Розроблено концептуально-методологічну базу сучасної соціальної екології з метою вивчення та аналізу глобальних і регіональних екологічних проблем, які є життєво значущими. Обгрунтовано, що єдине концептуальне поле соціальної екології будується на основі сучасного осмислення традиційної натурфілософії, соціально-філософського аналізу накопичених людством екологічних знань, практичного досвіду розв'язання екологічних проблем, усвідомлення об'єктивності природних закономірностей та взаємозв'язків між компонентами системи "людина - природа - суспільство". Доведено, що найбільш ефективним шляхом у розв'язанні завдань охорони та захисту навколишнього середовища є комплексний підхід, який полягає у поєднанні соціально-психологічних, аксіологічних, економічних, політико-правових та інших аспектів даної проблеми.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічну безпеку як предмет політики міжнародного співробітництва та найважливіший засіб оптимізації природоперетворювальної діяльності людини та гармонізації її відносин з природою. З'ясовано сутність екологічної безпеки, визначено її авторське бачення. Проаналізовано концепції обмеженої та високої відповідальності людини за стан планетарних екосистем. Проілюстровано екологічні загрози міжнародній та національній безпеці, їх сутність, рівні, умови та шляхи запобігання. Доведено, що забезпечення екологічної безпеки людства є важливою складовою діяльності політичних інститутів, яка безпосередньо залежить від політики взаємодії національних і міжнародних природоохоронних стратегій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано виділення відносин держав з охорони та сталого розвитку транскордонних гірських регіонів як окремого об'єкта міжнародно-правового регулювання. Розглянуто природні та соціально-економічні фактори, які зумовлюють особливості даного регулювання. Визначено основоположні підходи та принципи, класифіковано сфери міжнародно-правової охорони та регулювання сталого розвитку гірських регіонів. Розглянуто їх позитивні риси та недоліки. Досліджено та класифіковано заходи, що становлять міжнародний механізм реалізації. З'ясовано основні завдання держав-учасниць у процесі внутрішньодержавної імплементації Конвенцій.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичну природу, понятійний апарат у сфері правового регулювання використання, охорони та відтворення водно-болотних угідь як особливо вартованих територій. Розглянуто основні напрями розвитку законодавства щодо водно-болотних угідь у руслі його відповідності вимогам Рамсарської конвенції. Узагальнено основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь. Надано пропозиції щодо класифікації таких угідь і виявлено юридичні особливості їх використання й охорони. Визначено юридичний зміст прав на водно-болотні угіддя та порядок їх набуття. Наведено пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління в сфері використання й охорони означених угідь, а також законодавства в цій сфері міжнарожного та загальнодержавного значення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз питання трансформації правового регулювання суспільних відносин щодо лісів для утвердження у цій галузі сталого розвитку. Головну увагу приділено становленню та теоретичним питанням лісового права, ролі держави у забезпечені цього розвитку, втіленню ідей сталого розвитку у нормах лісового права, інституту права власності на ліси та міжнародно-правові аспекти утвердження принципів сталого розвитку щодо лісів. З метою виявлення шляхів удосконалення цієї сфери правового регулювання, які є оптимальні у аспекті балансу інтересів охорони довкілля, економічного зростання та соціального розвитку, опрацьовано теоретичні узагальнення та пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України.

  Скачати повний текст

Досліджено історичні витоки та розвиток в останні десятиріччя концепції спільної спадщини людства. На підставі аналізу доктрин, міжнародно-правових актів та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН визначено коло об'єктів, що відносяться чи можуть бути віднесені до спільної спадщини людства. Наведено критерії її правової оцінки у вузькому, розширеному та широкому тлумаченні. Основні положення концепції порівняно з положеннями концепцій роздільних ресурсів, сталого розвитку, біологічного різноманіття тощо. Проаналізовано відповідність національного законодавства нормам міжнародного права, що регулюють діяльність у сфері спільної спадщини людства. Відмічено екологізацію суспільної свідомості як актуальний для України процес. Визначено принцип екологізації правосвідомості як її необхідну складову та сучасний варіант природного права. Запропоновано етнічне різноманіття й етнічну історію включити в коло об'єктів спільної спадщини людства. Це сприятиме толерантності суспільних відносин, що, зокрема для України, є важливим чинником відновлення конструктивних основ суспільства.

  Скачати повний текст