Проведено випробування в лісових розсадниках органо-мінерального добрива, запропонованого авторами. Добриво складається з твердого осаду міських стічних вод та цільових добавок: деревної тирси у співвідношенні з осадом 1:1 та фосфогіпсу в кількості 10-15% від загальної маси суміші. Одноразове внесення добрива сприяло поліпшенню агрохімічних властивостей та гумусового стану орного шару грунту протягом 6 років. Добриво виявило позитивний вплив на ріст та якість сіянців дуба звичайного і не погіршило санітарно-бактеріологічного стану грунту.

Висвітлено біоекологічні властивості дуба звичайного і ясена звичайного як чинники їх біологічної стійкості. Особлива увага приділена категоріям лісокультурних площ, підгінним породам, походженню, схемам змішування та складу насаджень, а також мікроклімату, розвитку грунтових мікроорганізмів тощо в загальній системі вирощування високопродуктивних дубових деревостанів. Показано, що кліматичні умови рівнинної частини України при раціональних заходах по створенню та догляду за насадженнями дозволяють сформувати в свіжих дібровах не тільки біологічно стійкі деревостани, а й наблизити дуб звичайний і ясен звичайний до швидкоростучих порід.

Проаналізовано динаміку запасів дубових насаджень держлісфонду України. Обгрунтовано гостру необхідність переведення господарювання в дубових лісах на програмно-цільову основу з урахуванням типологічного районування та сучасних вимог лісогосподарського виробництва. На прикладі вологих грабово-соснових судібров наведено програми вирощування цільових деревостанів (критерій оптимальності - максимальний запас у віці головної рубки).

Наведено лісівничо-біологічні особливості створення, формування і вирощування чистих і змішаних деревостанів дуба червоного в умовах заходу України.

Викладено результати дослідження особливостей формування трав'янистої рослинності в культурах дуба звичайного різного віку. Встановлено, що вік насадження зумовлює видове різноманіття, рясність, проективне покриття, ценоморфну структуру трав'янистої рослинності.

Представлено особливості впливу різних деревних порід на грунтотвірні процеси і формування водно-фізичних властивостей грунту. Встановлено зв'язок зміни цих властивостей з кількістю поглинених ним водорозчинених речовин, зокрема, фенольних.

Наведено результати вивчення дослідно-виробничих лісових культур, закладених у 1964 р. Підтверджується перспективність дубово-гледичієвих насаджень на південних чорноземах України. Для попередження пригнічуючого впливу гледичії на дуб у молодому віці необхідно своєчасне проведення лісівничого догляду.

Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5 - 9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5 - 9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

Відображаються метеорологічні умови і фізико-хімічні властивості грунту районів місцезростання плюсових дерев і насіннєвої клонової плантації. Вивчені фази розвитку клонів, інтенсивність основних фізіологічних процесів, їх листя і розповсюдження дрібного коріння з глибиною, інтенсивність плодоношення, масу жолудів клонів різного походження, розміри сіянців у розсаднику і саджанців у випробних культурах. Визначені фактори, які впливають на плодоношення і появу водяних пагонів на стовбурах дуба на насінневій плантації. Запропоновані заходи, направлені на підвищення клонів і раціональне використання площі, відведеної під лісонасіннєві плантації.