Представлены предварительные результаты совместного российско-украинского эксперимента по выявлению влияния пленок на морской поверхности на турбулентность в приводном слое атмосферы. Эксперимент был проведен в октябре 2009 г. с океанографической платформы Морского гидрофизического института НАН Украины. Показано, что пленочный слик с характерным горизонтальным масштабом в сотни метров вызывает уменьшение аэродинамической шероховатости морской поверхности, сопровождающееся увеличением скорости ветра на фиксированном горизонте. Также обнаружено, что слик влияет на турбулентность приводного слоя атмосферы, приводя к возмущениям высокочастотных интервалов спектров турбулентных флуктуаций скорости, температуры, концентраций водяного пара и углекислого газа.

Изучена структура приводного слоя атмосферы после резкого изменения характеристик поверхности в прибрежной зоне Черного моря. Для анализа использовались данные измерений характеристик турбулентности в слое 1 - 21 м над поверхностью моря и ветровых волн на разгоне около 1 км при ветре с берега, имеющего горный рельеф. Показано, что профили средней скорости ветра и интенсивность турбулентности существенно отличаются от характеристик пограничного слоя, типичного для условий открытого моря или прибрежных зон с ровным рельефом береговой линии. Экспериментальные данные позволяют оценить развитие внутреннего пограничного слоя, адаптированного к морской поверхности. Высота этого слоя определяется точкой перегиба профиля скорости и изменяется в пределах 1/300 - 1/150 от расстояния до берега. В случае берегового бриза воздушный поток подобен струйному течению устойчиво стратифицированного холодного воздуха над теплым морем с максимумом скорости на высоте около 6 м. При умеренном и сильном ветре высота внутреннего пограничного слоя увеличивается от 2 до 6 м с ростом интенсивности турбулентности независимо от скорости ветра и локальной стратификации над морем. Полученные оценки более чем на порядок меньше традиционных представлений о высоте внутреннего пограничного слоя (~ 1/10 от разгона), основанных только на изменении шероховатости поверхности между сушей и морем.

Рассмотрена изменчивость теплового баланса поверхности Земли и его составляющих на различных временных масштабах по данным реанализа NCEP/NCAR за период 1950 - 2001 гг.

Рассмотрены изменения составляющих теплового баланса поверхности Земли, температуры воздуха и атмосферного давления при смене отрицательной фазы Тихоокеанской декадной осцилляции на положительную по данным реанализа NCEP/NCAR за период 1948 - 2004 гг.

Встановлено, що просторово-часовий контроль даних спостережень для перевірки достовірності температури грунту на глибинах із застосуванням апроксимації профілю середніх місячних значень температури грунту за допомогою полінома другого порядку не завжди достатньо ефективний, особливо у перехідні місяці, коли з'являється велика кількость нев'язок, що перевищують критерій достовірності, які під час критичного контролю не підтверджуються. Ця методика в деяких випадках може спричинити хибні висновки також за умови встановлення літнього чи зимового типу розподілу температури грунту на глибинах. Однією з причин цього є те, що коефіцієнти полінома другого порядку для отримання апроксимованих значень температури грунту на глибинах були розраховані з використанням даних, отриманих до 1984 р. Враховуючи результати порівняння фактичних профілів температури з апроксимованими значеннями та багаторічними даними, пропонується під час критичного контролю температури грунту на глибинах використовувати середні багаторічні дані температури за останні 10 років та профілі температури станцій-аналогів. Під час доопрацювання програми просторово-часового контролю рекомендовано, крім одержання таблиць нев'язок, градієнтів і виправлених значень температури грунту, передбачити обов'язкову побудову багаторічних місячних профілів температури грунту на глибинах та створення карт територіального розподілу температури грунту на різних глибинах. Також бажано перерахувати коефіцієнти полінома другого порядку для розрахунку апроксимованих значень температури грунту з використанням більш сучасних даних.