Розглянуто основи судово-ветеринарної експертизи у разі отруєння та токсикозів. Проаналізовано біохімічні механізми отруєнь тварин, пов'язаних з порушенням структури та функції білків, механізми інгібіції ферментів токсичними агентами та виникнення гіповітамінозів внаслідок дії токсичних агентів, знешкодження токсичних речовин. Надано відомості про розподілення та метаболізм лікарських препаратів в організмі, а також їх видалення. Наведено ускладнення, які виникають після застосування лікарських препаратів, та їх причини. Розглянуто отруєння як хворобу, його клінічний прояв і патологічні зміни в організмі тварин. Описано патогенез, клінічні ознаки та патанатомію у разі отруєння пестицидами та гербіцидами, хлор- і фосфороорганічними сполуками, нітратами та нітритами, сечовиною, похідними карбамінових кислот. Надано відомості про хімічні токсикози та фітотоксикози, а також охарактеризовано ефективну антидотну терапію.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.1

Рубрики:

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано патоморфологічні зміни, які розвиваються у головному мозку морських свинок за експериментального охратоксикозу. Встановлено, що у корі головного мозку та мозочку виникають дистрофічні зміни окремих нейронів, розлади мікроциркуляції, збільшення кількості протоплазматичних астроцитів, які були найбільш вираженими у тварин V дослідної групи (на 95 - 105 добу досліду).

Вивчено вплив плюмбуму ацетату на показники функціонального стану печінки курей-несучок. Встановлено, що надходження токсиканту в дозах 75, 150 і 300 мг/кг корму, за умови хронічного експерименту, призводить до вірогідного зниження рівня загального білка, сечовини, сечової кислоти та індикаторних ферментів у сироватці крові курей-несучок усіх дослідних груп на 30, 60, 90 добу, а також через 14 діб після припинення введення плюмбуму ацетату з кормом.

Токсична дія кадмію пов'язана з його впливом на структурний стан клітинних мембран, що викликає порушення у структурі та функціонуванні клітин в цілому. Результати дослідження вказують на конформаційну модифікацію білків мембран мітохондрій ентероцитів тонкої кишки у разі надходження в організм щурів іонів кадмію. Профілактичне введення щурам ліпосомальної форми БАД FLP-MD на основі фосфоліпідів молока сприяє відновленню поверхневої структури внутрішньомітохондріальної мембрани ентероцитів тонкої кишки, проте не призводить до повної нормалізації таких показників, як мікров'язкість анулярних ліпідів та конформаційна рухливість білкових молекул цієї мембрани. Це слід враховувати під час проведення комплексного захисту організму від патогенного впливу кадмію.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.1 + П872.3-1

Рубрики:

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Хвороби органів травлення тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*801.1-641 + П857.1

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито особливості антиоксидантної системи організму щурів за хронічного кадмієвого токсикозу. Встанолено, що хлорид кадмію у токсичній дозі сприяє зниженню активності ферментної і неферментної системи антиоксидантного захисту, на що вказує зменшення вмісту ферментів глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, супероксиддисмутази, каталази та відновленого глутатіону у печінці та крові щурів.

Наведено динаміку показників вуглеводного обміну за експериментального гострого отруєння інсектицидом Конфідор 200 SL. Встановлено, що введення інсектициду щурам в дозі 260 мг/кг живої маси (1/3 ЛД50) призводить до підвищення активності загальної лактатдегідрогенази, зниження рівня піровиноградної кислоти, на фоні збільшення концентрації глюкози та молочної кислоти, що свідчить про порушення вуглеводного обміну та розвиток гіпоксії, що підтверджується зниженням кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові дослідних щурів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.21 + П857.1

Рубрики:

Токсична дія важких металів – ртуті (меркурію), свинцю (плюмбуму), міді (купруму) та інших металів на організм тварин

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію створення рентгенофлуоресцентного аналізу (РФА). Розглянуто питання теоретичних і практичних основ методу. Подано приклади методик визначення неорганічних елементів, які використовують тепер в Україні й за її межами, а також власні дослідження зі впровадження методу РФА в практику ветеринарної медицини. Наведено матеріали щодо толерантних та максимально допустимих рівнів неорганічних елементів у кормах для сільськогосподарських тварин, які затверджені нормативними актами і діють на території України. Описано схему моніторингу мінерального живлення тварин для одержання безпечної продукції тваринництва.

Досліджено склад ліпідів, функціонування системи антиоксидантного захисту та вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у підшлунковій залозі (ПЗ) перепелів на ранніх етапах постнатального онтогенезу за дії нітратів та у разі згодовування насіння амаранту у складі комбікорму. Встановлено, що дія нітратів на організм птиці супроводжується виснаженням захисних можливостей антиоксидантної системи, що призводить до підвищення вмісту продуктів ПОЛ та змінює склад ліпідів ПЗ. Згодовування комбікорму, що містить насіння амаранту під час нітратного навантаження сприяє підвищенню активності ензимів системи антиоксидантного захисту. При цьому змінюється склад ліпідів, а саме: вірогідно знижується вміст холестеролу, підвищується вміст триацилгліцеролів і ефірів холестеролу. Одержані дані свідчать про здатність насіння амаранту запобігати розвитку окиснювального стресу в ПЗ перепелів за дії нітратів.

Досліджено особливості обміну речовин між кров'ю та молочною залозою у лактуючих корів за умов навантаження їх організму надлишком нітратів з метою виявлення рівня функціональних порушень та оцінювання участі названого органу в розвитку захисно-компенсаторних реакцій, які виявляються в метаболічних і функціональних змінах. Вперше на лактуючих коровах застосовано методику комплексного вивчення обміну речовин за даними артеріо-венозної різниці складу крові аорти і підшкірної черевної вени, а також показників складу молока за експериментального отруєння нітратами. Одержано нові дані щодо ролі молочної залози в процесах виведення з організму нітратів і нітритів за умов надходження цих сполук азоту до організму лактуючих корів в надмірній кількості. Виявлено раніше невідомі особливості порушення процесів обміну ліпідів, білків і вуглеводів між кров'ю та молочною залозою та характеру змін синтезувальної функції залози, активності ферментів, вільнорадикального окиснення. За результатами дослідження з'ясовано важливі аспекти функціонування молочної залози за надмірного одноразового навантаження нітратами. Поглиблено відомості щодо ролі молочної залози в організмі, її синтетичної та регуляторної функції в підтримці сталості внутрішнього середовища організму великої рогатої худоби (ВРХ) за створених в експерименті умов токсикозу нітратами.

Наведено результати дослідження впливу одноразового перорального введення щурам фосфорорганічного пестицидного препарату - хлорпірифосу (ХПФ) у дозі 90 мг/кг на кількість формених елементів периферичної крові, резистентність еритроцитів до кислотного гемолітика, кисень-транспортну функцію гемоглобіну і показники системи антиоксидантного захисту еритроцитів на тлі 5-добового перорального введення суміші вітамінів A та E. Встановлено, що дія ХПФ у дозі 90 мг/кг призводить до зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів, вмісту гемоглобіну, зростання кількості лейкоцитів. Водночас фіксували зниження резистентності еритроцитів до кислотного гемолітика та спорідненості гемоглобіну до оксигену. З боку системи антиоксидантного захисту спостерігали зростання активності КАТ та СОД еритроцитів, вмісту ТБК-активних продуктів та гідроперекисів ліпідів. Виявлено, що ХПФ у дозі 90 мг/кг спричиняє зниження активності ГСТ, ГПО і вмісту ВГ. П'ятидобове пероральне введення щурам суміші вітамінів A та E у дозах 10000 МО та 0,1 г відповідно разом із препаратом ХПФ спричиняє нормалізацію кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну, зростання показників резистентності еритроцитів, активності ГCТ та ГПО, зниження активності КАТ і вмісту ТБК-активних продуктів та нормалізацію вмісту ВГ. На фоні введення вітамінного препарату спостерігали зростання кількості формених елементів крові (еритроцитів і тромбоцитів), збільшення резистентності еритроцитів до кислотного гемолітика, водночас за дії вітамінної суміші нормалізувався прооксидантно-антиоксидантний баланс, що може свідчити про певний протективний ефект вітамінних препаратів.

Хлорпірифос (ХПФ) є одним з найпопулярніших фосфорорганічних пестицидів. Основним механізмом його дії є незворотне інгібування ацетилхолінестерази, що призводить до нейротоксичних ефектів. Відомо, що ХПФ-інтоксикація матерів незадовго до або в період вагітності може спричинити нейрокогнітивні порушення у їх дітей. Мета роботи - дослідити вплив інтоксикації ХПФ самиць щурів до запліднення на нейроповедінкові, біохімічні та гематологічні параметри їх потомства. Для дослідження було використано нейроповедінкові методи (тести "Відкрите поле", "Темно-світла камера", "Екстраполяційне позбавлення"), а також біохімічні (вимірювання активностей ацетилхолінестерази, аспартат- та аланінамінотрансфераз, лужної фосфатази, вмісту загального білка, холестерину, тригліцеридів та креатиніну), гематологічні (підрахунок кількісних показників червоної, білої крові, тромбоцитів) та морфометричні методи. Самицям білих лабораторних щурів лінії Вістар одноразово за допомогою перорального зонда вводили препарат ХПФ у вигляді олійного розчину у дозах 15, 30 та 60 мг/кг. У самиць щурів, інтоксикованих ХПФ, виявлено зниження активності ацетилхолінестерази та зростання активності лужної фосфатази, що є характерним для отруєння фосфорорганічними сполуками. Спостережено зниження їх вертикальної рухової активності та кількості актів короткого грумінгу в тесті "Відкрите поле". У потомства інтоксикованих самиць було виявлено збільшення смертності у ранній постнатальний період, а поведінкові тести, проведені у віці 1,5 місяця, показали аномальну реакцію цих тварин на помірний стрес: у тесті "Темно-світла камера" вони значно більше часу проводили в освітленій частині установки. Також у плазмі крові потомства щурів дослідної групи було виявлено зниження активності лужної фосфатази. Одержані результати свідчать про наявність впливу інтоксикації самиць щурів ХПФ перед їх вагітністю на нейрофізіологічні показники їх потомства. Механізми такого впливу потребують детальнішого вивчення та є перспективним напрямком подальших досліджень.

Наведено результати дослідження впливу традиційної, гліфосат-резистентної генно-модифікованої сої та дії самого гербіциду roundup на вміст загального протеїну, сечовини, сечової кислоти та креатиніну в сироватці крові щурів трьох поколінь. Фосфорорганічні добрива є токсичними речовинами, які можуть призводити до порушення обміну речовин в організмі, тому дослідження впливу генно-модифікованої сої, обробленої гербіцидом, та гербіциду roundup на рівень метаболітів азотистого обміну в організмі тварин є актуальними. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар, розподілених на 5 груп: I контроль група - інтактна; I дослідна - у раціоні щурів 20 - 26 % корму замінювали традиційною соєю; II дослідна - у раціоні щурів 20 - 26 % корму замінювали генно-модифікованою соєю, яку не обробляли гербіцидом roundup; III дослідна - щури вживали генно-модифіковану сою, яку обробляли гербіцидом; IV група - щури одержували гербіцид з питною водою. Через 42 дні з початку згодовування добавок самиці всіх груп були спаровані і продовжували одержувати той самий раціон і гербіцид у питній воді. Застосування раціону, який містив традиційну та генетично модифіковану сою, не обробену гербіцидом roundup, призводить до незначного підвищення рівня азотистих сполук у крові. Аналіз результатів дослідження показав, що застосування генетично модифікованої сої, яку було оброблено гербіцидом, та самого гербіциду з питною водою призводить до підвищення у крові рівня протеїну, сечовини, сечової кислоти та креатиніну у всіх трьох поколінь щурів; лише у IV групі спостерігається незначне зниження концентрації сечовини як у першому, так і в наступних поколіннях. Такі результати можуть свідчити про токсичний вплив гербіциду і трансгенної сої, обробленої гербіцидом roundup, на функціональну діяльність печінки і нирок щурів.

Наведено результати токсикологічних досліджень мийно-дезінфікуючого засобу "Бійодцид" на лабораторних щурах. Встановлено, що мийно-дезінфікуючий засіб "Бійодцид", який містить N,N-біс(3-амінопропіл) додециламін та дійодометил-n-толілсульфон, є помірно токсичним (III клас токсичності). Під час роботи з ним необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки. Робочий 0,1 % розчин засобу є малотоксичним (IV клас токсичності).

Наведено результати досліджень, одержані під час вивчення підгострої токсичності нового ветеринарного препарату імуномодулювальної дії біотон, який містить комплекс біологічно активних речовин метаболізму грибів-ендофітів Cylindrocarpon Magnusianum, виділених з кореня женьшеню. Встановлено, що застосування препарату біотон щурам впродовж 30 діб у дозі 170 мг/кг м. т. викликало стимуляцію факторів імунного захисту організму, зокрема підвищення ЛАСК та БАСК, збільшення кількості клітин лімфоцитарного ряду, посилення проліферативних процесів та активності клітинного імунітету, тоді як довготривале застосування (60 діб) спричиняло достовірне зменшення кількості T- і B-лімфоцитів, NK-клітин, еритроцитів і вмісту гемоглобіну.

Наведено результати вивчення ембріотоксичної дії дезінфікуючого засобу, виготовленого на основі солей полігексаметиленгуанідину. У результаті проведених досліджень встановлено, що у тварин, які в період вагітності одержували досліджуваний засіб у дозах 0,12, 0,6 та 1,2 мг/кг, приріст маси тіла становив, відповідно, 36,6, 36,7 та 44,9 %. Застосування дезінфікуючого засобу у дозах 0,6 та 1,2 мг/кг маси тіла спричиняло підвищення ембріональної смертності. Зокрема, загальна ембріональна смертність у цих групах тварин становила, відповідно, 22 та 29,5 %, тоді як у II дослідній групі @ 18,7 %. Крім того, у разі визначення впливу дезінфікуючого засобу на кількість живих щурят встановлено, що у самок II дослідної групи був найбільший приплід, а саме - 11,6 +- 0,5, в тварин III групи - 8,6 +- 0,5, а в тварин IV дослідної групи - 7,6 +- 0,9. За цих умов, збереженість приплоду у контрольній, II та III дослідних групах була 100 %, тоді як в IV спостерігали загибель щурят, що у відсотковому відношенні становило 7,9 %.

Наведено результати вивчення токсичності препарату основі антибіотика доксицикліну гіклату - доксал. Встановлено, що препарат доксал належить до 4-го класу токсичності, тобто до малотоксичних речовин. Результати тривалого (14 днів) застосування препарату доксал білим щурам свідчать, що підтримання гомеостазу показників червоної і білої крові відбувалося за рахунок витрат запасів депо селезінки і втрати маси тіла тварин. За введення білим щурам даного препарату в дозі, яка в 10 разів перевищує терапевтичну, відбуваються функціональні зміни в печінці і легенях, зменшуються обмінні процеси в організмі тварин, підтримуються імунітет і окисно-відновні процеси за рахунок використання резервів. Макроскопічна та мікроскопічна структура досліджуваних внутрішніх органів щурів, яким застосовували препарат доксал впродовж 14 діб збережена. Гістологічно встановлено вогнищеве дистрофічно-некротичне ураження гепатоцитів та застійні явища у печінці, клітинне спустошення білої пульпи та наявність великої кількості еритроцитів у селезінці щурів які одержували 10-кратну терапевтичну дозу.