Визначено роль кохлеарного отосклерозу у розвитку сенсоневральної приглухуватості. Методом високорозрізнюючої комп'ютерної томографії обстежено 156 хворих (61-го чоловіка та 95 жінок). З метою виявлення серед хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу пацієнтів з ретрофенестральною формою отосклерозу обстежено 104 хворих з двобічною сенсоневральною приглухуватістю різного ступеня важкості та 52 хворих зі змішаною формою приглухуватості (анкілоз стремінця супроводжується сенсоневральним компонентом втрати слуху невідомого генезу). Обстеження пацієнтів проведено на базі відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії Інституту отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України та Науково-практичного центру променевої діагностики АМН України. Виявлено, що у 66,3 % хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу чинником погіршення слуху є осередки отосклерозу, розташовані ретрофенестрально. Вперше проведено поглиблене вивчення даних високорозрізнюючої комп'ютерної томографії кісткової капсули внутрішнього вуха у разі кохлеарної та змішаної форм отосклерозу. Встановлено різні типи отосклеротичного процесу. Визначено особливості перебігу отосклерозу у різних вікових і статевих групах хворих. Вивчено дані аудіометрії залежно від локалізації осередків патологічної кістки у кістковій капсулі внутрішнього вуха. Обгрунтовано доцільність використання бісфосфонату "Фосамакс" для лікування верифікованої кохлеарної форми отосклерозу, що сприяє стабілізації втрати слуху та покращанню якості життя хворих.

  Скачати повний текст