За результатами обстежень 6 564-х осіб, з яких 6 412 - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА на ЧАЕС) вивчено клініко-електрофізіологічні закономірності формування, прогресування й особливості перебігу вестибулярної дисфункції (ВД) і сенсороневральної приглухуватості (СНП) за довгострокового моніторингу (1986 - 2006 рр.). Доведено виникнення детермінованих електрофізіологічних радіаційних ефектів за доз, більших за 0,20 Гр. Створено математичні моделі ризиків. Визначено спільність механізмів і послідовність розвитку ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду. На підставі результатів проведених клініко-епідеміологічних досліджень установлено, що СНП за типом передчасного вікового зниження гостроти слуху (presbyacuzis raecox), склеротичні зміни судин сітківки ока, атеросклероз аорти у молодших вікових категоріях за тривалого іонізуючого опромінення (ІО) в УЛНА на ЧАЕС можна розглядати як симптомокомплекс передчасного старіння організму. Досліджено вплив зниження генерації постійного потенціалу ока на параметри експериментального ністагму та взаємодію між зоровими та вестибулярним порушеннями, а також роль змін мікроциркуляторного русла та магістральних судин голови та шиї в розвитку ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС залежно від величини дози та тривалості дії ІО. Обгрунтовано та розвинуто тактику лікування ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС з використанням алопатичних, антигомотоксичних препаратів і медичних п'явок, а також корекцію ВД шляхом введення вправ лікувальної фізкультури за Г.С. Федоровою та соціально неадекватної СНП з застосуванням багатоканальних цифрових слухових апаратів у бінауральній парі.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід щодо розгляду функціонального стану периферійного та центрального відділів слухового аналізатора у взаємозв'язку з біоелектричною активністю головного мозку та даними психофізіологічних досліджень за дії екзогенних факторів (шуму та радіації), що сприяло розширенню діагностичних і лікувально-профілактичних можливостей під час вирішення проблеми сенсоневральної приглухуватості. За допомогою сучасних клініко-електрофізіологічних методів дослідження встановлено характерні закономірності та особливості за нормальної та порушеної функцій звукосприйняття шумового та радіаційного генезу. Уточнено уявлення про нейрофізіологічні механізми дії шуму та радіації на орган слуху. На підставі вивчення структурно-функціональної організації головного мозку та формування корково-підкоркових взаємозв'зків за дії шуму та радіації показано значення фонової та локальної його біоелектричної активності (ЕЕГ та СВП) щодо розкриття механізмів розвитку сенсоневральної приглухуватості за дії екзогенних факторів. Виявлено диференціально-діагностичні топічні ознаки порушень слуху на ранніх страдіях розвитку захворювання. Визначено кількісні характеристики найбільш інформативних електроакустичних показників електрофізіологічних досліджень, характерних для хворих з сенсоневральною приглухуватістю шумового та радіаційного генезу.Показано, що індивідуально-типологічний підхід, який базується на нейрофізіологічних засадах з урахуванням властивостей нервової системи відкриває принципово нові напрямки щодо вивчення механізмів розвитку резистентності до шуму та радіації, а також їх практичного використання під час проведення профвідбору та лікувально-профілактичних заходів. На підставі результатів експериментальних патоморфологічних і біохімічних досліджень встановлено значні порушення в системі кровообігу головного мозку та в елементах його нервової тканини під впливом іонізуючого опромінення та шумового навантаження. Розроблено рекомендації щодо практичного використання одержаних результатів для вирішення питань профвідбору робітників шумових професій і трудової експертизи осіб, які мали контакт з іонізуючою радіацією.

  Скачати повний текст

З метою лікування хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО) запропоновано спосіб ендомеатальної слухозберігаючої сануючої операції з пластикою трепанаційної порожнини вільним м'язево-сполучнотканинним клаптем, який дозволяє видалити холестеатому та зберегти передопераційний нормальний або соціально-адекватний рівень слуху внаслідок збереження неушкоджених патологічним процесом елементів трансмісивного механізму середнього вуха. За даним методом прооперовано 41-го хворого, в 37-ми з яких у віддаленому післяопераційному періоді одержано позитивний клініко-морфологічний результат.

  Скачати повний текст

Визначено роль кохлеарного отосклерозу у розвитку сенсоневральної приглухуватості. Методом високорозрізнюючої комп'ютерної томографії обстежено 156 хворих (61-го чоловіка та 95 жінок). З метою виявлення серед хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу пацієнтів з ретрофенестральною формою отосклерозу обстежено 104 хворих з двобічною сенсоневральною приглухуватістю різного ступеня важкості та 52 хворих зі змішаною формою приглухуватості (анкілоз стремінця супроводжується сенсоневральним компонентом втрати слуху невідомого генезу). Обстеження пацієнтів проведено на базі відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії Інституту отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України та Науково-практичного центру променевої діагностики АМН України. Виявлено, що у 66,3 % хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу чинником погіршення слуху є осередки отосклерозу, розташовані ретрофенестрально. Вперше проведено поглиблене вивчення даних високорозрізнюючої комп'ютерної томографії кісткової капсули внутрішнього вуха у разі кохлеарної та змішаної форм отосклерозу. Встановлено різні типи отосклеротичного процесу. Визначено особливості перебігу отосклерозу у різних вікових і статевих групах хворих. Вивчено дані аудіометрії залежно від локалізації осередків патологічної кістки у кістковій капсулі внутрішнього вуха. Обгрунтовано доцільність використання бісфосфонату "Фосамакс" для лікування верифікованої кохлеарної форми отосклерозу, що сприяє стабілізації втрати слуху та покращанню якості життя хворих.

  Скачати повний текст

За результатами комплексних клініко-психопатологічного та патопсихологічного досліджень одержано дані про клінічний поліморфізм і психопатологічну неоднорідність пограничної психічної патології за хронічної нейросенсорної приглухуватості (ХНП). Вивчено феноменологічну структуру цих розладів, описано варіанти їх проявів і динаміку розвитку. Виявлено причинні фактори й умови формування пограничних психічних розладів у хворих на ХНП. Показано наявність взаємозв'язку між ступенем ХНМ та вираженістю пограничного психічного розладу. Уточнено певні патопсихологічні механізми розвитку різних форм пограничної патології у разі ХНП. З застосуванням комплексного підходу науково обгрунтовано принципи терапії та реабілітації хворих на пограничні психічні розлади, зумовлені ХНП.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання профілактики та лікування хронічних зовнішніх отитів (ХЗО) у слухопротезованих пацієнтів, які хворіють на отити грибкової, бактеріальної або змішаної етіології. Розроблено нову вушну вкладку, що дозволяє покращити мікроклімат зовнішнього слухового проходу на основі притоково-відтокової вентиляції зовнішнього вуха у таких пацієнтів. Доведено доцільність як емпіричної терапії у разі загострення ХЗО призначення кандибіотика у комплексі з нормобаричною отооксигеноаерацією зовнішнього вуха. Результати досліджень поглиблюють знання щодо впливу часткової або повної обтурації слухового проходу у слухопротезованих пацієнтів на розвиток зовнішніх отитів і сприяють підвищенню якості їх профілактики та лікування.

  Скачати повний текст

Уперше визначено роль негативних психо-, соціо- і соматогенних чинників у формуванні неадаптивної сексуальної поведінки у цих хворих. Визначено клінічну структуру розладів сексуального здоров'я і форми сексуальної дезадаптації за різних типів порушення функціонування сімей, хворих на сурдомутизм. Доведено, що екзистенціальна криза завжди виникає на тлі перманентної екзистенціальної тривоги. Вперше досліджено проблему екзистенціальної кризи у хворих на сурдомутизм: причини її виникнення, соціальні та психологічні передумови, варіанти перебігу, копінг-стратегії та шляхи підвищення індивідуально-психологічної витривалості пацієнтів.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено топографо-анатомічні характеристики піраміди скроневої кістки і прилеглих до неї структур, врахування яких допомагає уникнути пошкодження важливих анатомічних утворень під час виконання транслабіринтного та ретросигмоїдного доступів і забезпечити максимальний доступ до пухлини. Визначено анатомічні орієнтири, які дозволяють дренувати післяопераційну порожнину в області внутрішнього слухового проходу найбезпечніші для оточуючих анатомічних утворень. Удосконалено транслабіринтний спосіб видалення невриноми слухового нерва, використання якого сприяє зменшенню кількості ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Встановлено, що найбільш ефективними дослідженнями для ранньої діагностики невриноми VIII нерва серед електофізіологічних та електроакустичних методів є комбінація реєстрації коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП), акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів і калоричної проби. Досліджено поширеність невриноми слухового нерва у хворих з прогресуючою односторонньою сенсоневральною приглухуватістю, що складає 69 (21,6 %) випадків на 320 обстежених пацієнтів.

  Скачати повний текст