Явище електрохемілюмінесценції (ЕХЛ) успішно використовується в електрохемілюмінесцентних випромінювальних приладах для фізико-хімічного аналізу в задачах екології, хімії, біології, медицини та імунного аналізу. Кванти ЕХЛ є продуктами утворення електронно-збуджених часток у процесі гомогенних хімічних реакцій переносу електрона. Кінетика та механізми цих реакцій залежать від складу ЕХЛ-композиції, електроліту та розчинників, конфігурації ЕХЛ-комірки (об'ємна або тонкошарова), а також від прикладеного потенціалу (імпульсний або струм/напруга) тощо. Наведено математичне та числове моделювання для розв'язання задачі масоперенесення в тонкошарових безелектролітних комірках.

Явление электрохемилюминесценции (ЭХЛ) представляет собой излучение света, которое возникает в процессе электролиза сложных органических соединений и успешно применяется в ЭХЛ-излучательных устройствах. ЭХЛ применяется при физико-химическом анализе в задачах экологии, химии, биологии, медицины, в иммунном анализе. Кванты ЭХЛ являются продуктами образования электронно-возбужденных частиц в результате гомогенных химических реакций переноса электрона. Кинетика и механизм этих реакций зависят не только от состава ЭХЛ-композиции, элекролита и растворителей, но и в значительной степени от конфигурации ЭХЛ-ячейки (объемная или тонкослойная), а также от приложенного потенциала (импульсный или ток/напряжение) и т.п. Представлено математическое и численное моделирование для решения задачи переноса заряда в тонкослойных безэлектролитных ячейках.

The electrogenerated chemiluminescence (ECL) is a light-emitting phenomenon that arises during electrolysis of many organic compounds solutions and it has successful utilisation in the ECL emitting devices. On the other hand the ECL has applications in the physical and chemical analysis in ecology, chemistry, biology, medicine, immunoassays. ECL quanta are emitted by electronically excited molecules of pointed compounds products of homogeneous solution chemical electron-transfer reactions. Those reactions kinetic and mechanism depend strongly not only over ECL composition nature, electrolyte and solvents, but in great extent over ECL cell (volumetric or thin-layer) configuration, electrolysis mode (pulsed or direct current/voltage) etc. The mathematical modeling and digital simulation to solve a mass-transfer problems in thin-layer electrolyte-free cells are presented.

Викладено методику розрахунку електростатичних аксиально-симетричних полів і траєкторій заряджених частинок на сучасних ПЕОМ. Методику можна застосовувати для розрахунку та дослідження окремих електронних лінз різних конфігурацій і багатолінзових електронно-оптичних систем (ЕОС), що використовуються в електронно-променевих трубках (ЕПТ), а також для розрахунку полів і траєкторій під час розв'язання задач математичної фізики. Наведено етапи роботи з програмою на прикладі дослідження ЕОС серійної ЕПТ.

Изложена методика расчета электростатических аксиально-симметричных полей и траекторий заряженных частиц на современных ПЭВМ. Методика применима для расчета и исследования отдельных электронных линз различных конфигураций и многолинзовых электронно-оптических систем (ЭОС), используемых в электронно-лучевых трубках (ЭЛТ), а также для расчета полей и траекторий при решении задач математической физики. Приведены этапы работы с программой на примере исследования ЭОС серийной ЭЛТ.

The techniques of computer - based calculation of the electrostatic axial - symmetrical fields and the charged particles trajectories are set forth. The techniques are applicable to calculation and research both of separate electronic lenses of various configurations and multi lens electron - optical systems (EOS) used in electron - beam tubes (EBT) as well as to calculations of the fields and trajectories when solving mathematical physics problems. The stages of the work with the program are exemplified by the EOS research with the EBT.

Досліджено вплив на рівень пульсацій стрічкових електронних пучків, які формуються діодними гарматами, поперечних складових електричного поля на ділянці катода, обумовлених конструкцією катодних вузлів. Проведено експериментальні дослідження залежності амплітуди пульсацій пучків від відстані між катодом та анодом, індукції магнітного поля. На підставі отриманої інформації наведено практичні рекомендації щодо поліпшення структури пучків у пролітному просторі генераторів міліметрового діапазону.

Індекс рубрикатора НБУВ: З851.13-045

Рубрики:

Електронно-променеві трубки

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано комутації потенціального рельєфу РЕМЕТ-відиконів. Показано, що в них спостерігається істотне зростання неоднорідностей п'єдесталу за незначних його струмів. Доведено, що основний вклад у загальний шум для РЕМЕТ-відикона вносять шуми п'єдесталу.

Проанализированы коммутации потенциального рельефа РЕМЕТ-видиконов. Показано, что в них наблюдается существенный рост неоднородностей пьедестала при незначительных его токах. Показано, что основной вклад в общий шум для РЕМЕТ-видикона вносят шумы пьедестала.

Розглянуто діодну електронно-оптичну систему (ЕОС), призначену для одержання стрічкових електроних потоків з високою щільністю току. Емітером у ЕОС використано L-катод "щілинного" типу, створеного по лінії з'єднання бічних поверхонь двох різнорідніх за структурою матеріалів. Відбір емісійного току та формування електронного потоку здійснюється в неоднорідному електричному полі за розташування ЕОС у магнітному полі близькому до однорідного. Розроблено та створено конструкцію катодної системи, наведено результати експериментальних досліджень її характеристик в певному інтервалі прискорюючих напруг. Наведено висновки про можливості використання електроних потоків, сформованих ЕОС в генераторах електромагнітних коливань короткохвильової частини міліметрового діапазона довжин хвиль.

Рассмотрена диодная электронно-оптическая система (ЭОС), предназначенная для создания ленточных электронных потоков с высокой плотностью тока. В качестве эмиттера в ЭОС применен L-катод "щелевого" типа, образованный по линии соединения боковых поверхностей двух разнородных по структуре материалов. Отбор эмиссионного тока и формирование электронного потока осуществляются в неоднородном электрическом поле при расположении ЭОС в магнитном поле близком к однородному. Разработана и создана конструкция катодной системы, приведены результаты экспериментальных исследований ее характеристик в определённом интервале ускоряющих напряжений. Сделаны выводы о возможности использования электронных потоков, формируемых ЭОС в генераторах электромагнитных колебаний коротковолновой части миллиметрового диапазона длин волн.

The diode electrooptical system (EOS) is designed for high current density electron streams creation is presented. The slit L-cathode formed in the line of joint of lateral surfaces of two materials with different structure. Emission current extraction and electron stream forming occurs in inhomogeneous electric field when EOS arranges in close to uniform magnetic field. The cathode system is developed and produced; the results of experimental research of its features in the range of accelerating voltages 0.5 ( 2.5 kV are given. Conclusions about availability of the EOS formed electron streams for electromagnetic oscillators in short millimeter wavelength range are drawn

Рассмотрены особенности применения высокочастотных транзисторных преобразователей в качестве источника анодного тока электронно-лучевых пушек с подогреваемым катодом. На основе анализа электромагнитных процессов показано преимущество использования таких преобразователей по сравнению с традиционными сетевыми источниками электропитания.

Приведены результаты металлографических исследований материала рабочей поверхности катодов электронных газоразрядных пушек (ЭГП), использовавшихся для электронно-лучевого переплава. Обнаружено образование на их поверхности из-за ионной бомбардировки глубокоэрозированной пленки из тугоплавких окислов и интерметаллидов, через которые на поверхность просачивается жидкий алюминий. Ионно-электронная эмиссия пленки значительно хуже, чем у чистого алюминия. Это приводит к уменьшению тока электронного пучка, снижению к.п.д. пушки, увеличению температуры катода и выходу пушки из строя. Для увеличения срока службы ЭГП рекомендуется использовать в качестве материала катода чистый алюминий без примесей, способствующих образованию интерметаллидов; технологический процесс вести в атмосфере водорода, способствующего восстановлению окислов; обеспечивать хорошее принудительное охлаждение катода.

Індекс рубрикатора НБУВ: З851.13

Рубрики:

Електронно-променеві трубки

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто процеси у вихідних колах джерел електроживлення потужної електронно-променевої гармати під час їх з'єднання відрізком довгої лінії та виникненні періодичних пробоїв між електродами гармати. Показано, що параметри лінії зв'язку та вихідних кіл джерела істотно впливають на характер процесів. Запропоновано заходи щодо поліпшення характеру процесів у колі живлення та контурі заземлення.

  Скачати повний текст

Розроблено принципи створення оптоелектронних елементів засобів відображення інформації на базі тонкоплівкових електролюмінісцентних структур (ТПЕЛС) типу метал-діелектрик-напівпровідник-діелектрик-метал з підвищеними показниками та покращеними надійністю й ергономічністю. Запропоновано методики дослідження та засоби створення діелектричних і напівпровідникових шарів різного складу. Досліджено залежність світлотехнічних та електрофізичних параметрів від складу матеріалів та умов експлуатації ТПЕЛС. Описано модель фізичного процесу генерації носіїв заряду.

Досліджено характеристики тепловізорів (ТВ) та приймачів випромінювання, які в них використовуються. Доведено, що для підвищення просторової та температурної роздільної здатності ТВ необхідно використовувати приймачі випромінювання, що мають високу питому здатність виявлення, малі розміри чутливого елемента та невелику постійну часу. Розроблено математичну модель формування сигналу в піровідиконі (ПВ), на базі якої одержано аналітичні вирази для просторово-часового імпульсного відгуку та потенціалу мішені. Проведено узгодження основних конструктивних параметрів та режимів роботи ПВ з метою одержання максимального вихідного сигналу. Запропоновано систему параметрів та характеристик для атестації ПВ.

На основі проведеного комплексу фізико-технологічних досліджень розроблено конструкції та технології виготовлення більше 30-ти типів електролюмінесцентних монохромних і повно кольорових випромінювачів, індикаторів і матричних екранів з можливістю роботи в телевізійному режимі. Для досягнення цих результатів розроблено технології одержання високояскравих тонкоплівкових катодо- й електролюмінофорів червоного, зеленого, синє-блакитного та білого кольорів світіння. Описано розроблені хімічні (MOCVD, CVD, плазмохімічна) технології одержання плівок і структур індикаторів, технології одержання нанорозмірних (20 ? 60 нм) порошків окислів металів, технологія безвакуумного легування люмінесцентних плівок, високотемпературної термообробки. Запропоновано методики моделювання процесів електролюмінесценції рідкоземельних іонів у широкозонних матрицях на основі квантовохімічного методу багатоелектронних оболонок у кластерному наближенні, контролю якості плівок і структур індикаторів, прогнозування раптових відмов. Досліджено вплив на характеристики структури індикаторів термообробок, інфрачервоного й ультразвукового опромінення. Розроблено порошкові, плівково-порошкові та плівкові електролюмінесцентні індикатори, в тому числі, прозорі та плетені.

  Скачати повний текст

Викладено основи побудови сканувальних телевізійних оптичних мікроскопів (СТОМ) з використанням для освітлення досліджуваного мікрооб'єкта електронно-променевої трубки (ЕПТ) надвисокої роздільної здатності. Проаналізовано особливості СТОМ в контексті малотривалого освітлення живих мікроорганізмів внаслідок гнучкості керування растром, що забезпечує формування зображення фрагмента досліджуваного мікрооб'єкта у збільшеному масштабі без втрати роздільної здатності за великої глибини різкості. Особливу увагу приділено питанням формування сканувального растра різних розмірів у довільному місці екрана ЕПТ, повного відеосигналу та побудови мікроскопа відповідно до його призначення, а також застосування в різних галузях науки та техніки.

Раскрыты проблемы создания пленочных и комбинированных электролюминесцентных индикаторов (ЭЛИ) высокой надежности и не требующих сложных специальных условий производства. Рассмотрены особености развития и становления плоских устройств отображения информации. Уделено внимание технологии создания ЭЛИ с керамическим диэлектриком, влиянию термических обработок и дополнительных диэлектрических слоев на их характеристики. Предложены методы обработки керамики, а также методы создания матричных ЭЛИ без использования процессов фотолитографии.

Рассмотрена методика моделирования технологических источников электронов высоковольтного тлеющего разряда, основанная на использовании математических функций и средств моделирования системы MatLab. Расчет распределения потенциала выполнен методом интегральных уравнений, а расчет пространственного заряда - методом трубок тока. Для расчета положения и формы границы анодной плазмы использованы упрощенные аналитические соотношения, основанные на аппроксимации экспериментальных данных. Для анализа фотографий разрядного промежутка применены современные методы компьютерной обработки изображений. Рассмотрена методика моделирования процесса транспортировки короткофокусного электронного пучка из низкого в высокий вакуум в эквипотенциальном канале. Разработанная система представляет интерес для проектировщиков электронно-лучевого технологического оборудования.

Рассмотрены переходные процессы, возникающие в выходных цепях высоковольтного источника питания, подключенного отрезком линии к электронно-лучевой пушке. Показано, что параметры выходных цепей источника питания, линии соединения и длительности пробоев существенно влияют на характер переходных процессов. Предложены меры по защите выпрямительных диодов и улучшению характера переходных процессов в цепи питания электронно-лучевой пушки.

На основе анализа уравнений вакуумной техники получены аналитические соотношения для расчета проводимости дозирующего узла электромагнитного натекателя, который используется в системах управления током разряда газоразрядных электронных пушек. Полученные расчетные данные достаточно хорошо согласуются с экспериментальными характеристиками натекателя.