Розроблена і описана методика випробувань трубчатих і гладких зразків, а також зразків з надрізом на термовтому. Наведено результати випробувань на розтяг і на термовтому зразків із різним радіусом надрізу за різних температур. Запропоновано методику прогнозування довговічності надрізаних зразків при термовтомі за різних температурних умов із використанням критерію щільності розсіяної енергії деформації. З метою прогнозування криві розтягування матеріалу за відповідних температур використовуються для аналізу поведінки матеріалу поблизу концентратора напруг, де напружено-деформований стан розраховується за методом скінченних елементів. Прогнозування виконано шляхом співставлення номінальної щільності енергії деформування у гладкому зразку зі щільністю енергії деформування, що поглинута в області надрізу з урахуванням концентрації напруг і деформацій.

Узагальнено літературні та одержані авторами результати експериментів по дослідженню кінетики тріщин в об'ємних зразках поліметилметакрилату для широкого діапазону швидкостей навантаження внутрішньої порожнини різної форми. Встановлено, що швидкість тріщин на старті та на стадії усталеного розвитку, а також енергоємність руйнування нелінійно збільшуються, а час затримки старту тріщин зменшується з ростом швидкості навантаження внутрішньої порожнини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.142

Рубрики:

Поліефіри двоосновних ароматичних кислот

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На примере ряда жесткоцепных полиэфиров рассмотрена возможность прогнозирования механических свойств полимеров на основе представлений кластерной модели структуры аморфного состояния и фрактального анализа. Показано, что экспериментальные и расчетные значения деформационно-прочностных характеристик исследованных материалов находятся в удовлетворительном соответствии.

Наведено результати досліджень стабільних тріщин у плівках аморфного поліарилатсульфону, за якими стабільну тріщину можна трактувати як самоподібний стохастичний фрактал, розмірність якого має ясний фізичний сенс - це величина, обернено пропорційна концентрації напружень біля вершин тріщин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.14

Рубрики:

Складні поліефіри

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні методи синтезу складних ароматичних поліефірів - поліарилатів. Показано переваги поліконденсаційного методу синтезу полімерів. Відзначено, що завдяки покращаному комплексу властивостей, найбільший практичний інтерес мають поліарилати на основі бісфенолів різної хімічної будови.

Рассмотрены основные методы синтеза сложных ароматических полиэфиров - полиарилатов. Показаны преимущества поликонденсационного метода синтеза полимеров. Отмечено, что благодаря улучшенному комплексу свойств, наибольший практический интерес имеют полиарилаты на основе бисфенолов различного химического строения.

The main synthesis methods of complex aromatic polyesters - polyarylates are considered. The advantages of polycondensational method of polymers synthesis have been shown. It is noted, that due to the improved complex of the properties, polyarylates based on the bisphenols of different chemical structure are of the greatest practical interest.

Реакцией 2-этил-2-гидроксиметил-1,3-пропандиола и 2,2-диметилолпропионовой кислоты синтезирован гиперразветвленный полиэфирполиол второй генерации. На его основе реакцией со стеароилхлоридом получен ряд замещенных гиперразветвленных полиэфирполиолов с регулируемым количеством алкильных групп. Установлена зависимость микрофазовой структуры данных полимеров от количества введенных алкильных групп.

Розглянуто два механізми гетерофазної поліконденсації (міжфазної й емульсійної) в синтезі ароматичних поліефірів на основі дихлорангідриду 4,4'-бензофенондикарбонової кислоти та бісфенолу A як наслідок місця знаходження реакційної зони, а також наведено деякі фізико-хімічні властивості одержаного поліарилату.

Досліджено термоокиснювальну стійкість перфторполіефірів і пластичних мастил на їх основі за допомогою методу термогравіметрії, в результаті чого визначено, що у разі термічного розкладу твердого окисника - перхлорату амонію - найвищу стійкість має дисперсійне середовище - перфторполіефір ПЕФ-240 та пластичне мастило ВНИИ НП-233. Виявлено, що доцільним є використання перфторполіефірів як таких речовин, що знижують втрату маси твердого окисника - перхлорату амонію за тривалої дії високих температур.

Проведен низкотемпературный синтез полиарилатов взаимодействием дихлорангидрида изофталевой кислоты с дифенилолпропаном в присутствии катализаторов хлористого алюминия и четыреххлористого титана. При повышенной температуре с этими катализаторами осуществлена перегруппировка Фриса и синтезированы полиарилатоксикетоны, взаимодействием которых с тетраалкоксититанатами получены гибридные органо-неорганические полимеры. Рентгеноструктурный анализ последних показал, что эти материалы микрогетерогенны и в зависимости от условий получения содержат аморфный или кристаллический диоксид титана.

Реакцией 2-этил-2-гидроксиметил-1,3-пропандиола и 2,2-диметилолпропионовой кислоты синтезирован гиперразветвленный полиэфирполиол второй генерации. На его основе взаимодействием с ангидридами дикарбоновых кислот, коричной, стеариновой кислотами и фенилизоцианатом получен ряд замещенных гиперразветвленных полиэфирполиолов с различным типом концевых функциональных групп. Установлена зависимость структуры данных полимеров от химической природы введенных заместителей.

Розглянуто наявні способи модифікації вторинного поліетилентерефталату. Описано основні хімічні реакції, що перебігають під час реакційної модифікації, та її вплив на реологічні властивості. Показано вплив технологічних параметрів твердофазної поліконденсації на зміну основних реологічних характеристик полімеру в процесі модифікації.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Г712.723 + Л713.14

Рубрики:

Деструкція полімерів

Складні поліефіри

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто багатократне перероблення вторинного модифікованого поліетилентерефталату. Показано залежність основних реологічних і механічних характеристик полімеру від кількості перероблень. Описано вплив виду перероблення на його кратність.

С помощью реакции гиперразветвленных алифатических полиэфирполиолов трех генераций с изоцианатными форполимерами синтезированы соответствующие гиперразветвленные полиэфируретаны, которые охарактеризованы с помощью методов ИК-спектроскопии, МУРР, дифференциальной сканирующей калориметрии. Показано, что введение уретановых фрагментов приводит к возникновению микрогетерогенной структуры данных гиперразветвленных полимеров.

Рассмотрена проблема переработки отходов из полиэтилентерефталата, возможность его вспенивания и создания сорбционного материала на его основе для очистки воды от органических соединений.

Изучены теплофизические свойства полиэфируретанмочевин (ПЭУМ), синтезированных взаимодействием уретановых форполимеров и аминосодержащих олигоэфиров с концевыми аминными группами при различных соотношениях исходных компонентов. Показано, что теплофизические характеристики ПЭУМ зависят от типа используемого амина и молекулярной массы аминосодержащего компонента.

Разработана компьютерная модель равновесного гликолиза ПЭТФ, сопровождаемого процессом дистилляции. Изучено влияние соотношения ПЭТФ к ДЭГ, шага отгонки, давления вакуума на ММ олигомеров и состав смеси отгона. Исследованы изменения ММ олигомеров и состава отогнанной смеси.