Експериментально вивчено особливості морфологічних змін плевральних зрощень в залежності від терміну захворювання та можливість використання протеолізу, спрямованого на зменшення фіброзуючих спайкових процесів у плевральній порожнині, та використання сублевральної антибактеріальної терапії у хворих з гострою емпіємою плеври. Удосконалено діагностичні засоби у хворих з гострою емпіємою плеври шляхом впровадження ультразвукового дослідження (УЗД) органів грудної порожнини. Розроблено та застосовано в клінічній практиці методику дозованої коагуляції плевральних зрощень, що зменшило кількість ускладнень, пов'язаних з ушкоджувальною дією електрокоагуляції на поряд розташовані тканини у хворих з гострою та хронічною емпіємою плеври. Впроваджено етапне лікування хворих з хронічною емпіємою плеври з використанням етапної часткової таракоскопічної декортикації легені та методики дренування "порожнини через порожнину".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нові принципи застосування відеоторакоскопії в діагностиці плевритів неясної етіології, дисемінованих процесів у легенях, емпієми плеври. Запропоновано методики відеоасистованих біопсій плеври для діагностики дисемінованих процесів неясної етіології в легенях. Розроблено методики використання АІГ-лазера під час проведення відеоторакоскопії для плевродеза у пацієнтів з ексудативними плевритами й емпіємою плеври. Обгрунтовано спосіб дадаткової інфільтраційної анестезії місця біопсії парієтальної плеври. Проведено порівняльне оцінювання ефективності відеоторакоскопії та традиційних методів (плевральная пункція, дренування плевральної порожнини, торакотомія) у диференціальній діагностиці та лікуванні ексудативних плевритів, емпієми плеври. Розроблено алгоритм диференціальної діагностики плевритів неясної етіології.

  Скачати повний текст

Уперше проспективно досліджено частоту розвитку та ступінь тяжкості синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Уперше встановлено вплив різних режимів штучної вентиляції легень на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Оцінено безпечність та ефективність визначення показників механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у зазначених хворих, а також методу аналізу кривої тиск-об'єм та методу найвищого комплайнсу для визначення оптимального позитивного тиску у кінці видиху. Здійснено дослідження щодо використання кетаміну для синхронізації з респіратором, а також його впливу на внутрішньочерепний тиск та церебральний перфузійний тиск.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення методів діагностики та лікування хворих на хронічні неспецифічні захворювання легенів, ускладнених легеневими кровотечами. Визначено ефективність застосування методів гемостазу для лікування легеневих кровотеч з використанням малоінвазивних технологій. Встановлено пріоритетну роль етіопатогенетичного фактора у формуванні клінічної картини захворювання, що сприяє точному визначенню справжнього джерела кровотечі. Розроблено алгоритми діагностичних та лікувальних заходів спеціалізованої хірургічної допомоги даній категорії хворих, запропоновано оптимальну хірургічну тактику, яка дозволяє покращити результати лікування та зменшити частоту післяопераційних ускладнень у хворих з легеневими кровотечами. Розроблено нові способи зупинки легеневих кровотеч: шляхом обтурації бронха, який кровоточить та методом ендоваскулярної оклюзії бронхіальних артерій. Апробовано та доведено високу ефективність застосування гіпотензивної терапії у хворих з легеневими кровотечами. Експериментально доведено, що запропоновані малоінвазивні методи гемостазу з застосуванням консервативних комплексних засобів є високоефективними, малотравматичними та надійними способами зупинки легеневих кровотеч. Доведено, що ультраструктурні зміни легеневої тканини після ендоваскулярної оклюзії бронхіальних артерій відбуваються у межах адаптаційно-пристосувальних механізмів клітин.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження хворих з гнійними та гангренозний абсцесами легенів, що знаходяться на лікуванні в клініці госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Досліджено хворих двох груп. Перша група (основна) - 130 хворих, у яких за лікування застосовують імуномодулятори разом зі сучасними антибіотиками, та друга група (контрольна) - 125 хворих, які лікуються традиційно. Визначено імунологічні зміни, які коригуються застосуванням імуномодуляторами. Застосовано новий метод лікування гнійних захворювання легень, який дає можливість знизити плевральні ускладнення до мінімуму та скоротити тривалість лікування.

  Скачати повний текст

Додсліджено проблему лікування хворих з ранніми ускладненнями закритих травм грудної клітки, а саме: з посттравматичним синдромом гострого пошкодження легень (СГПЛ). Проведено комплексне клініко-біохімічне та патормофологічне дослідження механізмів розвитку СГПЛ. Визначено кореляційні зв'язки між морфофункціональними й імунологічними процесами у ранній період травматичної хвороби, а також внутрішньосистемні паралелі про- і протизапальних медіаторів і метаболітів. На основі одержаних результатів розроблено діагностичну програму профілактики та лікування СГПЛ з використанням комплексу заходів детоксикації, імунокорекції та респіраторної неінвазивної підтримки у ранній період у хворих після хірургічної корекції з двобічним пошкодженням легень у разі ЗТПГ, які мають найвищий ризик виникнення СГПЛ. Доведено ефективність запропонованих методик. Результати дослідження впроваджено до практики спеціалізованого відділення, що сприяло покращанню результатів лікування хворих з СГПЛ.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий напрямок у лікуванні ехінококозу печінки та легень - використання малоінвазійних відеоендоскопічних оперативних втручань за умов проведення комплексної терапії ехінококозу. З'ясовано, що за хімічної обробки повідон-йодом стінок залишкової порожнини після ехінококектомії неускладненої кісти та термічної обробки ускладненої кісти не залишається життєздатних ехінококових комплексів, які є причиною місцевих рецидивів захворювання. Розроблено оригінальні методи термічної санації ехінококової порожнини після ехінококектомії з використанням вуглекислотного та неодимового АІГ-лазера, аргонової діатермокоагуляції. Розроблено нові методики лапаро- та торакоскопічних втручань у разі ехінококозу. Опрацьовано показання до їх застосування та заходи щодо запобігання ускладненням і дисемінації інвазійного матеріалу під час операції. Доведено, що використання малотравматичного оперативного втручання на фоні протирецидивної консервативної терапії сприяє підвищенню ефективності лікування хворих на ехікокоз печінки та легень за рахунок зниження частоти рецидивів і ускладнень після операції, скорочення тривалості періоду соціальної та трудової реабілітації, зниження рівня летальності. Розроблено алгоритм раціонального вибору методики оперативного лікування залежно від локалізації, розмірів кісти, фази життєдіяльності паразита, наявності ускладнень.

  Скачати повний текст

Розроблено діагностичний алгоритм і лікувальні комплекси для пацієнтів з контузією легень на фоні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Проведено клініко-функціональні й інструментально-лабораторні дослідження 122-х пацієнтів за умов Київського міського пульмологічного центру, 66 (54 %) з яких мали ізольовану контузію легень без ХОЗЛ, 38 (31,2 %) - контузію легень, яка сталася на тлі ХОЗЛ, і 18 (14,8 %) - діагноз ХОЗЛ у стадії загострення. Клінічний перебіг контузій легень за поєднання з ХОЗЛ характеризувався загостреннями ХОЗЛ і більш частими ускладненнями. Доведено доцільність використання рентгенологічного дослідження у динаміці, оскільки у перші дні після травми інформативність рентгенографії є недостатньою, більш інформативною у разі травм легень є комп'ютерна томографія. Установлено, що своєчасне застосування фібробронхоскопії з діагностичною та санаційною метою забезпечує зменшення кількості посттравматичних ускладнень і загострень ХОЗЛ. Проведено дослідження місцевої та системної імунологічної відповіді та одержано нові відомості про патогенез ХОЗЛ, поєднаних з контузійною травмою легень, що важливо для підбору оптимальної імунотропної терапії. Розроблено терапевтичні комплекси та запропоновано раннє застосування фізичних методів лікування (спеціальних дихальних вправ, аеррозольтерапії бронхолітиків, електрофорезу з анальгетиками та діадинамонотерапію), що дозволило зменшити частоту загострень ХОЗЛ і запобігти виникненню посттравматичних ускладнень.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики та лікування хворих з захворюваннями легень плеври та межистіння. Проаналізовано результати порівняльного дослідження ефективності застосування відеоторакоскопічних операцій з оптичною торакоскопією для лікування хворих з випітними плевритами, діагностичної торакотомії - пацієнтів з дисемінованними ураженнями легень і новоутвореннями та лімфаденопатіями межистіння. Встановлено ефективність різних методів діагностики, показано переваги та недоліки кожного з них. Наведено клінічне й фармакологічне обгрунтування доцільності використання відеоторакоскопії для діагностики та лікування хворих на випітні плеврити, а також пацієнтів з новоутвореннями межистіння та десимінованими процесами легень як оптимального методу. Визначено місце відеоторакоскопії у комплексі заходів диференційованої діагностики даної патології. Встановлено, що застосування відеоторакоскопії дозволяє покращити якість діагностики етіології захворювань легень, плеври, межистіння, збільшити можливості для виконання лікувальних хірургічних маніпуляцій, зменшити травматичність оперативного втручання та кількість післяопераційних ускладнень, скоротити витрати, період післяопераційної реабілітації й термін лікування, а також покращити косметичні наслідки операцій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження 204-х хворих. 108 хворих було оперовано із застосуванням кріовпливу, а 96 хворих - без застосування кріовпливу. Досліджено дві групи по 20 лабораторних пацюків, тканини легень однієї з яких піддавалися кріовпливу. Встановлено, що під час кріовпливу на легеню існує можливість одержання стабільно відтворюваних ефектів - гемостатичного та герметизуючого. Застосування кріовпливу під час хірургічного лікування хворих з новоутвореннями межистіння забезпечило зменшення загальної операційної крововтрати на 24,2 %, скорочення об'єму плевральної ексудації на 62 %. Хірургічне лікування хворих на гнійні захворювання грудної стінки із застосуванням кріовпливу забезпечило скорочення терміну фебрильної температури на 56,5 %, відсутність рецидивів остеомієліту ребер. Застосування кріоаналгезії сприяє скороченню термінів активізації хворих і виразності післяопераційних ускладнень, а застосування кріовпливу за розширених пневмонектоміях з приводу раку легень забезпечило зменшення інтраопераційної крововтрати на 32,6 %, скорочення терміну перебування в стаціонарі на 37,6 %. Застосування кріовпливу за екстраплевральних торакопластиках забезпечило покращання загальних результатів лікування за рахунок зниження післяопераційної ексудації на 81,3 %, зменшення кількості місцевих гнійних ускладнень на 18,8 %.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі лікування хворих з легеневими деструкціями гангренозного типу. Розроблено новий напрям еферентної детоксикації та санації некротичних легеневих утворень, що грунтується на інтракавітальній сорбції з допомогою аморфного кремнезему. Встановлено, що оптимальним тактичним підходом у лікуванні вказаних уражень слід вважати активну консервативну терапію із першочерговим спрямуванням на зовнішнє дренування та санацію деструктивних порожнин, в тому числі - із залученням регіонарної сорбції. Доведено ефективність запропонованих методик як у випадку самостійного використання, так і для підготовки хворих із гангреною легень до віддалених резекцій.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відеоторакоскопічних операцій у хворих на спонтанний пневмоторакс з метою підвищення ефективності та радикальності лікування хвороби. Розроблено види відеоторакоскопічних операцій, їх алгоритми й методики удосконалення, які дозволяють значно збільшити ефективність оперативного лікування хворих на спонтанний пневмоторакс, зменшити терміни лікування та реабілітації останніх. Відзначено, що кількість рецидивів спонтанного пневмотораксу у разі відеоторакоскопічних операцій значно знизилась (більш, ніж удвічі у порівнянні з даними світової літератури) завдяки використанню оригінальних методик огляду органів плевральної порожнини й оперативної техніки. Доведено значну перевагу відеоторакоскопічних операцій над торакоскопічними та торакотомними втручаннями. Хоча кількість рецидивів спонтанного пневмотораксу у випадку відкритих втручань є нижчою, ніж після відеоторакоскопічних операцій, але останні переважають їх за скороченням строків больового синдрому, а також швидшим відновленням функції зовнішнього дихання та реабілітації хворих.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано новий метод хірургічного лікування гострих гнійних процесів (ГГП) плевральної порожнини. Розроблено показання до застосування методу багатополюсного постійного та фракційного лаважу плевральної порожнини (БЛ). Науково обгрунтовано показання до застосування диференційованої хірургічної тактики та вибору методу хірургічного втручання. Встановлено, що значне зростання концентрації у крові прозапальних цитокінів є достовірною передумовою виникнення плеврогенного сепсису. Вперше у хворих з ГГП плевральної порожнини вивчено порушення функціонального стану печінки, доведено важливу роль перикисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у розвитку ураження печінки. Розроблено метод комплексного лікування активованого ПОЛ та порушень функціонального стану печінки у даних пацієнтів. Встановлено, що зниження активності холінестерази у крові у хворих з ГГП плевральної порожнини є достовірною ознакою тяжкого перебігу гнійно-септичного процесу. Проведено оцінку ефективності лікування залежно від ступеня ураження легеневої тканини та плевральної порожнини, об'єму гнійного ексудату, наявності бронхо-плевральних нориць та тяжкості перебігу захворювання. Розроблено тестувальну систему для оцінки тяжкості та прогнозу перебігу досліджуваної патології.

  Скачати повний текст

Подано матеріали комплексного дослідження хворих з гнійно-деструктивними процесами органів грудної клітки. Наведено порівняльні характеристики різних груп хворих: із традиційним лікуванням, доповненням лікування диметілсульфоксидом та групи хворих, під час лікування яких застосовано аналог сурфактанту - сузакрін. Досліджено синдром ендогенної інтоксикації у випадку гнійно-деструктивних захворювань легень. Отримані дані свідчать про неоднаковий вплив різних лікувальних методів і лікарських препаратів на поліпшення показників зовнішнього дихання. Доповнення традиційного лікування 10 % диметілсульфоксидом та сузакріном прискорює зниження рівня ендогенної інтоксикації, значно поліпшує функцію дихання, водночас прискорює у той час тривалість лікування. Наведено дані про ефективність застосування запропонованих методів діагностики та лікування.

  Скачати повний текст

Вперше уточнено відсоток хворих, у яких перебіг термоінгаляційного ушкодження (ТІУ) ускладнюється розвитком синдрому гострого легеневого пошкодження/гострого респіраторного дистрес-синдрому (СГЛП/ГРДС). Вперше застосовано вітчизняний препарат сузакрін для профілактики та ранньої терапії СГЛП/ГРДС за ТІУ, а також визначено оптимальні терміни його введення. Розроблено та застосовано методику профілактики та ранньої терапії СГЛП/ГРДС за ТІУ за допомогою препарату сузакрін. Встановлено зниження частоти розвитку СГЛП/ГРДС на фоні раннього профілактичного введення препарату сузакрін. Визначено зниження частоти гнійних легеневих ускладнень за ТІУ на фоні замісної сурфактантної терапії препаратом сузакрін.

  Скачати повний текст

Розроблено та досліджено новітні методики корекції гіпоксії у хворих з синдромом гострого пошкодження легенів за критичних станів у контексті інтегративної медицини. За клінічних умов вивчено ефективність малопоточної мембранної оксигенації крові та встановлено її протекторний вплив на легеневу тканину. В основній групі хворих традиційні методи лікування синдрому гострого пошкодження легенів поєднано з малопоточною мембранною оксигенацією крові. У групі порівняння для лікування даної категорії хворих використано традиційну терапію. Залежно від стадії синдрому гострого пошкодження легенів кожну групу розподілено на три підгрупи. Виявлено, що застостування традиційної інтенсивної терапії без використання алопоточної мембранної окигенації крові за синдрому гострого пошкодження легенів обумовлює летальність хворих на рівні 88 %. Встановлено, що у разі включення малопоточної мембранної оксигенації крові у комплекс інтенсивної терапії синдрому гострого пошкодження легенів нормалізується гемодинаміка, кисневий режим і метаболізм, біологічна цінність організму, що дозволило вижити 55,3 % хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено нові хірургічні методики і техніку операцій шляхом стерно-медіастинального доступу у хворих на туберкульоз, НЗЛ, рак легені та за їх ускладнення. Зролено топографо-анатомічне обгрунтування і клінічно доведено оперативно-технічну можливість виділення кукси лівого головного бронха у 90 % випадків через серединний аорто-кавальний проміжок без перетину кукси легеневої артерії. Удосконалено тактику виконання трансстернальної оклюзії кукси головного бронха на основі диференційованого застосування різних оперативно-технічних засобів. Показано можливість ізольованого перев'язування відповідної головної і часткової гілки легеневої артерії з метою досягнення гемостатичного ефекту через трансстернальний доступ у хворих на туберкульоз легень, ускладнений кровохарканням та кровотечею.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне вивчення структурно-просторової перебудови коронарного русла собак за умов пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії та її хірургічної корекції. Здійснено гістологічні, стереометричні та морфометричні дослідження, за результатами яких установлено зв'язок ступеня вираженості та характеру структурно-просторової реорганізації коронарних судин від тривалості післяопераційного спостереження. Хірургічна корекція легеневої артеріальної гіпертензії дозованим звуженням легеневого стовбура супроводжується зменшенням гемодинамічного навантаження тільки на легеневі судини, що сприяє оптимізації процесів оксигенації та певною мірою покращує просторову організацію судин серця. Використання дозованого звуження каудальної порожнистої вени дозволяє значно знизити гемодинамічне навантаження на легеневі судини та праві відділи серця, що сприятливо впливає на стан коронарних судин.

  Скачати повний текст