Запропоновано комплекс біомаркерів антиоксидантної системи для кількісної оцінки стану гідробіонтів та середовища їх існування у прибережній зоні Чорного моря. Вперше виявлено роль каталази у процесі адаптації гідробіонтів до забруднення. Визначено інтервали активності каталази у гідробіонтів-індикаторів, що відповідають їх умовно нормальному функціонуванню. Визначено норму реакції процесу перекисного окиснення ліпідів в організмах-індикаторах. Виявлено діапазони зміни параметрів середовища (температури, щільності, концентрації кисню, фосфатів, нітратів і нітритів), що відповідають умовам нормального функціонування личинок риб Atherina hepsetus L., а також двох видів водоростей-макрофітів - Enteromorpha intestinalis (L.) Link. та Ceramium rubrum (Huds.) Ag. На підставі даних щодо активності антиоксидантної системи гідробіонтів виконано ранжування досліджених районів за рівнем трофності. Рекомендовано використання антиоксидантної системи гідробіонтів під час проведення моніторингових робіт у прибережній зоні Чорного моря.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та питанням практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.

  Скачати повний текст

Розроблено схему дослідження цитотоксичності водних проб за допомогою ядерцевого біомаркера на клітинах рослин і тварин. Модифіковано метод приготування та забарвлення цитологічних препаратів з клітин хвостового плавця риб для мікроядерного аналізу. Вперше досліджено вплив розчинів генотоксичних речовин на клітини хвостового плавця риб за допомогою мікроядерного тесту. На основі експериментальних даних обгрунтовано доцільність комплексного використання мікроядерного тесту та ядерцевого біомаркера для оцінювання цито- та генотоксичності водних зразків поряд зі стандартними методами визначення гострої та хронічної токсичності.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності вмісту та розподілу хлорорганічних ксенобіотиків у воді, гідробіонтах і донних відкладах Чорного моря. Виявлено критичні зони забруднення хлорорганічними сполуками (ХОС). Визначено залежність рівнів накопичення ХОЗ від фізико-хімічних параметрів донних відкладів. Встановлено, що райони впливу стоків Дунаю та дампінгу у північно-західній частині Чорного моря, а також прибережні райони портів Севастополя, Керчі, Феодосії за вмістом ХОС в компонентах їх екосистем є критичними зонами Чорного моря. З'ясовано, що локальні джерела надходженя ПХБ в акваторію прибережних районів моря впливають на збільшення вмісту цих забруднювачів у водяних організмах. На підставі результатів моніторингу гексахлороциклогексану (ГХЦГ), дихлородифенілтрихлоретану (ДДТ) і поліхлорованих біфенілів (ПХБ) у воді, водоростях, молюсках та рибах встановлено тенденцію зниження їх концентрацій. Показано, що основним депо ХОС у Чорному морі є донні відклади, а серед чорноморських організмів найбільшими концентраторами ХОС є ссавці з високим вмістом ліпідів. Розраховано потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти та період седиментаційного очищення води бухти від ПХБ.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню в хронічних дослідах якісного і кількісного зв'язку між рівнем забруднення середовища іонами свинцю та нікелю та продукційними показниками авто- і гетеротрофних біосистем на прикладі лабораторних популяцій вищих водних рослин та риб. Отримано нові результати по зміні інтенсивності та ефективності біопродукційного процесу в токсичному середовищі. Показано олігодинамічне пригнічення продукційно-енергетичних показників досліджуваних рослин і тварин зі збільшенням концентрації забрудників. Встановлено аналітичний зв'язок між дозою токсиканту та біопродуктивністю молоді риб. Зроблено припущення, що зі збільшенням дози стимулюючий ефект зростає лінійно, а інгібуючий квадратично. Продемонстровано зростання токсичного ефекту зі зменшенням потоку доступної енергії. Знайдено найбільш чутливі та інформативні продукційно-енергетичні показники. Обгрунтовано можливість їх подальшого використання для оцінки стану середовища за функцією відгуку біосистем.

  Скачати повний текст

З'ясовано еколого-токсикологічний стан малих річок і визначено порушення трофічної структури гідроекосистем у районах нафтодобування з застосуванням мікрокосмних моделей. Здійснено комплексне оцінювання екотоксикологічного стану малих річок Лекече, Стримба та Тимениці в районах нафтодобування за комплексом гідрохімічних показників та індексів забруднення водойм. Установлено видовий склад діатомових водоростей і макрозообентосу малих річок та визначено його зміни за умов нафтового забруднення. Розроблено й апробовано метод створення лабораторних мікроекосистем акваріумного та блокового типів для визначення порушень трофічної структури малих річок Західного регіону України. Запропоновано чутливі тест-параметри гідробіонтів, які доцільно вкористовувати у разі біотестування нафтового забруднення у мікрокосмних моделях. Проведено кореляційний аналіз залежності морфофункціонального стану гідробіонтів від вмісту нафтопродуктів у воді. Визначено самоочисну здатність води даних річок, забруднених нафтопродуктами, у мікроекосистемах акваріумного та блокового типів. Створено комп'ютерну автоматизовану базу даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок Західного регіону України нафтопродуктами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження нижчих груп тварин - Rotatoria, Cladocera, Copepoda природних водойм заходу України з урахуванням характеру їх господарського використання та особливостей гідрохімічного режиму. Вивчено видовий склад, поліморфізм та специфічні властивості угруповань, зокрема чисельність, біомасу, різноманітність, складність, стратифікацію, метаболізм та стійкість популяцій. Досліджено їх динамічні характеристики й особливості формування за природних умов та під дією антропогенного впливу. Наведено оцінку якості води з урахуванням одержаних даних. Встановлено, що екологічні складові свідчать про завищене антропогенне евтрофування водойм, забруднення важкими металами та екзометаболітами синьозелених водоростей. Доведено суттєве значення вивчення мікрогідрофауни у процесі біоіндикації. Обгрунтовано доцільність використання ознак феновідхилення, рівня різноманітності, чисельності домінантів зі змішаним типом розмноження для ідентифікації змін, що відбуваються у зоопланктоні ставів і озер внаслідок забрудення. З метою встановлення балансу органічної речовини та ролі зоопланктону у водоймах рекомендовано використовувати показники кількості продукції трофічного рівня, темпів її утворення та деструкції.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив важких металів на стан поверхневих вод малих річок, їх міграцію за ланцюгами живлення водних екосистем та розроблено заходи щодо покращення якості води за рахунок вилучення даних металів гідробіонтами. Установлено основні джерела надходження важких металів у поверхневі води р.Замчисько, виявлено зміну величин забруднювачів за 40-річний період. За результатами комплексної екологічної оцінки з'ясовано, що визначальний вплив на формування якості води даної річки чинять специфічні речовини, а саме: Cu, Mn, Zn. За кількісними та якісними показниками проведено розрахунок рівня антропогенного навантаження на екосистему басейну річки та його динаміку за зазначений період часу. На підставі результатів аналізів найбільший уміст важких металів у водних екосистемах виявлено у мулі, а здатність їх до біоакумуляції у макрофітах та іхтіофауні може бути спрямована на покращення якості поверхневих вод. Проведено математичне моделювання й одержано рівняння прогнозного розрахунку вмісту важких металів у рибопродукції, відносно їх умісту у воді.

  Скачати повний текст

Виявлено, що механізми детоксикаційної функції МТ пов'язані з акумуляцією надлишку металу-токсиканту ними та їх олігомерними формами. Установлено, що МТ проявляють видову специфічність за здатністю до детоксикації міді та марганцю відповідно до належності до Zn- (МТ коропа), або Zn, Cu- (МТ беззубки) типу. Виявлено, що для дії цинку характерною є відносно висока стабільність функції МТ, свинець не акумулюється МТ. Визначено, що виснаження функції МТ призводить до специфічних проявів токсичності металів. Запропоновано критерії для оцінки ступеня та специфіки ураження організму металами: визначення типу МТ, інтегрального показника антиоксидантного захисту, співвідношення вмісту білкових і небілкових тіолів, кореляційний аналіз ультрафіолетових спектрів МТ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз екологічного стану основних річок Національного природного парку (НПП) "Подільські Товтри" з урахуванням фітомоніторингових досліджень, встановлено видовий склад індикаторної флори. На засадах еколого-флористичних класифікацій визначено макрофіти-індикатори НПП за біоморфологічною та екологічною структурою, із застосуванням шкал Г.Елленберга, Я.Дідуха і П.Плюти здійснено їх повний фітоіндикаційний аналіз. Виявлено залежність кількісних характеристик індикаторних видів від гідрофізичних та гідрохімічних показників, а також здійснено математичну інтерпретацію взаємозалежності між даними параметрами. Наведено класифікацію стану річкової мережі НПП за індексом фітоіндикації.

  Скачати повний текст