Описано вимоги щодо геодезично-картографічної основи грунтових карт, генетичні, геоекологічні та агрономічні властивості грунту як компонента ландшафту, об'єкта картографування та господарювання. Окремі розділи присвячено характеристиці аерокосмічних і комп'ютерних технологій, які застосовуються в процесі грунтового знімання, а також розгляду особливостей різноцільового картографування грунтів - для потреб земельного (грунтового) кадастру, землевпорядкування, контурно-меліоративної організації території, осушення та зрошення земель, в агролісомеліоративних, лісотипологічних, рекультиваційних, садпроектних та інших розробках. Відображено палеоландшафтні реконструкції та моделі сучасного екологізованого землекористування за поліваріантних умов господарювання та різних форм власності на землю.

Рассмотрена зависимость процессов эрозии от крутизны склонов для территории Киевской области. Обоснованы принципы построения карты крутизны склонов для определения эрозионной опасности сельскохозяйственных земель. Представлено зонирование сельскохозяйственных земель тестовых участков на основе определения эрозионного потенциала рельефа.

Розглянуто наукову базу розвитку системи і технологій навігаційного, картографічного та гідрографічного забезпечення мореплавства. Висвітлено стан та перспективи виробництва морських карт, наявність потужної поліграфічної бази.

Исследованы основные факторы и закономерности почвообразования на территории заповедника, выделены типы почв, дана их характеристика с учетом эдафических условий. Составлена карта почв заповедника.

Мета дослідження - розроблення методології практичного застосування ландшафтно-екологічного підходу до оптимізації функціонування природоохоронних установ урбанізованого середовища. Обгрунтовано проведення ландшафтознавчого аналізу території як одного з основних етапів упровадження методології на практиці. На прикладі території регіонального ландшафтного парку "Лиса гора" опрацьовано методику середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів. Висвітлено теоретичні та методичні основи ландшафтознавчого аналізу території. Досліджено структурно-геоморфологічні особливості урочища Лиса гора і створено його гіпсометричну карту. Здійснено ландшафтознавчий аналіз та укладено середньомасштабну цифрову ландшафтну карту репрезентативної території як один з етапів упровадження методології на практиці. Наукова новизна виконаного дослідження полягає в опрацюванні теоретичних і методологічних засад застосування ландшафтно-екологічного підходу до оптимізації функціонування природоохоронних територій в урбанізованому оточенні.

Висвітлено поетапний процес побудови національної карти запасів органічного вуглецю, створеної за сприяння Глобального грунтового партнерства (ГГП) відповідно до вимог Угоди між організацією з продовольства і сільського господарства при Організації Об'єднаних Націй (ФАО) та ННЦ "ІГА імені О. Н. Соколовського". Детально описано методику збирання та обробки даних, підготовки допоміжних растрових шарів і просторового моделювання відповідно до цифрової методології картографування грунтів. Дані, репрезентативні для представлення різноманітності грунтового покриву країни на карті, зібрано з 16 дослідних і наукових установ. Екологічні складові, які використано для просторового моделювання, охоплювали більшість чинників, що впливають на розподіл вуглецю: тип грунту, материнська порода, рельєф, клімат, біомаса і тип землекористування. Для поліпшення прогнозування використано супутникові знімки високої роздільної здатності в інфрачервоному спектрі. Моделювання розподілу SOC виконано з використанням методу Random Forest, що надало змогу створити карту з допустимою похибкою для обраної методології. Представлено першу національну карту запасів грунтового органічного вуглецю у верхньому 0 - 30 см шарі грунту з високою роздільною здатністю (1 км х 1 км), яку було інтегровано в Глобальну карту грунтового органічного вуглецю (GSOC).

Мета роботи - дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об'єктом цього дослідження є річка Дністер та його ліві і праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, увагу приділено геологічним структурам у районі, де протікає р. Дністер та її притоки. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, виконано моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, грунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використовувались: топографічні карти в масштабах 1:100 000 і 1:75 000 (австрійський період - 1886 р., 1910 р., польський період - 1930 р., радянський період - 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) і Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і грунтова карта масштабу 1: 200 000. Це надає можливість говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур - Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий та ін.), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища мають значний вплив в гирлі р. Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: р. Лімниця - 500 м, р. Бистриця - 580 м, р. Стрий - 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони є сильно звивистими, але набагато стійкішими в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок - 300 - 380 м. Наукова новизна. Дослідження включає вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток р. Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовуються для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися при вирішенні завдань, пов'язаних із русловими процесами річки, а саме: розробка та будівництво гідротехнічних споруд, проектування мереж електропередачі при перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель і встановлення кордону вздовж річок.

Мета роботи - визначення та порівняння різниць між виміряними величинами загального вмісту електронів (ТЕС) та відповідними значеннями ТЕС, отриманими за даними глобальних іоносферних карт (GIM) у різні періоди сонячної активності. Використано дані загального вмісту електронів (ТЕС) і дані глобальних іоносферних карт (GIM) для станції SULP, а також для кращої наочності взято дані з сайта Ionolab, де по суті використано вузлові значення TEC із тих самих глобальних іоносферних карт (GIM). Суть досліджень полягала у порівнянні значень (ТЕС), отриманих двома вищевказаними методами в різні періоди сонячної активності (висока сонячна активність - дані за 2013 р., низька сонячна активність - 2018 р.). Визначено, що різниці (ТЕС) за малої сонячної активності здебільшого є від'ємними і сягають ~ 8 ТЕСU, а за піка сонячної активності як виміряні, так і модельні значення ТЕС переважно є однаковими та коливаються в межах від 0,3 до 6,8 ТЕСU. Наукова новизна. Отримано та наведено варіації значень загального вмісту електронів ТЕС для станції SULP на різні періоди прояву сонячної активності та встановлено, що за низької сонячної активності виміряні величини ТЕС переважають модельні значення більш як на 20 % і не перевищують ~ 6 ТЕСU, а за високої сонячної активності як модельні, так і виміряні значення практично є однаковими та приблизно коливаються в межах від 4 до 31 ТЕСU. Практична значущість. Отримані результати можна використати для побудови регіональних карт та швидкостей і напрямку руху іоносферних плям, вирішення деяких завдань для певного регіону.

Окреслено актуальність проблеми картографування селів у гірських регіонах. Охарактеризовані показники сельової активності та способи їх відображення, які доцільно використовувати при укладанні карт сельової тематики. Проаналізовані основні цілі використання цих карт різного масштабу. З'ясовано роль аеровізуальних спостережень, дешифрування аерофотознімків та використання космічних знімків при картографуванні селів. Звернуто увагу на важливість та доцільність використання картографічних даних про сельову активність при плануванні і реалізації комплексу протисельових заходів. Відображено головні види протисельових заходів з урахуванням способу вирішення завдань боротьби із сельовою загрозою, напрямків заходів та сфер їх застосування. Обгрунтовано важливість розробки та будівництва протисельових гідротехнічних споруд різного призначення на сельонебезпечних ділянках. Встановлено доцільність використання новітніх геоінформаційних технологій та створення автоматизованих інформаційно-аналітичних систем і прогнозно-моделюючих комплексів для оптимізації управління сельовою небезпекою.

Мета роботи - висвітлити питання візуалізації та моделювання комплексних об'єктів природно-заповідного фонду, організації графічно-атрибутивних баз даних (ГА БД), дослідження методики створення довідкової ГІС Стрийського парку у Львові засобами ArcGIS. Методикою передбачено виконання певних польових і камеральних робіт із залученням картографічних матеріалів, даних дистанційного зондування та описової інформації. Для досягнення мети проекту використано аналітично-прикладний комплекс ГІС, який надає змогу здійснити опрацювання геоданих, візуалізацію та моделювання гепросторових об'єктів на основі інтегрованої ГА БД. Виконано прив'язку топографічного плану, растрово-векторне перетворення об'єктів різної локалізації - точкових, лінійних і полігональних, застосовано принципи класифікації, кодування об'єктів і пошарової організації даних, а також структурування та зберігання атрибутивної інформації за допомогою таблиць. Об'єктно-орієнтований метод у ГІС уможливлює вибір і пошук необхідних об'єктів за цифровою моделлю місцевості та визначення топологічних взаємозв'язків між ними. Відповідно до поставленого завдання, розроблено технологічну схему створення довідково-інформаційної системи Стрийського парку з використанням програмних модулів ArcGIS. З урахуванням функціональних можливостей настільної ГІС ArcGIS виконано збирання даних картометричним методом, створено дво- та тривимірну цифрові моделі парку з відображенням туристично привабливих об'єктів природного та історичного значення. Для моделювання об'єктів використано бібліотеку тривимірних умовних символів. Ураховуючи складність паркового ландшафту, в програмних модулях АгсМар та ArcScene побудовано 2D і 3D гіпсометричні цифрові моделі рельєфу, які істотно підвищують ефективність довідкової ГІС Стрийського парку. Організовано табличну БД паркових об'єктів, яка містить як атрибутивну, так і графічну інформацію про об'єкти парку у вигляді фотознімків і відеофайлів, одержаних у результаті наземного цифрового знімання та тривимірного моделювання пам'ятників у програмі ReCap360. Запропоновано методику та технологічну схему створення довідково-інформаційної ГІС для таких об'єктів садово-паркового мистецтва, як парки, сквери, лісопарки, які містять велику кількість цінних природних та історичних пам'яток, розташованих на горбистому рельєфі. Вперше на прикладі Стрийського парку у Львові створено таку довідкову інформаційну паркову систему, яка може відігравати велику роль у природоохоронній сфері для обліку та збереження паркових об'єктів, а також використовуватись з науково-пізнавальною метою у туристичній та освітніх галузях.