Висвітлено результати впливу деяких прийомів відбору на основні біологічні показники шовковичного шовкопряда. Використання цих прийомів відбору дає змогу значно підвищити основні біологічні та господарські цінні показники шовковичного шовкопряда, а також підвищити продуктивність елітного матеріалу.

Наведено результати досліджень модифікуючої дії короткочасних прогрівів грени на біологічні показники шовковичного шовкопряда. У більшості випадків після попередніх прогрівів грени має місце підвищення ембріональної терморезистентності, частоти скорочень спинної судини гусениць, тривалості життя імаго.

Узагальнено результати впливу кількості коконів-глухарів у сім'ях на біологічні показники шовковичного шовкопряда. Встановлено, що відбір сімей з мінімальною кількістю коконів-глухарів на суперелітних вигодівлях позитивно позначається на біологічних показниках шовковичного шовкопряда.

Подано результати досліджень щодо підвищення продуктивності вигодівель гусениць шовковичного шовкопряда шляхом використання біостимулятора глютен, який дає приріст врожаю коконів на 11% та підвищує сортність на 4,6%.

Поліпшено методику проведення добору імаго-самців шовковичного шовкопряда за їх здатністю до багатократного запліднення самок.

Наведено результати досліджень щодо підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда шляхом використання сумарного впливу кількох оптимізуючих факторів.

Подано короткий огляд літератури з проблеми дослідження біологічних і продуктивних властивостей гусені шовковичного шовкопряда, отриманої з грени різних періодів відкладання. Доведено необхідність подальшого детального вивчення цього питання на породах і гібридах української селекції з метою вдосконалення селекційно-племінної роботи з шовковичним шовкопрядом наведено методичні розробки з цього питання.

Викладено результати спеціальної болгарсько-української науково-дослідної роботи за визначення мінливості за основними кількісними селекційними ознаками, які визначають величину продуктивності шовку в коконах. Визначено напрями використання перспективних болгарських та українських порід у створенні високопродуктивних промислових гібридів для шовківництва Болгарії та України.

Описано нову методику оцінки фізіологічного стану гусениць шовковичного шовкопряда за відновною активністю гемолімфи (швидкістю знебарвлення гемолімфою розчину перманганату калію).

Встановлено, що дозріла гусінь шовковичного шовкопряда йде на завивку переважно на коконники, що розташовані у напрямку вздовж чи впоперек горизонтальної складової геомагнітного поля.

Наведено існуючі методи підвищення життєздатності шовковичного шовкопряда на різних етапах його розведення. Обговорюються можливості різноспрямованого відбору за цією важливою ознакою. Відбір на зниження життєздатності пропонується розглядати як один із способів формування компенсаційного комплексу генів, що є можливою причиною гетерозису.

Наведено процес селекційної роботи, в результаті чого було створено дві породи шовковичного шовкопряда Українська 20 та Українська 21, які поєднують у собі високу життєздатність із високим рівнем показників продуктивності.

Подано результати переміни ступеня генетичної відмінності різних порід за різних умов відгодівлі. Проілюстровано можливість раціонального використання такого підходу в генетиці та селекції шовковичного шовкопряда без окремо взятого механізму та структурної організації генетичного матеріалу і без постановки загального питання про визначену кількість генів, які контролюють кількісні ознаки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П692.3-334

Рубрики:

Шовковичний (тутовий) шовкопряд

Шифр НБУВ: Ж29387 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П692.3-312

Рубрики:

Шовковичний (тутовий) шовкопряд

Шифр НБУВ: Ж29387 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення впливу міжпородних і різносезонних схрещувань культури шовковичного шовкопряда та їх вплив на показники потомства у разі проведення весняно-літніх вигодувань на оптимальному агрофоні.

Обгрунтовано перспективи використання порід шовковичного шовкопряда як компонентів гібридів, на їх підставі створено гибридні комбінації для станційних випробувань. На основі визначення реакції генотипів на нестабільні умови середовища розроблено методику оцінки випробуваних гібридів шовковичного шовкопряда, обгрунтовано перспективність її застосування з використанням оптимального та песимального фонів вигодівель. Проаналізовано динаміку основних показників порід і гібридів шовковичного шовкопряда залежно від впливу функціональних навантажень. Розроблено комплексний показник економічної оцінки гібридів шовковичного шовкопряда з метою диференціювання перспективних комбінацій. Запропоновано засіб прогнозування його життєздатності.

Дисертацію присвячено питанням ролі генетичних та екологічних факторів у визначенні і реалізації рівня неспецифічної стійкості та дії температурних стресів під час постдіапаузного розвитку грени на біологічні показники шовковичного шовкопряда. Розглянуто дію широкого спектра температур під час ембріогенезу шовкопряда і залежність відповідної реакції порід та гібридів від дози термодії та генетичних особливостей комах. Визначено нові можливості використання термовпливів різної сили для вирішення практичних завдань шовківництва: прогнозування ефекту гетерозису та продуктивності порід і гібридів, добору батьківських порід для гібридизації, підвищення біологічних показників вигодівель.

Исследовано влияние альтернативного отбора по жизнеспособности на биологические показатели и структурные параметры искусственной популяции тутового шелкопряда. В ходе отбора отмечено снижение приспособленности популяции. При этом включаются механизмы, приводящие к восстановлению оптимальных структурных параметров и численности популяции. В варианте отбора в плюс-направлении восстановление гетерогенности популяции происходит за счет увеличения индивидуальной плодовитости самок. Отбор в минус-направлении приводит к изменению соотношения полов в сторону самок.

Изучено влияние оптимизации половой, экологической, возрастной структур на изменения структурных параметров и биологических показателей искусственной популяции тутового шелкопряда. Отмечено проявление полового диморфизма в реакции особей на действие факторов оптимизации. Показано целесообразность дифференцированного подхода к выбору метода оптимизации в зависимости от исходной жизнеспособности популяции.