На прикладах Кунгурського лісостепу (Передуралля) та Прут-Дністровської лісостепової рівнини дається характеристика структури закарстованих ландшафтів. За допомогою якісного аналізу, картометричного і порівняльного методів розкриваються її особливості та загальні закономірності будови, функціонування і розвитку закарстованих ландшафтів. Ілюструється картами ландшафтів і графічними моделями їх просторової структури.

На прикладі Карпатського регіону України розглянута проблема техногенного сульфатного карсту. Комплексно проаналізовані умови і фактори розвитку сульфатного карсту, методи оцінки і прогнозування карстової небезпеки, морфологічні особливості карстових форм, гідрогеологічні умови і їх техногенні зміни, гідрохімічні параметри динаміки карстового процесу та методи протикарстового захисту. В якості еталонної ділянки досліджена територія затопленого Розвадівського кар'єру, в межах якого був оцінений механізм розвитку карстового процесу. Проведені дослідження та аналіз матеріалів попередніх років дозволили виконати районування території за ступенем карстонебезпечності в умовах його техногенної активізації та розробити комплекс оптимальних завдань по інженерно-геологічній оцінці території техногенно активізованого сульфатного карсту. Результати виконаних досліджень доцільно використати для територій техногенно обумовленої активізації карстового процесу з метою вивчення закономірностей його розвитку та розробки заходів по інженерному захисту процесонебезпечних територій. В роботі проаналізовано досвід реалізації методологічних, методичних та інженерних рішень на прикладі Язівського кар'єру сірки у Передкарпатті.

На підставі узагальнення результатів польових камеральних, аналітичних, досліджень у межах науково-дослідних тем і проектів Інституту геологічних наук НАН України та Дослідного підприємства даного інституту, Комісії з гідроекології карсту та спалеогенезу Міжнародного спелеологічного Союзу та кафедри гідрології визначено умови взаємодії термодинамічних розрахунків системи вода - сульфатні породи, здійснено моделювання інтенсивності розчинення гіпсів. Розглянуто вплив карсту на водний стік, а також хімічних речовин у верхній частині басейну Дністра, наведено розрахунок частки підземного стоку, що проходить крізь товщу закарстованих сульфатних порід. Наведено методи вивчення агресивних властивостей природних вод щодо сульфатних порід та активності карстового процесу.

Зазначено, що новий варіант карстологічного районування території України обумовлений необхідністю деталізації таксонів, що виділені раніше, а також уточнення їх кордонів. Проаналізовано найвідоміші схеми карстологічного районування. Обгрунтовано вибір способу районування та показників для виділення таксонів різних рангів. До таксономічного ряду введено два ранги: підрайон і ділянка. Наведено нову, детальнішу схематичну карту та повний список таксонів.

Отмечено, что новый вариант карстологического районирования территории Украины обусловлен необходимостью детализации ранее выделенных таксонов, а также уточнения их границ. Проанализированы наиболее известные схемы карстологического районирования. Обоснован выбор способа районирования и показателей для выделения таксонов разных рангов. В таксономический ряд введены два ранга: подрайон и участок. Приведена новая, более детальная схематическая карта и полный список таксонов.

The new version of the territory of Ukraine has been caused by the necessity of earlier separated taxons detailed elaboration and also of their borders closer definition. In the article the most known designs of the karstological zonation are analyzed. The selection of the zonation method and indices for different ranks taxons separation is substantiated. Two ranks are introduced into the taxonomie series, they are: the sub region and the participation. The new, more detailed sketch map and the full lest of taxons are given.

Установлено, что для предотвращения негативных проявлений техногенного карста необходимо наличие широкого спектра разнообразной информации, позволяющей понять реальную картину процессов, происходящих на территории, состоящей из карстующихся пород. Рассмотрены два основных направления изучения техногенного карста, касающиеся сведений о составе работ аналитического и обобщающего характера, а также способов практических исследований. Работы первого направления предполагают анализ фактических техногенных проявлений в разнотипном карсте и использование теоретических разработок. Обоснована необходимость проведения практических исследований на региональном, локальном и объектовом уровнях. Разработаны рекомендации по усовершенствованию карстологического мониторинга.

З'ясовано, що для запобігання негативним проявам техногенного карсту необхідна наявність широкого спектра різноманітної інформації, що дозволяє зрозуміти реальну картину процесів, які відбуваються на території, складеній породами, що карстуються. Розглянуто два основні напрями вивчення техногенного карсту, а також відомості про склад робіт аналітичного й узагальненого характеру та способи практичних досліджень. У роботах першого напряму передбачено проведення аналізу фактичних техногенних проявів у різнотиповому карсті й використання теоретичних розробок. Обгрунтовано необхідність проведення практичних досліджень на регіональному, локальному й об'єктовому рівнях. Розроблено рекомендації щодо удосконалення карстологічного моніторингу.

In order to avoid the negative displays of tekcnogenous karst, the presence of wide spectrum of various information, allowing to understand the real picture of processes, that are going on the territory, built by rock, undergoing the karsting process. Two basic directions of study of technogenous karst is needed concerning information about composition of works of analytical and summarizing character, and methods of practical researches are presented in the article. Works of the first direction suppose the analysis of actual technogenous manifestations in karst of various type and the use of theoretical developments. Practical researches are carried out at regional, local and objective levels. Some considerations on the karstological monitoring have been adduced.

Зазначено, що геопатогенні та геодеструктивні зони карстового походження - один з важливих компонентів екологічного стану довкілля, ігнорування якого інколи призводить до повного спотворення характеристики дійсних умов безпеки для проживання людей. Особливо важливо враховувати цей чинник під час виконання містобудівних, архітектурних і будівельних робіт. У цьому аспекті вперше розроблено методичні засади та на їх підставі виконано регіональне районування території за ступенем геопатогенного та геодеструктивного ризиків, зумовлених карстовими процесами.

Отмечено, что геопатогенные и геодеструктивные зоны карстового происхождения представляют один из существенных компонентов экологического состояния окружающей среды, игнорирование которого может привести к полному искажению характеристик истинных условий обитания людей. Особенно важно учитывать этот фактор при осуществлении градостроительных, архитектурных и строительных работ. В этом аспекте впервые разработаны методические основы и на их базе осуществлено региональное районирование по степени геопатогенного и геодеструктивного риска, обусловленного карстовыми процессами.

Geopathogenic and geodestructive zones of karst origin represent one of essential components of an ecological condition of an environment. Its ignoring leads to full distortion of characteristics of true conditions of dwelling of people. It is especially important to consider this factor at realization town-planning, architectural and civil work. In this aspect methodical bases for the first time are developed and on their base regional division into districts on a degree of the geopathogenic and geodestructive risk caused by karst processes is carried out. Work has also concrete economic application.

Изложены основные теоретико-методологические положения и концептуальные подходы для разработки теории карстового геоморфогенеза. Даны представления о карстовом процессе, а также карстовом рельефе и его классификации. Генетическую основу карстового рельефообразования составляют явления коррозии и хемогенной седиментации растворимых в воде горных пород.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.122.2

Рубрики:

Карстовий рельєф

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована кинетика растворения мела в растворителях разного состава при разных температурах. Показано влияние основных параметров процесса на механизм растворения. Подобрано кинетическое уравнение и определена константа скорости растворения для условий развития техногенного карста в меломергельных породах маастрихта в зоне влияния накопителей промышленных стоков производства кальцинированной соды.

Розглянуто проблеми та результати геофізичних досліджень під час вивчення природно-техногенного карсту на родовищах калійної солі в Передкарпатті. Зроблено висновки про причини та наслідки зв'язку карста з аварійними ситуаціями. Запропоновано методику геофізичного дослідження карсту.

Досліджено закономірності розвитку карстових процесів з урахуванням впливу ініціювальних факторів. Розроблено геоінформаційну систему просторово-часового прогнозу поверхневих карстопроявів, яку можна використовувати для забезпечення надійної експлуатації трубопроводів.

Розглянуто Придністровський карстовий район, що характеризується найбільшими у світі печерами сульфатного карсту, що порушують геологічне середовище і геоморфосферу. Їх морфологія, походження та туристичне використання має велике значення для соціально-економічного розвитку Тернопільщини.

Вперше детально охарактеризовано геоморфологію сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя. На підставі вивчення умов і чинників формування та розвитку карстового рельєфу, а також морфометричних і морфографічних особливостей поверхневих підземних карстових форм складено оригінальні схеми класифікації карстових утворень. Встановлено причини та закономірності виникнення, поширення та розвитку сульфатного карсту. Деталізовано карстологічну регіоналізацію території межиріччя, встановлено ступінь її закарстованості. Визначено й охарактеризовано основні епохи сульфатного карстоутворення. З урахуванням морфологічних особливостей карстових утворень розроблено вікові класифікації поверхневих і підземних форм. Вперше виявлено вплив сейсмічних процесів на формування та розвиток карстових утворень. Визначено основні тенденції зміни карстового рельєфу під впливом природних і антропогенних чинників, наведено оцінку геоекологічного стану карстових районів.

Уперше за єдиною методикою систематизовано дані та проведено карстово-геоморфологічні дослідження у великому регіоні - Кримсько-Кавказькій карстовій країні, що дало змогу встановити регіональні відмінності карстогенезу в її межах. Обгрунтовано сучасне уявлення про геоморфологію карсту як вчення про карстовий морфогенез, що має власне об'єкт дослідження, предмет, методи вивчення, та визначено місце у системі наукових напрямів геоморфології. Розроблено теоретичні засади та проведено карстолого-геоморфологічне районування Кримсько-Кавказької карстової країни, визначено парагенетичні параметри їх взаємодії, розроблено відповідні класифікацію карстових форм, типологію даного рельєфу, систематизовано четвертинні відклади карстових масивів. Запропоновано та застосовано в карстових дослідженнях ліхенометричний, палеосейсмокарстологічний і порівняльно-картографічний методи, введено новий розрахунковий показник - об'ємний модуль конденсаційного стоку. За результатами теоретичних розрахунків виявлено основні гідрохімічні ситуації карстового геоморфогенезу, обгрунтовано шляхи та методи геоморфологічних кореляцій, застосування вікових датувань рельєфу в карстових областях, виявлено основні еволюційні етапи та періоди розвитку карсту регіону. Удосконалено методики гідрологічних, гідрогеологічних і водобалансових вишукувань. Для окремих досліджених районів Криму та Кавказу розраховано водний баланс, показник конденсаційного стоку, величини хімічної (карстової) денудації. Розроблено "Типове положення про карстово-спелеологічні національні природні парки".

Досліджено вплив карсту в міоценових гіпсо-ангідритових відкладах на хімічний склад природних вод у Західному регіоні України. Вивчено інтенсивність розчинення гіпсоангідритових порід. Висвітлено закономірності та величину інтенсивності розчинення сульфатних порід за різних умов взаємодії води з породою. Створено комп'ютерну базу гідрохімічної та карстологічної інформації "Гіпсовий карст Західної України". Проаналізовано різнопланову карстологічну, гідролого-гідрохімічну та гідроекологічну інформацію, наведено результати аналізу. Оцінено вплив сульфатного карсту на водний стік та стік хімічних речовин річок верхньої частини басейну р.Дністер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д471.5 + Д823.122.2

Рубрики:

Карстові води

Карстовий рельєф

Шифр НБУВ: Ж14253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано детальну характеристику поверхневих карстових форм масиву Орта-Сирт у Кримських горах. Увагу приділено морфометричним характеристикам поверхневих карстових форм: діаметр, об'єм, глибина, щільність та площа. На основі кожного показника створено карту. Загалом зроблено та проаналізовано п'ять карт. Встановлено, що масив Орта-Сирт має два гіпсометричні рівні, найбільш закарстованим є верхній рівень. Найглибші карстові лійки приурочені до зони розлому чи тріщини, максимальна закарстованість спостерігається у центральній частині масиву. Ці дані є цінним джерелом інформації про умови розвитку поверхневих карстових форм рельєфу.

Запропоновано оптимальний комплекс геофізичних методів (ПІЕМПЗ, ВЕЗ, ПЕП) для визначення нестійкої зони, пов'язаної з розвитком карсту в прибортовій частині кар'єру. Наведено результати інтерпретації на підставі комплексного підрахунку з використанням інтегрованого параметру - функції комплексного показника (ФКП), яка узгоджується з критерієм імовірності розвитку карсту.

Розкрито проблему довгострокового регіонального просторово-часового прогнозу розвитку карстопровальних явищ. Надано характеристику поверхневих карстових процесів, розглянуто ураженість карстовими процесами території України. Встановлено, що прогнозування карстопровальних процесів слід здійснювати з урахуванням комплексного впливу просторових і часових карстоініціюючих факторів. Визначено методи просторового прогнозу екзогенних геологічних процесів. Розглянуто проблеми прогнозування розвитку карсту. Проведено обгрунтування часових факторів розвитку карстопровальних явищ.

Предложена принципиально новая трактовка природы карста Предгорного Крыма и его роли в региональном геоморфогенезе. На основе комплексных исследований, включающих современные изотопные и геохимические методы, доказано гипогенное происхождение карстовых полостей в регионе, а также показана их контролирующуя роль в последующем расчленении моноклинали Предгорья и формировании куэстового и останцового рельефа региона. Отмечено, что раскрытие пластовой структуры Предгорья происходит преимущественно по субвертикальным сквозьформационным трещинно-карстовым каналам, что обуславливает обособление останцовых и полуостанцовых массивов куэст, вертикальных обрывов, а также обширное экспонирование морфологии стен и полостного обрамления таких каналов в обрывах. Выявлено наличие изменений изотопного состава углерода и кислорода пород в пристеночной зоне карстовых полостей, сформированной под воздействием гипогенных флюидов. На основании абсолютных датировок кальцитовых пещерных отложений разных генераций (по уран-ториевым соотношениям) определено время формирования куэсты Внутренней гряды, которое оказалось значительно моложе, чем это представлялось ранее. Доказано, что широкое развитие гипогенного карста в недавнем геологическом прошлом явилось главной предпосылкой геоморфологического своеобразия Предгорного Крыма.