Методом індукованої лазером флуоресценції досліджено формування фотосинтетичного апарату в сім'ядольних листків бавовнику за умов передпосівної обробки насіння червоним світлом. Встановлено наявність фітохромного контролю за швидкістю формування фотосистем 1 і 2 та електронтранспортного ланцюга.

На основі експериментальних даних розкриваються головні гідрогеолого-меліоративні чинники врожайності бавовнику в умовах Карабаху.

Ключ. слова: ендофітна мікрофлора, Bacillus, антагоністи
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.251 + П216.3-2

Рубрики:

Bacillus

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хлопчатник, солевой стресс, фитохром, красный свет, кальций
Індекс рубрикатора НБУВ: П216.3-275.64

Рубрики:

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом низькотемпературної (77 К) люмінесценції досліджено вплив опромінення червоним світлом насіння на темнову конверсію фітохрому, що індукується рановим пошкодженням в етіольованих проростках бавовнику, які зазнали сольового стресу. Показано, що ранове індукування темнової активації фітохрому в проростках бавовнику залежить від сольового стресу протягом проростання насіння та попереднього опромінення насіння перед його пророщуванням. У першому випадку спостерігалась низька активність фітохрому та її значне посилення, що індукувалося пошкодженням. У другому випадку попереднє опромінення червоним світлом насіння (активація фітохрому) може запобігати сольовому стресу в проростках. Індукована пошкодженням темна активація фітохрому помітніша за умов низької активності фітохрому в проростках.

Ключ. слова: абсцизовая кислота, АБК-связывающий белок, Gossypium hirsutum L., сроки листопадности
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*443.13 + П216.3-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П216.3-449

Рубрики:

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано можливість оптимізації процесу зберігання насіння бавовнику з метою створення умов дозрівання та можливості застосування їх як насіннєвий фонд. Розроблено математичну модель процесу, обгрунтовано оптимальні параметри.

Індекс рубрикатора НБУВ: П216.3-43 + П216.3-462

Рубрики:

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е421*44 + П216.3-27

Рубрики:

Ціанобактерії (синьозелені водорості)

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена ботаническая характеристика хлопчатника, систематика, биологические особенности развития, отношение к факторам внешней среды. Рассмотрены приемы возделывания культуры и влияние их на урожайность и качество волокна.

Отримано 12 стабільних гібридом, які продукують моноклональні антитіла (мкАТ) до мембранних білків, виділених з дводенних проростків бавовнику. Твердофазним імуноферментним методом ELISA вивчено перехресну реактивність мкАТ до мембранних білків: виявлено антитіла до білків клітинної стінки бавовнику (родина екстенсинів) і різних фракцій лектиноподібних білків.

Исследовано влияние засоления на показатели солеустойчивости, активность фитохромной системы и параметры индуцированной флуоресценции листьев у контрастных по солеустойчивости генотипов хлопчатника. При выращивании растений на засоленной почве (0,3 - 0,5 % NaCl) установлено, что у устойчивых генотипов такие показатели, как индекс солеустойчивости, всхожесть, выживаемость растений, продуктивность, были в 1,5 - 2 раза выше по сравнению с показателями чувствительных к засолению генотипов. Выявлены высокие положительные корреляции между изученными показателями солеустойчивости, активностью фитохрома и характеристиками индуцированной флуоресценции хлорофилла листьев исследованных сортов хлопчатника, что указывает на перспективность использования этого метода для диагностики солеустойчивости генотипов хлопчатника.

Исследовано влияние предпосевной обработки семян хлопчатника красным светом и электромагнитным полем низкой частоты на содержание фунгитоксичных веществ фенольной природы - фитоалексинов в инфицированных возбудителем вертициллезного вилта проростках хлопчатника. Установлено, что фотостимуляция семян красным светом индуцирует фитоалексинообразование в инфицированных патогеном тканях хлопчатника в 1,5 - 2 раза эффективнее по сравнению с индуктором электромагнитной природы. Выявлена обратная зависимость между содержанием фитоалексинов в тканях проростков, полученных из обработанных и необработанных индукторами семян, и количеством растений с признаками поражения вилтом, что указывает на возможность использования красного света и слабых низкочастотных электромагнитных полей в качестве факторов, способствующих интенсификации процесса фитоалексинообразования в ответ на заражение хлопчатника вертициллезным вилтом.

С помощью методов проращивания семян в растворах сахарозы различных концентраций, измерения водного потенциала и индукции флуоресценции хлорофилла листьев в полевых условиях проведено сравнительное исследование влияния водного дефицита на засухоустойчивость восьми сортов хлопчатника. Показано, что в условиях недостаточного водообеспечения происходит снижение показателей прорастания семян, водного потенциала и параметров индукции флуоресценции хлорофилла листьев всех исследованных сортов хлопчатника, однако степень изменения исследованных показателей у разных сортов отличалась. В соответствии с полученными данными все сорта были распределены на три группы: засухоустойчивые, среднеустойчивые и неустойчивые к засухе. Установлено полное соответствие изменений характеристик индукционных кривых флуоресценции хлорофилла листьев и показателей водного режима растений хлопчатника, что указывает на перспективность использования метода индукции флуоресценции хлорофилла для диагностики засухоустойчивости генотипов хлопчатника.

Запропоновано метод кінематичного аналізу механізмів хлопкопереробних машин, в тому числі механічного бунтоукладчика, та розроблено алгоритм його комп'ютерної реалізації. Метод надає можливість автоматизувати процес одержання та рішення рівняння для визначення кінематичних параметрів усіх елементів механізму за заданого закону руху ведучої ланки. Експериментальним шляхом вивчено можливість формування верхньої частини бунту з необхідною щільністю бавовни, що забезпечує стійкість формованого бунту.

Вплив строку збирання на якості бавовни-сирцю (БС), а також на фізико-механічні властивості волокна, має величезне значення, так як від зрілості та засміченості бавовни залежить ефект очищення бавовни від сміття. Експериментальні дослідження проведено за реальних польових умов. Результати досліджень підтвердили, що час збирання істотно впливає на зрілість та якість БС. Встановлено, що понад 60 % БС зібраного за розкриття від 50 до 60 % коробочок відповідає вимогам першого промислового сорту, тобто розривне навантаження волокна вище 4,5 гр. с. З огляду на той факт, що зрілий БС добре деформується, це призводить до підвищення очисного ефекту. В результаті теоретичних досліджень визначено розпірні зусилля у разі деформації шару бавовни лопатями очищувача та проаналізовано форми деформованого шару БС. Проведено оцінку пружних характеристик БС і розрахунок розпірних зусиль. Для визначення числових значень сил тиску лопаті на потік БС у коефіцієнті узагальнених властивостей матеріалу K величина V для БС була прийнята в діапазоні 0,25 - 0,3. Експерименти показали, що шар БС товщиною від 170 до 380 мм і шириною 700 мм навантажувався зосередженої по лінії силою 3 - 10 кгс. Згідно з наведеними розрахунками встановлено, що 38,89 % часу в очищенні БС бере участь одна лопать валика. В результаті експериментальних і теоретичних досліджень отримано дані, які надають можливість організувати ефективну роботу очисних машин у бавовноочисній промисловості.

Досліджено проблему реалізації у південних районах України і в північних районах Криму програми розвитку бавовництва в СРСР у 1951 - 1954 рр. Мета дослідження - виявлення основних складових реалізації цієї програми, які сприяли становленню єдиного господарського комплексу в південних районах УРСР і в північних районах Криму. Проблема реалізації програми розвитку бавовництва у південних районах європейської частини Радянського Союзу у науковій літературі є майже не дослідженою, оскільки її реалізація дала негативні результати, її активне впровадження у життя припинилося після смерті Й. Сталіна. Втрата актуальності цієї програми для керівництва СРСР з'ясовується за аналізу публікацій у науковому журналі Міністерства бавовництва СРСР за період 1951 - 1954 рр. Також у 1954 р. Академія наук УРСР надала рекомендації ЦК Компартії України щодо розвитку сільського господарства у південних районах республіки, якими було передбачено доцільність вирощування бавовни лише у приморських районах Херсонської області. Аналіз проблеми реалізації програми розвитку бавовництва у південних районах УРСР і в північних районах Криму здійснено на основі наукових публікацій в журналі "Хлопководство" Міністерства бавовництва СРСР, а також залучено документи із архівів України. Реалізація програми розвитку бавовництва в СРСР у 1951 - 1954 рр. передбачала здійснення грандіозних проектів гідробудівництв. Зокрема, у південних районах УРСР (у межах до 1954 р.) і північних районах Криму було розпочато будівництво Південно-Українського і Північно-Кримського каналів і системи зрошування земель, яка мала охопити площу 1200 тис га у південних районах України і 300 тис га в північних районах Криму. Проте, вже у 1952 р. розпочалась дискусія щодо доцільності будівництва Південно-Українського каналу. Реалізацію цього будівельного проекту, який одержав статус "будівництва комунізму", активно лобіювало Міністерство бавовництва СРСР, що відображалося у наукових статтях в журналі "Хлопководство". До публікації було залучено провідних науковців сільськогосподарських наук в СРСР. Також доволі гостре обговорення в урядових колах питання будівництва Південно-Українського каналу висвітлюють архівні документи. У 1953 р., як і у попередньому 1952 р., врожайність бавовни у південних районах УРСР і в північних районах Криму виявилась невисокою, що мало наслідком припинення культивування бавовни на цих територіях. Проте, реалізація програми розвитку бавовництва у південних районах УРСР і в північних районах Криму закладає адміністративні, демографічні, економічні й науково-технічні передумови формування єдиного господарського комплексу у цьому регіоні.

Порівняно вплив екзогенної абсцизової кислоти (АБК) на показники антиоксидантної активності і солестійкість двох сортів бавовника (Gossypium hirsutum L.): Гулістан (солестійкий) і С-4727 (чутливий до засолення). Виявлено вищі показники вмісту проліну і активності аскорбатпероксидази та супероксидисмутази у солестійкого сорту Гулістан порівняно з чутливим до сольового стресу сортом C-4727. Обробка рослин АБК сприяла підвищенню показників антиоксидантної активності. Зроблено висновок про важливу роль АБК у солестійкості бавовника.

Індекс рубрикатора НБУВ: П216.3-4

Рубрики:

Бавовник

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ