Викладено результати дослідження особливостей формування трав'янистої рослинності в культурах дуба звичайного різного віку. Встановлено, що вік насадження зумовлює видове різноманіття, рясність, проективне покриття, ценоморфну структуру трав'янистої рослинності.

Наведено результати вивчення особливостей формування трав'яного покриву в 70-річних культурах сосни звичайної різної густоти в умовах свіжого субору.

Изучены продукционный процесс, морфогенез и жизнеспособность восьми видов растений в травяно-кустарничковом ярусе 27 лесных фитоценозов. Вычислены параметры виталитетных спектров популяций. Установлено, что процветающими являются 5 популяций, равновесными - 12 и депрессивными - 10. Результаты виталитетного анализа популяций растений имеют самостоятельное значение и не дублируют анализ возрастного состава популяций. Установлен ценотический оптимум изученных видов.

Досліджено особливості генеративного та вегетативного відтворення конвалії звичайної в західному регіоні України в різних типах лісорослинних умов. Встановлено залежності розвитку фенологічних фаз від окремих екологічних і кліматичних чинників. Визначено особливості формування та морфологічні показники надземних органів конвалії звичайної в різних типах лісорослинних умов залежно від ступеня освітленості. Усереднено значення маси вегетативних органів окремої рослини. Виведено рівняння залежностей маси листя від типу лісорослинних умов і ступеня освітленості. Досліджено вміст хімічних елементів у листі та коренях конвалії звичайної залежно від ступеня освітлення, проаналізовано динаміку його зміни з урахуванням періоду фенологічних фаз. Встановлено вміст і динаміку пігментів у листі конвалії звичайної за умов лісових фітоценозів і міського середовищі залежно від ступеня освітленості. Розроблено нормативні таблиці запасів надземної частини вегетативних органів щодо можливості заготівлі їх як лікарської сировини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено інтенсивність поселення та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни різного віку та складу за умов свіжих борів і суборів. Визначено вплив трав'яного покриву на ріст штучних насаджень сосни, вологість і фізико-хімічні властивості підстилки та грунту, мікроклімат, а також розповсюдження в них безхребетних. Вивчено транспіраційні витрати вологи різними видами трав і деревами сосни, вплив зімкненості крон насаджень та розвитку трав'яного покриву на інтенсивність транспірації, фотосинтезу, дихання сосни, вміст пігментів у хвої. Розглянуто особливості біохімічного взаємовпливу між деревними і трав'яними видами в штучних насадженнях. Досліджено розповсюдження коренів сосни та трав у культурах різного віку та різної зімкненості крон, виявлено вплив трав'яного покриву на природне поновлення сосни за умов свіжого субору. Уперше встановлено сукцесійний розвиток трав'яних рослин за весь період вирощування насаджень - від їх створення до рубань головного користування та зрубах. Показано, що зростання трав'яних рослин у культурах впливає на продуктивність соснових насаджень і вихід ділових сортиментів, особливо за умов інтенсивного зрідження деревостанів.

Досліджено стан піднаметового трав'яного покриву паркових, лісопаркових і лісових насаджень. Розглянуто особливості структури трав'яного покриву залежно від характеру деревостану та умов забезпечення світловими ресурсами під його наметом. Досліджено вплив освітлення на декоративні характеристики піднаметового трав'яного покриву. Запропоновано способи формування оптимальної структури деревних насаджень для забезпечення високого видового різноманіття та естетичних якостей піднаметового покриву. Розроблено та науково обгрунтовано заходи щодо створення високодекоративних піднаметових рослинних угруповань у паркових і лісопаркових фітоценозах.

Проведено дослідження процесів накопичення та трансформації енергії у лісових підстилках на модельних ділянках соснового і дубового типів лісів. Підстилка соснового фітоценозу мала значно вищий запас органічної речовини у порівнянні з дубовим фітоценозом. Показано суттєві відмінності у розподілі органічної речовини в окремих компонентах підстилки та у характері процесів її деструкції. Обговорено роль енергетичного запасу підстилки у підтриманні стабільності лісових фітоценозів.

Проаналізовано різні методики відбору зразків лісової підстилки для визначення її запасів у лісах різного типу. Порівняльне дослідження з визначення запасу органічної речовини у підстилці соснового та дубового лісів із використанням методу відбору за допомогою шаблону 50 на 50 см і циліндру діаметром 15 см показало, що метод відбору за допомогою циліндра є зручнішим і надійнішим. Відмічено важливість проведення стандартизації умов відбору зразків у разі застосування обох методів.

Приведена фитоценотическая характеристика травянистой растительности побережья Большого пруда дендропарка "Тростянец". Намечены пути улучшения травянистого покрова.

Приведены фитоценотическая характеристика и флористический состав травянистой растительности лесного ландшафтного района дендропарка "Тростянец".

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.535

Рубрики:

Лісова підстилка і трав'яний покрив

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено видовий склад водоростей лісової підстилки штучних дубових і білоакацієвих насаджень в межах Запорізької області. Відмічені 65 видів водоростей, серед яких Chlorophyta - 41 вид, Cyanophyta - 11, Xanthophyta - 7, Bacillariophyta - 4 і Eustigmatophyta - 2. Основу альгоугруповань складають представники Phormidiaceae, Pleurochloridaceae, Chlamydomonadaceae, Bracteacoccaceae, Myrmeciaceae і Chlorellaceae. Аналіз екологічної структури дослідженої альгофлори показав значне переважання едафофільних видів. Приведено відомості вертикального розподілу водоростей в профілі лісової підстилки і сезонних змін в структурі альгоугруповань.

Річний опад (4 - 8 ц/га) і запаси підстилки (10 - 25 ц/га) в досліджених деревостанах перебувають у межах, характерних для лісів Європи. Вміст досліджених зольних елементів у опаді та підстилці пропорційний до загальної кількості річного опаду і запасів підстилки, за винятком 30-річного смеречника, де об'єм циклу хімічних елементів виявився відносно вищим. Показники опадопідстилкового коефіцієнта (ОПК) перебувають у межах 2 - 4, що свідчить про загальмований рівень інтенсивності розкладання підстилки. Для більшості елементів (Na, Ca, Mg, Cu, Sr, Zn, Mg, Co, Pb) значення ОПК коливається в межах, які відповідають загальмованому типу кругообігу; інтенсивність кругообігу К змінюється від інтенсивного до загальмованого, Fe, Mn, Al - від сильнозагальмованого до застійного.

Вперше проведено комплексне системне вивчення альгоугруповань хвойних і листяних підстилок природних і штучних лісових біогеоценозів у степовій зоні України. Сформовано цілісне уявлення про різноманіття водоростей лісових підстилок. Встановлено відмінність альгоугруповань підстилки від угруповань водоростей аерофітону та безпосередньо грунтових горизонтів. Виявлено закономірності розподілу водоростей за підгоризонтами хвойної та листяної підстилки. Охарактеризовано зв’язки структурно-динамічних показників водоростевих угруповань із різними еколого-трофічними групами мікроорганізмів підстилки та її ферментативною активністю. Проведено оцінювання зв’язку альгоугруповань лісової підстилки із типологічними особливостями природних і штучних лісів, фізико-хімічними властивостями підстилок і виділено біоіндикаційні ознаки альгоугруповань. Уточнено дані щодо впливу рекреації на склад і структуру угруповань водоростей підстилки. Складено анотований список водоростей підстилки, кори та грунту хвойних і листяних лісових біогеоценозів степової зони України, що нараховує 124 таксони. Доповнено відомості щодо діапазону рН місцезростань відзначених таксонів водоростей.

Досліджено лісівничо-екологічні особливості та стан ценопопуляцій Allium ursinum в лісах Передкарпаття. Встановлено, що найвагоміший вплив на тривалість і на початок настання фенологічних фаз мають середньодобова температура повітря та сума опадів впродовж вегетаційного періоду цибулі ведмежої. Зменшення розмірів вегетативних органів зі збільшенням відносної повноти деревостану простежено для більшості біометричних показників вегетативних органів. Для генеративних органів зі збільшенням відносної повноти - простежено зменшення біометричних показників. На вміст мікроелементів, свинцю, частки макроелементів і золи у рослинах цибулі ведмежої істотний вплив мають тип лісорослинних умов, тип лісу та склад деревостану. У рослинах на пробних площах виявлено свинець і такі мікроелементи: мідь, цинк, кобальт, марганець та кадмій та макроелементи: фосфор, калій, натрій, кальцій та азот. Значна частка генеративних особин є індикатором активного вегетативного розмноження рослин. Найкраще відновлення особин відбувається на другий рік спостережень за режиму експлуатації 50 % видалення надземної фітомаси. Біологічний запас цибулі ведмежої зі збільшенням відносної повноти деревостану зменшується.

Мета статті - виявити особливості кількісних і якісних змін у лісовій підстилці чистих сосняків зелених зон міста Харків із віком, що впливають на пожежну небезпеку. Дослідження проведено у чистих одновікових сосняках різного віку, що ростуть в умовах свіжого субору, на 9 пробних площах. На кожній пробній площі підстилку для аналізу відбирали на 9 площадках площею 1 м 2 за мікрозонами - під стовбуром, на межі крони та у міжкроновому просторі. Запаси підстилки визначено зважуванням усієї маси кожного з шарів мінералізації, після чого відбирали середні зразки, які висушували у лабораторних умовах до повітряносухого стану. Одержані дані аналізували статистично методами варіаційної статистики, кореляційного регресійного аналізу. Встановлено, що товщина підстилки становила від 0,7 до 10,3 см та достовірно збільшувалася з віком насадження. Виявлено тренд збільшення запасу лісової підстилки з віком насаджень від 172,2 до 675,9 ц/га. Виявлено, що частка нижнього гуміфікованого шару збільшується з віком, особливо інтенсивно відбувається його акумуляція з 35 до 82 років. У перестійних сосняках запас підстилки помітно мінімізується, через зниження повноти насадження та зменшення щорічного надходження хвої з опадом. Вологість підстилки достовірно відрізнялася за шарами: найнижча - в опадовому, найвища - у нижньому гуміфікованому. Елементи наукової новизни. Вперше висвітлено закономірності накопичення та розподілу лісових горючих матеріалів у найбільш пожежонебезпечних приміських сосняках Харківщини. Прогнозування ймовірності виникнення, розвитку та поведінки пожежі є неможливим без достовірних даних щодо закономірностей накопичення різних типів лісових горючих матеріалів (ЛГМ) та динаміки їх вологості, тому вивчення ЛГМ є першочерговим завданням пірологічних досліджень в Україні.