Виконано аналіз запропонованих математичних моделей для екстрагування олії з амарантової сировини.

Наведено результати досліджень процесу мікрофільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено основні характеристики (проникність і селективність) мікрофільтраційних мембран і залежність цих характеристик від часу у процесі концентрування розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді.

Ефірну олію кропу досліджено на якісний і кількісний покомпонентний склад. Проведено її фракціонування, у результаті чого одержано чотири фракції, які відрізнялись за складом ароматичних речовин. На основі змішування цих фракцій у певних співвідношеннях розроблено рецептуру ароматизатора "Кріп-елітаромат".

Для підвищення стійкості ефірних олій і створення натуральних ароматизаторів із заданими біологічно активними, фізико-хімічними й ароматичними властивостями використано спосіб вакуумного фракціонування. Особливістю такого фракціонування є попередні розрахунки температур і тисків, за яких ефірну олію коріандру розділено на окремі фракції. Такий спосіб дозволяє розширити асортимент натуральних ароматизаторів, які використовуються в сучасній харчовій промисловості.

Досліджено та проаналізовано механізм і кінетику екстракційного вилучення олії з насіння родини амарантових. Розроблено математичну модель екстрагування, яка адекватно описує процес за умов замкнутого періодичного процесу. Визначено кінетичні коефіцієнти, які необхідні для розрахунків процесу екстрагування за реальних умов.

Уперше встановлено хімічний склад, фізико-хімічні показники та їх зміни під час зберігання ефірних олій: нових сортів хмелю, лофанту анісового; полину лікарського, борщовика Сосновського; чорнобривців; шавлії; хвойних (туї, ялини); змієголовника Молдавського; котовника лимонного. Визначено кінетичні закономірності та раціональні технологічні режими процесу вилучення ефірних олій за методом гідродистиляції з шишок хмелю, що забезпечують збільшення одержаної їх кількості та економію енергетичних ресурсів. З'ясовано кінетичні залежності процесу екстракції шишок хмелю водою та запропоновано використання фітоекстракту з них. Уперше визначено вміст ксантогумолу в українських сортах хмелю та показано доцільність його одержання з вітчизняної сировини. Модифіковано методику визначення ксаногумолу в шишках хмелю та лупуліну з використанням гравіметричного методу аналізу.

Науково обгрунтовано доцільність застосування процесу мембранного концентрування розчинів ефірної олії м'яти перцевої у воді. Встановлено основні закономірності їх ультра- та мікрофільтрації у разі зміни параметрів процесу. Встановлено механізм і визначено періоди формування на поверхні мікрофільтраційної та динамічної мембран під час концентрування розчинів ефірної олії м'яти перцевої у воді. Розроблено теоретичну модель формування динамічної мембрани на поверхні мікрофільтраційної мембрани та запропоновано методику розрахунку її товщини залежно від зміни параметрів процесу. Науково обгрунтовано раціональні параметри мікрофільтрації розчинів ефірної олії м'яти перцевої у воді на установках непроточного та проточного типів. Вперше одержано емпіричну залежність впливу надлишкового тиску, концентрації розчину та швидкості його руху в напірному каналі на проникність мікрофільтраційної мембрани.

Досліджено механізм і кінетику екстрагування олії з насіння рослинної амарантової сировини (амаранту мітлистого, амаранту хвостатого та щириці звичайної) органічними розчинниками для різних розмірів зерна. Визначено хімічний склад одержаних олій та основні фізико-хімічні характеристики. Розроблено математичні моделі екстрагування олії з насіння амарантової сировини, розраховано кінетичні коефіцієнти, необхідні для математичного опису процесів. На основі експериментальних досліджень розроблено технологічні схеми процесу екстрагування олії за умов періодичного та безперервного процесів.

Вперше доведено ефективність імітованої дистиляції ефірнмих олій (ЕО) на препаративній газохроматографічній колонці для швидкого та маловитратного визначення оптимальних технолопчних режимів їх промислового виробництва та встановлення органолептичних властивостей фракцій ЕО. Обгрунтовано застосування чотирьох секцій твердого носія з поступовим зменшенням розміру часток та градієнт концентрації неполярної нерухомої фази під час виготовлення препаративної колонки, що дозволяє розділяти ЕО на фракції аналогічно фракційній перегонці. Удосконалено методику SIMDIS шляхом використання капілярної колонки, нового класу нерухомої фази, індексу Ковача для визначення інтервалів температури кипіння фракцій ЕО й їх компонентів.

Надано результати досліджень з екстрагування олії з насіння амаранту гібриду. Визначено, що вміст олії коливається в широких межах залежно від умов і місця вирощування амаранту. Досліджено механізм і кінетику процесу екстрагування олії з насіння амаранту гібриду розчинниками та їх сумішами. Показано, що ступінь подрібнення впливає на вихід і швидкість вилучення олії внаслідок руйнування бар'єрів на шляху вилучення цільових компонентів. Вияснено вплив природи розчинника на швидкість процесу екстрагування.

Представлено результати дослідження процесу екстракційного вилучення олії з амаранту гібрида (амарант сорту "Ультра") полярними та неполярними розчинниками та їх сумішами. Вивчено механізм та кінетику процесу екстрагування олії з подрібненого насіння амаранту гібрида. З'ясовано вплив природи розчинника на швидкість процесу екстрагування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л682.6

Рубрики:

Ефірні олії двосім’ядольних рослин

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.113 + Л682.6-1 с

Рубрики:

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Ефірні олії двосім’ядольних рослин

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для одержання ароматичних компонентів ефірних олій та їх фракцій розроблено спосіб розділення і виділення з використанням препаративної газової хроматографії. Запропоновано заповнення препаративної колонки твердим носієм неоднорідного зернення та нанесення НФ з градієнтом її концентрації до маси твердого носія. Таке рішення дозволило збільшити кількість числа теоретичних тарілок препаративної колонки та підвищити ефективність процесу розділення ефірної олії та виділення її ароматичних компонентів. Проведено розділення та виділення вузьких фракцій ефірної олії кропу з одержанням її компонентів у концентрованому або чистому вигляді.

Одержано полімерні мікрокапсули на основі синтезованого гетерофункціонального тетраполімеру як оболонкотвірний матеріал, що містять інкапсульовану лаврову ефірну олію з застосуванням розробленого екстракційно-коацерваційного методу мікрокапсулювання. Досліджено вплив параметрів процесу на кінцевий розмір мікрокапсул та ефективність інкапсулювання лаврової ефірної олії.

Плоды маклюры оранжевой богаты такими липофильными веществами как изофлавоны, фитостерины, тритерпены, фосфолипиды, токоферолы, а также содержат широкий комплекс полиненасыщенных жирных кислот. Одним из эффективных способов извлечения липофильных веществ из растительного сырья является масляная экстракция. Растительные масла являются доступными и нетоксичными для организма человека экстрагентами. Объектами исследования выступали плоды маклюры оранжевой, произрастающей в южном Казахстане, и их масляные экстракты. Для получения масляного экстракта плодов были использованы методы: мацерация, екстракция с переменным давлением, экстракция при помощи роторно-пульсационного аппарата. Разработана оптимальная технология получения масляного экстракта из плодов маклюры. Установлены оптимальные условия экстракции. Проведена качественная и количественная оценка полученных экстрактов. На основании проведенных исследований наиболее эффективным признан метод с использованием роторно-пульсационного аппарата. Отмечено, что выход биологически активних веществ при экстракции с применением этого метода составляет на 48 % больше, чем при мацерации и на 30 % больше, чем при экстракции с семенным давлением. Преимущества метода перед другими заключаются также в небольшом времени экстракции и высокой производительности. Подобраны оптимальные условия для этого метода и разработаны основные стадии технологии получения экстракта.

Зазначено, що ефірні олії широко використовують в медицині, як ароматизатори в харчовій промисловості тощо. Екстракція є найбільш поширеним методом одержання ефірних олій. Парову екстракцію можна застосовувати як до цілої рослини фенхелю (солодкого кропу) так і до наземної її частини. В літературних джерелах немає даних про ефективність різних технологічних режимів проведення парової ректифікації олії фенхелю. Досліджено параметри робити стаціонарних екстракційних установок періодичної дії. Проведено порівняльний аналіз різних енергетичних моделей здійснення парової екстракції олії фенхелю в Болгарії та Росії. Даний технологічний процес має специфіку в тому, що споживання теплової енергії, водяної пари та охолоджуючої води, має періодичний характер. Процес екстракції олії фенхелю (з зерен і бадилля) постійно контролюється датчиками, встановленими на технологічному обладнанні. Найбільш низька загальна вартість водяної пари та охолоджуючої води за умови одержання ефірної олії з бадилля фенхелю, яке піддається короткотерміновій екстракції. Це зумовлено тим, що ефірну олії легше видалити з бадилля, ніж з зерен. Порівняння стаціонарних екстракційних установок періодичної дії в Болгарії та Росії проведено для установок рівної або приблизно рівної продуктивності, але технологічні режими, які на них використовувалися, були різними. Порівняння показало, що і в Росії, і в Болгарії загальна вартість пари та охолоджуючої води, які використовуються у процесі екстракції ефірної олії фенхелю, є майже однаковою, не дивлячись на різне виконання екстракційних установок.

У процесі розроблення ароматичних композицій з ефірної олії шавлії мускатної (Salvia sclarea) для інкапсулювання гуміарабіком проведено визначення динаміки адсорбції органічних класів ароматичних речовин і розділення ефірної олії на заплановані фракції з відмінними ароматичними властивостями вакуумною ректифікацією. Для встановлення масових співвідношень фракцій у ароматичних композиціях застосовано симплекс-метод математичного моделювання.

При термической обработке и введении серы в абрикосовое масло уменьшается содержание олеиновой кислоты 65,12 - 59,56, 59,38 и 60 %. Одновременно увеличивается количество линолевой кислоты 28,68 - 30, и до 31,31 %. Понижаются также значения йодного числа 114,55 - 108; 104, и 96,87.

Визначено кількісний вміст та якісний склад ефірної олії суцвіть Tagetes patula L. nana varietes "Goldkopfen". За допомогою хромато-мас-спектрометричного методу ідентифіковано до 22-х компонентів, 8 з яких - вперше, визначено їх вміст у досліджуваній олії. Визначено фізико-хімічні показники ефірної олії, досліджено її протимікробну та п ротигрибкову активність. Ефірна олія з суцвіть Т. patula L. nana var. "Goldkopfen" виявляє виражену протимікробну та протигрибкову дію на Staphylococcus aureus (АТСС 25923), S. aureus (клін.), Klepsiella pneumonia (клін.), Staphylococcus saprophytus (клін.), Candida albicans (ATCC 885653) (клін.).