Вивчено специфіку сорбційної поведінки гумусових сполук (гумінових кислот та фульвокислот) на межі розподілу фаз водний розчин - твердий сорбент під час вилучення їх з водних розчинів активованим вугіллям, полімерними сорбентами та іонообмінними смолами. Показано вирішальний вплив пористої структури сорбентів на ефективність сорбції гумусових сполук. Запропоновано методику визначення тієї частини питомої поверхні активованого вугілля, яка доступна для адсорбції гумінових і фульвокислот з водних розчинів. На підставі знайдених закономірностей адсорбції гумусових сполук проведено наукове обгрунтування та розроблено технологічні рекомендації щодо застосування сорбційних процесів у комплексній технології водопідготовки природних вод і доочистки біологічно очищених стічних вод. Розроблено наукові критерії для одержання нового сорбенту - активованого вугілля "Акант-мезо", яке характеризується розвинутою мезопористою структурою та підвищеною динамічною активністю щодо органічних речовин водного гумусу та поверхнево-активних речовин.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові засади технології вилучення іонів важких металів із водних розчинів з використанням полігексаметиленгуанідину (ПГМГ). Встановлено наявність асоціації іонів важких металів з макромолекулами ПГМГ у водних розчинах з утворенням метало-полімерних комплексів за механізмом депротонування полімерного ліганду. Розраховано ступінчасті та повні константи стійкості комплексів, та побудовано графіки розподілу форм сполук іонів металів залежно від pH-середовища. Відзначено, що зв'язування іонів металів макромолекулами ПГМГ відбувається всередині статистичних макроклубків, а здатність макромолекул зв'язувати іони важких металів збільшується в концентраційному інтервалі, де проявляється поліелектролітний ефект. Досліджено поверхневу активність ПГМГ і його здатність переводити іони металів у виді метало-полімерних комплексів в поверхневий шар розчину. Обгрунтовано застосування ПГМГ для вилучення іонів важких металів із водних розчинів на основі методу флотації. Проаналізовано технологічні умови синтезу ПГМГ, розроблено метод аналітичного визначення концентрації ПГМГ в присутності іонів важких металів.

  Скачати повний текст

Встановлено колоїдно-хімічні закономірності вилучення іоногенних поверхнево-активних речовин (ПАР) із водних розчинів методами осаджувальної та сорбційної мікрофлотації у порівнянні з методом пінного функціонування. Розроблено нові ефективні способи очистки техногенних розчинів, що містять ПАР. Виявлено найбільш дієві методи колоїдно-хімічного впливу на даний процес, які дозволяють підвищити його ефективність. Показано можливість застосування запропонованих методів колоїдно-хімічного впливу з метою управління процесом очищення техногенних розчинів, що містять ПАР. Еспериментально підтверджено можливість інтенсифікації процесу флотаційного вилучення ПАР (хлоридів алкіламонію й алкілпіридинію, ГІПХ-3, цетазолу, піназоліну, додецилсульфату натрію (ДДСН) і сульфонолу НП-3) шляхом введення в їх розчини неорганічних осаджувачів (калію гексацианоферату (III, II) або сорбентів (калій-манган гексаціаноферату (II), н-окталекану, силіцій оксиду, феруму (III) та алюмінію гідроксиду). Наведено рекомендації щодо використання даних осаджувачів для покращання якості флотаційної очистки техногенних розчинів, забруднених ПАР. Термодинамічно обгрунтовано доцільність використання алкілсульфатів натрію як ефективних осаджувачів та одночасно флотаційних збирачів досліджуваних катіонних ПАР. Виявлено закономірності адсорбції іоногенних ПАР на межі поділу фаз розчин ПАР - тверде тіло для пояснення та прогнозування ефективності процесу їх вилучення із водних розчинів методом сорбційної мікрофлотації. Розроблено новий флотаційний спосіб вилучення катіонних ПАР (ГІПХ-3а, цетазолу, піназоліну) за допомогою сорбенту - раковини морських молюсків. Наведено рекомендації щодо використання флотації для очистки стічних вод машинобудівних, олійноекстракційних і лакофарбових підприємств.

  Скачати повний текст

Розроблено дисипативно-сорбційну модель масопереносу розчинних забруднень з об'єму рідини до поверхні бульбашок у прямоточному змішувачі та гідродинамічну модель циклонного флотатора. Виконано теоретичні розрахунки, які дозволяють встановити основні закономірності проведення процесів масопереносу та гідродинаміки у флотаторі. Теоретичні розрахунки підтверджено експериментальними дослідженнями. Час перебування води в запропонованому флотаторі на 1 - 2 порядки менше, ніж у відомих барботажних флотаторах.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вплив ультразвуку на процеси рідиннофазного окиснення домішок органічних сполук у стічних водах і показано, що застосування його в цих процесах збільшує швидкість окиснення. Визначено особливості фізико-хімічної дії ультразвуку для процесів очищення стічних вод. Встановлено, що швидкість окиснення значною мірою залежить від фізичних параметрів субстрату, а не від температури, а її залежність від тиску носить екстремальний характер. Одержано нові експериментальні дані про вплив ультразвуку на процес гетерогенно-каталітичного окиснення органічних домішок стічних вод і показано, що за даних умов велике значення має концентрація каталізаторів, а також технологічні параметри проведення гетерогенно-каталітичного процесу окиснення органічних домішок у стічних водах (тиск, температура, час проведення реакції). Визначено відносний ряд активності та оптимальні умови застосування гетерогенних каталізаторів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню питання оптимального проектування ефективних споруд для очистки стічних вод - мікрофлотаційних установок. Розроблено математичну модель процесу очистки стічних вод в мікрофлотаторах і методику оптимізації процесу на її основі. Досліджено процеси гідродинаміки і кінетики флотації. Розроблено нову конструкцію мікрофлотатора.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив природи лужних реагентів на проходження процесів феритизації та визначено оптимальні умови (співвідношення іонів металів, pH, температуру, початкову концентрацію іонів металів) застосування феритного методу для очищення стічних вод від іонів важких металів як ефективної технології вилучення важких металів з стічних вод. Установлено, що використання магнетиту як оборотного осаду покращує ефективність очищення води, зменшує загальний об'єм осаду, прискорює процеси феритизації. Показано ефективність видалення іонорозчинного ізотопу цезію-137 за феритним методом з використанням колектора - фероціаніду нікелю та визначено оптимальні умови дезактивації води (pH, температуру, співвідношення іонів заліза, початкову концентрацію іонів заліза, концентрацію фероціаніду нікелю, час перемішування). Показано можливість ефективної утилізації феритного шламу як пігменту для фарб, що робить технологію маловідходною, екологічно безпечною та економічно доцільною.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовплив природи та концентрації фонових електролітів, диполярних розчинників, кислотності середовища, температури на конформаційний стан полікатіонів з четвертинними амонійними групами. Встановлено параметри даних факторів, що сприяють найбільш вигідному геометричному розташуванню макромолекул флокулянту на поверхні сульфокатіоніту. Вперше досліджено вплив організованого середовища в системі водонафтова емульсія - сильнокислотний катіоніт, модифікований полімерним катіоним поліелектролітом на дрібнодисперсні нафтові частинки емульсій у міжфазних межових шарах порових каналів міжгранульного простору коалесціюючого елемента. Методом голографічної інтерферометрії з застосуванням електродіалізу вперше визначено наявність розташування на поверхні сильнокислотного катіоніту адсорбційно закріплених фрагментів поліелектроліту. Розроблено математичну модель поводження нафтових частинок у поровому каналі міжгранульного простору коалесціюючого елемента, визначено умови реалізацї процесу коалесценції, знайдено оптимальні геометричні розміри коалесціюючого елемента для розділення водонафтових емульсій та визначено залежність його очисної здатності від дисперсного складу та характеристик водонафтових емульсій.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію регенерації натрій-катіонітових фільтрів з повторним використанням відпрацьованих регенераційних розчинів. Досліджено його вплив на тривалість пом'якшення води, визначено оптимальне співвідношення часу подачі відпрацьованого і свіжого регенераційних розчинів та мінімальну допустиму концентрацію NaCL у відпрацьованому регенераційному розчині. Експериментально встановлено раціональні параметри відбору (тривалість і час початку) відпрацьованих регенарційних розчинів на повторне використання.

  Скачати повний текст

Розроблено методики іммобілізації катіонактивних нітрогенвмісних полімерних антибактеріальних агентів (хітозану, полігексаметиленгуанідин хлориду, гуанідинвмісного олігомеру) на активовану (способами полімераналогічних перетворень та прищепленої полімеризації метакрилової кислоти) поверхню промислових трекових ПЕТФ мембран для надання їм стабільних антибактеріальних властивостей проти широкого спектра мікроорганізмів, рН-чутливості та гідрофільності поверхні.

  Скачати повний текст