Скачати повний текст

Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.

  Скачати повний текст

Вивчено ефекти генів фотоперіодичної реакції - однієї з генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Установлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м'якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м'якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II - V етапів органогенезу і дія генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості - Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендовано залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки за подібних умов може реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин. Запропоновано використовувати результати роботи з метою одержання сортів (генотипів) озимої пшениці з запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України, що дає змогу суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об'єми селекційних програм.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки стійкості сортів озимої пшениці за чотирма показниками: балом стійкості, ступенем розвитку хвороби в процентах, розповсюдженням хвороби та швидкістю розвитку інфекції. З'ясовано, що основним лімітувальним фактором для збудника є швидкість розвитку інфекції, обумовлена переважно імунологічними властивостями сортів. Відзначено, що стійкість сучасних вітчизняних сортів є значною мірою неспецифічною. Запропоновано підхід для визначення стійкості сорту шляхом зівставлення балу стійкості зі значенням варіювання ступеню розвитку хвороби. На підставі такого підходу визначено найбільш стійкі сорти. Встановлено расовий та генотипний склад популяції Erysiphe graminis f. sp. tritici, домінуючі раси гриба, а також ефективні та неефективні гени стійкості. Показано, що коливання частоти визначення вірулентних до окремих генів стійкості ізолятів, а також ступінь їх вірулентності, відрізняються залежно від ефективності гену стійкості. Визначено генетичну подібність та генетичні відстані між популяціями Erysiphe graminis f. sp. tritici з різних грунтово-кліматичних зон. Виявлено, що одним з джерел формування окремих диференційованих елементів єдиної популяції, є популяція зі степової зони України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено, що у Центральному та Правобережному Лісостепу Ураїни збудниками септоріозу є Septoria tritici Rob. et Desm. та Stagonospora nodorum Berk, доведено переважну розповсюдженість збудника Septoria trici. Вперше в Україні в Центральному Лісостепу визначено вірулентність та расовий склад популяції Septoria tritici. Встановлено 7 рас Septoria tritici, найбільш поширеною є 58 раса. Високо вірулентних рас не виявлено, у популяції патогену встановлено наявність середньовірулентних рас (58, 69, 72, 75) та низьковірулентних (38, 56, 67). Відзначено низьку вірулентність популяції. Встановлено високу екологічну стійкість сортів Миронівська 67 та 68, Крижинка, Копилівчанка та Київська 8 щодо збудників септоріозу за умов Центрального та Правобережного Лісостепу. Виявлено ряд колекційних сортозразків стійких щодо збудників септоріозу, бурої іржі та борошнистої роси, а також підтверджено їх значення як ефективних джерел стійкості в селекції на імунітет. Створено новий вихідний матеріал озимої пшениці стійкий щодо збудників септоріозу. На всіх етапах селекційного процесу Миронівського інституту пшениці ім.В.М.Ремесла УААН на штучному інфекційному фоні збудників септоріозу виділено стійкі гібриди та лінії озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання створення нового вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці (з застосуванням комбінованої дії фізичних і хімічних мутагенних факторів). Вперше виявлено ефективність поєднання гамма-променів 100 Гр і хімічних мутагенів (N-нітрозо-N-етилсечовини, N-нітрозо-N-метилсечовини у різних концентраціях) для одержання мутацій на сортах озимої м'якої пшениці різних еколого-географічних типів: Скіф'янка, Поліська 90, Одеська 267. Запропоновано використовувати для створення нового вихідного матеріалу озимої пшениці комбіновану дію гамма-променів і хімічних мутагенних факторів, високу ефективність якої підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено кількість генів специфічної стійкості до збудника фузаріозу в десяти ліній озимої м'якої пшениці, що використовуються у вітчизняній селекції. З'ясовано функціональний стан генів окремих оксидоредуктаз - супероксиддисмутази (СОД), цитохромоксидази (ЦХО), фенолоксидази (ФО) та пероксидази (ПО) - у ліній озимої м'якої пшениці до та після ураження фузаріозом, а також наявність асоціацій між функціональним станом зазначених ген-ензимних систем і рівнем стійкості даних ліній. Показано, що в чутливих та стійких генотипів спостерігаються істотні відмінності в реакціях цих ферментів на зараження фузаріями. Визначено, що між наявністю множинних молекулярних форм (ММФ) СОД, ЦХО, ФО та ПО не було знайдено чіткої асоційованості з рівнем стійкості ліній пшениці до фузаріозу, але експресивність смуг окремих ізозимів на електрофореграмах виявляє чіткі асоціації з ознакою стійкості рослин до фузаріозу колоса. Зазначено, що дані ізозими можна рекомендувати маркерами стійкості рослин до фузаріозу на ранніх стадіях їх розвитку. Доведено, що такими маркерами можуть бути ММФ СОД з Rf 0,08, ФО з Rf 0,45 і По з Rf 0,03. З'ясовано, що рівень стійкості даних ліній пшениці визначається в першу чергу генами вертикальної стійкості, що взаємодіють як адитивно-домінантні та комплементарні гени.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності успадкування господарсько-корисних ознак у сортів озимої м'якої пшениці різних років селекції, виявлено динаміку генетичних параметрів кількісних ознак в процесі селекції. Досліджено кореляційні залежності між ознаками у різних груп сортів. Встановлено ефекти загальної комбінаційної здатності та специфічної комбінаційної здатності, виділено перспективні сорти для використання в селекційній роботі. Створено новий сорт озимої м'якої пшениці Гелея, який передано до Державного сортовипробування у 1999 р.

  Скачати повний текст

Проведено генетичний аналіз успадкування кількісних ознак та їх реалізації за різних умов середовища та створено вихідний матеріал озимих пшениці та тритикале для подальшої селекційної роботи. Показано, що екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони та реакцією на їх зміни. Створено метод її експресивної оцінки та енергетичного визначення однорідності кліматичних умов. Встановлено, що взаємозв'язки між дисперсією ознаки, ековалентом, стабільністю та реакцією на умови середовища залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Відзначено схожість генетичного контролю кількісних ознак у тритикале та в пшениці. У тритикале виявлено подібність структури генотипових кореляцій, ЗКЗ та СКЗ, а у пшениці таку схожість встановлено лише в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої в процесі селекції. На підставі дослідження неповних діалельних схем показано, що для практичного використання найбільш прийнятними є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту. Розроблено алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем, що дають найбільш точні значення. Створено комп'ютерні програми для реалізації запропонованих алгоритмів.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості прояву та мінливості врожайності, елементів продуктивності та структури рослин у сортів пшениці озимої залежно від показника висоти рослин. Виділено ознаки продуктивності й якості зерна, сприятливі для добору вихідного матеріалу й ідентифіковано джерела стійкості до вилягання у сортів пшениці озимої. Виявлено цінний вихідний матеріал за показниками якості зерна зі стабільним проявом ознак для селекції пшениці озимої. Доведено ефективність використання поліморфізму запасних білків для ідентифікації сортів різного географічного походження за якістю зерна. Наведено комплексну характеристику сортів пшениці озимої за господарсько цінними ознаками методом кластерного аналізу. Визначено нові джерела високої урожайності, якості зерна та стійкості до вилягання як цінний вихідний матеріал для селеції пшениці озимої за умов лівобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

З використанням генетико-кореляційного підходу під час вивчення мінливості, успадковуваності ознак та індексів обгрунтовано селекційну програму створення для умов Лісостепу України адаптивних, конкурентоздатних сортів озимої пшениці з підвищеною морозозимостійкістю, посухостійкістю, стійких до вилягання, з високими хлібопекарськими якостями та врожайністю. Розроблено методи добору на ранніх етапах селекції з застосуванням непрямих, маркерних ознак та індексів, а також нові підходи до ідентифікації на основі кластерного аналізу. Одержано групувальні ознаки для цього аналізу. Доведено можливість використання даного методу у селекційно-технологічному циклі для проведення ідентифікації селекційних ліній за рівнем адаптивності, гомеостазу. Досліджено вплив строків сівби та часу відновлення весняної вегетації на мінливість кількісних ознак і селекційних індексів у різних генотипів озимої пшениці, що дозволяє встановлювати фотоперіодичну чутливість, тривалість періоду яровизації, класифікувати сорти та селекційний матеріал за зимостійкістю, рівнем стабільності ознак та індексів, які визначають їх адаптивність. Запропоновано здійснювати ідентифікацію селекційних ліній і сортів за якістю зерна, спектром запасних білків гліадинів, глютенінів з молекулярними маркерами ДНК. Здійснено спробу пошуку зчепленості поліморфізму з мінливістю господарсько корисних ознак. Наведено дані стосовно використання теоретичних розробок, методів селекції на прикладі створених сортів озимої пшениці, а також розроблено схему селекційного процесу, селекційну програму та запропоновано модель сорту озимої пшениці для умов Лісостепу України. На підставі теоретичних досліджень і з застосуванням розроблених методів створено 4 сорти озимої пшениці, з яких 2 внесено до Державного реєстру сортів рослин України, а саме: "Левада", "Диканька", а 2 - "Манжелія", "Фора" - проходять державне сортовипробування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що стійкість до борошнистої роси та бурої іржі контролюється одним-двома генами у домінантному або рецесивному стані. Визначено, що близько 30 % досліджених гібридних комбінацій характеризуються комплементарною взаємодією двох генів стійкості. Виявлено, що за умов домінантного контролю стійкості до патогену, рівень вологозабезпеченості не впливає на співвідношення рослин R:S, а за рецесивного контролю цей розподіл може змінюватися. Зазначено, що успіх селекції на підвищення стійкості до борошнистої роси та бурої іржі забезпечується масовими та індивідуальними доборами із гібридних комбінацій схрещування, в яких досліджувана властивість контролюється одним або двома домінантними генами (R:S = 3:1; 9:7). Встановлено, що добори на підвищення стійкості до патогена більш ефективні на зрошуваних ділянках у порівнянні з неполивними, мікроклімат на зрошуваних ділянках є надійним селективним і діагностичним фоном для доборів високостійких і стійких форм. Виявлено, що ефективність індивідуальних доборів на стійкість до хвороб значно підвищується, якщо вони виконуються на базі модифікованих масовим добором гібридних популяцій за умов природного та штучного зараження патогеном.

  Скачати повний текст

Наведено методику щорічної оцінки селекційного матеріалу на зимо- та посухостійкість, стійкість до проростання на пні, до звичайної кореневої гнилі, а також фузаріозу колоса та зерна. Розроблено концепцію підбору пар під час схрещування в селекції на підвищену адаптивність до несприятливих біотичних і абіотичних факторів із залученням у гібридизацію власних сортів інших екотипів пшениці та географічно віддалених форм з наступними поетапними схрещуваннями та застосуванням одноразових насичувальних схрещувань високопродуктивних сортів з позитивними ознаками. Встановлено наявність контролю домінантними алелями стійкості проростання на пні пшениці в розмірі не менше двох генів з комплементарною взаємодією. Визначено системні мутації у сортів Tr. aestivum, які за комплексом ознак аналогічні видам Tr. spelta L., Tr. compactum Host., Tr. vavilovianum Jakubz, що є підтвердженням мутаційної теорії походження видів пшениць.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень мінливості та спадковості ознак продуктивності та якості зерна м'якої озимої пшениці залежно від добору батьківських форм. Вивчено статистичні параметри господарсько цінних ознак, їх взаємозв'язок і взаємообумовленість за умов лівобережного Лісостепу України. Встановлено закономірності спадковості та мінливості показників продуктивності та якості зерна. Визначено закономірності трансгресивної мінливості та можливості її використання. Вдосконалено методи добору трансгресивних форм за окремими господарсько цінними ознаками під час селекції на продуктивність та якість зерна. Виділено лінії зі стабільним проявом основних господарсько цінних ознак для селекційної роботи.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язки ознак продуктивності та якості зерна пшениці озимої, встановлено закономірності їх успадкування та мінливості. Доведено, що підбір батьківських форм для схрещування необхідно проводити з обов'язковим урахуванням взаємозв'язків ознак пшениці озимої. Виявлено, що найбільший вплив на урожайність мають такі ознаки продуктивності, як площа прапорцевого та підпрапорцевого листків, висота та маса стебла, кількість зерен у колосі й озерненість колоса (відношення кількості зерен у колосі до його довжини), маса 1 000 зерен. Доведено цінність для селекції на продуктивність індексу озерненості колоса та йорданського індексу (відношення маси 1 000 зерен до маси стебла). Зроблено висновок, що у процесі селекції на якість зерна необхідно підбирати батьківські форми з високими показниками якості з застосуванням для аналізу числа седиментації. Встановлено, що показники якості успадковуються за тими ж механізмами, що й інші селекційні ознаки. Доведено, що вияв трангресивних форм за цінними селекційними ознаками залежить від підбору батьківських форм і характеру успадкування. З'ясовано, що виділення трансгресій необхідно проводити за умови збереження ефекта гетерозису у другому поколінні гібридів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено мутаційну мінливість озимої пшениці за умов хронічної дії радіонуклідних забруднень у зоні відчуження Чорнобильської АЕС через 20 років після аварії. На підставі вивчення даних радіохімічного аналізу виявлено, що вміст радіонуклідів у грунтах зони відчуження ЧАЕС за сумарною питомою активністю перевищує природний рівень у 26,6 - 2782,1 раза. Встановлено, що пролонгований вплив радіонуклідних забруднень спричиняє виникнення хромосомних порушень, частота яких у 1,8 - 5,3 раза перевищує спонтанний рівень. З'ясовано, що за умов хронічного впливу радіоізотопів частота хромосомних аберацій коливається у межах 0,97 - 2,26 %, за спонтанного рівня - 0,37 - 0,46 %. Встановлено, що радіонуклідні забруднення за умов пролонгованого та хронічного впливу здатні індукувати широкий спектр хромосомних аберацій. Зафіксовано появу одиночних і парних фрагментів, хромосомних і хроматидних мостів, хромосом, які відстають, мікроядер. Доведено, що радіоактивне опромінення зони відчуження Чорнобильської АЕС істотно впливає на спадкову мінливість живих організмів. Виявлено, що частота видимих мутацій у рослин озимої пшениці у 9,5 - 27,2 раза перевищує спонтанний рівень. Серед одержаних мутантів виділено ряд форм, які мають господарсько-цінні ознаки: ранньостиглість і короткостебловість.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням створення вихідного матеріалу методом хімічного мутагенезу в селекції озимої пшениці. Показана можливість посилення формотворчого процесу в озимій пшениці застосуванням алкілуючих ДНК сполук. Визначені особливості мінливості й успадкування біологічних властивостей та господарсько цінних ознак у індукованих мутантів озимої пшениці. Доведена можливість виділення форм з комплексом селекційно цінних ознак безперервним індивідуальним добором за методом педігрі в поколіннях генетично нестабільних мутантів. Створена колекція мутантів з кращими показниками елементів продуктивності, якості зерна та вищим потенціалом урожайності порівняно з вихідними сортами й стандартами.

  Скачати повний текст

Установлено, що вихідний матеріал Миронівської селекції характеризується високою зимостійкістю та хлібопекарськими якостями, стійкістю до вилягання та проростання, низькою ураженістю церкоспорельозом, толерантністю до хвороб колоса, а матеріал західної Європи - високою продуктивністю, а також стійкістю до вилягання, осипання, проростання зерен у колосі, придатністю до пізніх строків посіву та високою стійкістю до певних хвороб. Уперше за умов Лісостепу України у процесі створення вихідного селекційного матеріалу та сортів установлено ефективність використання сортів західноєвропейського екотипу, геном яких містить пшенично-житню транслокацію (ПЖТ) 1L/1RS, завдяки якій миронівські сорти формують більш високу адаптивність і сталі врожаї зерна у різних регіонах вирощування. Виявлено джерела ПЖТ, серед них - німецьку лінію Hadm 6508-74, на основі якої у відділі селекції пшениці Миронівського інституту пшениці створено більш 80 % нових найбільш адаптивних сортів. Установлено, що у більшості розроблених сортів висока адаптивна продуктивність успадкувалась від німецьких ліній Hadm. 6508-74, Hadm. 28165-87 та інших, стійкість до основних хвороб і вилягання - від німецьких ліній Hadm. 28165-87 та TAW 200, а також болгарської - SU-7. Базуючись на елементах генетико-біологічних властивостей сортів західноєвропейського екотипу, теоретично обгрунтовано й експериментально реалізовано модель сорту, яка визначає миронівський сорт озимої пшениці.

  Скачати повний текст