздражении рецепторов сердца вератрином, адренергических изменениях сократительной активности миокарда, кратковременной ишемии миокарда и раздражении кардиальных хеморецепторов серотонином. Показано, что оксид азота принимает участие в развитии кардиогенных рефлексов, усиливая депрессорные и тормозя прессорные реакции с рецепторов сердца у собак. Существуют видовые особенности этих влияний: системное ингибирование продукции оксида азота с помощью LNNA уменьшает депрессорные реакции у собак, но не изменяет или усиливает их у крыс. Торможение депрессорных реакций у крыс имеет место лишь при блокаде nNOS с помощью 7-нитроиндазола. Выдвигается предположение о компенсаторном характере NO-зависимых механизмов в реализации саморегуляторных реакций кровообращения, связанных с блуждающим нервом.

Розглянуто стан адаптації, резистентності та чинників, що їх забезпечують у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Викладено новий підхід до ранжування та квантифікації загальних адаптаційних реакцій організму. Проаналізовано методику неспецифічного захисту, механізм гемостазу, еритрону, метаболізму.

На моделі хронічного стресу у тварин виявлено дезорганізацію сполучнотканних структур, гальмування мінералізації та підсилення резорбції кісткової тканини пародонту, особливо у щурів з активним типом реагування.

В экспериментах на крысах обоснована зависимость протеолитических процессов в тканях при остром эмоционально-болевом стрессе от типологических особенностей организма, которые определяли методом "открытого поля".