Досліджено особливості таксаційної та морфологічної будови маргінальних букових насаджень Бескидів та обгрунтовано пропозиції щодо формування їх оптимального стану та продуктивності. Запропоновано оригінальну методику оцінки просторової структури насаджень. Визначено умови розмежування крони дерева на освітлену та затінену частини на базі використання визначених коефіцієнтів, обчислення об'єму та площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними та морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, з пристигаючого віку в них формуються біогрупи у складі 5 - 8 дерев і вертикальна зімкнутість намету. За морфологічними показниками дерев та їх крон вивчено намет насаджень, проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони та її освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками. Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками у букових насадженнях. Проаналізовано істотність впливу і здійснено моделювання методами множинної регресії таксаційних показників для формування оптимальних за продуктивністю букових насаджень.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості та проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обгрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього і максимального збільшення площі лісових насаджень. На новому теоретичному та методичному рівні розроблено концепцію формування оптимальної лісистості в межах виділених господарських районів західного регіону України.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості таксаційної будови стиглих і перестиглих соснових насаджень природного походження Полісся України. Розроблено нові товарні таблиці для даної категорії насаджень. Наведено інформацію про їх стан, а також лісотаксаційну характеристику. З'ясовано особливості таксаційної будови за діаметром соснових насаджень в об'єкті дослідження. Розроблено відповідні математичні моделі. Установлено, що розподіл діаметра стиглих і перестиглих соснових насаджень задовільно апроксимується кривими beta-розподілу. Одержано ряди відсоткового розподілу кількості стовбурів за природними ступенями товщини. Для фіксованих рангів дерев у деревостані обчислено теоретичні редукційні числа дерев за діаметром. Одержано узагальнені ряди розподілу дерев за ступенями товщини та категоріями технічної належності. Виявлено, що у стиглих і перестиглих соснових деревостанів розмах діаметрів на 1 - 2 ступеня товщини більший у порівнянні зі штучними. З урахуванням регіону дослідження та походження насадження розроблено нормативи товарної структури дослідних деревостанів. Установлено, що чинні нормативи товарності систематично завищують вихід деревини для стиглих деревостанів на 2 - 3 % та на 6 - 12 % - для перестиглих.

  Скачати повний текст

Уперше показано різницю між таксаційними показниками дубових деревостанів для ліво- та правобережної частини лісостепової зони України. Запропоновано динамічну бонітетну шкалу для штучних мішаних модальних дубових лісостанів. Розроблено математичні моделі динаміки основних таксаційних показників та побудовано модальні таблиці ходу росту для штучних мішаних насаджень дуба звичайного. Наведено алгоритм актуалізації та комплекс універсальних математичних моделей прогнозу росту основних таксаційних показників деревостану за регіонами Лісостепу та класами бонітету.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст