Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення валентності дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" англійської та української мов. Розроблено методику зіставлення валентнісних відношень англійських та українських дієслів "чуттєвої сфери". Визначено інваріантні властивості дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" у неблизькоспоріднених мовах. Зіставлено прототипічні структури дієслів тематичної групи в англійській та українській мовах. Охарактеризовано варіантні властивості аналізованих дієслів в англійському та українському художньому мовленні. Визначено контрастивні особливості валентністної потужності дієслів "чуттєвої сфери" в англійській та українській мовах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано статус бажальної модальності як самостійного типу ірреальної модальності, відмежовано її від спонукальної модальності. Визначено набір різнорівневих засобів вербалізації бажальної модальності в українській мові. З'ясовано умови їх використання в односкладних інфінітивних, називних і двоскладних реченнях. Встановлено специфіку вживання часток у ролі маркерів бажальної модальності в еліптичних реченнях. Охарактеризовано засоби оптативності, ужиті як опорні предикатні компоненти в головній частині складнопідрядного речення з підрядною з'ясувальною частиною.

  Скачати повний текст

Вперше в україністиці здійснено опис морфологічної системи окремої української говірки на базі розробленої методики її дослідження на підставі свідчень діалектних текстів. Обгрунтовано принцип системності у вивченні граматики українських діалектів, розкрито функціональний і комунікативний аспекти її аналізу. Висвітлено можливості застосування інваріантної моделі-матриці для опису всіх частин мови говірки. Проаналізовано функціонування лексико-граматичних розрядів і граматичних категорій у межах частин мови. Встановлено центральні та периферійні морфологічні явища у діалектній системі на основі частотності їх уживання. Виявлено функціональну лакунарність як особливий маркер діалектної словозміни й охарактеризовано її типи. Створено модель опису морфологічного рівня діалектів, яка може бути використана у дослідженні інших українських говірок межиріччя Дністра та Дунаю. Встановлено, що граматичну систему наддунайської говірки визначає історичний розвиток української мови, а не вплив сусідніх говірок. Упорядковано діалектну текстотеку, що є джерелом подальшого дослідження інших мовних рівнів говірки с. Шевченкове Кілійського району Одеської області.

  Скачати повний текст

На матеріалі відприкметникових словотвірних гнізд української мови досліджено особливості функціонування морфонологічних моделей. Виділено основні морфологічні одиниці деад'єктивного словотворення: морфонема, субморфема, морфонологічна позиція, морфонологічна трансформація. З'ясовано морфонологічно важливі ознаки ад'єктивних коренів та афіксів, що беруть участь у відприкметниковому словотворенні. Простежено роль морфонологічного чинника в структурі похідних лексем. Визначено три морфонологічні класи словотвірних гнізд з морфонологічно тотожними вершинами. Встановлено загальну морфонологічну структуру деад'єктивів шляхом виділення функціональних морфонологічних моделей на кожному ступені похідності.

  Скачати повний текст

Досліджено історію вивчення питання родової диференціації іменників на позначення осіб. Здійснено комплексний аналіз родової диференціації нових іменників на позначення осіб. З'ясовано, що на сучасному етапі найпродуктивнішим засобом родозої диференціації є афіксація. Розглянуто всі афікси, за допомогою яких здійснюється родова диференціація нових іменників на позначення осіб та з'ясовано їх прдуктивність. Визначено лексичний й аналітичний способи родової диференціації іменників на позначення осіб. Встановлено групи іменників, у яких родова диференціація відбувається лексичним та аналітичним способами.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості реалізації текстових категорій прономінативними засобами у сучасній українській літературній мові. Розкрито сутність поняття текстової категорії, визначено її основні типи. Систематизовано референційні та семантичні параметри займенників. Охарактеризовано явища дейксису й анафори у контесті функціонально-семантичних текстових ознак займенника. Визначено роль і місце займенника у реалізації текстових категорій. Проаналізовано текстові функції займенників різних семантичних розрядів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне (семантико-словотвірне, структурне, функціональне, діахронно-синхронне) дослідження історії префіксального та конфіксального словотворення прикметників в українській мові. Виявлені в пам'ятках XI - XX ст. деривати класифіковано за словотвірними формантами, у межах кожного з яких виділено окремі лексико-словотвірні типи (ЛСТ), визначено типологію словотвірних зв'язків формантів з твірними основами, установлено їх семантико-функціональну спрямованість у різні хронологічні періоди, описано основні словотвірні моделі похідних префіксальних і конфіксальних прикметників. З'ясовано час виникнення, етапи розвитку, структурні та семантичні особливості кожного ЛСТ, установлено його продуктивність / непродуктивність, висвітлено долю похідних у сучасній українській літературній мові, частково - у територіальних діалектах.

  Скачати повний текст

Вперше на матеріалі української мови проведено системний аналіз функціонально-семантичної категорії кратності на підставі семантичної опозиції багаторазовість/одноразовість. Вперше виділено й описано семантичні групи багаторазових дієслів з урахуванням лексико-семантичних варіантів багатозначних дієслів, розглянуто їх аспектуально-фазові модифікації, доведено збереження в них кратної семантики. З'ясовано специфіку реалізації одно- та багаторазового значення дієслів у реченні. Визначено лексичні детермінанти, які посилюють кратність у тексті, зумовлюють її актуалізацію або нейтралізацію. Описано синтаксичні структури, які сприяють вираженню кратного значення.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальну проблему семасіології - нові оцінно-конотативні значення дієслів у сучасній українській літературній мові, які функціонують у текстах засобів масової інформації. З'ясовано структуру конотативно забарвленого дієслова, розглянуто закономірності виникнення та функціонування дієслівної конотації. За допомогою асоціативних експериментів установлено оціночний потенціал конотативно маркованих дієслів, проаналізовано причини їх функціонування у мові мас-медіа. На підставі парадигматичних відношень виділено й охарактеризовано лексико-семантичні групи конотативно маркованих дієслів. Доведено, що конотативне значення - це важливий компонент семантичної структури дієслова, який виражає суб'єктивно-модальне ставлення до об'єктів, дій, процесів. Визначено, що нове оцінно-конотативне значення дієслова - це вторинне, похідне значення, яке виникає в мовленні, а засвоюється мовною системою.

  Скачати повний текст

Висвітлено концепції конотації лексичних одиниць, охарактеризовано оказіональну й узуальну конотації. Досліджено базові складові конотації: оцінність, емотивність, експресію й образність. Проаналізовано типові моделі значення розрядів прислівників і скласифіковано за наявністю конотативних ознак лексично та семантично оказіональні прислівники з конотативним увиразненням у площині вторинних найменувань.

  Скачати повний текст

На базі фактичного матеріалу сучасної української мови здійснено функціонально-словотвірний опис нульсульфіксальних дериватів на тлі похідних з матеріально вираженими суфіксами, а також особливості мотивації та творення нульсуфіксальних іменників. Визначено місце та роль нульсуфіксального словотворення в системі суфіксальної деривації українського іменника. З'ясовано семантичну орієнтацію та функціональне навантаження нульового суфікса. Встановлено тенденції розвитку матеріально не вираженого творення іменників у сучасній українській мові XIX - початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Розкрито глибинний зв'язок між префіксами та прийменниками, охарактеризовано префіксально-прийменникову кореляцію в контексті виявлення її ролі в конституюванні формально-граматичного та семантико-синтаксичного рівнів речення та з погляду її своєрідної семантики. Запропоновано оригінальну методику аналізу дієслівних предикатів, програмовану ними в синтаксичних структурах з локативною й об'єктною детермінацією семантичну типологію безпосередньої й опосередкованої префіксально-прийменникової кореляції, реалізованої широким спектром конкретних репрезентантів у вигляді моделей та субмоделей.

  Скачати повний текст

Досліджено прийменники сучасної української мови на засадах системної лексикографії. Обгрунтовано статус прийменника як службової частини мови з власною системою семантичних і граматичних характеристик і широкими зв'язками в мові, що потребують лексикографічного опрацювання. Проаналізовано у складі прийменників сучасної української мови підсистему первинних і давніх вторинних прийменників, що належать до питомого лексичного шару. Розглянуто підсистему складених прийменникових одиниць, що розвивається і постійно поповнюється, збагачує сферу номінації відношень. Вивчено досвід лексикографічного опрацювання прийменників в українській тлумачній лексикографії, осмислено його переваги та вади. Враховано їх у виробленні комплексної словникової моделі прийменника.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проведено досліження прийменникової еквівалентності у структурно-семантичному аспекті. Проаналізовано основні положення теорії еквівалентності, вивчено структурні особливості еквівалентів прийменника, визначено семантику досліджуваних одиниць. Виділено структурні характеристики синтетичних та аналітичних прийменникових еквівалентів. Виявлено, що досліджувані одиниці за кількістю компонентів поділяються на синтетичні (однокомпонентні) й аналітичні (багатокомпонентні). Визначено частиномовну належність функційних еквівалентів прийменника, досліджено особливості їх творення. Охарактеризовано якісний склад компонентів прийменникових еквівалентів, розроблено семантичну типологію досліджуваних одиниць. Вперше простежено внутрішньоприйменникові парадигматичні зв'язки з виявом їх кількісної динаміки. Обгрунтовано необхідність поглибленого вивчення будови й особливостей найближчого контексту досліджуваної групи функційних одиниць мови.

  Скачати повний текст

Досліджено семантику займенників "цей" і "такий" як опозицію щодо категорій означеності та неозначеності. Розглянуто вплив синтаксичного оточення на вибір досліджуваних форм і підкреслено залежність антецедента та форми самого займенника від структурно-семантичних особливостей контексту. Приділено значну увагу когнітивному аналізу, що надало поштовх до виділення текстових механізмів для вживання певного займенника, а також для аналізу співвідносних множинностей конструкта певного займенника. Проаналізовано займенники "цей" і "такий" щодо лінеарності та вертикальності їх семантики з огляду на характер семантико-синтаксичної реалізації. Розроблено методику виділення відношень, фреймів, з допомогою яких формується конструкт займенника. Простежено характер взаємозаміни займенників "цей" і "такий", розглянуто використання займенника "такий" у конструкціях з підрядними предикативними частинами.

  Скачати повний текст

Розглянуто значеннєву природу модальних часток, з'ясовано особливості механізму взаємодії об'єктивно-модальних і суб'єктивно-модальних компонентів їх диференціальної семи. Запропоновано функціонально-семантичну класифікацію модальних часток, уведено до наукового обігу поняття "власне модальні частки", "невласне модальні частки", розкрито модально-експресивний потенціал вказівних і видільних партикул.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві досліджено соціативність як мовне явище на матеріалі українських прийменників соціативної семантики. Запропоновано визначення поняття "соціативність" і введено термін "еквіприйменник". Вдосконалено та розширено семантичну диференціацію соціативних прийменників. Виявлено особливості їх функціонування в усіх стилях української літературної мови, класифіковано прийменникові одиниці, не зафіксовані в жодній лексикографічній праці, марковано ненормативні прийменники з семантикою соціативності.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення сполучників як засобів складного речення. Описано структурні, семантичні, граматичні та функціональні особливості семантичної нівеляції сполучників як аналітичних морфем. Функціональне призначення сполучників як одиниць релятивної семантики полягає у виконанні двох граматичних функцій у складному реченні - формально-синтаксичної (вираження синтаксичного зв'язку) та семантико-синтаксичної (вираження семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами). Опис та аналіз виявів функцій сполучників дозволив визначити їх граматичну неоднорідність. За здатністю виконувати семантико-синтаксичну функцію сполучники поділено на семантичні, асемантичні та частково асемантичні. Виявлено причини, умови та закономірності нівеляційних процесів у складі сполучника. З'ясовано специфіку реалізації семантико-синтаксичних відношень сполучників у складнопідрядних і складносурядних реченнях, яка полягає не лише в функціональній спеціалізації, а й широких транспозиційних можливостях підрядних і сурядних сполучників.

  Скачати повний текст

Проведено системний опис іменникової словозміни західнополіських говірок. Розглянуто особливості субстантивного формотворення в ареальному аспекті. Встановлено словозмінні типи іменників і з'ясовано фактори впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі. Зроблено висновок про високий ступінь варіантності флексійних формантів. Виявлено локально обмежені відмінкові форми. Визначено межі західнополіського говору та досліджено його внутрішнє членування. Введено максимально повний склад західнополіських субстантивних словоформ, які можуть бути використані в подальших діалектологічних студіях.

  Скачати повний текст