Уперше проспективно досліджено частоту розвитку та ступінь тяжкості синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Уперше встановлено вплив різних режимів штучної вентиляції легень на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Оцінено безпечність та ефективність визначення показників механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у зазначених хворих, а також методу аналізу кривої тиск-об'єм та методу найвищого комплайнсу для визначення оптимального позитивного тиску у кінці видиху. Здійснено дослідження щодо використання кетаміну для синхронізації з респіратором, а також його впливу на внутрішньочерепний тиск та церебральний перфузійний тиск.

  Скачати повний текст

Додсліджено проблему лікування хворих з ранніми ускладненнями закритих травм грудної клітки, а саме: з посттравматичним синдромом гострого пошкодження легень (СГПЛ). Проведено комплексне клініко-біохімічне та патормофологічне дослідження механізмів розвитку СГПЛ. Визначено кореляційні зв'язки між морфофункціональними й імунологічними процесами у ранній період травматичної хвороби, а також внутрішньосистемні паралелі про- і протизапальних медіаторів і метаболітів. На основі одержаних результатів розроблено діагностичну програму профілактики та лікування СГПЛ з використанням комплексу заходів детоксикації, імунокорекції та респіраторної неінвазивної підтримки у ранній період у хворих після хірургічної корекції з двобічним пошкодженням легень у разі ЗТПГ, які мають найвищий ризик виникнення СГПЛ. Доведено ефективність запропонованих методик. Результати дослідження впроваджено до практики спеціалізованого відділення, що сприяло покращанню результатів лікування хворих з СГПЛ.

  Скачати повний текст

Розроблено діагностичний алгоритм і лікувальні комплекси для пацієнтів з контузією легень на фоні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Проведено клініко-функціональні й інструментально-лабораторні дослідження 122-х пацієнтів за умов Київського міського пульмологічного центру, 66 (54 %) з яких мали ізольовану контузію легень без ХОЗЛ, 38 (31,2 %) - контузію легень, яка сталася на тлі ХОЗЛ, і 18 (14,8 %) - діагноз ХОЗЛ у стадії загострення. Клінічний перебіг контузій легень за поєднання з ХОЗЛ характеризувався загостреннями ХОЗЛ і більш частими ускладненнями. Доведено доцільність використання рентгенологічного дослідження у динаміці, оскільки у перші дні після травми інформативність рентгенографії є недостатньою, більш інформативною у разі травм легень є комп'ютерна томографія. Установлено, що своєчасне застосування фібробронхоскопії з діагностичною та санаційною метою забезпечує зменшення кількості посттравматичних ускладнень і загострень ХОЗЛ. Проведено дослідження місцевої та системної імунологічної відповіді та одержано нові відомості про патогенез ХОЗЛ, поєднаних з контузійною травмою легень, що важливо для підбору оптимальної імунотропної терапії. Розроблено терапевтичні комплекси та запропоновано раннє застосування фізичних методів лікування (спеціальних дихальних вправ, аеррозольтерапії бронхолітиків, електрофорезу з анальгетиками та діадинамонотерапію), що дозволило зменшити частоту загострень ХОЗЛ і запобігти виникненню посттравматичних ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відеоторакоскопічних операцій у хворих на спонтанний пневмоторакс з метою підвищення ефективності та радикальності лікування хвороби. Розроблено види відеоторакоскопічних операцій, їх алгоритми й методики удосконалення, які дозволяють значно збільшити ефективність оперативного лікування хворих на спонтанний пневмоторакс, зменшити терміни лікування та реабілітації останніх. Відзначено, що кількість рецидивів спонтанного пневмотораксу у разі відеоторакоскопічних операцій значно знизилась (більш, ніж удвічі у порівнянні з даними світової літератури) завдяки використанню оригінальних методик огляду органів плевральної порожнини й оперативної техніки. Доведено значну перевагу відеоторакоскопічних операцій над торакоскопічними та торакотомними втручаннями. Хоча кількість рецидивів спонтанного пневмотораксу у випадку відкритих втручань є нижчою, ніж після відеоторакоскопічних операцій, але останні переважають їх за скороченням строків больового синдрому, а також швидшим відновленням функції зовнішнього дихання та реабілітації хворих.

  Скачати повний текст

Вперше уточнено відсоток хворих, у яких перебіг термоінгаляційного ушкодження (ТІУ) ускладнюється розвитком синдрому гострого легеневого пошкодження/гострого респіраторного дистрес-синдрому (СГЛП/ГРДС). Вперше застосовано вітчизняний препарат сузакрін для профілактики та ранньої терапії СГЛП/ГРДС за ТІУ, а також визначено оптимальні терміни його введення. Розроблено та застосовано методику профілактики та ранньої терапії СГЛП/ГРДС за ТІУ за допомогою препарату сузакрін. Встановлено зниження частоти розвитку СГЛП/ГРДС на фоні раннього профілактичного введення препарату сузакрін. Визначено зниження частоти гнійних легеневих ускладнень за ТІУ на фоні замісної сурфактантної терапії препаратом сузакрін.

  Скачати повний текст

Розроблено та досліджено новітні методики корекції гіпоксії у хворих з синдромом гострого пошкодження легенів за критичних станів у контексті інтегративної медицини. За клінічних умов вивчено ефективність малопоточної мембранної оксигенації крові та встановлено її протекторний вплив на легеневу тканину. В основній групі хворих традиційні методи лікування синдрому гострого пошкодження легенів поєднано з малопоточною мембранною оксигенацією крові. У групі порівняння для лікування даної категорії хворих використано традиційну терапію. Залежно від стадії синдрому гострого пошкодження легенів кожну групу розподілено на три підгрупи. Виявлено, що застостування традиційної інтенсивної терапії без використання алопоточної мембранної окигенації крові за синдрому гострого пошкодження легенів обумовлює летальність хворих на рівні 88 %. Встановлено, що у разі включення малопоточної мембранної оксигенації крові у комплекс інтенсивної терапії синдрому гострого пошкодження легенів нормалізується гемодинаміка, кисневий режим і метаболізм, біологічна цінність організму, що дозволило вижити 55,3 % хворих.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування постраждалих з тяжкою контузією легень за умов впровадження в клінічну практику респіраторної підтримки з урахуванням стадійності патоморфологічних змін у разі контузії, а саме - рутинного застосування позитивного тиску в кінці видиху не раніше 3-ї доби від травми та використання штучної вентиляції легень в різних положенннях. Встановлено, що вентиляція в прональній позиції та сидячи зменшує внутрішньолегеневе шунтування та покращує оксигенацію артеріальної крові у випадку дихальної недостатності тяжкого ступеня. Доведено безпечність використання даних методів. З'ясовано, що застосування штучної вентиляції легень у положенні лежачи на животі та сидячи дозволило знизити частоту розвитку вентилятор-асоційованої пневмонії, скоротити строки респіраторної підтримки та зменшити терміни лікування постраждалих за умов відділеннь інтенсивної терапії.

  Скачати повний текст